19473 (586320), страница 8
Текст из файла (страница 8)
Вибуття й переміщення інших запасів (крім малоцінних і швидкозношуваних предметів) відбиваються в меморіальному ордері №13( додаток 86). Підсумки по субрахунках за результатами місяця з меморіального ордера №10 записуються в книгу "Журнал -Головна" Форма № 308 (бюджет).
Далі розглянемо облік необоротних активів. Необоротні активи - це матеріальні й нематеріальні цінності, які належать установі й забезпечують її функціонування й строк корисної експлуатації яких, становить більше одного року. Строк корисної експлуатації необоротних активів встановлюється міністерствами по відомчій підпорядкованості або (якщо такі документи відсутні) установою самостійно в момент придбання активу. До основних засобів відносяться необоротні активи, вартість яких становить більше 1000гривень за одиницю (комплект).
Прийом основних засобів здійснюється згідно " Акту приймання-передачі основних засобів" типової форми № 03-1 (бюджет) ( додаток 87). Надходження основних засобів супроводжується відкриттям інвентарних карток їхнього обліку, присвоєнням їм інвентарних номерів і проведенням необхідних записів у регістрах аналітичного обліку. Дозволяється оформлення окремих предметів безпосередньо на підставі первинних документів (накладних, рахунків-фактур і ін.). На цих документах матеріально-відповідальна особа робить запис про прийом основних засобів на відповідальне зберігання й занесення їх в інвентарний список за місцем перебування.
Всі основні засоби повинні перебувати на відповідальному зберіганні посадових осіб, призначених наказом керівника установи. З посадовими особами, відповідальними за зберігання матеріальних цінностей, укладається письмовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність. Особи, відповідальні за зберігання основних засобів, стежать за їхньою схоронністю, ведуть інвентарні списки необоротних активів ( типова форма № 03-11 (бюджет)). У випадку зміни відповідальної особи здійснюється інвентаризація необоротних активів, що перебуває на її зберіганні, про що складається приймально-здавальний акт. Акт затверджується керівником установи.
Основні засоби відбиваються в бухгалтерському обліку й звітності по первісній вартості. Зміна первісної вартості основних засобів виробляється у випадках індексації їхньої балансової вартості відповідно до діючого законодавства, а також дообладнування й часткової ліквідації відповідних об'єктів.
Слід зазначити, що зміна вартості основних засобів після проведення індексації не є підставою для переводу їх на інший субрахунок, а також не є додатковим доходом. Установи проводять щорічну індексацію балансової вартості груп основних засобів відповідно до індексу інфляції року й відповідно до порядку, передбаченою підпунктом 8.3.3 Закони України " Про оподаткування прибутку підприємства".
Облік всіх основних засобів ведеться в повних гривнях, без копійок. Сума копійок, сплачених за придбані основні засоби, відноситься відразу на витрати установи. Витрати на капітальний ремонт на збільшення вартості основних засобів не відносяться. Суми ПДВ, а також витрати по найманню транспорту для перевезення необоротних засобів, які сплачуються при одержанні (покупці) основних засобів, не враховуються у вартісті основних засобів і ставляться на статтю витрат на придбання цих засобів. На основні засоби бюджетних установ амортизаційні нарахування не нараховуються, а нараховується знос.
Основні засоби, отримані й передані безоплатно у встановленому законом порядку, а також вибуття основного засобу, відбиваються в обліку по балансовій вартості. По основних засобах, що були в експлуатації, обов'язково вказується сума нарахованого зносу.
Для прийому об'єктів необоротних активів наказом керівника створюється комісія, що складає акт у двох екземплярах: один - для установи, що здає, інший - для установи, що приймає. Акт затверджується керівником установи. Для оформлення прийому декількох об'єктів однотипних необоротних активів, що мають однакову вартість, дозволяється складання загального акту прийому.
Основні засоби, що стали непридатними, підлягають списанню відповідно до Типової інструкції про порядок списання основних засобів бюджетних установ, затвердженої наказом Державного казначейства України і Міністерства економіки України від 02.12.97р. № 126/137.
