25294 (586586), страница 5

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 5)

де m - маса 1 пог. м насосно-компресорних труб, кг/м;

m = 9,64 кг/м.п. згідно додатка 7 [5, ст. 480];

g - прискорення земного тяжіння, м/с²;

Н - глибина свердловини, м.

Q_к = 9,64 ∙ 9,81 ∙ 2420 = 228777,4 Н = 228,8 кН.

Виходячи з ваги колони НКТ вибираємо підйомний агрегат з деяким запасом вантажопідйомності використовуючи літературу [3], ст.. 112-114, вибираємо підйомний агрегат А – 50У.

Технічна характеристика підйомного агрегата А – 50У

Допустиме навантаження 500 кН.

Потужність приводу 125 кВт.

Найбільш тягове зусилля на

набігаючому кінці каната 98 кН.

Розміри бочки барабана

(діаметр ∙ довжина) 426 ∙ 560 мм.

Вишка

Оснастка талевої системи 3 ∙ 4

Частота обертання вала барабана, хв..^-1

к.к.д. підйомного агрегата 0,8

Тип талевого блока і гака, які входять в комплект підйомного агрегата та їхні маси:

• талевий блок БТ – 32, маса 230 кг.

• гак КР – 32, маса 180 кг.

Згідно таблиць 5.9 і 5.10. [3, ст.. 141,143]

2.10 Вибір обладнання для проведення СПО

Для згвинчування і розгвинчування НКТ використовуємо автомат АПР -2ВБ, разом з елеватором ЕТА – 32 і трубним ключем КУГУ.

Для згвинчування і розгвинчування різьбових з’єднань насосних штанг, підбираємо ключ штанговий КШЕ. Технічні характеристики автоматів і елеватора беремо з ст.. 146, 156, 159 [3].

Технічна характеристика автомата АПР-2ВБ

Максимальна вантажопідйомність, т 80

Максимальний обертовий момент на водило, Н∙м 4410

Частота обертання водила, хв..^-1 48

Умовний діаметр труб по ГОСТ 633-80, мм 48;60;73;89;114

Габаритні розміри, мм 950/525/650

Маса, кг:

- складеного ключа 275

- повного комплекта 485

Технічна характеристика елеватора ЕТА-32

Вантажопідйомність, т 32

Умовний діаметр труб, мм. 48-73

Габаритні розміри, мм 265/200/540

Маса, кг: 16

Технічна характеристика ключа КШЕ-32

Діаметр загвинчуваних і розгвинчуваних

насосних штанг, мм 16;19;22;25

Максимальний обертовий момент на водилі, Н∙м 980

Частота обертання водила, хв..^-1 100

Привід Електричний з живленням від

промислової сітки 380В

Електродвигун В71В4

Габаритні розміри, мм 610/430/470

Маса повного комплекту, кг: 145

Пост управління Кнопковий КУ-93-РВ

Елеватор Одноштропний,

вантажопідйомністю 10 т.

2.11 Розрахунок оснастки талевої системи

Кількість робочих струн оснастки талевої системи визначаємо за формулою:

К = Q_г / (Р₁ ∙ η_т.с.), (2.31)

де Q_г – навантаження на гак, Н;

Р₁ – тягове зусилля підйомника на першій швидкості агрегата, Н;

η_т.с.- к.к.д. талевої системи; η_т.с.= 0,82.

струни

Навантаження на гак визначаємо за формулою:

Q_г = Q_к + Q_т.с. , Н, (2.32)

де Q_т.с. – вага рухомої частини талевої системи (талевого блока, гака і

елеватора), Н;

Q_г = 228777,4 + 4177,6 = 232955 Н.

Вагу рухомої частини талевої системи визначаємо за формулою:

Q_т.с.= (m_т.б. + m_г. + m_.ел.) ∙ g, Н, (2.33)

де m_т.б. – маса талевого блока, кг m_т.б. = 230 кг.

m_г. – маса гака, кг; m_г. = 180 кг.

m_.ел – маса елеватора, кг; m_.ел = 16 кг.

Q_т.с.= (230 + 180 + 16_.) ∙ 9,81 = 4177,6 Н.

Тягове зусилля підйомника на першій швидкості визначається за формулою:

Р₁ = N_дв. ∙ η_а / V_г1, Н, (2.34)

де N_дв. – потужність двигуна агрегата, кВт;

N_дв. = 125 кВт.

