14282 (585420), страница 6

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 6)

Приймаємо п_прц = 8.

Для оприскувача:

Приймаємо п_прц =10.

, (2.39)

, (2.40)

2.3.7.2 Тривалість не циклових операцій за зміну:

, (2.41)

t_в1, t_в2- тривалість переїзду агрегату відповідно на поле й з поля (до мі­сця завантаження), хв;

t_к, t_то, t_ф- тривалість зупинок агрегату відповідно для контролю якості роботи і регулювань агрегату в полі і для внутрішньо змінного технічного обслуговування агрегату та фізіологічних потреб, t_к =10...30 хв, t_то ≈ t_ф ≈ 12...20 хв.

, (2.42)

1_п - відстань між тракторною бригадою та полем (місцем завантаження) км;

2.3.7.3. Тривалість циклів (поїздок) агрегату за зміну:

, (2.43)

де Т_см – тривалість зміни, Т_см = 420 хв.

Приймаємо п_ц = 3.

2.3.7.4 Фактична тривалість зміни:

, (2.44)

2.3.7.5. Обсяг робіт МТА відповідно до проходів , за цикл, за зміну:

, (2.45)

, (2.46)

, (2.47)

2.3.7.6. Коефіцієнт використання часу зміни:

, (2.48)

2.3.8 Контроль якості роботи

• Відхилення від заданої глибини загортання та інтервалу висіву контролюється наступним чином: розгортається рядок в поперечному напрямку; щоб не зсунути насіння з місця висіву, накладається на ямку планка і лінійкою виміряється її глибина та відстань між насінням;

• Відхилення від заданої ширини міжрядь: вимірюється відстань між розгорнутими рядками в одному і суміжних проходах сівалки;

• Відхилення від базової лінії натягнутого шнура через 0,5 м;

• Наявність огріхів: за діагоналлю сходів, після сходів, наявність пропусків та перекрить.

2.3.9 Безпека життєдіяльності

• До роботи допускаються особи не молодше 18 років, що мають посвідчення тракториста-машиніста не нижче 2 класу;

• Тракторист має пройти інструктаж з БЖ;

• З протруєним насінням працювати обов'язкова в засобах індивідуального захисту;

• Перед початком роботи перевірити надійність кріплень усіх складових агрегату, надійність роботи гідросистеми;

• Забороняється будь-кому знаходиться в зоні руху агрегату;

• Забороняється розсипати добрива і розливати нафтопродукти при заправках.

2.4 Організація робіт при вирощуванні соняшника

При вирощуванні соняшника існують наступні форми організації праці:

• колективний (бригадний) підряд;

• орендний підряд;

• ланковий підряд;

• бригадно-ланковий підряд;

• загоновий підряд та інші.

Економічний зміст колективного в сільському господарстві, полягає в тому, що колектив працівників, наприклад ланка чи бригада механізаторів, бере на себе зобов'язання зробити визначену кількість продукції на закріпленій землі, а керівництво господарства зобов'язується вчасно представити колективу необхідні ресурси і створити умови для успішного рішення цієї задачі, оплатити зроблену продукцію по заздалегідь затверджених цінах.

Розподіл колективного заробітку між членами бригади пропереводитися з урахуванням індивідуального внеску кожного працівника в загальні результати праці. Сам порядок розподілу колективного заробітку встановлюється рішенням загальних зборів підрядного колективу. При цьому в увагу приймається три фактори: виконана робота членами бригади чи кількість відпрацьованого часу, розряд працівника і коефіцієнт трудової уча­сті. Причому заробітна плата кожного члена колективу не може бути нижче встановленого державою мінімального її розміру за відпрацьований годину.

Як правило, колективний заробіток розподіляється між членами бригади в такий спосіб: спочатку визначається основна зарплата кожного робітника в залежності від його кваліфікації і відпрацьованого часу; у такий спосіб розподіляється велика частина бригадного заробітку. Інша частина і премії розподіляються з обліком так називаного КТУ (коефіцієнта трудової участі).

