14774 (585534), страница 6
Текст из файла (страница 6)
Якщо порівняти дані за минулий рік, отримані осінню і теперішні, помічається тенденція до зростання захворюваності свиней на моноінвазії, особливо на аскаридоз. Очевидно це пояснюється зміною кількості поголів’я тварин на свинофермі і співвідношення вікових і виробничих груп. Так молодші свині ще не встигли заразитися кількома видами нематод, а доросле поголів’я яке було присутнє осінню минулого року вибито, оскільки на зиму залишаються менше поголів’я тварин.
Після проведення гельмінтоовоскопії було сформовано дослідні групи з молодняка свиней, враховуючи інвазованість тварин, вік та масу.
Групи були утворені таким чином:
-
три групи сформовані з ремонтного молодняка (ст. 4 міс.), в них входили 2-і дослідні по 5 поросят і одна контрольна – 6 поросят в групі (середня маса поросят в групі 34,2 кг)
-
три групи з відлучених поросят (вік 2–4 міс.), а це 2-і дослідні по 6 поросят в кожній і контрольна – 5 поросят (сер. маса 24,4 кг).
Результати гельмінтоовоскопії в дослідних групах поросят, з врахуванням інтенсивності інвазії за кількістю яєць гельмінтів в краплі проби, подано у таблиці №5.
Таблиця №5. Результати гельмінтоовоскопії у поросят дослідних груп до застосування антигельмінтиків
Показник | Вікові групи тварин | ||||||
| Ремонтні поросята, групи | Відлучені, групи | ||||||
| 1 | ІІ | ІІІ контр. | І | ІІ | ІІІ контр. | ||
| Всього досліджено, гол | 5 | 5 | 6 | 6 | 6 | 5 | |
| Інвазованість, гол. за аскаридозу | 1 | 1 | 2 | 2 | 2 | ||
| за трихоцефальозу | 1 | 1 | 1 | ||||
| за езофагостомозу | 1 | ||||||
| Змішані інвазії | 2 | 2 | 2 | 1 | |||
| Виділено яєць гельмінтів у краплі: аскаридозу | 23,4 | 22 | 22,5 | 24,7 | 25 | 24,4 | |
| трихоцефальозу | 11,5 | 12,1 | 11,3 | 23,7 | 24,5 | ||
| езофагостомозу | 20,3 | 19,4 | 20 | ||||
| Відсутність яєць гельмін гол. | 1 | 1 | 3 | 3 | 3 | 3 | |
Отже на початку дослідження сукупна екстенсінвазованість на групах поросят складає: у ремонтного молодняку І – групи –80%, ІІ – група –80%, і третя контрольна – 50%; в поросят відлучених у І-ій і ІІ-ій групах екстенсивність інвазії складала по 50% в кожній, а в контрольній – 40%.
В останній час на ринку України часто з» являються нові ветеринарні препарати, серед яких багато антигельмінтиків. Тому перед нами було поставлено завдання вивчити терапевтичну ефективність за гельмінтозів свиней новий препарат інтермектин (діюча речовина івермектин). Для порівняння ефективності препарату і кращої показовості дегельмінтизаційного ефекту було обрано відомий препарат бровальзен (діюча речовина альбендазол).
В умовах виробництва ефективність інтермектину і бровальзену випробовували на спонтанно заражених тваринах різного віку, різними нематодами свиней.
Препарат інтермектин задавали поросятам ремонтним – І-ї групи і відлученим І-ї групи. Бровальзен задавали ІІ-й групі ремонтного молодняку і ІІ-й поросят відлучених. Третім групам поросят антигельмінтиків не задавали (контроль).
Спостереження, проведені в день лікування і в наступні 5 днів після задавання антигельмінтиків, показали, що свині поїдають корми з бровальзеном з апетитом і швидко протягом 10–15 хв. з моменту їх згодовування. Оцінка загального стану всіх груп тварин, які отримували антигельмінтики, показала відсутність будь-яких змін в їх поведінці.
При дослідженні через 7 і 14 днів після лікування у всіх тварин було оцінено якість дегельмінтизації за показниками захворюваності: інвазованості тварин, інтенсивності інвазії (по виділенню яєць гельмінтів).
Результати наведені у таблиці №6.