η_а – к.к.д. підйомного агрегата, кВт; η_а = 0,8;

Р₁ = 125 ∙ 0,8 / 0,887 = 112,74 кН = 112740 Н.

Швидкість підйому гака на першій швидкості агрегата знаходимо за формулою:

V₂₁ = π ∙ D_Б ∙ n₁ / 60, м/с, (2.35)

де D_Б – діаметр бочки барабана лебідки підйомника, м; D_Б = 0,426м;

n₁ – частота обертання барабана на першій швидкості

підйомника, об/хв.;

n₁ = 39,8 об/хв.

V_г1 = 3,14 ∙ 0,426 ∙ 39,8 / 60 = 0,887 м/с.

На основі розрахунку вибираємо тип оснастки талевої системи 3 х 4.

2.12 Розрахунок використання швидкостей підйомника

Кількість одно трубок, котрі можна підіймати на кожній швидкості підйомника, визначаємо за формулою:

Z_i = n₁ / n_i – B , (2.36)

де А = , (2.37)

В = Q_т.с. / m ∙ g ∙ l (2.38)

n_i - частота обортання барабана підйомника на першій швидкості, об/хв.;

m – маса одного погонного метра колони насосно-компресорних труб, кг/м³;

g - прискорення земного тяжіння, м/с² ;

l - довжина однієї труби (одно трубки), м.

Тоді:

Загальну кількість одно трубок в колоні НКТ визначаємо за формулою:

Z = H / L, (2.39)

Z = 2420 / 8 = 302.5 = 303.

Для раціонального використання всіх швидкостей лише підйомника потрібно переходити на підвищені швидкості підйому після досягнення максимально допустимих навантажень при більш високих швидкостях.

Виходячи з цього, кількість одно трубок, котрі слід піднімати на кожній швидкості, якщо підйомник має чотири швидкості підйому визначаємо за формулами:

(2.40)

(2.41)

(2.42)

(2.43)

Отже:

2.13 Підготовчі роботи

Підготовчі роботи проводяться до початку ремонту - свердловини з метою забезпечення безперервної роботи бригади по підземному ремонту свердловини.

До підготовчих робіт відносяться:

• прокладка освітлювальної лінії;

• ремонт під’їзних доріг до свердловини;

• доставка на свердловину необхідного обладнання;

• розміщення труб на стелажах біля свердловин;

• ремонт підлоги і містків;

• підготовка площадки для підйому установки;

• доставка на свердловину пересувного агрегату і встановлення його

на спеціальній площадці.

Майстер підземного ремонту повинен обстежити свердловину і визначити недоліки в її підготовці.

Підготовка глибинно-насосних свердловин полягає в наступному:

Зупиняють вестат-качалку, від’єднують викидну лінію від трійника-сильника, полірований шток.

Відкидують головку балансира, так щоб вона не заважала руху талевого блоку і гака при підйомі і спуску штанг або труб і розбирають обладнання на гирлі свердловини для проведення підземного ремонту.

З свердловини піднімають вставний насос і НКТ та визначають глибину свердловини, а також і висоту піщаної пробки.

2.14 Технологія проведення промивки піщаної пробки

Неперервне пряме промивання. У разі неперервного (швидкого) прямого промивання використовують промивальну головку, яка дає змогу нарощувати труби майже без припинення промпомповування рідини. Промивальна головка являє собою хрестовину 4 зварної конструкції із верверхньою покришкою 2, яка знімається (див. лист 2)

Покришка кріпиться до хрестовини гвинтовою різзю під час повороту її на 90°. Всередину хрестовини вставляється змінна вкладка з 3 ручками 5, діаметр якої відповідає діаметрові промивальних труб 7. У верхньому кінці корпусу і в нижній чистині вкладки є ущільнювальні кільця 1 і 6.

