181210 (584157), страница 2
Текст из файла (страница 2)
Системний аналіз уперше використали військові фахівці під час опрацювання десантної операції в Нормандії у Другій світовій війні. Аналіз застосовують для досліджень складних економічних проблем, великих виробничих комплексів, важливих народногосподарських проектів. При цьому вивчення економічних аспектів органічно поєднується з аналізом технічних, соціальних, демографічних і національних проблем, екологічних і політичних умов тощо. Для забезпечення всебічного розгляду проблем аналіз здійснює бригада фахівців з різних галузей знань, що забезпечує зважене комплексне розв'язання складних питань.
Об'єктами системного аналізу в Україні були проект побудови нафтового терміналу в Одесі, вирішення проблем енергопостачання і стану вугільної промисловості, комплекс питань, пов'язаних з транспортуванням каспійської нафти через Україну в Західну Європу. Загалом цей вид аналізу має широкі перспективи свого подальшого розвитку.
Оперативний (поточний) аналіз здійснюють на підприємствах і в його підрозділах безпосередньо в процесі господарської діяльності або відразу після закінчення окремих виробничих чи інших робіт. При цьому основну інформацію для цього аналізу постачає оперативний облік, що виключає пасивне очікування звітних даних.
Намагання поєднати проведення аналізу з процесом виробництва з відносно невеликими виробничими етапами (доба, тиждень, декада) зумовлюється потребами активізації економічної роботи, включення аналізу в систему оперативного управління підприємством. Отже, завданням оперативного аналізу є не тільки виявлення негативних явищ, а й сприяння їх своєчасному виправленню протягом певного періоду, що дає змогу реально поліпшити кінцеві наслідки роботи підприємства.
Інформацію для оперативного аналізу в основному.-отримують каналами автоматизованих систем управління і обробляють із застосуванням стандартних програм на персональних комп'ютерах. Незважаючи на великі технічні можливості комп'ютерних систем, в оперативному аналізі свідомо звужують коло питань, проблем і показників роботи, а звідси і зменшують обсяг інформації, яку збирають. Проте таке обмеження безпосередніх об'єктів аналізу не повинне погіршити якість висновків і рекомендацій, зменшити їх цінність для управління. Розвиток оперативного аналізу із самого початку зумовлювався вимогами поточного управління. Тому він щільно примикає до науки й практики управління.
Прогнозний аналіз (перспективний, стратегічний) почав застосовуватися як техніко-економічне обґрунтування майбутніх підприємств, зразків нової техніки і новітніх технологій. Цей аналіз передує виробничим подіям, передбачає їх наслідки, оцінює їхню ефективність. Результати прогнозного аналізу можуть бути представлені як планові калькуляції для нових видів продукції, як сума економічного ефекту від освоєння нової техніки, впровадження новітніх технологій, механізації й автоматизації виробництва, як комплекс рекомендацій для розробки різних програм або формування політики. Цей аналіз здійснюють працівники проектних і наукових закладів, а також установи державного управління.
Задачі
Задача № 1
Визначити, в якому цеху рівень кваліфікації вище, якщо відомо, що: в першому цеху 17 робітників мають ІІ розряд, 23 робітників – ІІІ розряд, 27робітників - ІV розряд; в другому цеху 15 робітників – ІІ розряд, 30 робітників – ІІІ розряд, 43 робітників - ІV розряд.
Визначимо середній розряд робітників:
І цех:
=
= 3, 15
ІІ цех:
=
= 3,32
Таким чином, в другому цеху рівень кваліфікації вище.
Задача № 2
Визначити середні квартальні залишки нереалізованої продукції, якщо ці залишки склали:
на 01.01 – 103 тис. грн.
на 01.02 – 105 тис. грн.
на 01.03 – 107 тис. грн.
на 01.04 – 101,8 тис. грн.
=
=104,8 тис. грн.
Таким чином, середні квартальні залишки нереалізованої продукції склали 104,8 тис. грн.
Задача №3
Розрахувати середні темпи зростання випуску продукції, якщо ці темпи складали в: 1996 – 98,9 % 1997 – 103,2 % 1998 – 101,8 %
= 3
= 1,0390197
Таким чином, середні темпи зростання за три роки складають 101,6 %.
