178176 (583497), страница 3
Текст из файла (страница 3)
76-42=34
42-28=14
Таким чином ми визначили, що найближчою є друга варіанта – заробітна платня від 90 до 110 грн.
За допомогою формули визначаємо медіальний розмір заробітної плати:
Таким чином ми дізнались, що медіальний розмір заробітної плати становить 95,84 грн, який належить до другої варіанти заробітної плати (від 90 до 110).
-
Знаходимо розмах варіації
R=Xmax - Xmin
R=48 – 3 = 45 – розмах варіації.
Цей показник є недосконалим, тому, що враховує тільки крайні відхилення і зовсім не враховує відхилень решти варіантів від їхньої середньої.
-
Визначаємо середнє лінійне відхилення. Цей показник обчислюють як частку від ділення суми всіх відхилень на їх число. Пам’ятаючи властивість середньої, що
, суму відхилень беруть за модулем, без урахування знака відхилень. Формула середнього лінійного відхилення:
(для не згрупованих даних)
Знаходимо середнє значення суми частот = 84 / 5 = 16,8.
Дані розраховуємо і заносимо до таблиці.
№ варіанти | Заробітна плата (варіанта) | Число робітників (частота),Х |
| Відхилення | |
|
| ||||
1 | До 90 | 10 | 16,8 | -6,8 6,8 | 46,24 |
2 | 90 – 110 | 18 (Ме) | 16,8 | 1,2 1,2 | 1,44 |
3 | 110 – 130 | 48 (Мо) | 16,8 | 31,2 31,2 | 973,44 |
4 | 130 – 150 | 5 | 16,8 | -11,8 11,8 | 139,24 |
5 | 150 і вище | 3 | 16,8 | -13,8 13,8 | 190,44 |
-------- | Всього | 84 | ----- | 0 64,8 | 1350,8 |
Таким чино ми визначили суму відхилень і визначаємо середнє лінійне відхилення за наведеною формулою:
-
для визначення коефіцієнта варіації визначаємо дисперсію за формулою:
(для не згрупованих даних) (дані вписуємо в таблицю)
і відповідно середнє квадратичне відхилення:
Усі розглянуті показники варіації – розмах варіації, середнє лінійне відхилення, середній квадрат відхилення та середнє квадратичне відхилення завжди виражають у одиницях вихідних даних ряду та середніх величин. Всі вони є абсолютним виміром варіації. А це означає, що безпосередньо порівнювати абсолютні показники варіації у варіаційних рядах різних явищ не можна. Для того, щоб забезпечити їх порівняння, потрібно обчислити показники, які характеризують варіацію, виражену в стандартних величинах, наприклад у процентах. Порівняння середнього квадратичного відхилення з середньою величиною дає змогу знайти цю стандартну величину.
Отриманий відносний показник називають коефіцієнтом варіації і визначають за формулою:
Коефіцієнт варіації є певною мірою критерієм типовості середньої. Якщо коефіцієнт дуже великий (як у нашому випадку), то це означає, що середня характеризує сукупність за ознакою, яка суттєво змінюється для окремих одиниць. Типовість такої середньої сумнівна, тобто невелика.
Задача №58.
На приватному сільськогосподарському підприємстві витрати на виробництво продукції характеризуються даними:
Продукція | Загальні витрати на виробництво, тис. грн. | Індивідуальний індекс собівартості | |
Минулий рік | Звітній рік | ||
Зернові | 223,0 | 242,5 | 0,97 |
Зернобобові | 47,2 | 49,0 | 0,98 |
Всього | 270,2 | 291,5 | ------ |
Треба визначити: 1. Загальний індекс собівартості продукції та абсолютний розмір економії грошових коштів на їх виробництво, в результаті зниження собівартості;
2. Індекс загальних грошових витрат на виробництво продукції і загальний індекс фізичного обсягу виробництва;
3. Визначте загальне абсолютне збільшення грошових витрат і їх зміни в результаті росту фізичного обсягу виробництва. Проаналізувати одержані результати.
Розв’язання.
1. Загальний індекс собівартості продукції у формі агрегатного індексу за даними задачі визначити неможливо, так як відомо чисельник індексу
- витрати на виробництво поточного періоду, і невідомо знаменник
- умовні витрати тієї ж продукції, якщо б собівартість одиниці продукції була на рівні базисного періоду. Але за вихідними даними задачу можна розв’язати при обчисленні загального індексу собівартості продукції у формі середньозваженого індексу. Оскільки відомі зміни собівартості в звітному періоді порівняно з базисним, тобто індивідуальні індекси фізичного обсягу кожного виду продукції
, то знаменник агрегатного індексу можна виразити, розділити вартість реалізованої продукції кожного виду за звітний період на відповідні індивідуальні індекси (
) . Тоді формула агрегатного індексу собівартості продукції набере вигляду середньозваженого індексу у формі середньоарифметичного індексу собівартості продукції:
це означає, що загальний рівень собівартості зменшився на (100 – 97) 3%.
