18969 (586250), страница 9

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 9)

В рослинницьких галузях дуже часто збір урожаю не залежить від обсягу виконаних робіт. Тобто при вирощуванні сільськогосподарських культур сума одних витрат визначається обсягом робіт, а сума інших – виходом продукції. Тому окремі економісти на практиці ряд витрат нормують на одиницю площі, а деякі, пов’язані зі збиранням урожаю, – на одиницю продукції.

Щодо калькулювання собівартості овочів необхідно теж внести пропозиції щодо їх вдосконалення. На протязі трьох останніх років собівартість овочів збільшується, що негативно впливає на результат одержання прибутку.

Процес ведення бухгалтерського обліку в господарстві уявляє собою сукупність інформаційних і контрольно-організаційних операцій. Задачі обліку витрат на виробництво інформаційно зв’язано з суміжними ділянками обліку і підсистемами інформаційної системи господарства. Тільки незначна по обсягу вихідна інформація формується на основі первинних документів. Тому, умовою функціонування АРМ бухгалтера обліку витрат на виробництво являється формування на машинних носіях необхідної інформації, яка виникає при рішенні задач по обліку продукції і її реалізації. Вся ця інформація повинна бути представлена у вигляді єдиної бази даних бухгалтерських записів у відповідності з вимогами АРМ бухгалтера по обліку витрат на виробництво.

На АРМБ по обліку витрат на виробництво виконуються слідуючи роботи:

введення, контроль і друк вихідних даних;

формування нормативних даних;

розрахунок нормативної собівартості виробництва продукції;

групування валових витрат;

групування витрат по статтям;

розподіл витрат по об’єктам обліку;

аналіз витрат по структурним підрозділам.

3.2. Постановка задачі й інформаційна модель

Необхідність автоматизації обліку (бухгалтерського, управлінського) сьогодні усвідомили керівники багатьох підприємств, у тому числі і сільськогосподарських формуваннях. Актуальність автоматизації обліку продиктована, у першу чергу, бажанням керівництва мати оперативну і достовірну управлінську інформацію про виробничі процеси, що відбуваються, і фінансовому стані підприємства, наявних відхиленнях у фінансово-господарській діяльності і для вживання невідкладних заходів по їх усуненню.

Використання автоматизованих систем бухгалтерського обліку (АСБУ) відкриває і широкі можливості як для працівників бухгалтерської (фінансової) служби, так і для керівництва підприємства. Воно дозволяє в межах функцій бухгалтерського обліку цілком регламентувати автоматизоване одержання даних, необхідних для ведення оперативного, синтетичного й аналітичного обліку, складання форм бухгалтерської звітності: даних, необхідних користувачам для оперативного аналізу господарської діяльності, вироблення і прийняття рішень.

Наявність сьогодні великого вибору електронної техніки (ПЭВМ) і програмного забезпечення дозволяє повсюдно впроваджувати АСБУ.

Застосування АСБУ допомагає вирішити ряд важливих задач: підвищити швидкість і якість обробки інформації; забезпечити якість і оперативність бухгалтерського обліку; знизити трудомісткість облікового процесу.

Написання програмних продуктів для обліку (бухгалтерського чи оперативного) починається з постановки задачі обліку. Найбільш розповсюджений і один із самих практичних методів постановки задачі обліку є складання графіків інформаційних потоків. З огляду на, що вся, цікавляча в першу чергу, інформація зводиться до руху матеріальних і фінансових ресурсів, що зв'язаний з чи придбанням продажем товарно-матеріальних цінностей і (чи) послуг, то я спробувала вирішити цю задачу на схемах №№ 1-4.

Особливістю ЕОМ є те, що вони сприймають і обробляють економічну інформацію в кодовому описі. Кодування є одним з найважливіших компонентів процесу обробки інформації.

Під класифікацією для кодування розуміється систематизований звід найменувань окремих номенклатур і їхніх кодових позначень.

Одним із загальних принципів комплексної автоматизації обліку є розробка єдиної системи кодування інформації, а саме: установлюється перелік підлягаючих кодуванню об'єктів бухгалтерського обліку; розробляється система класифікаторів; складаються довідники кодування і декодування інформації.

Для автоматизації обліку використовуються класифікатори цехів і відділів підприємства, синтетичних рахунків, субрахунків і шифрів аналітичного обліку, реєстраційних номерів документів, прізвищ працюючих (табельних номерів) і т.д. Для обліку використовуються різні первинні документи: прибуткові і видаткові касові ордери, платіжні доручення, виписки з розрахункових рахунків у банках, прибутково-видаткові документи на ТМЦ і продукцію і т.д.

Усі класифікатори, крім класифікатора бухгалтерських проводок, мають стандартну структуру.

Робота з програмним комплексом починається з заповнення довідників. Це робиться для настроювання комплексу на ведення обліку на конкретному підприємстві. Нормативно-довідкова інформація формується в базах даних.

