154576 (580858), страница 2
Текст из файла (страница 2)
- по німецьких колоніях (колишні німецькі колонії в м. Добромиль - Верхній та Нижній Енгельсбруни);
- єврейська історико-культурна спадщина (єврейське кладовище (кіркут) ХVІ ст. на околиці м. Старий Самбір).
Метою ностальгічного туризму є зацікавлення іноземців - вихідців з нашого краю до відвідування родинних осель, цвинтарів тощо.
Херсонщина пропонує велику кількість туристичних маршрутів, які відкривають гостям краю дивовижні краєвиди і таємниці культурно-історичної спадщини:
«Замки Трубецьких»
«Винна карта Херсонщини»
«Кам’янська Січ»
«Олешківська Січ»
«Гола Пристань»
«Асканійські степи»
«Потьомкінські хутори»
«Інгулецькі далі»
«Каланчацьке примор’є»
«Зелене намисто Херсонщини»
«Золоте узбережжя Херсонщина»
«Старий Херсон»
«Кінбурнська коса»
«Нижній Дніпро»
«Казикірменський шлях»
«Нижнєдніпровські піски»
«Фальцфейнівські місця»
«Арабатська стрілка та Присиваш’є»
«Острів Джарилгач»
«Оазис в степу» тощо.
ПО НИЖНЬОМУ ДНІПРУ
Водний маршрут на теплоході, туристичних байдарках або інших засобах з організацією риболовлі, юшки, відпочинком на Дніпрі.
Початок в місті Нова Каховка з відвідуванням краєзнавчого музею. Каховської гідроелектростанції, екскурсією по місту.
ПО НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИМ ( ОЛЕШКІВСЬКИМ ) ПІСКАМ
Пішохідний або кінний маршрут з ночівлею в наметах чи на подвір'ї селян. Початок в місті Нова Каховка або в Херсоні з відвідуванням музеїв та інших міських надбань історії. В Пролетарці й Раденську – екскурсія на територію колишнього полігону, знайомство з унікальним ландшафтом дюнних пісків; ночівля; переїзд на приміському потязі від станції Раденська до станції Костогризово. В Сагах – відвідування ландшафтного замовника «Саги», екскурсія до ольхових та березових рощ; переїзд на приміському потязі від станції Цюрупинськ до станції Костогризово. В Костогризово – етнографічна екскурсія в присадибу гончара, знайомство з традиційним гончарним промислом; перехід до села Буркути. В Буркутах – відвідування дубових лісів, солончаків, лугів, унікальних боліт на пісках; повернення по залізній дорозі до Херсону. Формати подорожей: природничий зелений пішохідний або кінний туризм з мінімальним переміщенням по залізній дорозі і ночівлею в наметах на необладнаних ділянках у лісі, етнографічний сільський з відвідуванням подвір'їв і майстерень народних майстрів. Можливе продовження до Голої Пристані, Збурьєвки, Рибальчого, Геройського.
ПО АРАБАТСЬКІЙ СТРІЛЦІ
Автобусний або пішохідний маршрут з відпочинком на березі моря Арабатської Стрілки; знайомство з унікальним ландшафтом; екскурсія на Генічеські солепромисли; екскурсія на косу Бірючий острів – відпочинок на морському узбережжі; пішохідна екскурсія по острову; риболовля на Азовському морі, полювання. В Генгірці або Щасливцеві – відпочинок на морському узбережжі в одному із пансіонатів.
ПО ОСТРОВУ ДЖАРИЛГАЧ
Пішохідний з ночівлею у кемпінгах або пансіонатах, можливо з елементами дайвингу. Відпочинок на морському узбережжі (ночівля в наметах); екскурсія в державний ботанічний заказник «Джарилгач»; кінні екскурсії
ПО ФАЛЬЦ – ФЕЙНІВСЬКИМ МІСЦЯМ
Автобусний маршрут в «Асканію-Нова» з екскурсією по фальц-фейнівським місцям за межами Асканії-Нова, відвідування каховського плацдарму часів громадянської війни і пам'ятника «Легендарная тачанка». В Асканії – Нова – екскурсії по ботанічному парку та зоопарку, екскурсії по місцям боїв в громадянську і Велику Вітчизняну війни. Червоний Чабан – екскурсія по фальц-фейнівським місцям, відвідування могили Софії Фальц-Фейн.
