17780 (585922), страница 5
Текст из файла (страница 5)
Зворотні відходи являють собою залишки сировини, матеріалів, напівфабрикатів, теплоносіїв та інших видів ресурсів, що утворилися в процесі виробництва продукції і втратили повністю або частково споживчі властивості початкового ресурсу і тому використовуються з підвищеними витратами.
Зворотні відходи оцінюються:
-
за зниженою ціною вигідного матеріального ресурсу, якщо відходи можуть бути використані для основного виробництва;
-
за повною ціною вихідного матеріального ресурсу, якщо відходи реалізуються стороннім підприємствам для основного виробництва;
Оприбуткування відходів оформляється записом:
Дт 201 “Сировина і матеріали”
Кт 23 “Виробництво”.
У спеціальній відомості розподілу відходів показують кількість використаних матеріалів за видами продукції. Маючи кількість відходів та їх вартість, визначаємо процент відходів матеріалів. Знайдений процент необхідно помножити на вартість використаних матеріалів.
Також відходи бувають:
-
Поворотні – це ті, які можна використовувати на підприємстві або реалізовувати на сторону. На їх величину витрачання матеріалів робиться бухгалтерський запис:
Дт 23 “Виробництво”
Кт .201 “Сировина і матеріали”
-
Безповоротні – це ті, які не можна використовувати у виробництві, реалізовувати. Витрачення технологічного палива на підігрів, плавку, випалювання і т.п. обліковується по місцю споживання на основі даних лічильників. На вартість витраченого палива на технологічні цілі складається проводка:
Дт 23 “Виробництво”
Кт 203 “Паливо”
Якщо в якості технологічного палива використовується природній газ, тоді Дт 23 “Виробництво” – Кт 63 “Розрахунки з постачальниками”. Енергію на технологічні цілі, пару, повітря розподіляють за споживачами за даними вимірювальних приладів або через розрахунки. Цей розподіл здійснюють працівники відділу головного енергетика.
Дані розробних таблиць чи машинограм розподілу матеріалів і напівфабрикатів за напрямками затрат записуються у відомості обліку витрат на виробництво форма №3.
Підсумки відомостей переносять у Журнал-ордер №16, де узагальнюється затрати на виробництво, які включаються в собівартість продукції. Матеріали включаються в собівартість продукції і придбання, що дорівнює сумі вартості використаних матеріалів, додаючи транспортно-заготівельні витрати. Сума транспортно-заготівельних витрат, яка відноситься до витрачених матеріалів визначається, виходячи із середнього проценту транспортно-заготівельних витрат і облікової ціни витрачених матеріалів. Транспортно-заготівельні витрати розраховуються за допомогою проценту, який визначається у відомості № 5а.
Зниження матеріальних витрат на одиницю продукції призводить до зниження не тільки собівартості продукції, а й до збільшення продукції при наявних матеріальних ресурсах.
Необхідність економії матеріально-сировинних ресурсів посилюється тим, що їх запаси обмежені. Це призводить до зростання транспортних витрат і втрат матеріалів під час транспортування.
ВАТ “Ватра” може досягти будь-якої мети з допомогою обліку, який, на нашу думку, повинен забезпечити:
-
контроль за наявністю матеріалів у місцях їх збереження на всіх етапах їх руху;
-
контроль за дотриманням встановлених норм запасів;
-
контроль за повнотою оприбуткування відходів виробництва;
-
системний контроль за використанням матеріалів у виробництві на базі науково обґрунтованих норм їх витрачання.
2.2 Особливості обліку трудових витрат
Прямі витрати на оплату праці включають в себе всі витрати на оплату робочої сили за відповідну роботу, які можна віднести на готовий виріб. До трудових витрат відносять: основна заробітна плата і додаткова заробітна плати, відрахування на соціальні заходи.
На ВАТ “Ватра” питома вага трудових витрат становить 13,6%, з них основна заробітна плата і додаткова – 9,3%, на соціальне страхування 4,3 %. Основна заробітна плата виробничих працівників нарахована за відрядними розцінками, розподіляється по об’єктах калькулювання за прямою ознакою на основі первинних документів.
Додаткова заробітна плата розподіляється по об’єктах калькулювання пропорційно прямій заробітній платі виробничих робітників або відноситься на загальновиробничі витрати.