Задача №4
Визначити в якій бригаді середні витрати часу на 1 виріб менші. Вихідні дані для аналізу наведені в таблиці 1
Таблиця 1
Вихідні дані
| Члени бригади | І бригада | ІІ бригада | ||
| Витрати часу на 1 виріб, хв. | Витрати часу на всі вироби, хв. | Витрати часу на 1 виріб, хв. | Витрати часу на всі вироби, хв. | |
| 1 | 9 | 387 | 10 | 110 |
| 2 | 10 | 250 | 9 | 153 |
| 3 | 11 | 187 | 12 | 300 |
| 4 | 12 | 132 | 11 | 473 |
Середні витрати часу на один виріб:
І бригада:
=
= 9,96 хв.
ІІ бригада:
=
= 10,8 хв.
Таким чином, в другій бригаді середні витрати часу на обробку одного виробу менші.
Задача №5
Вибрати інтервал і згрупувати дані про виконання норм виробітку в цеху. Зробити висновок про рівень виконання норм виробітку.
93,5% - 3 чол. 99,2 % - 5 чол.
94,8 % - 5 чол. 100 % -10 чол.
95,2 % - 3 чол. 101 % - 7 чол.
96,1 % - 1 чол. 105 % - 8 чол.
97,1 % - 4 чол.
Групування:
93 - 94,9 – 8 чол.
95 – 99,9 % - 13 чол.
100-104,9 % - 17 чол.
105 – 109,9% - 8 чол.
Таким чином, не виконують норми виробітку 8 осіб, перевиконують норми виробітку до 5 % - 13особи, від 5 % до 10 % -17 осіб, більше ніж на 10 % - 8 осіб.
Задача № 6
Визначити відхилення випуску продукції в звітному році від попереднього. Розрахувати вплив факторів на випуск продукції (методом підстановок). Вихідні дані наведені нижче:
| показники | Попередній рік | Звітний рік |
| 1. Годинна продуктивність праці, грн.. | 163 | 158 |
| 2. Тривалість робочого дня,год. | 7,5 | 7,4 |
| 3. Відпрацьовано днів, одним робітником. | 223 | 225 |
| 4. Кількість робітників | 49 | 53 |
Фактори, що впливають на зміну випуску продукції
Тобто, порядок розрахунку впливу факторів буде таким:
-
вплив зміни чисельності робітників;
-
вплив зміни кількості робочих днів;
-
вплив зміни тривалості зміни;
-
вплив зміни середньогодинної продуктивності праці.
Визначимо вплив трудових факторів на зміну випуску продукції методом підстановок (табл. 4.11).
Таблиця 4.11
Визначення впливу трудових показників на випуск продукції
| Фактори впливу | Фактори | Випуск, грн. | Δ В, грн. | |||||
| Ч | Д | Тзм | ППгод | |||||
| Вихідні дані (попередній рік) | 49 | 223 | 7,5 | 163 | 13358258 | - | ||
| - зміна чисельності | 53 | 223 | 7,5 | 163 | 14448728 | 1090470 | ||
| - зміна кількості відпрацьованих днів | 53 | 225 | 7,5 | 163 | 14578313 | 129585 | ||
| - зміна тривалості зміни | 53 | 225 | 7,4 | 163 | 14383935 | -194378 | ||
| - зміна годинної продуктивності праці | 53 | 225 | 7,4 | 158 | 13942710 | -441225 | ||
| Разом | 584452 | |||||||
Баланс відхилень:
Впоп = 49*223*7,5*163=13358258 грн.;
В зв = 53*225*7,4*158 = 13942710 грн.
Δ В = 13942710-13358258= 584452грн.
Таким чином, збільшення чисельності робітників привело до підвищення випуску на 1090470 грн., збільшення кількості відпрацьованих робочих днів привело до підвищення випуску на 129585 грн. Зменшення тривалості зміни зменшило випуск на 194378 грн. Зменшення годинного виробітку зменшило випуск продукції на 441225грн.
Баланс відхилень підтверджує правильність розв’язання задачі.
Задача № 7
Використавши вихідні дані задачі №6 розрахувати вплив факторів на випуск продукції методом різниць.
За даними попереднього прикладу проведемо розрахунки з використанням способу абсолютних різниць. Визначимо вплив трудових факторів на зміну випуску продукції:
1) Зміна чисельності робітників
В(Ч)= (Чзв -Ч поп)*Дпоп*Тзм поп*ППгодпоп= (53-49) * 223*7,5*163 = 1090470грн.
2) Зміна кількості відпрацьованих днів:
В(Д)= (Дзв –Дпоп)* Чзв* Тзм поп*ППгодпоп= (225-223)* 7,5*163 *53 = 129585грн
3) Зміна тривалості зміни:















