41680 (588114), страница 3

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

Екстралінгвістичні фактори вказують на тенденцію вираження понятійного змісту мінімумом мовних засобів, доречність вживання скорочених форм терміносполучень пояснюється тим, що понятійна сторона тексту не спотворюється, саме контекстом виключається можливість неадекватного розуміння скорочень [20, с. 149–150].

Активізація процесу компресії терміносполучень викликано наступними причинами:

1. необхідність збереження усіх ознак, які присутні в оригіналі багатослівного терміну;

2. буквені скорочення є простішим способом для автора [22, с. 20].

Наступною тенденцією можна назвати побудову понятійного смислу терміна. Так, класифікацію авіадвигунів можна представити наступним чином:

Reciprocating engine – RE – поршневий двигун,

Turboprop engine – TE – турбінний двигун,

Jet engine – JE – реактивний двигун.

Такі терміни стають основою для виникнення ще складніших термінів та багатокомпонентних назв, де розповсюдження йде по лінії «рід – вид».

Наприклад, турбореактивний двигун – turboprop jet engine – TJE, турбореактивний двоконтурний двигун – turboprop jet dual – profile engine – TJDPE, турбореактивний двигун з форсажною камерою – turboprop jet engine with afterburner – TJEA.

Розглянуті скорочення однозначні в межах цієї терміносистеми, для них характерна одна особливість – стислість. Вживання абревіатур в якості заміни терміну значно простіше, ніж побудова термінів за допомогою звичайних способів, які використовуються [18, с. 12].

Проте кожне таке скорочення потребує попереднього пояснення, що означає кожна літера окремо і якому повному терміну відповідає абревіація в цілому. Внутрішня форма таких абревіатур втрачається значно скоріше, ніж загальновживані скорочення.

Таким чином, абревіація – багатопланове явище, яке потребує дослідження різних аспектів її утворення і функціонування в технічній термінології, і головним чином в авіаційній [17, с. 83].

2.2 Графічні особливості перекладу абревіатур та скорочень в галузі авіації

Головна задача скорочень – це економія мовленнєвих зусиль в мовленні та економія обсягу писемного тексту. Вимова абревіатур за часом звучання приблизно в 5 разів коротша відповідних понять, а при написанні економія ще більш вражаюча. Однак переваги такої економії вагомі лише тільки до того часу, поки ці абревіатури зрозумілі перекладачу та співрозмовникам.

Часто для перекладача, вживання абревіатур в мові або в тексті становить певну складність. Навіть при вживанні загальновідомих скорочень можуть виникнути серйозні питання. Наприклад, ECAC – European Civil Aviation Conference – Європейська конференція з питань цивільної авіації. В усному перекладі це звучатиме як «ЄКЦА», або як воно має звучати в мові українською мовою «ІКАК» , ще одним прикладом може стати слово IATA – International Air Traffic Association – Міжнародна асоціація повітряних сполучень. В мові це слово звучатиме як «ІАТА», що буде зрозумілішим, ніж скорочення МАПС. Або AIC – Aeronautical Information Circular – Циркуляр аеронавігаційної інформації (ЦАІ) – та все ж таки це має бути «АІК» чи «ЦАІ»? Скоріше за все, в усіх цих наведених прикладах більше прав мають варіанти «ЄКЦА», «МАПС» та «ЦАІ», бо ми звертаємося до правил скорочення в українській мові, проте тут можна посперечатися, бо є міжнародні терміни, які відомі в усьому світі і є загальними [12, с. 133–134].

За сферою вживання скорочення можна розподілити на декілька доволі об’ємних напрямків діяльності авіації:

Назви організацій, структур, нарад, наприклад: ICAO – International Civil Aviation Organization (ІКАО – Міжнародна Організація цивільної авіації), ESRO – European Space Research Organization (Європейська організація з космічних досліджень), ANC – Air Navigation Commission (АНК – Аеронавігаційний комітет), SCAA – State Civil Aviation Authority (ДС ЦА – Державна служба цивільної авіації), EANPG – European Air Navigation Planning Group (Європейська група аеронавігаційного планування – EANPG), HAI – Helicopter Association International (Міжнародна вертолітна асоціація).