Таблиця №6. Результати гельмінтоовоскопії у поросят дослідних груп, після проведення дегельмінтизації (7 днів)
Показник | Вікові групи тварин | ||||||
Ремонтні поросята | Поросята відлучені | ||||||
| І | ІІ | ІІІ контр. | І | ІІ | ІІІ контр. | ||
| Всього досліджено голів | 5 | 5 | 6 | 6 | 6 | 5 | |
| Інвазованість, гол. за аскаридозу | 1 | 3 | |||||
| за трихоцефальозу | 1 | 1 | 1 | 1 | |||
| за езофагостомозу | |||||||
| при змішаній інвазії | 1 | 3 | |||||
| Інтенсивність інвазії – виділено яєць гельмінтів у краплі проби: аскарид | 5,3 | 19,8 | 25,2 | ||||
| трихоцефал | 3 | 8,2 | 13,4 | 11,8 | |||
| езофагостом | 20,5 | ||||||
| Відсутність яєць гельмінтів | 4 | 3 | 1 | 6 | 5 | 2 | |
За проведеними розрахунками, враховуючи дані гельмінтоовоскопії після дегельмінтизації, після якої минуло 7 днів ми отримали таку інформацію щодо екстенсінвазованості поголів’я поросят: серед ремонтного молодняку екстенсінвазованість в І-й групі становила 20%, а в ІІ-й 40%, в ІІІ-ій групі поросят захворювання зросло – екстенсінвазованість 83,3%; серед відлучених поросят спостерігали зменшення екстенсінвазованості в ІІ-й групі до 16,6%, в І-й групі, де використовували препарат інтермектин, тварин, які виділяють яйця гельмінтів не виявили, в ІІІ-й групі екстенсінвазованість встановлено було 60%, тобто кількість уражених гельмінтами поросят зросла.
Отже результати гельмінтоовоскопії свідчать про зменшення інвазованості поросят в тих групах, де задавали антигельмінтики і підвищення екстенсінвазованості у контрольних групах. При цьому ефективність дегельмінтизації в групах поросят де вводили інтермектин вища порівняно з тим де задавали бровальзен: в двох І-их групах спочатку було інвазованих 3-и і 4-и поросята відповідно, а після дегельмінтизації інтермектином залишилось в І-ій (ремонтний молодняк) – одне порося (уражене трихоцефалюсами середня інтенсивність інвазії троє яєць в краплі), а серед відлучених поросят дегельмінтизованих інтермектином інвазованості не виявили. В групах де задавали бровальзен ураженість гельмінтами складала до лікування 4-и і 3-и хворих в групі, а після дегельмінтизації відповідно – двоє ремонтних і одне відлучене порося (при цьому було помітне значне зниження інтенсивності інвазованості поросят).
Таким чином через 7 днів після дегельмінтизації тварин ефективність інтермектину становила по групах ремонтних поросят – 84,99%, а у відлучених поросят – 100%, тоді, як ефективність бровальзену складала у ремонтного молодняка –69,98%, а у відлучених поросят – 77,86%.
Через 14 днів після дегельмінтизації було проведено повторно гельмінтоовоскопію, результати якої показано у наведеній нижче таблиці №7
Таблиця №7. Результати гельмінтоовоскопії у порсят дослідних груп, після проведення дегельмінтизації (14 днів)
Показник | Вікові групи тварин | |||||
Ремонтні поросята | Поросята відлучені | |||||
І | ІІ | ІІІ контр. | І | ІІ | ІІІконтр. | |
| Всього досліджено голів | 5 | 5 | 6 | 6 | 6 | 5 |
| Інвазованість, гол. за аскаридозу | 1 | 3 | ||||
| за трихоцефальозу | 1 | 1 | ||||
| за езофагостомозу | ||||||
| при змішаній інвазії | 3 | |||||
| Інтенсивність інвазії – виділено яєць гельмінтів у краплі проби: аскарид | 19,4 | 21,2 | ||||
| трихоцефал | 9,2 | 12 | ||||
| езофагостом | 20,7 | |||||
| Відсутність яєць гельмінтів | 5 | 4 | 1 | 6 | 6 | 2 |
Аналіз даних отриманих з допомогою повторної гельмінтоовоскопії показує продовження ефекту дегельмінтизації обома препаратами –інтермектин і бровальзен. При цьому тварини, яким вводили інтермектин звільнились від гельмінтів повністю, а у поросят котрі отримували з кормом бровальзен інвазованість була помічена лише в одного поросяти з групи ремонтного молодняку.
Таким чином, екстенсефективність випробовуваних препаратів згідно з результатами двократної гельмінтоовоскопії становила: інтермектину –100% у двох дослідних групах, бровальзену – у групі ремонтних поросят – 84,99%, у групі відлучених поросят (вік 2–4 міс.) –100%.
Дія антигельмінтика інтермектин на організм поросят
Для визначення впливу антигельмінтика інтермектин на цитогенетичний гомеостаз поросят було проведено мікроядерний тест, який полягає у виявленні в соматичних клітинах організму тілець-включень – мікроядер.
Для проведення мікроядерного тесту ми використовували периферичну кров організму – виявляли мікроядра в еритроцитах крові поросят.
Кров на виготовлення мазків (1 крапля на предметне скло) брали з капілярів вуха.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