Використовуючи дані із цієї ж формули визначаємо абсолютний розмір економії грошових коштів на їх виробництво в результаті зниження собівартості:
2. Визначаємо індекс загальних грошових витрат на виробництво продукції за допомогою формули:
Додаткові розрахування нам не потрібні, бо нам відомі загальні грошові витрати за базовий і звітний періоди вже з урахуванням зміни собівартості, і зміни фізичного обсягу.
Маємо такі результати , це означає, що загальні грошові витрати на виробництво з урахуванням усіх змін виросли у 1,08 разів або на 8%.
Таким чином на відомі загальний індекс грошових витрат на виробництво (1,08) і загальний індекс собівартості продукції (0,97).
З теорії агрегатних індексів нам відомо, що агрегатний індекс загальної собівартості продукції Іzq можна представити як добуток індексу собівартості Іz та індексу фізичного обсягу продукції за собівартістю Іq у вигляді:
Таким чином загальний індекс фізичного обсягу продукції ми можемо представити за допомогою зворотної формули:
Перевіряємо розрахунки за допомогою агрегатної формули індексу фізичного обсягу, аналогічно до визначення загального індексу собівартості. У цьому випадку нам невідомий числівник, бо невідома собівартість, але відомий індивідуальний індекс собівартості. Оскільки відомі зміни собівартості у звітному періоді порівняно з базисним, тобто індивідуальні індекси фізичного обсягу кожного виду продукції , то чисельник агрегатного індексу можна виразити, розділити вартість реалізованої продукції кожного виду за звітний період на відповідні індивідуальні індекси (
) . Тоді формула агрегатного індексу фізичного обсягу продукції набере вигляду середньозваженого індексу у формі середнього гармонійного індексу фізичного обсягу продукції:
або 11%
3. Загальне абсолютне збільшення грошових витрат на виробництво продукції визначаємо за допомогою формули:
тис. грн
Для порівняння значень зміни обсягу грошових коштів залежно від зміни фізичного обсягу продукції визначимо загальне збільшення грошових коштів на виробництво продукції умовно за собівартість базового періоду:
тис. грн
Висновок: загальний обсяг економії грошових витрат на виробництво продукції у звітному році порівняно з минулим становить 8,5 тис. грн., умовний приріст фізичного обсягу продукції за цінами базисного періоду становить 29,8 тис. грн. При цьому абсолютний реальний приріст обсягу загальних витрат на виробництво з урахуванням зміни (підйому) фізичного обсягу продукції та зменшення собівартості продукції у звітному році порівняно з базовим становить 21,3 тис. грн.
Задача №77.
Обсяги продажу одягу у фірмовому магазині становили:
Група товарів | Виручка від реалізації у базисному році, тис. грн. | Індекси фізичного обсягу продажу |
Серійні | 580 | 1,240 |
З «Будинку моди» | 50,0 | 1,126 |
Комісійні | 700,0 | 1,150 |
Визначити зведений індекс фізичного обсягу продажу, а також зведений індекс цін за умови, що виручка збільшилась на 18,7%; абсолютний приріст виручки від реалізації за рахунок зміни фізичного обсягу продаж та цін. Результати пояснити.
Розв’язання.
Загальний індекс фізичного обсягу продукції у формі агрегатного індексу за даними задачі неможливо, так як відомо знаменник індексу
- вартість продукції за базисний період, і невідомо чисельник
- умовна вартість реалізованої продукції в звітному періоді. Але за вихідними даними задачу можна розв’язати при обчисленні загального індексу фізичного обсягу продукції у формі середньозваженого індексу. Оскільки відомі зміни фізичного обсягу у звітному періоді порівняно з базисним, тобто індивідуальні індекси фізичного обсягу кожного виду продукції
, то чисельник агрегатного індексу можна виразити, помноживши вартість реалізованої продукції кожного виду за базисний період на відповідні індивідуальні індекси (
) . Тоді формула агрегатного індексу фізичного обсягу продукції набере вигляду середньозваженого індексу у формі середньоарифметичного індексу фізичного обсягу продукції:
Отже в середньому за видами продукції її обсяг у звітному періоді порівняно з базисним збільшився у 1,188 рази, або на 18,8%.
Так само нам відомо з вихідних даних, що виручка у звітному періоді збільшилась на 18,7%, тобто це у 1,187 рази й повинна дорівнювати 1578,71 грн.
Таким чином із розрахунків попередньої формули ми маємо умовний обсяг виручки поточного періоду згідно зі збільшенням фізичного обсягу за цінами базисного періоду. За даними задачі маємо обсяг виручки поточного періоду за цінами поточного періоду.
Для визначення загального індексу цін ми можемо використати формулу Г. Пааше: де p1, p0 – індексовані величини цін на певний вид продукції відповідно у поточному та базисному періодах;
- вартість усієї продукції у поточному періоді;
- умовна вартість продукції поточного періоду за порівнювальними цінами базисного періоду.