27308 (586773), страница 13
Текст из файла (страница 13)
експертної комісії при Всеукраїнській громадській організації
«Всеукраїнська рекламна коаліція»
Експертизу проведено на підставі запиту Департаменту у справах захисту прав споживачів у м. Києві № 0311/6071 від 14.06.06р. про проведення незалежної експертизи зовнішньої реклами, щодо відповідності вимогам статті Закону України “Про рекламу” та «Про захист суспільної моралі».
Експертна комісія у складі:
Максима Лазебника, Виконавчого директора Всеукраїнської рекламної коаліції,
Альони Мішуренко, заступника Виконавчого директора Всеукраїнської рекламної коаліції,
Артема Біденка, голови Координаційної ради Асоціації зовнішньої реклами України
провела у відповідності до статті 29 Закону України «Про рекламу» незалежну експертизу стосовно відповідності вимогам законодавства України
об’єкту експертизи – сюжет зовнішньої реклами нової колекції взуття «Еконіка», що містить текст і зображення.
Надані для проведення експертизи матеріали – копія фотофіксації зовнішньої реклами «Еконіка»
Питання, винесені на розгляд експертної комісії:
Чи порушують зображення, вміщені до об’єкту експертизи, вимоги Закону України “Про рекламу” та Закону України «Про захист суспільної моралі».
Дослідницька частина:
У рамках експертної діяльності було проведено безпосереднє дослідження об’єкта експертизи членами експертної комісії (неодноразовий перегляд фотофіксації зовнішньої реклами), а також були вивчені всі надані для проведення експертизи матеріали (запит Департаменту у справах захисту прав споживачів у м. Києві). Проаналізовані положення чинного в Україні законодавства, що стосуються винесеного на розгляд експертної комісії питання, практика їх застосування, а також попередня практика розгляду експертною комісією при Всеукраїнській рекламній коаліції аналогічних питань.
Експертна комісія встановила:
Експертна комісія дійшла одностайного висновку про те, що зображення, що містяться у рекламі «Еконіка» не містить порушень законів України «Про рекламу», «Про захист суспільної моралі».
Такий висновок експертів ґрунтується на нижчевикладеному:
Ч. 5 ст. 14 Закону України «Про захист суспільної моралі»передбачає заборону використання у зовнішній рекламі текстів та (або) зображень сексуального чи еротичного характеру.
Задля правильного застосування зазначеної норми закону в ході експертного дослідження необхідно встановити значення поняття «зображення сексуального чи еротичного характеру». Оскільки Закон України «Про захист суспільної моралі» не містить визначень «еротики», «сексу» та «зображення сексуального чи еротичного характеру», експертна комісія звернулася до спеціальної лексикографічної літератури та спеціальних фахових та науково-популярних досліджень в галузі сексології та мистецтвознавства. Експертна комісія вважає, що сексуально–еротичний характер зображення можна вбачати тільки при наявності усіх нижчевизначених умов:
1) Такий характер визначається як здатність відповідного зображення викликати у особи сексуальні (еротичні) почуття, фантазії та хвилювання, які пов’язані із виявом та задоволенням статевого потягу.
Сама по собі зовнішня привабливість (у тому числі сексуальна привабливість) особи, зображеної у рекламі не повинна вважатись фактором, що визначає сексуально-еротичний характер зображення.
2) Відомо, що в залежності від суто індивідуальних особливостей конкретної особи викликати у неї сексуальні (еротичні) почуття фантазії та хвилювання можуть будь-які чинники, навіть ті, що не здійснюють аналогічного впливу на інших людей. Таким чином, очевидно, що ч.5 ст. 14 Закону України передбачає, що сексуальний та еротичний характер може бути атрибутований виключно тим зображенням, які традиційно та загальновизнано більшістю статевозрілого населення України вважаються такими, що викликають, або здатні викликати у статевозрілого населення України сексуальні (еротичні) почуття, фантазії та хвилювання, або такі, які з огляду на традиційні і загально визначені переконання більшості статевозрілого населення України мають пряме відношення до статевого життя, вияву та задоволення статевого потягу. Тобто маються на увазі виключно середні показники, мова не може йти про надмірну цнотливість або розбещеність.
Зображення, що використовується в зовнішній рекламі може вважатись таким, що має сексуально-еротичний характер виключно за умови, якщо воно самоцільно та спеціально покликано привернути увагу до питань статевого життя, вияву чи задоволення статевого потягу.