Довідники загального призначення: найменування документів;

підприємства; послуги по рахунку.

Довідники, зв'язані з бухгалтерськими проводками: план рахунків бухгалтерського обліку; бухгалтерські проводки; групи проводок; податки.

Довідники, зв'язані з аналітичним обліком: об'єкти підприємства; підрозділу; коди аналітичного обліку.

Процес обробки інформації в бухгалтерії організується в такий спосіб: дані з первинних документів по рахунках вводяться в комп'ютер, після чого одержують контрольні протоколи і підсумки введення за поточний період, потім друкують необхідні звітні регістри, одночасно накопичуючи зведення в базі даних. Зв'язок з іншими ділянками обліку, що автоматизовані по відповідним робочих місцях, здійснюється за рахунок передачі відповідних файлів бухгалтерських записів. Крім того передбачена можливість виписки первинних документів з одночасним завантаженням інформації в базу даних.

Вихідна інформація вводиться в базу з первинних документів. На підставі інформації первинних документів формуються файли оперативної інформації, у які автоматично заноситься інформація відповідних довідників. Таке використання довідників прискорює введення інформації в базу даних, підвищує її точність і вірогідність.

При використанні комп'ютера всі регістри аналітичного і синтетичного обліку, а також звітність і додатки можна одержувати в закінченому виді на друкувальних пристроях. ПЭВМ дозволяють виготовляти регістри більш економічно, сполучаючи процеси угруповання по аналітичних шифрах і друкування синтетичних регістрів. За працівниками бухгалтерії зберігаються функції кодування первинних документів і введення даних у комп'ютер, якщо це необхідно. Самі бухгалтери розробляють усі потрібні регістри, контролюють правильність їхнього виготовлення і складають різні довідки.

У процесі роботи може бути отриманий ряд відеограм і машинограм. Так, для контролю введення передбачений перегляд введеної інформації, її коректування і печатка.

Наприкінці місяця (чи на будь-яку дату) бухгалтер має можливість чи переглянути роздрукувати наступні регістри: відомість аналітичного обліку по рахунку; журнал аналітичного обліку по рахунку; відомість синтетичного обліку по рахунку; листок-розшифровка для кореспонденції двох рахунків; оборотно-сальдовий баланс по синтетичних рахунках; журнал-ордер і відомість по дебету рахунка; Головну книгу.

3.3. Шляхи зниження собівартості продукції і підвищення ефективності виробництва

Собівартість продукції являється важливішим показником економічної ефективності сільськогосподарського виробництва. В ньому синтезуються всі сторони господарської діяльності, акумулюються результати виконання всіх виробничих ресурсів. Зниження собівартості – одна із першочергових і актуальних задач любого підприємства, любої галузі. Від рівня собівартості продукції залежить сума прибутку і рівень рентабельності, фінансовий стан підприємства і його платоспроможність, рівень роздрібних цін на сільськогосподарську продукцію.

Особливу актуальність проблема зниження собівартості набуває на сучасному етапі. Пошук резервів її зниження допомагає багатьом господарствам підвищити свою конкурентоспроможність, уникнути банкрутства і вижити в умовах ринкової економіки.

Основними резервами зниження собівартості продукції є:

збільшення обсягу виробництва продукції;

скорочення затрат на виробництво за рахунок підвищення продуктивності праці, економічного використання матеріальних ресурсів, скорочення непродуктивних витрат і недопущення втрат;

за рахунок ліквідації певних упущень в роботі, а також за рахунок економії витрат по окремих статтях і елементах.

Як свідчить аналіз структури собівартості овочів (табл.4.4) ми повинні відмітити,що основним резервом зниження собівартості продукції крім раціонального використання трудових ресурсів, живої праці являється підвищення урожайності овочів за рахунок використання уречевленої праці, економії матеріально-грошових засобів в розрахунку на одиницю продукції, раціональний їх рівень на гектар посіву.

Також важливою умовою зниження собівартості овочів являється дотримання режиму економії по кожній статті витрат. З таблиці 4.4. ми бачимо, що зменшити собівартість цукрового буряка можна за рахунок зменшення витрат понесених на насіння і посадковий матеріал, великі витрати йдуть на придбання добрив, а також на утримання основних засобів.

Резерви зниження затрат виявляються по кожній статті витрат за рахунок конкретних організаційно-технічних заходів (введення нової, більш прогресивної техніки і технологій виробництва, покращення організації праці), які будуть сприяти економії зарплати, зниженню матеріалоємності, фондоємкості і т.д.

Резерв зниження витрат на утримання основних засобів за рахунок реалізації, передачі в довгострокову оренду, консервації і списання непотрібних, лишніх, будівель, які не використовуються, машин, обладнання.

Про наявність резервів зниження собівартості продукції рослинництва свідчать результати порівняльного аналізу собівартості овочів аналізованого підприємства.