3 РОЗРОБКА КОНСТРУКЦІЇ КОМБІНОВАНОГО ПРИСТРОЮ ДЛЯ ПІДҐРУНТОВОГО СТРІЧКОВОГО ВНЕСЕННЯ ГЕРБІЦИДІВ ПК-5,6

3.1 Огляд існуючих конструкцій, аналіз прототипів

Для ґрунтових гербіцидів, в залежності від їх властивостей існує три способи внесення:

• обприскування поверхні ґрунту без заробки. Препарат під дією опадів проникає у нижче лежачі шари ґрунту;

• внесення гербіцидів на поверхню грунту з послідуючою їх заробкою грунтообробляючими знаряддями;

• внесення препарату в грунт на визначену глибину у вигляді гори­зонтального екрану (підґрунтове внесення).

В ролі машин для внесення гербіцидів при індустріальних технологіях вирощування сільськогосподарських культур в теперішній час використовується підживлювач-оприскувач ПОМ-630, оприскувач мало об’ємний причіпний штанговий ОП-2000-2-01, оприскувач мало об’ємний монтуємий штанговий ОМ-630-2 та інші. Крім того використовуються оприскувачі зарубіжних фірм "Харді", "Холдер" та інші. Вказані машини обладнані різними типами розпиляючи засобів: щілювальними, плоскофакельними, центробіжними з конічним факелом та дефлекторними.

Суцільне поверхове обприскування гербіцидами з послідуючою заробкою їх грунтообробляючими знаряддями є найбільш розповсюдженим, однак цей спосіб не позбавлений від недоліків. До них відносяться: недостатня рівномірність розподілу препарату на обробляєму поверхню, велика полідісперсність розпилу робочої рідини, знесення розпилюваної рідини вітром, погіршення стану навколишнього середовища. Істотне зниження несприятливих факторів, які стосуються поверхневого внесення, можна отримати застосував підґрунтове внесення гербіцидів. Суть цього є в тому, що гербіцид вноситься на задану глибину у грунт у вигляді екрану. Ця операція проводиться, як правило, з передпосівною обробкою грунту чи посівом. При цьому уся кількість препарату заробляється у грунт, краще зберігається волога у верхніх шарах ґрунту.

Для виконання цієї роботи існує декілька типів робочих органів - стрільчаті лапи, плоскорізні та інші.

Ці робочі органи мають ряд негативних моментів. Вони сильно пере­мішують грунт, заважають працювати на глибині 6...8 см та інші.

Одним з найбільш прийнятих робочих органів є здвоєна лапа - брит­ва. Вона достатньо стійко йде на заданій глибині, мінімально переміщує грунт, є можливість вільного розміщення в потрібній зоні розпилюючого пристрою.

3.2 Призначення машини та область використання і агротехнічні, технічні та експлуатаційні вимоги до конструкції

Пристрій комбінований ПК-5,6 призначений для стрічкового підгрунтового внесення гербіцидів, різних комбінованих мінеральних добрив та вико­нання протиерозійних заходів одночасно з посівом кукурудзи. Прилад ПК-5,6 використовується разом з сівалкою СУПН-8 та підживлювачем оприскувачем ПОМ-630 для внесення рідких гербіцидів та ЖКУ.

Пристрій в комплекті з сівалкою та підживлювачем-оприскувачем аг­регатується з трактором 1,4...3 класу в залежності від агрегатичного варіанту використовуємої технології.

3.2.1 Агротехнічні вимоги до пристрою ПК-5,6

Агротехнічні вимоги до пристрою ПК-5,6 представлені у таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 - Агротехнічні показники пред'явлені до пристрою ПК-5,6

При випробуваних агротехнічною оцінкою встановлено, що пристрій ПК-5,6 у складі агрегаті виконує технологічний процес стрічкового підгрунтового внесення гербіцидів при посіві кукурудзи, згідно агровимог.

3.2.2 Експлуатаційно-технологічна оцінка агрегату з використан­ням пристрою ПК-5,6

Показники експлуатаційно-технологічної оцінки пристрою при лабо­раторно-польових випробуваннях наведені в таблиці 3.2.

Таблиця 3.2 - Техніко-економічні показники пристрою ПК-5,6

3.2.3 Технічна характеристика пристрою

Основні технічні дані та характеристики пристрою наведені в таблиці 3.3

Таблиця 3.3 - Технічна характеристика пристрою ПК-5,6

3.3 Розрахунки міцності, затверджуючи працездатність та надійність конструкції

3.3.1 Розрахунок резервуарів

Характеристики

Список файлов ВКР