Таким чином, членами Експертної комісії встановлено:
зображення не є вульгарно натуралістичною, зіничною, непристойною фіксацією полового акту, самоцільною демонстрацією геніталій, антиетичних сцен статевого життя, сексуальних збочень, зарисовок з натури, які не відповідають моральним критеріям, ображають честь і гідність людини, спонукаючи негідні інстинкти (не є порнографією)
постать зображеної жінки не дає явних підстав для формування в уяві споживача реклами переконання, що відповідне зображення прямо чи опосередковано є спрямованим на виникнення сексуальних (еротичних) почуттів, фантазій та хвилювань, та (або) є самоцільно покликаним привернути увагу до питань статевого життя, вияву чи задоволенню статевого потягу.
Крім цього, вважаємо за доцільне з’ясувати зміст ч. 3 ст. 7 Закону України „Про рекламу” у частині тлумачення поняття „зображення, що порушує етичні, моральні норми та нехтує правилами пристойності”. Експертна комісія вважає, що такі поняття, як етика, мораль та пристойність, не зважаючи на наявність їх загальнолексичного розуміння, мають розглядатися саме як юридичні категорії. При проведенні експертизи були досліджені численні підходи до надання дефініції „етики”, „моралі”, „пристойності” у загальній та спеціалізованій літературі, а також були комплексно проаналізовані відповідні приписи чинного в Україні законодавства.
Експертна комісія дійшла таких висновків:
„Етика”, „мораль”, „пристойність” у контексті ч. 3 ст. 7 Закону України „Про рекламу” є юридичними оціночними категоріями, а їх змістове навантаження має варіюватися в залежності від конкретних обставин справи. При тлумаченні терміну „мораль” варто виходити із положень абз. 11 ч. 1 Закону України „Про захист суспільної моралі” та загального підходу Цивільного кодексу України щодо моральних засад суспільства (див., наприклад, ч. 4 ст. 13, ч.1 ст. 19, ч. 4 ст. 26, ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 300, ч. 2 ст. 319, ч. 2 ст. 442, ч. 2 ст. 1169).
Відповідність реклами етичним, моральним нормам та не порушення нею правил пристойності означає її відповідність основним уявленням, що склалися в українському суспільстві про добро, честь, гідність, громадський обов’язок, совість справедливість, тим традиційним та культурним цінностям, що визначають неписані імперативи суспільного життя в Україні. Вимоги щодо етичності, моральності та пристойності, якими оперує ч. 3 ст. 7 Закону України „Про рекламу” мають розглядатися як середні, узагальнені та пересічні. Відхилення в бік суворих чи навпаки пом’якшених стандартів моралі, етики та пристойності є неприпустимим, з огляду на те, що відповідні категорії у розглядуваному випадку відіграють роль юридичних регуляторів.
Експертна комісія не вбачає у об’єкті експертизи ознак невідповідності основним уявленням, що склалися в українському суспільстві про добро, честь, гідність, громадський обов’язок, совість справедливість, тим традиційним та культурним цінностям, що визначають неписані імперативи суспільного життя в Україні.
Слід також зазначити, що досліджувана зовнішня реклама не містить будь-яких закликів до порушення етичних, гуманістичних, моральних норм або правил пристойності.
Таким чином, експертна комісія переконана, що у досліджуваній ситуації відсутнє порушення ч. 3 ст. 7 Закону України „Про рекламу” в частині порушення норм етики, моралі та правил пристойності.
Висновки:
Ґрунтуючись на результатах вивчення наданих для проведення експертизи матеріалів, проведеному аналізі відповідного законодавства, експертна комісія дійшла до наступних висновків:
1) Експертне дослідження об’єкту експертизи дозволяє говорити про відсутність у макеті зовнішньої реклами зображень сексуального чи еротичного характеру. Також відсутні підстави вважати, що реклама містить зображення, яке порушує етичні, гуманістичні, моральні норми та нехтує правилами пристойності.
2) Експертна комісія не вбачає ознак порушень ч. 3 ст. 7 Закону України „Про рекламу” та ч. 5 ст. 14 Закону України «Про захист суспільної моралі».
Висновок експертної комісії носить рекомендаційний характер, є остаточним і не може бути доповнений чи змінений/переглянутий в порядку, іншому, ніж шляхом проведення новим складом експертної комісії додаткової або повторної експертизи, за наявності підстав для її проведення.
Підписано за дорученням членів експертної комісії
Виконавчий директор
Всеукраїнської рекламної коаліції /Максим Лазебник/
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
