Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 12)

Проте слід зазначити, що законодавство України не містить вказівок про те, що у політичній рекламі повинна зазначатися символіка лише однієї політичної партії. І твердження про те, що Президент України не є політичною силою, м’яко кажучи, є сумнівним.

Отже, така класифікація ролика є доволі суперечливою. Зокрема, заступник голови Верховної Ради V скликання Микола Томенко назвав це дискредитацією соціальної реклами. За його словами, такі дії Секретаріату створили доволі небезпечний прецедент [29].

До того ж, в законі «Про рекламу», в статтях про соціальну рекламу (ст.1, ст.12), чітко вказано, що в соціальній рекламі не може бути згадок про рекламодавця, товарні знаки. Тобто, там не повинно було бути згадок про Президента.

Як бачимо, відмінність політичної реклами від соціальної має бути чітко обумовлена у законодавчому акті. Повинні бути виписані усі ознаки соціальної та політичної реклами.

ВИСНОВКИ

Підводячи підсумки, можна дійти таких висновків.

1. Основним нормативним актом, що регулює рекламну діяльність в Україні, є Закон України від 3 липня 1996 року “Про рекламу”. Деякі положення відносно певних видів реклами містяться в інших законодавчих актах. Зокрема, визначення політичної реклами міститься в Законі України „Про вибори народних депутатів України”.

Багато питань, пов’язаних з рекламною діяльністю, регулюється підзаконними нормативно-правовими актами. Серед них слід зазначити Постанову Кабінету Міністрів України „Про затвердження Типових правил розміщення зовнішньої реклами” від 29 грудня 2003 р. № 2067. Вказані Правила регулюють відносини, що виникають у зв'язку з розміщенням зовнішньої реклами у населених пунктах, та визначають порядок надання дозволів на розміщення такої реклами.

Також, у зв’язку з прагненням України увійти до таких міжнародних організацій, як СОТ та ЄС, слід враховувати міжнародне законодавство, зокрема, Міжнародний кодекс рекламної практики від 02.12.1986р. Цікавими є принципи, що стосуються реклами на телебаченні, наведені у Рекомендації № R 84 (3) Комітету Міністрів Ради Європи „Про принципи телевізійної реклами” від 23 лютого 1984р

2. Відповідно до статті 1 Закону України „Про рекламу”, реклама – це спеціальна інформація про осіб чи продукцію, яка розповсюджується в будь-якій формі та в будь-який спосіб з метою прямого чи опосередкованого одержання прибутку.

3. Головними учасниками процесу державного управління рекламною діяльністю є суб’єкти управління та об’єкти управління.

Суб’єкти управління в системі державного управління рекламною діяльністю можуть бути згруповані за трьома рівнями. До вищого рівня управління в системі державного управління рекламою належать Президент України, Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Верховний Суд України та вищі судові органи спеціалізованих судів. Центральний рівень управління системи державного управління рекламною діяльністю представлений здебільшого центральними органами виконавчої влади, до яких слід віднести державні комітети, міністерства та центральні органи зі спеціальним статусом. Суб’єктами управління на місцевому рівні управління є місцеві органи виконавчої влади загальної та спеціальної (галузевої чи функціональної) компетенції.

Суб’єктами рекламної діяльності є рекламодавець, виробник реклами, та її розповсюджувач. Хоча нерідко ці поняття співпадають, розмежування суб’єктів рекламної діяльності має велике практичне значення, адже відповідальність наступає для осіб, винних у розповсюдженні реклами щодо продукції, виробництві або реалізації якої заборонено; розповсюдженні реклами, забороненої чинним законодавством; порушенні порядку виготовлення та розповсюдження реклами; недотриманні вимог законодавства щодо змісту та достовірності реклами.

Об’єкти управління системи державного управління рекламною діяльністю належать до двох принципово різних типів:

1) реклама в різних розуміннях (як галузь економіки; як сфера професійної діяльності; як бізнес. У деяких випадках як об’єкт управління треба розглядати рекламу як сукупність рекламоносіїв, тобто використовувати матеріальний підхід до поняття реклами). Відносно цих об’єктів суб’єкти управління системи виступають як елементи зовнішнього управління;

2) рекламні комунікації самих органів державного управління. Цей тип об’єктів є внутрішньою системою відносно суб’єктів державної влади.