ПО КІНБУРНСЬКІЙ КОСІ
Маршрут по воді на теплоході:відвідування Збурьєвського ретроншименту; екскурсія по пам'ятках часів ІІ російсько – турецької війни, Успенська церква в селі Нова Збуріївка, відвідування церкви Казанської Божої Матері, пам'ятника запорожцям Прогнойської паланки, старинного кладовища з запорізьким хрестами, округів Чорноморського заповідника та Геройських солепромислів, по місцях пов'язаних з подіями ІІ російсько-турецької війни та екскурсією в Очаків.
ПО КАЗИКЕРМЕНСЬКОМУ ШЛЯХУ
Відвідування Старої і Нової Січі та інших об'єктів пов'язаних з історією запорізьких козаків в Дніпропетровській та Запорізьких областях - «По місцях козацької слави».
«КАЛАНЧАЦЬКЕ ПРИМОР'Є»
Автобусний маршрут починається в селі Виноградове Цюрупинського району, історія якого тісно пов'язана з одним із останніх актів боротьби українських козаків за свої станові права - Турбаєвським повстанням. У селі Тарасівка можна відвідати цікавий пам'ятник зодчества, - церков Святого Архістратига Михайла, нині освячена в ім'я Ікони Казанської Богородиці. Неподалік від райцентру Каланчак, в селі Привілля зберігся цікавий пам'ятник періоду переселення чорноморських козаків на Кубань. На кургані біля села височить кам'яний хрест з написом: «ИНЦИ 1794 староста церкви вожак Данило Вовк».
Тернопільщина, якщо брати до уваги її туристично-економічний аспект, є парадоксальним краєм.
З одного боку – наявність колосального туристичного потенціалу (природного – клімат, каньйони, гори, печери, водоспади та історико-релігійного – всесвітні святині, церкви, замки, палаци).
З іншого – майже повна відсутність інфраструктури (турбази, комплекси, санаторії, готелі, хостели, атракціони, дороги, вказівники, зрештою, туалети).
При цьому слід бути прагматиками й пам’ятати, що індустрія туризму розвивається, насамперед, там, де є інфраструктура, а природні та історичні пам’ятки є лише привабою. Однак, в умовах жорсткого конкурентного ринку така приваба є вагомим аргументом у боротьбі за інвестиції. Окрім того, на думку багатьох спеціалістів, враховуючи економічну ситуацію, іншого шляху підняття економіки і наповнення бюджету, окрім розвитку туризму нарівні з переробним комплексом, сільським господарством і виробництвом будівельних матеріалів, на Тернопільщині немає.
Так вважає новопризначений начальник управління туризму Тернопільської облдержадміністрації Михайло Лисевич. Михайло Лисевич має безпосереднє відношення до туристичної галузі, оскільки вже очолював згадане управління та ініціював реалізацію низки проектів, пов’язаних з розвитком туристично-рекреаційної сфери краю.
Незалежно від кліматично-погодних умов і від політико-економічної кон’юнктури туристичний ресурс є таким, що постійно розвиватиметься.
Так, Свято-Успенська Почаївська лавра (до речі, як і Києво-Печерська), належить до найбільших православних святинь світу. А Марійський духовний комплекс у Зарваниці для греко-католиків усього світу взагалі є однією з найголовніших святинь. До речі, цей комплекс визнаний кращим архітектурним об’єктом в Україні за 2004 рік.
Римо-католиків, та й не тільки їх, без сумніву, може привабити чи не єдиний у світі мавзолей монашок у Язлівці Бучацького району. Саме в цьому містечку свого часу було засновано Орден Сестер Непорочного Зачаття. В останнє десятиліття орден відновив свою діяльність, чим приваблює багатьох прочан і туристів.
А чого вартий унікальний і живописний печерний храм у селі Монастирок Борщівського району! До ІХ століття він був язичницьким, а пізніше – християнським. У ньому збереглася наскельна ікона Ісуса Христа, якій вже більше тисячі років.