Як видно навіть із невеликої кількості наведених прикладів, англійські абревіатури мають різні способи їх передачі на українську мову. Так, хоч ІКАО і має переклад на українську мову, який можна було б використовувати у вигляді абревіатури, тим не менш, в українській мові майже повністю збережена транслітерація [1, с. 56–57].

SCAA – один з не багатьох випадків, коли абревіація була перекладена не з англійської на українську, а навпаки.

А от абревіація EANPG, так само як і HAI – в українській мові відповідної абревіації не має. Широко практикується переклад аналогічних скорочень на українську мову в тій же фонетичній формі, в якій воно звучить на англійській.

Загально відомі і часто вживані скорочення, що використовуються при здійсненні польоту, організації повітряного руху тощо, наприклад: RVSM – Reduced Vertical Separation Minimum (скорочений мінімум вертикального ешелонування – RVSM), ATC – Air Traffic Control (керування повітряним рухом, КПР), AIP – Aeronautical Information Publication (збірка аеронавігаційної інформації, ЗАІ), CNS\ATM – Communications, navigation, and surveillance\air traffic management (зв'язок, навігація і спостереження організації повітряного руху), WGS – 84 – World Geodetic System – 1984 (Всесвітня геодезична система 1984).

Хоч цей розділ абревіатур доволі простий, проте, в процесі його перекладу багато хто зустрічає складнощі. В першу чергу це пояснюється політикою в минулому столітті, коли країни колишнього Радянського Союзу, в тому числі і Україна, були відрізані від світу і не були в курсі всіх подій та нововведень, що мали місце поза кордонами СРСР [35, с. 22].

Відомо, що при перекладі документів ІКАО та інших організацій на національні мови перекладачі мають справу з труднощами, вишукуючи відповідники в авіаційній мові тієї чи іншої країни. Звичайно зараз відповідні прогалини заповнюються, але втрачені роки не повернути.

І якщо переклад усний труднощів майже не викликає, то абревіатури та скорочення стають неабиякою перешкодою в перекладі. Так, навіть досить досвідчені перекладачі плутаються в таких абревіатурах як КПР, ОПР, ОрПР, часто виконуючи неправильний переклад, який призводить до перекручення смислу, втрати часу та інших факторів.

КПР – керування повітряним рухом, ATC – Air Traffic Control; ОПР – обслуговування повітряного руху, тобто ATS – Air Traffic Service, а ОрПР – Організація повітряного руху, тобто ATM – Air Traffic Management [37; 169].

Головним помічником в цій ситуації може стати для перекладача Документ ІКАО 9713 «International Civil Aviation Vocabulary» («Словник міжнародної цивільної авіації»), що був опублікований в 1998 році і замінив Документ 9294 «ICAO Lexicon» («Збірка термінів ІКАО») 1986 року.

Абревіатури ІКАО, Євроконтролю та ФАА США.

Безумовно, більша частина абревіатур вживається в однаковому вигляді як в документах ІКАО, так і Євроконтролю і ФАА США. Проте існують відмінності. В основному ця різниця стосується самих понять та термінів, але оскільки багато з них вживаються в скороченому вигляді, то заслуговують на те, щоб про них згадати. Так, скорочення ACC – Area Control Centre – місцевий диспетчерський центр, що вживають і ІКАО, і Євроконтроль, в американському варіанті звучить як ARTCC – Air Route Traffic Control Centre.

Другий варіант – однакові скорочення в різних організаціях означають різні поняття. Так, «CAP» в Євроконтролі це просто «capacity», а в ІКАО – це Continuing Airworthiness Panel (Група експертів з питання збереження льотної придатності). Проте існують такі скорочення, які є однаковими для всіх організацій та служб аеропорту – pax – passenger – пасажир, PETC – pet to cabin – тварини в салон, M – mail – пошта, DEST – destination – пункт призначення, NOTOC – Notification to captain – оповіщення КПС про небезпечний вантаж тощо [50, с. 80–81].

Окремо слід згадати скорочення, що використовується при веденні радіотелефонного зв’язку між пілотами та диспетчерами. Їх небагато, і це – приємно. Оскільки однозначність вживаної фразеології – це одна з вимог, то два однокових скорочення зустріти неможливо. Досить повний список скорочень можна знайти в методичному посібнику «Правила і фразеологія здійснення радіозв’язку на англійській мові між екіпажем ПС та диспетчерами КПР». Проте трапляються іноді казуси. Був один випадок, коли штурман після вказівки диспетчера «Climb to altitude 6000 feet Victor Mike Charlie» , починав перегортати сторінки збірника в пошуках позивного VMC, хоча це лише означає «visual meteorological conditions» [39, с. 86].

Технічні скорочення – це найчисленніший та найскладніший пласт абревіатур. Частіше за все з ними доводиться мати справу в письмовому перекладі, а це передбачає наявність часу на пошуки. Шукати доведеться всюди – в авіаційних та технічних словниках, методом опитування знайомих і не дуже знайомих людей [51, с. 142].

Перекладачі, що працюють з повідомленнями AFTN та SITA, знають, що абревіатури в них складають значну частину тексту. Вони починаються з адреси, що складається з восьми літер в протоколі AFTN, та з семи знаків в форматі SITA. AFTN є мережею для координації з питань виконання польотів і обслуговування повітряного руху, використовують загальновідомі скорочення, особливо в повідомленнях про рух ПС (повітряного судна): MTV – movement – рух, FPL – flight plan – план польоту, ARR – arrival – прибуття, DEP – departure – відправлення, DLA – delay – затримка, CNL – cancel – скасовування тощо. Наряду з ними використовуються багато інших, наприклад: ISO – instead of – замість, YR – your – Ваш, твій, ADZ – advise – порада, FLT – flight – політ, N – and – і, TKS – thanks – дякую, BRGDS – best regards – з найкращими побажаннями, з повагою.

SITA, яка вирішує більшою частиною комерційні питання, має свої скорочення. Наприклад, ALL IN – all inclusive – все враховане, EXCL – excluding – виключати, POS – positioning – місцеположення, C – cargo – вантаж, PAX – passengers – пасажир, М – mail – пошта та ін. [43, с. 221].

2.3 Фонетичні особливості англійських скорочень та абревіатур

Вживання скорочень та скорочених словосполучень є широко розповсюдженим явищем в англо-американській технічній та професійній літературі. Зустрічаються три види скорочень: буквені скорочення, складові скорочення та урізані слова. Розглянемо кожну з категорій.

Буквені скорочення утворюються з початкових літер скорочених слів та словосполучень. Такі ініціальні скорочення слів вимовляються повністю як слово – оригінал:

Скорочення словосполучень вимовляються частіше всього по літерах, відповідно до їх алфавітної назви:

В деяких випадках початкові літери скорочення співпадають і утворюють як би нове слово, яке вимовляють відповідно до англійських норм вимови [52, с. 44]:

Буквені скорочення номінативних словосполучень можуть приймати закінчення множини – букву – s (іноді її відділяють від скорочення апострофом, щоб уникнути злиття), а також закінчення присвійного відмінку – ‘s:

Серед буквених скорочень існує значна група скорочень стійких латинських словосполучень типу:

Деякі з них перетворилися лише в символи, які при читанні передаються повним англійським варіантом [14, с. 17–18]:

В мові існують ще ряд напівскорочень словосполучень, в яких буквеному скороченню підлягає лише перший елемент. При читанні цей скорочений елемент вимовляється як в алфавіті:

Складові скорочення виникають з початкових складів компонентів словосполучення. Склади утворюють злите написання і читаються як самостійне слово [10, с. 80]:

Іноді, особливо в американській літературі, зустрічаються об’єднання початкового складу першого елементу і останнього складу другого елементу словосполучення: BOMRON = Bomber squadron – ескадрилія бомбардувальної авіації.

Урізані слова. При такому способі скорочення можуть відпадати:

1. початкова частина слова, причому та частина, що залишилася, читається як нове слово:

chute – parachute – парашут;

bus – omnibus – автобус.

1. кінцева частина слова:

min – minute – хвилина;

Характеристики

Список файлов ВКР