Закон України „Про рекламу” у ст.26 наводить таку систему державних організацій, уповноважених здійснювати державне управління рекламною діяльністю: 1) спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів - щодо захисту прав споживачів; 2) Антимонопольний комітет України - щодо дотримання законодавства про захист економічної конкуренції; 3) Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення - щодо телерадіоорганізацій усіх форм власності; 4) Міністерство фінансів України - щодо реклами державних цінних паперів; 5) Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку - щодо реклами на фондовому ринку.

На жаль, система державного управління рекламною діяльністю на сьогодні відсутня. Вимагає також значної активізації діяльність органів рекламного самоврегулювання.

4. Обов’язковими умовами здійснення рекламної діяльності є державна реєстрація її суб’єктів та ліцензування деяких з суб’єктів цієї діяльності.

5. Окремими спеціалізованими видами рекламної діяльності є соціальна та політична реклама.

У статті 1 Закону України „Про рекламу” соціальна реклама визначається, як інформація будь-якого виду, розповсюджена в будь-якій формі, яка спрямована на досягнення суспільно корисних цілей, популяризацію загальнолюдських цінностей і розповсюдження якої не має на меті отримання прибутку.

Соціальна реклама має бути чітко відокремлена від іншої інформації, незалежно від форм та засобів розповсюдження, таким чином, щоб її можна було ідентифікувати як рекламу.

При виробництві та розповсюдженні соціальної реклами забороняється:

- вміщувати твердження, які є дискримінаційними за ознаками походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, освіти, мови, ставлення до релігії, роду та характеру занять, місця проживання;

- подавати відомості або закликати до дій, які можуть спричинити порушення законодавства, завдають чи можуть завдати шкоди здоров’ю або життю людей та навколишньому природному середовищу, а також спонукають до нехтування засобами безпеки;

У галузі соціальної реклами неприпустима:

- недоброякісна реклама;

- недостовірна реклама;

- неетична реклама;

- неправдива реклама;

- прихована реклама.

Вдосконалення існуючої нормативно-правової бази, яка контролює та регулює діяльність у сфері виробництва та розповсюдження соціальної реклами має включати в себе:

- розробку механізму контролю за соціальною рекламою, як механізм регулювання засвоєння людьми норм, правил, принципів прийнятих у суспільстві;

- визначення показників ефективності соціальної реклами, що будуть контролювати процес створення соціальної реклами, вимог до її змісту з метою регулювання впливу соціальної реклами на масову самосвідомість;

- особисту відповідальність за створення соціальної реклами.

Відповідно до ч.3 ст.66 Закону України „Про вибори народних депутатів України”, політична реклама - це одна із форм передвиборної агітації, оплачена за рахунок коштів виборчих фондів партій (блоків), розміщена за допомогою рекламних засобів, яка спонукає виборців голосувати за або проти певного суб'єкта виборчого процесу. До політичної реклами належить використання символіки або логотипів партій (блоків) - суб'єктів виборчого процесу, а так само повідомлення про підтримку партією (блоком) - суб'єктом виборчого процесу або кандидатом у депутати видовищних чи інших публічних заходів або привернення уваги до участі у таких заходах партії (блоку) - суб'єкта виборчого процесу чи певних осіб як кандидатів у депутати.

Значною перемогою подальшої демократизації було б прийняття спеціалізованого Закону України „Про політичну рекламу”.

6. На сьогодні дуже актуальним є питання регулювання захисту суспільної моралі при створенні рекламної продукції. Багато з рекламодавців, намагаючись привернути увагу до свого продукту, використовують не зовсім етичні прийоми, прямо заборонені в Законах України „Про рекламу” та „Про захист суспільної моралі”.

Проблема є дуже серйозною. Аморальна реклама може зруйнувати суспільство. Адже під її впливом знищуються такі одвічні цінності, як добро, краса, вірність, кохання.

