24829 (586507), страница 2
Текст из файла (страница 2)
Таблиця 1.4
Морфологія і стан заплави р. Стрижень
Характеристика | Одиниці виміру | Ділянка річки, км | Показник | |||||
Тип заплави | - | 0 – 32,4 | акумулятивний | |||||
Розташування відносно русла | - | 0 – 32,4 | двостороннє | |||||
Потужність алювію | м | 0 – 32,4 | до 25 | |||||
Морфометричні та гідравлічні характеристики | Ширина | м | 0 – 32,4 | 50 - 300 | ||||
Відносна висота над середньомеженним рівнем води | м | 0 – 32,4 | 0,6 – 3,5 | |||||
Глибина затоплення при максимальних у році витратах забезпеченістю : 1 % | м | 0 – 32,4 | 0,9 – 4,2 | |||||
5 % | м | 0 – 32,4 | 0,5 – 3,3 | |||||
10 % | м | 0 – 32,4 | 0,3 – 2,9 | |||||
Тривалість затоплення | діб | 0 – 32,4 | 5 - 12 | |||||
Залісеність | % | 0 – 32,4 | 29,9 | |||||
Залуженість | % | 0 – 32,4 | 50,3 | |||||
Розораність | % | 0 – 32,4 | 16,5 | |||||
Заболоченість | % | 0 – 32,4 | 1,8 | |||||
Відносна площа староріч | % | 0 – 32,4 | 0 | |||||
Меліорованість | % | 0 – 32,4 | 0 | |||||
Урбанізованість | % | 0 – 32,4 | 1,5 | |||||
Джерела забруднення поверхневих і підземних вод | Вид | - | - | Сміттєзвалище | ||||
Кількість | шт. | 16,5 | 1 | |||||
Вид | - | - | Смітник | |||||
Кількість | шт. | 2 – 4 ;5 – 6 ; 22 | 9 | |||||
Сучасні процеси | Вид | - | - | Заболочування | ||||
Ступінь прояву | - | 10 - 15 | сильна | |||||
Вид | - | - | Заболочування | |||||
Ступінь прояву | - | 15 – 16,5 ; 17,5 – 20,5 | середня | |||||
Вид | - | - | Підтоплення | |||||
Ступінь прояву | - | 15 – 17,5 ; | сильна | |||||
Вид | - | - | Підтоплення | |||||
Ступінь прояву | - | 18,5 – 20,5 | середня |
Таблиця 1.5
Характеристика русла річки р. Стрижень
Характеристика | Одиниці виміру | Ділянка річки, км | Показник | |
Тип русла | - | 0 – 32,4 | ерозійно-акумулятивний | |
Ширина | м | 0 – 32,4 | 2 - 40 | |
Глибина : на плесах | м | 0 – 32,4 | 0,3 – 0,8 | |
на перекатах | м | 0 – 32,4 | 0,1 – 0,2 | |
Швидкість течії : а ) на плесах – у межень | м / с | 0 – 32,4 | 0,005 – 0,08 | |
у багатоводні періоди | м / с | 0 – 32,4 | 0,2 – 0,3 | |
б ) на перекатах – у межень | м / с | 0 – 32,4 | 0,15 – 0,30 | |
у багатоводні періоди | м / с | 0 – 32,4 | 0,6 – 0,8 | |
Руслові утворення | - | - | - | |
Замулення русла | м | 0 – 32,4 | 0,05 – 0,5 (місцями до 1 – 1,5) | |
Заростання русла | % | 0 – 32,4 | 10 – 30, місцями 70 – 100 | |
Відносна довжина ділянок русла : випрямлених | % | 0 – 32,4 | 12 | |
обвалованих | % | 0 – 32,4 | 6 | |
що знаходяться у підпорі | % | 0 – 32,4 | 29 | |
Відносна протяжність різних угідь в межах прибережної смуги : рілля | % | 0 – 32,4 | 0 | |
сіножаті | % | 0 – 32,4 | 82,5 | |
пасовища | % | 0 – 32,4 | 0 | |
присадибні ділянки | % | 0 – 32,4 | 0 | |
ліси або чагарники | % | 0 – 32,4 | 15,6 | |
болота | % | 0 – 32,4 | 1,9 | |
інші угіддя | % | 0 – 32,4 | 0 | |
Сучасні процеси | Вид : | - | - | Замулення |
Ступінь прояву | - | 0 - 4 | сильна | |
Вид : | - | - | Замулення | |
Ступінь прояву | - | 4 – 22,5; 28 - 30 | середня |
Аналіз даних, характеризующих схили долини, заплаву та русло річки, показує, що розвинуті тут сучасні процеси (заболочення та підтоплення заплави, замулення русла, яружна ерозія) мають стабільний характер і подальше змінення їх інтенсивності залежить від господарчої діяльності в басейні річки.
Басейн річки розташований в межах геологічної структури північно-західної частини Дніпровсько-Донецької западини [8].
У геологічній будові до регіонального водоопіру, якими є мергельно-крейдові відклади сенеман-мастрихського ярусів ( K2 cm + m ), що залягають на глибинах 220 - 240 м, приймають участь відклади палеогенової, неогенової та четвертинної систем. Геологічна будова басейну наведена в таблиці 1.6.
Таблиця 1.6
Геологічна будова басейну
Геологічний вік порід | Геологічний індекс | Район поширення | Глибина залягання м | Потужність, м | Літологічний склад порід | ||||
Четвертинні відклади, Q | |||||||||
Сучасні елювіальні відклади | е IV | Усюди | З поверхні | до 1, 2 | Різноманітні грунти | ||||
Алювіальні відклади | а IV | Заплави річок та днищ балок | З поверхні | від 2 – 3 до 25 | Піски, рідше супіски, з прошарками глини та суглинків | ||||
Еолово-делювіальні відклади | vd III | Області І-х надзаплавних терас | З поверхні | 2 - 10 | Суглинки лісоподібні | ||||
Алювіальні відклади ІІ – ї надзаплавної тераси | а ІІІ | Нижня частина розрізу тераси | 1 - 11 | 12 - 35 | Піски, суглинки | ||||
Еолово-делювіальні відклади | vd III | На межиріччях | З поверхні | 5 - 13 | Суглинки лесо-подібні | ||||
Водно-льодовикові надморенні відклади | f II dns | Водно-льодовикові долини | З поверхні | до 10 | Піски з уламками кристалічних порід | ||||
Льодовикові відклади (морена) | g II dn | Водно-льодовикові долини | 5 - 13 | до 33 | Піски, суглинки | ||||
Водно-льодовикові підморенні відклади | f, g II dnі | Водно-льодовикові долини | 8 – 17 | до 25 | Піски, глини | ||||
Водно- та озерно-льодовикові відклади | f, lg, g II dn | Водно-льодовикові долини | 6 - 14 | до 10 | Піски, суглинки, супіски |
Варто зазначити, що відклади крейдової та юрської систем розповсюджені усюди.