Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

У суперечках економістів щодо ефективності кредитно-грошової і бюджетно-податкової політики визначальне значення має ступінь реакції інвестицій і попиту на гроші на зміну ставки відсотка. Прихильники більшої ефективності бюджетно-податкової політики вважають, що реакція інвестицій на ставку відсотка незначна. У моделі ІS/LM це означає майже вертикальне положення кривої ІS, так що зрушення кривої LM не викликають значної зміни доходу; бюджетно-податкова політика в цьому випадку буде ефективніша кредитно-грошовій. Захисники більшої ефективності монетарної політики стверджують, що ступінь реакції попиту на гроші на ставку відсотка мала, що означає майже вертикальне положення кривої LM, тому бюджетно-податкова політика неефективна, зміна сукупного доходу залежить від пропозиції грошей.

З огляду на, що ступінь реакції інвестицій і попиту на гроші на зміну ставки відсотка залежить від стану економіки в кожен конкретний період і очікувань економічних суб'єктів, ефективність монетарної і бюджетно-податкової політики в різних періодах буде коливатися. Однак в умовах депресії стимулююча бюджетно-податкова політика стає основним засобом стабілізації через циклічну асиметрію монетарної політики. Остання обставина одержала образне вираження в прислів'ї про те, що можна підвести коня до води, але не можна змусити його напитися.

Висновок

Найважливішою задачею макроекономічної політики в умовах проведення інституціональних і структурних реформ повинне бути втримання економіки від спаду в ті періоди, коли вплив різного роду негативних факторів здобуває загрозливий характер. Варто ясно розуміти, що відчуття необхідності реформ завжди виникає в періоди криз, але здійснення цих реформ у багато разів легше в умовах, коли економіка переживає нехай повільний, але підйом.

Макроекономічне регулювання повинне зм'якшувати негативні наслідки структурних реформ (а вони неминуче виникнуть, наприклад, у ході реформи фінансового сектора) і тим самим створювати принаймні прийнятну атмосферу для їхнього проведення.

У цілому ж головне полягає в тім, що макроекономічна політика не повинна бути самодостатньою частиною економічної політики уряду, вона повинна стати підлеглою частиною комплексної стратегії держави, націленої на модернізацію економіки як на єдину суспільну суперзадачу.

Список використаної літератури

1. Базилевич В.Д., Базилевич К.С, Баластрик Л.О. Макроекономіка. Київ: Знання, 2004, 851 с.

2. Башнянін Г.І, Лазур П.Ю., Медведєв В.С. Політична економія. Київ: Ніка-Центр Ельга, 2000, 526 с.

3. Відп. ред. Г.Н. Климко. Основи економічної теорії: політекономічний аспект. Київ: Знання-Прес, 2004, 615 с.

4. Майєр Дж., Олесневич Д. Міжнародне середовище бізнесу: Конкуренція та регулювання у глобальній економіці. Київ: Либідь, 2002, 703 с.

5. Михасюк І., Мельник А., Крупка М., Залога З. Державне регулювання економіки. Київ: Атіка, Ельга-Н, 2000, 529 с.

6. Чухно А.А., Єщенко П.С., Климко Г.Н. Основи економічної теорії. Київ: Вища школа, 2001, 606 с.

Характеристики

Список файлов ответов (шпаргалок)