17133 (585822), страница 3

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

Проект кошторису, план асигнувань та штатний розпис підписуються керівником установи і головним бухгалтером або начальником фінансового підрозділу і подаються на розгляд вищестоящій установі (головному розпоряднику бюджетних коштів). Після розгляду проектів формуються на їхній основі бюджетні запити, які також підписують керівник та головний бухгалтер (начальник фінансового підрозділу установи).

Бюджетний запит - документ, підготовлений розпорядником бюджетних коштів, що містить пропозиції з відповідними обґрунтуваннями щодо обсягу бюджетних коштів, необхідних для його діяльності на наступний бюджетний період [2].

Коли проекти кошторисів затверджені, сформовані бюджетні запити, складаються кошториси. Фактично вони вже складені, і у подальшому формально заповнюються лише форми кошторисів. Типові форми встановлює Мінфін України. На 2008 рік наказом затверджено типову форму кошторису Мінфіну № 57.

Зазначені документи (кошторис, план асигнувань, штатний розпис) подаються та затверджуються у двох примірниках, один із яких повертається установі, а другий залишається у вищестоящій установі, керівник якої їх затвердив. В подальшому бухгалтер контролює виконання як дохідної, так і видаткової частини кошторису. Якщо було здійснено перевитрати коштів, які призначені, наприклад, для видатків на відрядження, то відповідати буде в першу чергу керівник, а за ним і бухгалтер.

Є два види фінансового контролю за виконанням бюджету:

• внутрішній;

• зовнішній.

Внутрішній фінансовий контроль здійснюється на всіх стадіях бюджетного процесу. За організацію ефективної системи внутрішнього контролю відповідальність несе керівник установи (розпорядник бюджетних коштів) як у своїх закладах, так і у підвідомчих бюджетних установах.

Внутрішній фінансовий контроль повинен забезпечувати:

постійну оцінку фінансової діяльності установи;

перевірку результатів від здійснення діяльності, чи відповідають вони тим завданням та планам, які передбачені паспортом бюджетної установи;

інформування безпосереднього керівника бюджетної установи про результати перевірки (оцінки, розслідування, вивчення чи ревізії), проведеної підрозділом внутрішнього фінансового контролю.

Зовнішній контроль та аудит фінансової та господарської діяльності бюджетних установ здійснюється Рахунковою палатою - в частині контролю за використанням коштів Держбюджету України, Головним контрольно-ревізійним Управлінням України - відповідно до його повноважень, визначених законом [2].

Є деякі обмеження та правила, які слід враховувати при виконанні бюджетного процесу, передбачені Бюджетним кодексом і Законом "Про Державний бюджет України".

По-перше, бюджетна установа не має права здійснювати запозичення у будь-якій формі або надавати за рахунок бюджетних коштів позички юридичним та фізичним особам, крім випадків, передбачених Законом про Державний бюджет України.

По-друге, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та провадять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.

Зобов'язання, взяті розпорядниками коштів Державного бюджету України без відповідних бюджетних асигнувань, не вважаються бюджетними зобов'язаннями i не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов'язань згідно Закону про державний бюджет України є бюджетним правопорушенням.

У 2002 р. відбувся розподіл звітності для тих, хто отримує кошти державного бюджету, і для тих, хто отримує кошти місцевих бюджетів. Відповідно той, хто отримує кошти як з державного, так і з місцевих бюджетів, здаватиме два пакети звітності.

Центральні органи виконавчої влади та інші головні розпорядники бюджетних коштів, установи, організації, які отримують кошти державного бюджету, місячний звіт про виконання кошторисів у 2002 р. подають вже сім форм:

№ 2мд "Звіт про виконання кошторису установи";

№ 2-валюта "Звіт про використання коштів загального фонду бюджету з міжнародної діяльності України";

№ 4-1мд "Звіт про надходження і використання коштів, отриманих як плата за послуги, що надаються бюджетними установами";

№ 4-2мд "Звіт про надходження і використання коштів, отриманих за іншими джерелами власних надходжень бюджетних установ";

№ 4-3мд "Звіт про надходження і використання інших надходжень спеціального фонду";

№ 7мд "Звіт про заборгованість бюджетних установ";

№ 8мд "Звіт про фінансові зобов'язання бюджетних установ".