Якщо пряме віднесення заробітної плати на окремі види продукції утруднене, то розподіл може проводитись пропорційно розрахованим кошторисним ставкам і масі витраченої сировини або іншої бази розподілу.
Суми відрахувань на соціальне страхування і до Пенсійного фонду, а також до резерву відпусток визначається множенням суми основної і додаткової заробітної плати на встановлений відсоток відрахувань і діленням на сто.
(ОЗ + ДЗ)* % відрах./100, де (1)
ОЗ – основна заробітна плата;
ДЗ – додаткова заробітна плата;
% відрах. – встановлений відсоток відрахувань.
Облік заробітної плати організовується залежно від характеру виробництва, технологічного процесу, системи організації оплати праці, рівня автоматизації обліково-обчислювальних робіт та інших умов.
Облік виробітку продукції та заробітної плати робітників виробництва забезпечує:
-
точні дані про вироблену кожним робітником кількість продукції;
-
контроль за відповідністю кількості продукції, кількістю матеріалів, деталей;
-
своєчасне і точне нарахування заробітної плати;
-
визначення норм, розцінок та інших умов оплати праці. [61, с.128]
Витрати на оплату праці визначаються виходячи з відрядних розцінок, тарифних ставок і посадових окладів, що встановлюється залежно від результатів праці, систем преміювання робітників, керівників, спеціалістів.
Слід зазначити, що витрати на оплату праці – це ведучий елемент.
Праці, як фактору виробництва, належить основна роль, витрати – “фактично визначають вартість”.
Витрати на оплату праці використовуються за такими джерелами фінансування:
а) витрати, що відносяться до собівартості продукції;
б) витрати, що відносяться за рахунок прибутків і збитків підприємства;
в) витрати на оплату за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства.
В залежності від особливостей роботи підприємства у дільницях обліку виробітку продукції і витрат на заробітну плату застосовують різні варіанти обліку і форми первинних документів (маршрутний лист, маршрутна картка, рапорт про виробіток, відомість про виробіток, наряди).
Основним документом нарахування заробітної плати є табель.
В умовах масового виробництва використовують рапорт про виробіток. Рапорт передбачає щоденне приймання виробітку бригади з останньої операції протягом звітного місяця. Розрахунок заробітку робітника виконується на зворотному боці рапорту. Виробіток робітників враховується і оплачується за придатні вироби прийняті по кінцевій операції за повною сумарною розцінкою усіх фактично виконаних операцій закріплених за робітником.
Для продукції серійного виробництва найбільш раціональним вважається застосування маршрутної системи обліку. Маршрутний лист є документом, який супроводжує партію деталей у процесі виробництва за операціями їх обробки в цеху і забезпечує необхідність обліку руху партії деталей на виробництві.
Маршрутні листи виписуються на партії деталей відповідно до графіку запуску деталей у виробництво, технологічних карт. У маршрутному листі зазначається кількість виданих для роботи матеріалів, деталей, напівфабрикатів.
В залежності від умов роботи підприємства маршрутні листи можуть застосовувати в поєднанні з рапортами про виробіток продукції за зміну.
На ВАТ “Ватра” з індивідуальним типом виробництва облік виробітку і надходження заробітної плати проводиться за робочими нарядами на відповідну роботу. Система обліку за нарядами застосовується як наряд на відрядну роботу, де зазначаються обсяги роботи і норми часу на їх виконання.
Під час виконання завдання в наряді зазначається висновок технологічного приймання роботи. Наряди виписуються на одну зміну або тривалий строк.
На роботах, що виконується колективно застосовується форма бригадного нагляду, в якому на лицьовому боці зазначається прізвище бригадира, на зворотному – прізвище і табельні номери робітників що входять до складу бригади.
При індивідуальній формі заробітна плата нараховується за виконаний обсяг робіт. Крім індивідуальної форми на ВАТ “Ватра” використовується бригадна форма оплати праці.
Виробнича бригада є первинним об’єктом планування і обліку виробництва.
В умовах бригадної організації праці і нарахування заробітної плати на кінцевій операції виникає необхідність розподілу заробітної плати і включення її у собівартість продукції шляхом складання спеціального розрахунку.