В дипломній роботі пропонується ширше розповсюджувати практику незалежної експертизи зовнішньої, телевізійної та іншої реклами, щодо відповідності вимогам статті Закону України “Про рекламу” та «Про захист суспільної моралі». Інформацію про те, що той чи інший рекламний продукт пройшов незалежну експертизу, доцільно повідомляти у процесі використання рекламного продукту. Також державі необхідно скоординувати зусилля в напрямку створення необхідних правових, економічних та організаційних умов, які сприятимуть реалізації права людини на інформаційний простір, вільний від матеріалів, що становлять загрозу фізичному, інтелектуальному та морально-психологічному стану населення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України // Відомості Верховної Ради. – 1996. - № 30. - ст. 141

2. Міжнародний кодекс рекламної практики від 02.12.1986р.

3. Рекомендація № R 84 (3) Комітету Міністрів Ради Європи „Про принципи телевізійної реклами” від 23 лютого 1984р

4. Закон Российской Федерации „О рекламе” от 14.07.95 № 108-ФЗ

5. Господарський кодекс України // Відомості Верховної Ради, 2003, № 18, № 19-20, № 21-22, ст.144

6. Цивільний кодекс України // Відомості Верховної Ради, 2003, №№40-44, ст.356

7. Закон України „Про вибори народних депутатів України” // Відомості Верховної Ради України. – 2004. - № 27-28. – Ст.366

8. Закон України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення застосування методів профілактики, діагностики, лікування, реабілітації та лікарських засобів і заняття народною медициною (цілительством)” від 17.05.2007р. // Відомості Верховної Ради України. – 2007. - № 34. – Ст.445

9. Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - № 31-32. - Ст.263

10. Закон України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" вiд 16.11.1992р. (остання редакція від 09.06.2004р.) // Відомості Верховної Ради України. – 1993. - № 1. – Ст.1

11. Закон України „Про захист суспільної моралі” від 20.03.2003р. // Відомості Верховної Ради. – 2004. - № 14. - Ст.192

12. Закон України „Про інформаційні агентства” від 28.02.1995р. (остання редакція від 15.01.2004р.) // Відомості Верховної Ради України. – 1995. - № 13. – Ст.83

13. Закон України „Про інформацію” від 02.10.1992 р. (остання редакція від 22.07.2005р.) // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - № 48. – Ст.650

14. Закон України “Про рекламу” від 3 липня 1996 року (остання редакція від 19.06.2007р.) // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 39. – Ст.181

15. Постанова Верховної Ради України від 22.06.2004р. № 1833-IV „Про прийняття за основу проекту Закону України про політичну рекламу

16. Постанова Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 р. № 1287 "Про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації, інформаційних агентств та розміри реєстраційних зборів"

17. Постанова Кабінету Міністрів України „Про затвердження Типових правил розміщення зовнішньої реклами” від 29 грудня 2003 р. № 2067 // Урядовий кур’єр. – 2004. – 21 січня. - № 11

18. Постанова Верховного Суду України від 28.09.2004р. № 11/29-04-495

19. Постанова Київського апеляційного суду від 14 жовтня 2003р. у справі № 12/215 // Юридична газета. – 2004. – 29 січня. - № 2 (14). – С.15

20. Андрєєва К. В Україні розпочалися молочні війни // Юридична газета. – 2004. – 14 травня. - № 4 (21)

21. Аржанов Н.П. Регламентация медицинской рекламы в дореволюционной России: нормы и практика // Провизор. – 2000. – 3 февраля. - № 2. – С.34-37

22. Астахова Т. Хорошие идеи в Америке рекламируют // Деньги и благотворительность. – 1994. – № 3. – С. 5-7

23. Бірюкова І. Нездатність до самообмеження // День. – 2007. – 2 листопада. - № 189. – С.5

24. Большакова О. Декілька зауважень щодо законодавчого регулювання рекламної галузі // Державне регулювання відносин у галузі реклами: проблеми та перспективи. За матеріалами Круглого столу 11 січня 2007 року. – К.: Інститут Конкурентного Суспільства, 2007. – 192с. – С.30-33

25. М.Бондаренко. Аморальность и телевидение // Юридическая практика. – 2007. – 30 января. - № 5 (475).

26. Вінник О.М. Господарське право: Курс лекцій. – К.: Атіка, 2004. – 624с.

27. Гентуков В.Н. История наружной рекламы в Украине // Реклама и рекламная деятельность. – 2004. - № 4. – С.5

28. Громадська думка: дослідження. Аналіз. Висновки. Випуск 1. – К.: Держсоцслужба. – 2005. – 84 с.