А установи та організації, які отримують кошти місцевих бюджетів, місячний звіт про виконання кошторисів у 2002 році подають шість форм:

№ 2мм "Звіт про виконання кошторису установи";

№ 4-1мм "Звіт про надходження і використання коштів, отриманих як плата за послуги, що надаються бюджетними установами";

№ 4-2мм "Звіт про надходження і використання коштів, отриманих за іншими джерелами власних надходжень бюджетних установ";

№ 4-3мм "Звіт про надходження і використання інших надходжень спеціального фонду";

№ 7мм "Звіт про заборгованість бюджетних установ";

№ 8мм "Звіт про фінансові зобов'язання бюджетних установ".

Таким чином, для коштів державного та місцевого бюджетів тепер запроваджено окремі форми звітності (щодо коштів державного бюджету в нумерації форми є літера "д", щодо коштів місцевого бюджетів - "м").

При використанні коштів місцевого бюджетів вже не потрібно подавати форму № 2-валюта "Звіт про використання коштів загального фонду бюджету з міжнародної діяльності України", оскільки загальний фонд бюджету, тим більше у валюті, виявляється, є лише в Держбюджеті.

У 2002 р. не потрібно у місячних звітах при використанні як коштів з держбюджету, так і з місцевих бюджетів подавати ф. № 4-3 "Звіт про депозитні суми", ф. № 4-5м "Звіт про використання субвенцій, одержаних з інших бюджетів" та ф. № 4-6м "Звіт про надходження і використання інших доходів (спеціальний фонд)".

Але для госпрозрахункових підприємств, які отримують кошти з бюджетів, подання звітності ускладнилося. Якщо в 2001 р. госпрозрахункові підприємства складали місячну звітність про використання отриманих бюджетних коштів за формою № 2м "Звіт про виконання кошторису доходів і видатків установи (загальний фонд)", а ті, що отримують кошти спеціального фонду, - за формою № 4-6м "Звіт про надходження і використання інших доходів (спеціальний фонд)", то тепер госпрозрахункові підприємства та організації про отримані кошти загального фонду державного та/або місцевих бюджетів складають місячну фінансову звітність про використання отриманих бюджетних коштів за відповідними формами № 2мд "Звіт про виконання кошторису установи" або № 2мм "Звіт про виконання кошторису установи", а про отримані кошти спеціального фонду - за відповідними формами № 4-3мд "Звіт про надходження і використання інших надходжень спеціального фонду" або № 4-3мм "Звіт про надходження і використання інших надходжень спеціального фонду".

Крім того, тепер зведений звіт форми №2м "Звіт про виконання кошторису доходів і видатків установи (загальний фонд)" головними розпорядниками коштів до Державного казначейства України не подається, крім головних розпорядників, установи яких мають право не обслуговуватися в органах Державного казначейства України.

Інвестиції, що їх, згідно з чинним законодавством України, отримують бюджетні установи, в тому числі на будівництво житла, слід відображати у формах № 4-2мд "Звіт про надходження і використання коштів, отриманих за іншими джерелами власних надходжень бюджетних установ" та № 4-2мм "Звіт про надходження і використання коштів, отриманих за іншими джерелами власних надходжень бюджетних установ".

Таким чином, Самі форми звітності (окрім літер "м" та "д" в назвах) та принципи їх заповнення практично не змінилися.

1.4 Організація обліку доходів і видатків бюджетної установи

Бюджетні установи в процесі своєї статутної діяльності можуть отримувати кошти не лише з державного або місцевих бюджетів, а й з інших джерел. Такі кошти прийнято називати позабюджетними.

Починаючи з 2000 р., усі позабюджетні кошти установ і організацій, що утримуються за рахунок асигнувань з державного або місцевого бюджетів, включаються до спеціального фонду бюджету як власні надходження цих установ та організацій і відповідні спеціальні видатки. Тобто усі позабюджетні кошти таких установ з 2000 р. враховуються у складі спеціального фонду державного бюджету і по суті є бюджетними. Їх надходження та витрачання планується в кошторисі доходів і видатків бюджетної установи.

Спеціальний фонд складається з власних надходжень (спеціальні кошти, кошти на виконання окремих доручень, інші власні надходження), субвенцій, одержаних з бюджетів іншого рівня та інших доходів спеціального фонду.

Спеціальні кошти — це доходи бюджетних установ і організацій, які вони отримують від надання платних послуг, виконання робіт, реалізації продукції або іншої діяльності, що провадиться на підставі відповідних нормативно-правових актів, і використовують за цільовим призначенням згідно з кошторисом доходів і видатків установи.