Промивання свердловини здійснюють наступним чином (див. литс 1). Після опускання труб на певну глибину, не доходячи 10-15 м до рівня верху піщаної пробки, відновлюють циркуляцію Промивної рідини. Відтак, опускаючи у свердловину підвішені на вертлюзі з допомогою пілвертлюжного патрубка промивальні труби, розпушують пробку. Коли верхня муфта НКТ підходить до промивальної головки 8, в її корпус під цю муфту вставляють вкладку і в ході подальшого опускання садять торець муфти на вкладку. Після цього розгвинчують різьову вкладку між грубою та під вертлюжним патрубком і на промивальну головку закріплюють покришку. У цей час подавання промивної рідини переводять із вертлюга на ємність, відкриваючи кран 1 і закриваючи кран 2. а відтак через промивальну головку (по кільцевому зазорі в корпусі) по НКТ здійснюють пряме пропомпонування рідини, відкривши кран 1, доти, поки чергова труба не буде підготовлена для нарощування.

Підготувавши чергову трубу до опускання, припиняють циркуляцію, відкриваючи кран 2 і закриваючи кран 5; подають рідину на ємність, знімають покришку, вгвинчують чергову трубу в муфту опущеної труби і відновлюють циркуляцію уже через вертлюг, відкриваючи кран 1 і закриваючи кран 2.

У результаті перериви в циркуляції рідини короткотривалі, тому кількість піску, що осаджується на пробку, є невеликою і не загрожує прихопленням труб .

2.15 Заключні роботи

Після закінчення підземного ремонту приступають до зборки інструменту і гирлового обладнання.

В свердловину опускають НКТ і штанговий насос, збирають трійник-сальник і з'єднують полірований шток з головкою балансира верстата-качалки при допомозі канатної підвіски.

Після закінчення ремонту бригада складає інструмент і перевозить його до другої свердловини.

3 Охорона праці і протипожежний захист

3.1 Техніка безпеки

Процес підземного ремонту свердловин відноситься до найбільш складних робіт. Використання при підземному ремонті свердловин спеціальних пересувних агрегатів, механізмів і автоматів для скручування і розкручування НТК і штанг, а також різних пристроїв і приспосіблень не включає необхідність виконання ручних операцій. Працюючі знаходяться близько від працюючих механізмів або їх частин, від піднімаючих або спускаючи грузів, а також біля комунікацій, по яких прокачується рідина під тиском.

Ліквідація піщаних пробок проводиться шляхом промивки. Промивка піщаних пробок потребує виконання багатьох правил техніки безпеки. При промивці потрібна закачка великої кількості промив очної рідини, що викликає необхідність підтримання високого тиску на викиді насосу. На насосі промив очного агрегату встановлюють манометр і проти захисне обладнання, для попередження розриву насосу, напірної лінії, шланга і арматури.

Прогмивочний шланг по всій довжині має обвивку із м’якого металічного канату. Кінці цього канату закріплюються до стояка і вертлюга. При промивці піщаних пробок, на свердловинах на яких можливі викиди, на промив очних трубах встановлюють проти викидні засувки, або на гирлі свердловини-герметизуючий пристрій.

3.2 Промсанітарія

На промислових об’єктах, де є виділення газів, здійснюються заходи для усунення шкідливого впливу на працюючих. Для цього герметизують гирлове обладнання свердловини, здійснюють газо виловлювання.

Дію виробничого шуму, який перевищує санітарні норми, а також вібрації обладнання, які шкідливо впливають на робітників, обмежують. Для цього будівельні конструкції, вентиляційне обладнання встановлюють на шумо і вібропоглинаючих основах.

Виробничі приміщення повинні бути виконані відповідно з санітарними нормами проектування промислових підприємств, мають мати пристрої для провітрювання. Робочі місця постійно підтримують в чистоті. Підлоги в приміщенні повинні бути рівні і зручні для ремону і очистки.

Для збору відходів в зручних місцях встановлені скрині, є і спеціальні скрині з кришками для отруєних відходів.

На промислових об’єктах згідно санітарних норм є побутові приміщення для обслуговуючого персоналу, які кожного дня прибираються. В приміщенні є бачок з питною водою, аптечка з повним набором медикаментів першої допомоги, а також ці приміщення періодично дезінфікуються. Для питтєвої води використовують емальовані або алюмінієві бачки. Бачки раз в тиждень повинні промиватись з повним видаленням осаду. Спецодяг і спецвзуття видають для кожного робітника в межах встановлених норм і відповідають діючому ГОСТу. Іншим робітникам спецодяг і спецвзуття, які були в користуванні, видають тільки після дезинфікації.

3.3 Протипожежні заходи

В нафтовій промисловості прийнята єдина система робіт по створенню безпечних умов праці.

Характеристики

Список файлов ВКР