Заробітна плата за відпрацьований і невідпрацьований час включається у статтю “заробітна плата виробничих робітників”. У зв’язку з цим розподіл заробітної плати між виробами продукції ускладнюється [13, с.109].
Необхідно на першому етапі визначити заробітну плату по видах продукції за виконаний обсяг робіт, а потім розподілити заробітну плату за відпрацьований час пропорційно до заробітної плати за виконаний обсяг робіт.
Таблиця 2.4.
Розподіл заробітної плати бригади між виробами продукції за вересень 2001 року (гривні) на ВАТ “Ватра”
Вироби | Заробітна плата за обсяг робіт | Заробітна плата за відпрацьований час | Разом |
| Світильники “Ретро” | 150 | 20 | 170 |
| Світильники “Астра” | 200 | 15 | 215 |
| Світильники “Пролісок” | 170 | 10 | 180 |
| Разом | 520 | 45 | 565 |
За місяць бригаді нараховано за відпрацьований час 45 гривень. Ця сума повинна розподілятись між виробами пропорційно нарахованій заробітній платі за виконаний обсяг робіт. Це становить 11,5 %: множенням знайденого проценту на заробітну плату за невідпрацьований час між виробами.
На кожен вид виробничої продукції, наданні послуги повинні бути розроблені нормативи затрат виробничих ресурсів. Бригадні норми затрат виробничих ресурсів повинні бути технічно обумовлені і стабільні.
Для обліку виробничої діяльності бригади встановлюють наступні показники: номенклатура продукції, фонд заробітної плати, ріст виробництва праці, зниження собівартості продукції.
В умовах ринкових відносин, підвищення ефективності виробництва, різних форм організації виробництва, необхідна дійсна і достовірна інформація на підприємствах про:
-
витрати праці на кожній виробничій дільниці;
-
ефективність заходів щодо удосконалення організації праці;
-
використання робочого часу;
-
непродуктивні витрати праці та часу;
-
раціональне використання фонду оплати праці.
Таку інформацію має забезпечити бухгалтерський облік трудових витрат. На підприємстві розробляються норми витрат праці, аналогічно як і норми матеріальних витрат.
Також витрати на оплату праці можуть відшкодовуватись із прибутку і збитків, виходячи з Типового положення з планування, обліку, калькулювання собівартості промислової продукції.[28, с.36] До них відносяться:
-
витрати за анульованими виробничими замовленнями та державними контрактами;
-
некомпенсовані винуватцями збитки від простоїв з внутрішньовиробничих та інших причин;
-
витрати, пов’язані із запобіганням чи ліквідацією наслідків стихійних лих;
-
витрати за некомпенсовані збитки від аварій, інших надзвичайних подій;
-
“форс-мажорні” обставини.
На ВАТ “Ватра” застосовується відрядна форма оплати праці, за якої вираховується нормування робіт, точний облік виробітку, виробнича діяльність, збільшення обсягів робіт на тому чи іншому робочому місці.
На багатьох ділянках промислових підприємств застосовується колективна відрядна форма оплати праці. Вона залежить від способу побудови оплати праці і має два різновиди: з колективно-відрядними розцінками та індивідуально-відрядними розцінками. Оплата проводиться за кінцевими роботами праці або колективно.
Відрядна форма оплати праці залежить від специфіки виробництва і може застосовуватися у поєднанні з відрядно-преміальною та акордно-преміальною.
Для підрахунку заробітної плати за відрядною формою необхідно мати точні дані про кількість і якість продукції, виробленої кожним працівником. На ВАТ “Ватра” використовується і погодинна форма оплати праці. Дана форма оплати праці використовується в умовах автоматизації і механізації виробництва, зокрема на дільницях і видах робіт із регламентованим режимом виробництва.
Заробітна плата нараховується в кінці звітного періоду в розділах підприємства, структурних підрозділах. По вибраних даних видача інформації здійснюється в такому форматі: код підрозділу, табельний номер, прізвище, по-батькові та інше.
Трудові витрати на виробництво промислової продукції відносяться на рахунок 23 “Виробництво”. При цьому можна зробити такі записи:
Дт 23 “Виробництво”
