Суми на виконання окремих доручень (суми за дорученнями) — це кошти, які бюджетні установи отримують від фізичних і юридичних осіб та благодійних фондів для виконання окремих доручень або використання за цільовим призначенням, визначеним особою, що надає такі кошти.

Для обліку доходів бюджетних установ, які вони одержують за рахунок загального і спеціального фондів державного бюджету, із сільських, селищних, міських (міст районного підпорядкування) бюджетів, а також за рахунок надання комерційних послуг) по їх видах у залежності від джерела надходження Планом рахунків №114 передбачені наступні рахунки 7 класу:

70 "Доходи загального фонду";

71 "Доходи спеціального фонду";

72 "Доходи від реалізації продукції, виробів і виконання робіт";

73 "Доходи бюджетів";

74 "Інші доходи".

Доходи загального фонду бюджету були й лишаються доволі значною частиною в загальній структурі доходів більшості бюджетних установ. Вони поділяються на доходи, отримані із загального фонду державного бюджету, та отримані з місцевого бюджету. Зазначені джерела можуть існувати самостійно і в поєднанні.

Організація обліку доходів загального фонду охоплює напрямки, які впливають як на підготовчий етап обліку доходів — їх планування, так і на обліковий процес безпосередньо. Зокрема, до них належать:

- організація планування доходів загального фонду бюджетних установ;

- організація робіт із затвердження асигнувань та надходження доходів;

- організація облікових номенклатур;

- організація носіїв облікової інформації та їх руху.

Планування доходів за загальним фондом здійснюється за системою вертикального зв'язку. Це означає, що рух інформації про граничні обсяги видатків загального фонду відповідного бюджету подається вертикальною схемою, а відповідно визначені обсяги доходів загального фонду у вигляді проектів кошторисів доводяться знизу вгору. При цьому головні розпорядники коштів не лише доводять інформацію про граничні обсяги видатків розпорядникам коштів нижчого рівня, а й розробляють при потребі та доводять до останніх окремі показники, визначають терміни подання проектів кошторисів і надають вказівки щодо їх складання, забезпечують складання проектів кошторисів на бюджетні програми (функції), що їх безпосередньо виконують головні розпорядники коштів.

Організація обліку власних доходів бюджетних установ має здійснюватись як на етапі планування показників господарсько-виробничої діяльності, так і на етапі їх фіксування у процесі бухгалтерського обліку, охоплює такі напрями:

- розробка класифікаційної схеми власних доходів бюджет установ; - організація планування доходів спеціального фонду;

- організація обліку надходження доходів;

- організація облікових номенклатур:

- організація носіїв облікової інформації.

Власні доходи, доволі різнорідні за своїм характером, поділяються на такі групи:

- доходи за коштами отриманими як плата за послуги, роботи продукцію;

- інші доходи бюджетних установ.

Кожна з наведених груп поділяється на підгрупи. Зокрема, до доходів, отриманих від надання платних послуг, належать:

- доходи, отримані під надання функціонально-основним послуг бюджетних установ;

- доходи, отримані від господарської чи господарсько-виробничої діяльності;

- доходи в частині оренди приміщень бюджетних установ;

- доходи від реалізації майна.

Група інших доходів бюджетних установ містить:

- благодійні внески, гранти і дарунки, субвенції;

- інші власні доходи бюджетних установ.

Зазначена класифікація мас досить загальний вигляд, однак вона виокремлює два принципові напрями формування доходів, перший з яких утворюється в результаті господарсько-виробничої діяльності, а другий — відображає доходи, які не є наслідком останньої і отримуються для її якомога повнішого забезпечення.

Основним напрямком бухгалтерського обліку бюджетних установ виступає облік видатків. Враховуючи основне завдання бюджетних установ щодо кінцевого результату (звітного періоду) діяльності — виконання кошторису доходів і видатків — яке визначає, по суті, другу назву обліку бюджетних установ, а саме облік виконання кошторису доходів і видатків, це твердження є безсумнівним. З огляду на це організація обліку видатків є пріоритетною.

Видатки - це витрати, які здійснює установа для свого утримання та виконання своїх функцій. В т. ч. видатки за несплаченими рахунками кредиторів, за нарахованою і не виплаченою заробітною платою і стипендіями тощо, одним словом - кредиторська заборгованість.

Організація обліку видатків бюджетних установ охоплює такі напрямки:

Характеристики

Список файлов ВКР