29. Данькова М. Комерційно-соціальна політична реклама // Телекритика. – 2007. – 2007. – 27 червня. – С.7

30. Костенко Л. Деякі проблемні питання правового регулювання реклами // Юридичний журнал. – 2007. - № 3. – С.16-18

31. Ляпін Д. Аналіз стану державного регулювання галузі реклами в Україні з позиції регуляторної політики // Державне регулювання відносин у галузі реклами: проблеми та перспективи. За матеріалами Круглого столу 11 січня 2007 року. – К.: Інститут Конкурентного Суспільства, 2007. – 192с. – С.10-18

32. Магера А. Окремі аспекти проведення передвиборної агітації та діяльності засобів масової інформації // Вісник Центральної виборчої комісії. – 2005. - № 2. – грудень. – С.52-54

33. Магера А. Політики відновили смертну кару для ЗМІ // Медіа та парламентські вибори-2006: Збірка аналітичних статей. – К.: ГО „Центр медіареформ”, ГО „Українська медіа спілка”, Інституту Медіа Права, 2007. – 180с. – С.76-78

34. Мазур О. Реклама як виклик суспільній моралі // Днепропетровск: Спецкор. – 2007. – 12 лютого. – С.4

35. Микитенко Л. Правове регулювання реклами і рекламної діяльності: проблеми теорії // Підприємництво, господарство і право. — 2003. — № 10. — С. 37-40

36. Науково-практичний коментар Господарського кодексу України / Кол. авт.: Г.Л.Знаменський, В.В.Хахулін, В.С.Щербина та ін.; За заг. ред. В.К.Мамутова. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 688с.

37. Ромат Є.В. Державне управління рекламною діяльністю в Україні (теоретико-методологічний аспект) / Є.В. Ромат; Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. — К., 2004. — 36 с.

38. Ромат Є. Проблеми державного управління рекламою в Україні // Державне регулювання відносин у галузі реклами: проблеми та перспективи. За матеріалами Круглого столу 11 січня 2007 року. – К.: Інститут Конкурентного Суспільства, 2007. – 192с. – С.19-22

39. Сановська В.А. Роль соціальної реклами у формуванні моралі і поведінки людини // Збірник Центрального Інституту Післядипломної Педагогічної Освіти. – 2006. – 14 березня. – С.26-28

40. Cоциальная философия: Учеб. пособие для вузов/В.Н. Лавриненко, В.П. Ратников, В.Ю. Дорошенко и др.; Под ред. проф. В.Н. Лавриненко. – М.: Культура и спорт, ЮНИТИ. – 1995. – 240 с.

41. Стеценко О. А сейчас – рекламная пауза // Юридическая практика. – 2006. – 10 октября. – № 41 (459). – С.11

42. Фесенко В. Правове регулювання рекламної діяльності // Юридичний журнал. – 2007. - № 1. – С.45-47

43. Черемнова А.І. Правове регулювання комерційної реклами в Україні. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. – К.: 2000. – 20с.

44. «Эротический» ролик Джинс запрещён к трансляции // Корреспондент. – 2007. – 11 января. – С.17

45. Генпрокуратура стала на захист суспільної моралі // ProUA (новини). – 2007. – 19 червня. -

46. Громенко Ю.О. Ознаки реклами // Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками. Господарське право, господарський процес. – 2007. – 19 лютого. -

47. Маєвський О. До проблеми правового регулювання прихованої реклами в мас-медіа України та за кордоном // Львівський національний університет ім.І.Франка. – 2005. -

48. Місьо М., Шевченко Т. Зауваження та пропозиції до проекту Закону України „Про політичну рекламу та політичну агітацію” // Інформаційний портал Харківської правозахисної групи. – 2002. – 4 лютого. -

49. Соловйов С. Пряма і прихована реклама у сфері популяризації науки // Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – 2005. – 29 лютого. -

ДОДАТОК А. ЕКСПЕРТНИЙ ВИСНОВОК ЩОДО ЗОВНІШНЬОЇ РЕКЛАМИ

Експертний висновок № 1/07-2006

Характеристики

Список файлов ВКР