14583 (585510), страница 3
Текст из файла (страница 3)
Таблиця 5
Щільність грунту в середині вегетації ярого ріпаку при різних глибинах плоскорізного розпушування, г/см3
Глибини обробітку | Шар грунту, см | |||
0-10 | 10-20 | 20-30 | 0-30 | |
2004 рік | ||||
10-12 | 1,23 | 1,28 | 1,32 | 1,28 |
15-17 | 1,24 | 1,30 | 1,34 | 1,29 |
20-22 | 1,25 | 1,31 | 1,36 | 1,31 |
25-27 | 1,27 | 1,33 | 1,35 | 1,32 |
2005 рік | ||||
10-12 | 1,15 | 1,27 | 1,33 | 1,25 |
15-17 | 1,20 | 1,28 | 1,33 | 1,27 |
20-22 | 1,22 | 1,31 | 1,35 | 1,29 |
25-27 | 1,24 | 1,33 | 1,35 | 1,31 |
Середнє за два роки | ||||
10-12 | 1,19 | 1,28 | 1,33 | 1,27 |
15-17 | 1,22 | 1,29 | 1,34 | 1,28 |
20-22 | 1,24 | 1,31 | 1,36 | 1,30 |
25-27 | 1,26 | 1,33 | 1,35 | 1,32 |
В середньому за два роки щільність 30-сантиметрового шару грунту у середині вегетації також була більшою, ніж на час сівби.
Що ж до впливу досліджуваного фактору, то слід зауважити, що в обидва роки з глибиною плоскорізного розпушування. Щільність грунту мала тенденцію до збільшення. І це стосувалось як окремих частин орного шару, так і шару грунту 0-30 см в цілому.
4.3. Засміченість орного шару грунту насінням бур’янів перед сівбою ріпаку ярого
Одним з головних показників рівня окультуреності земель є величина засміченості орного шару грунту насінням і органами вегетативного розмноження бур’янів. Відомо, що забур’яненість посівів можна не передбачити на основі інформації про запаси насіння бур’янів у грунті перед сівбою досліджуваної культури. В цьому відношенні наші обліки, результати яких представлені в таблиці 6, показали що глибини основного обробітку помітно впливали на розподіл насіння метрового шару грунту з такою закономірністю, що чим глибшим було плоскорізне розпушування, тим більшою була частка насіння бур’янів у верхній частині орного шару.
Таблиця 6
Засміченість орного шару грунту насінням бур’янів перед сівбою ріпаку ярого за різних глибин плоскорізного обробітку
Глибина обробітку, см | Шар грунту, см | |||||
0-10 | 10-20 | 20-30 | ||||
млн. шт./га | % | млн. шт./га | % | млн. шт./га | % | |
2004 рік | ||||||
10-12 | 301,5 | 41 | 290,3 | 39,5 | 143,3 | 19,5 |
15-17 | 342,5 | 46,6 | 253,3 | 34,5 | 138,5 | 18,9 |
20-22 | 357,5 | 48,3 | 242 | 32,7 | 140 | 18,9 |
25-27 | 391,3 | 52,7 | 221,5 | 29,8 | 129,5 | 17,4 |
2005 рік | ||||||
10-12 | 247,9 | 44,6 | 218,4 | 39,3 | 106,2 | 19,1 |
15-17 | 268,2 | 48,5 | 195,2 | 35,3 | 100,6 | 18,2 |
20-22 | 286,7 | 51,4 | 174 | 31,2 | 97 | 17,4 |
25-27 | 302,6 | 54,1 | 166,1 | 29,7 | 90,6 | 16,2 |
Середнє | ||||||
10-12 | 274,7 | 42,8 | 254,4 | 39,4 | 124,8 | 19,3 |
15-17 | 305,4 | 47,6 | 224,3 | 34,9 | 119,6 | 18,6 |
20-22 | 322,1 | 49,9 | 208 | 32 | 118,5 | 18,2 |
25-27 | 347,6 | 53,4 | 193,8 | 29,8 | 110,1 | 16,8 |
Так, якщо в 2004 році тут частка насіння бур’янів у варіанті з обробітком на глибину 10-12 см становила 41 %, а в 2005 році – 44,6 %, то при обробітку на 25-27 см вона складала у названі роки відповідно 52,7 і 54,1 %.