Для оформлення списання основних засобів, що стали непридатними, застосовується: акт про списання основних засобів у бюджетних установа( типова форма № 03-3 ( бюджет) ( додаток 88), акт про ліквідацію транспортних засобів ( типова форма № 03-4 ( бюджет), акт на списання виключеної з бібліотеки літератури в бюджетних установах ( типова форма № 03-5 (бюджет). Зазначені акти складаються постійно діючою комісією.
До складу комісії обов'язково включають працівника бухгалтерії й інших посадових осіб (на розсуд керівника установи), призначуваної розпорядженням по сільраді. Інвентаризація проводиться в присутності особи, на яку покладена відповідальність за схоронність необоротних активів. Розбирання й демонтаж основних засобів до затвердження актів на їхнє списання не допускаються .
Деталі й вузли списаних основних засобів, виготовлених із застосуванням дорогоцінних металів і дорогоцінних каменів, а також з кольорових металів і не використовуваних для потреб установи, підлягають здачі спеціалізованим підприємствам України, які здійснюють прийом і переробку відходів і лома дорогоцінних металів і дорогоцінних каменів.
Суми, отримані установою від продажу основних засобів ( крім будинків і споруджень), а також від продажу матеріалів з розібраних окремих об'єктів основних засобів, залишаються в розпорядженні установи із правом подальшого їхнього використання на ремонт, модернізацію або придбання нових основних засобів того ж призначення. При цьому кошти від реалізації й розбирання основних засобів, придбаних за рахунок позабюджетних засобів, використаються після сплати встановлених законодавством податків. Суми, отримані установами від продажу будинків і споруджень, вносяться в дохід того бюджету, за рахунок якого утримується дана установа.
Для організації обліку й забезпечення контролю за збереженням основних засобів на кожний об'єкт відкривається інвентарна картка й кожному з них привласнюється інвентарний номер, що має 8 знаків (перші три - субрахунки, четвертий - підгрупа або 0, останні чотири - порядкові номери предмета в підгрупі ).
Для малоцінних необоротних активів встановлюються номенклатурні номери, що мають 7 знаків. В інвентарній картці відбиваються дата й № акту введення в експлуатацію необоротного активу, коротка індивідуальна характеристика, внесені на підставі актів приймання, технічних паспортів, інших документів, дані про переміщення, ремонт.
Номера вибулих основних засобів протягом 3-х років не повинні присвоюватися об'єктам основних засобів, що надходять знову. Слід зазначити, що в інвентарні картки типової форми 03-6 (бюджет) і 03-8 (бюджет) обов'язково вноситься річна норма зносу у відсотках і гривнях.
Облік операцій по вибуттю й переміщенню основних засобів ведеться в накопичувальній відомості 438 (меморіальний ордер № 9) ( додаток 89), по кожному об'єкту окремо.
Для контролю за правильністю бухгалтерських записів складаються оборотні відомості № 285 і № 326 . Підсумки оборотів і залишки на кожному аналітичному рахунку оборотних відомостей звіряються з підсумком оборотів і залишками на цих субрахунках у книзі " Журнал-головна". Оборотні відомості по основних засобах складаються щокварталу.
Загальна сума нарахованого зносу відбивається в меморіальному ордері № 16, дані якого заносяться в книгу " Журнал-головна". ( додаток 90).
Знос основних засобів, нематеріальних активів і інших матеріальних активів ведеться на рахунку 13 " Знос необоротних активів".
Знос об'єктів необоротних активів визначається в останній день грудня в гривнях без копійок за повний календарний рік (незалежно від того, у якому місяці звітного року вони придбані або побудовані) відповідно до встановлених норм. Нарахований знос в розмірі 100% не може бути основою для списання необоротних активів. Для нарахування зносу необоротні активи поділяються на 3 групи, які закріплені за відповідним субрахунком.
Групу 1 складають субрахунки 103, 106 (підгрупа 4). Групу 2 складають субрахунки 104 (крім підгруп 1,2), 105, 106 ( крім підгрупи 4), 117. Групу 3 складають субрахунки 104 (крім підгруп 1,2), 105, 107 ( підгрупа 1) ,108, 121,122.
Норми зносу встановлюються у відсотках до первісної вартості кожної групи:
- група 1 - 5%; - група 2 - 25%; - група 3 - 15%.