Резерви зниження собівартості продукції можна поділити на 3 групи, які можуть бути використані у виробництві без додаткових витрат:

невиправдані перевитрати, пов’язані з недотриманням лімітів і нормативів – це непродуктивні затрати робочого часу, витрати при транспортуванні і зберіганні продукції;

потребують незначних додаткових витрат і можуть бути використані протягом календарного або господарського року – витрати пов’язані з впровадженням передових методів праці, поліпшення структури посівних площ внесення добрив;

потребують значних капітальних вкладень і можуть бути використані в перспективі – це витрати пов’язані з зміною технології виробництва – доведенням до оптимальної норми внесення добрив, проведенням меліоративних робіт, підвищенням природної родючості ґрунтів, сортозаміною.

Необхідно також відмітити, що важливим етапом являється також ефективність виробництва.

Головним шляхом підвищення ефективності виробництва є:

для підвищення ефективності виробництва овочів у сільськогосподарських підприємствах необхідно розвивати альтернативні форми господарювання і конкуренцію в сфері овочівництва;

запровадити прогресивні технології вирощування овочів для досягнення високої урожайності коренеплодів (в межах 350-400 ц/га);

використовувати механізм посилення мотивації товаровиробників до ефективного розвитку галузі;

Важливе значення ефективного використання потенціалу овочівневого комплексу має раціональне використання відходів переробки овочів.

Внутрішнім резервом підвищення ефективності виробництва овочів є поглиблення процесів агропромислової інтеграції і використання переваг інтегрованого виробництва. А доцільнішою формою інтеграції економічних інтересів виробників овочів є створення акціонерних товариств, куди б входили овочеве підприємство з усією його інфраструктурою та інші господарства сировинної зони.

Розв’язання проблеми розвитку овочевого виробництва та вдосконалення його ринку потребує вживання комплексу заходів із перебудови сировинної та переробної галузей, впровадження досягнень науково-технологічного процесу, проведення маркетингових досліджень внутрішнього і зовнішнього ринків цього продукту.

Дослідженнями встановлено, що для відновлення та ефективної роботи міжгосподарських підприємств необхідно використати різні канали інвестування їх діяльності (за рахунок кредитів, інноваційних позик, лізингової діяльності).

Таким чином, вдосконалення економічних взаємовідносин шляхом створення на новій економічній основі овочевих інтеграційних формувань різних рівнів – також являється важливим напрямом підвищення економічної ефективності овочевого виробництва.

4. Безпека життєдіяльності

На сучасному етапі розвитку сільськогосподарського виробництва оснащеність технікою велика, застосування нових хімічних речовин, що потребують знань фізіології трудових процесів, поняття їхнього впливу на стан організму людини, уміння правильно організувати захист від шкідливого впливу. Тому важливе значення має всебічне підготування спеціалістів., що ведуть керівників сільськогосподарського виробництва з питань гігієни праці, виробничої санаторії, технологічної безпеки використання земельних ресурсів.

У Якимівському районі контроль за станом безпеки життєдіяльності здійснює інженер по охороні праці, що стежить за чітким дотриманням Закону України "Про охорону праці" і Положенням про організацію робіт з охорони праці в системі Державної аграрної політики".

При аналізі організації робіт безпеки життєдіяльності в районі встановлено, що є уся нормативно-технічна документація, що забезпечує керування безпекою життєдіяльності.

У обов'язку інженера по охороні праці входить:

ведення обліку виробничого травматизму і професійних захворювань;

заборона проведення робіт у випадку виникнення погрози життя і здоров'ю робітників;

контроль за своєчасністю і якістю проведення інструктажів на робочому місці;

упорядкування заявок на засоби індивідуального захисту і контроль за видачею спецодягу.

За стан безпеки життєдіяльності в господарствах відповідальність несуть інженера з безпеки життєдіяльності.

Інженер по охороні праці веде часопис реєстрації по проведенню інструктажу. Інструктаж проводиться з кожним новим робітникам і на робочих місцях щорічно незалежно від стажу роботи що інструктується.

Головні і старші фахівці зі своїх галузей виробництва і керівники виробничих підрозділів проводять до початку робіт інструктаж з охорони праці, знайомлять із правилами роботи на машинах., застосування отрутохімікатів і добрив, на які в останні роки не вистачає фінансів.

Координація організаційної діяльності і контроль за роботою по створенню здорових і безпечних умов праці працюючих у господарстві здійснюється інженером по техніка безпеки.

У загальному організацію безпеки життєдіяльності в по району можна вважати задовільної тому, але є недоліки, наприклад;

останні чотири роки майже цілком відсутнє відновлення засобів по охороні безпеки життєдіяльності, а багато основних засобів вже відслужили свій термін;

допуск до самостійної роботи фіксується з великим запізненням;

Характеристики

Список файлов ВКР