Зумовлювалось це тим, що піднята робочими органами плоскоріза менша товща грунту після осідання краще кришилась і насіння бур’янів мало можливість просипатись з поверхневого шару в нижні, в той час як більша товща грунту після глибшого плоскорізного обробітку залишалась у вигляді моноліту, на поверхні якого і залишалось практично все свіжодозріле насіння бур’янів.
В шарах грунту 10-20 та 20-30 см спостерігалася протилежна тенденція порівняно із шаром 0-10 см. В шарі 10-20 см відмічено, що чим на більшу глибину проводився обробіток, тим менша кількість насіння бур’янів потрапляла в цей шар. На глибину 20-30 см насіння бур’янів потрапляло мало, тому частка насіння бур’янів була неоднаковою (16,8-19,3 %).
В середньому за два роки від зменшення глибини плоскорізного обробітку з 25-27 до 10-12 см частка насіння бур’янів в шарі 0-10 см зменшувалась на 10,6 % - з 53,4 до 42,8 %. Це в свою чергу могло вплинути на фактичну забур’яненість посівів досліджуваної культури, рівень якої показаний в наступному підрозділі.
4.4. Забур’яненість посівів ярого ріпаку
Ярий ріпак відноситься до культур, які мають низьку конкурентну здатність у боротьбі з бур’янами на початкових етапах розвитку, тому й елементи агротехніки, в тому числі й обробіток грунту, повинен бути націлений на боротьбу з вегетуючими бур’янами.
Забур’яненість посівів ріпаку ярого в різні періоди вегетації представлена в таблиці 7.
Забур’яненість посівів ріпаку ярого після різноглибинного плоскорізного розпушування
Глибина обробітку, см | Кількість бур’янів, шт./м2 | |||||
всього | в т.ч. багато річних | всього | в т.ч. багато річних | всього | в т.ч. багато річних | |
на початку вегетації | в середині вегетації | в кінці вегетації | ||||
2004 рік | ||||||
10-12 | 59,2 | 1,6 | 109,2 | 2,8 | 97,2 | 3,2 |
15-17 | 60,4 | 1,3 | 98,4 | 2,4 | 82,4 | 2,9 |
20-22 | 65,6 | 0,9 | 94,8 | 1,9 | 88,8 | 2,3 |
25-27 | 67,6 | 0,7 | 87,6 | 1,2 | 71,6 | 2,0 |
2005 рік | ||||||
10-12 | 76,1 | 1,1 | 114,8 | 1,7 | 75,9 | 2,0 |
15-17 | 80,9 | 0,7 | 104,4 | 1,2 | 57,9 | 1,3 |
20-22 | 86,8 | 0,5 | 103,2 | 0,7 | 55,5 | 0,9 |
25-27 | 94,8 | 0,5 | 98,8 | 0,6 | 51,0 | 0,8 |
Середнє | ||||||
10-12 | 67,7 | 1,4 | 112 | 2,3 | 86,6 | 2,6 |
15-17 | 70,7 | 1,0 | 101,4 | 1,8 | 70,2 | 2,1 |
20-22 | 76,2 | 0,7 | 99 | 1,3 | 72,2 | 1,6 |
25-27 | 81,2 | 0,6 | 93,2 | 0,9 | 61,3 | 1,4 |
Так, в цілому по досліду в 2004 році загальна кількість бур’янів на початок вегетації була в межах від 59,2 до 67,6 шт./м2, а кількість торішніх бур’янів коливалась від 0,7 до 1,7 шт./м2. Якщо ж порівнювати варіанти між собою то на цей час загальна кількість бур’янів у посівах ріпаку була більшою на ділянках, де проводили глибші обробітки, що можна пояснити меншою розпушеністю верхнього шару, що сприяло тому, що більша кількість насіння бур’янів залишалася у верхньому шарі грунту, звідки і краще проростало. В той час ми відмітили, що при збільшенні глибини основного обробітку спостерігається зменшення кількості багаторічних бур’янів.
В середині вегетації в цей рік із збільшенням глибини обробітку забур’яненість посівів поступово зменшувалась через те, що при глибших обробітках ярий ріпак уже сформував велику вегетативну масу, мав велику кількість гілок і велику площу листя нижнього ярусу.