Таблиця 2.8
Кореспонденція рахунків по основних бухгалтерських операціях з необоротними активами
| Зміст | Дебет | Кредит |
| 1.Придбання за рахунок бюджетних коштів основних засобів (крім будинків і споруджень): вартість без ПДВ сума ПДВ, витрати по придбанню одночасно | 10-12 802 802 | 321 321 401 |
| 2.Придбання за рахунок позабюджетних засобів вартість без ПДВ сума ПДВ, витрати по придбанню одночасно | 10-12 811 811 | 324 324 401 |
| 3. Списання сум копійок по придбаних основних засобах | 81 | 10 |
| 4. Безоплатне одержання | 10-12 | 401, 13 |
| 5. Оприбуткування основних засобів, виготовлених господарським способом | 10-12 | 401 |
| 6. Оприбуткування залишків, виявлених під час інвентаризації | 10-12 | 401 |
| 7. Безоплатна передача | 401,13 | 10-12 |
| 8. Продаж активів, придбаних за рахунок спеціальних засобів залишкова вартість активу сума зносу сума, отримана від реалізації сума податкових зобов'язань по ПДВ надходження коштів на поточний рахунок | 401 13 364,675 364,675 324 | 10-12 10-12 711 711 364,675 |
| 9. Списання на підставі актів | 401,13 | 10-12 |
| 10. Оприбуткування вартості матеріалів, отриманих від розбору необоротних активів | 23 | 80,81 |
| 11.Списання недостач основних засобів, установлених при інвентаризації за рахунок установи на винну особу одночасно на суму, що підлягає стягненню з винних осіб і зарахуванню в дохід бюджету. На цьому субрахунку недостача основних засобів враховується до одержання висновків від слідчих органів | 401,13 401,13 363 | 10-12 10-12 641 |
| 12. Нарахування суми зносу | 401 | 131-133 |
Описавши організацію бухгалтерського обліку витрат на утримання апарата Почетненської сільської ради, я хочу більш докладно зупиниться на деяких моментах її вдосконалювання:
1) скорочення великого обсягу документації при здійсненні касових операцій: реєстрів зобов'язань, реєстрів фінансових зобов'язань, які необхідні в умовах казначейського виконання бюджету, що є причиною виділення, з метою забезпечення своєчасного проведення необхідних платежів, окремого працівника спеціально для оформлення платіжних документів, обов'язки якого перерозподіляються на інших працівників бухгалтерії;
2) внесення змін у порядок здійснення витрат, а саме- розрахунків з постачальниками, які мають свою особливість. Так, згідно зі ст. 51 Бюджетного кодексу України установа повинна оплачувати товари, роботи, послуги лише після їхнього одержання, тобто, повністю виключається сам факт допущення дебіторської заборгованості в бюджетній установі. Однак, на практиці ніхто з господарюючих суб'єктів уперед товари не відпускає, у зв'язку із чим, бюджетникам доводиться брати наперед накладну для того, щоб оплатити взятий рахунок. Таким чином, бюджетні установи сильно ризикують або не одержати товар у випадку непорядності продавця, або виявлення недостачі товару під час інвентаризації, ревізії, перевірки, тому що за даними бухгалтерського обліку - на підставі накладної відбувається оприбуткування неодержаного ще товару.
3) внесення змін у Типову інструкцію про порядок списання матеріальних цінностей з балансу бюджетних установ, затверджену наказом Державного казначейства України й Міністерства економіки України від 10.08.2001р. № 142/181. Так, відповідно до норм даної інструкції канцелярські товари, що входять до складу запасів, і які мають найбільш питому вагу в придбанні запасів, повинні списуватися відповідно до затверджених актів, у якому перераховуються величезний перелік канцелярських товарів, а до нього ще підкладається роздавальна відомість із підписами осіб, що одержали ці матеріальні цінності. Вважаю, що видачу канцелярських товарів досить відбивати за допомогою відомості видачі матеріалів, з позиційною вказівкою матеріальних цінностей у розрізі кількості вартості й підписами осіб, що одержують, і затвердженням відомості керівником установи;
4) скасування обов'язковості ведення картки аналітичного обліку наявних операцій, що повністю дублює касову книгу й меморіальний ордер № 1, що є недоцільним з погляду організації бухгалтерського обліку ( витрати робочого часу бухгалтера) і ощадливого використання бюджетних засобів ( придбання карток).
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