Окрім того, західних туристів в останні роки надзвичайно приваблює давня дерев’яна архітектура. Так от, на Тернопільщині збереглося більше сотні дерев’яних церков. Вік деяких з них сягає в глибину XІV-XVI століть.
До релігійно-паломницького туризму можна віднести й так званий ностальгічний туризм. Мова йде про повернення до праху предків, до витоків історії свого народу, свого родоводу. У цьому аспекті Тернопілля може бути цікавим не тільки для українців, а й для євреїв, поляків, росіян, чехів та інших народів. Цей фактор дуже важливий для розвитку міжнародного туризму. Зрештою, таким чином можна було б заодно вирішити проблему занедбаності багатьох історично цінних кладовищ, передусім, єврейських та польських.
До речі, в Тернопільській області діють два державних історико-архітектурних заповідники з 10, що є в Україні (це – Кременецько-Почаївський та Бережанський), один Національний історико-архітектурний заповідник з чотирьох (це –«Замки Тернопільщини» з центром у Збаражі).
Крім того, на Тернопільщині нараховується 542 пам’ятки природи. Це п’ята частина всіх пам’яток природи, що є в Україні. Цікаве порівняння. Київські журналісти назвали Джуринський (Червоногородський) 16-метровий водоспад, що в Заліщицькому районі, природним джакузі.
Територією Тернопілля протікає одна з найгарніших річок у Європі і друга за величиною в Україні після Дніпра – Дністер. Традиція сплавів цією річкою існує понад 70 років. Бажання «пройтися» Дністром приваблювала і приваблює мандрівників з різних країн.
У межах Дністровського каньйону створено ландшафтний заказник. Зараз вирішується питання про його реорганізацію у Дністровський національний парк.
А на півночі області розкинулися мальовничі Кременецькі гори. Вони займають територію Кременецького та Шумського районів. Звичайно, Кременецькі гори не такі високі як Карпати, але не менш мальовничі і перспективні. У цих горах можна розвивати як літній, так і зимовий туризм. Недаремно саме на найвищій горі в урочищі Гнилого Озера збудована найкраща санна траса України, де постійно організовуються міжнародні змагання. Ці гори чекають інвестора, який збудував би там гірськолижні траси і туристичні комплекси. А ще тут активний відпочинок можна напрочуд легко поєднувати з культурним, адже неподалік - Кременець, Почаїв, Збараж...
Кременецькі гори – це славна історія та захоплюючі легенди. Це місце, де народилася Українська Повстанська Армія, де збереглися криївки, штаб визвольної армії, повстанська церква тощо. Є сподівання, що незабаром ці гори отримають статус Національного парку. Завершується підготовка необхідної документації. Серед усіх Кременецьких гір найбільш відома, як місце релігійного паломництва, Божа гора. На її вершині б’є джерело холодної води з домішками мінеральних солей. Уся гора вкрита численною рослинністю. Ботаніки нарахували 283 види.
Можна запропонувати дивовижний Товтровий кряж. Цей чудовий куточок Тернопілля люди назвали Медоборами через густі ліси, сонячні луги і наповнені медом та росою трави.
Медобори збереглися у первісному стані з характерними ознаками і формами, тому пасмо є унікальною пам'яткою геологічного минулого, подібного якому немає в усій Європі. Чимало тут різноманітних карстових форм, серед яких і єдина в області вертикальна печера Перлина, і невеликі карстові озера, що не мають… дна. У найлютіші морози вони не замерзають.
Презентуючи туристичні принади Тернопілля, неможливо обминути той факт, що тут є практично всі види лікувальних вод, зокрема, типу «Моршин», «Нафтуся», «Друскінінкай» та інші. Але, на жаль, сьогодні практично діє (чи, точніше, пробує діяти) лише один санаторій «Збруч».
Цілком логічним після ознайомлення з цією інформацією запитати: а що ми з того маємо? Особливо, у порівнянні зі світовими тенденціями. А вони такі: туристична галузь є невід’ємною складовою частиною світового ринку і вже давно входить у трійку найприбутковіших галузей. Пояснюється це тим, що туризм охоплює більшість інших галузей економіки, зокрема промисловість, сільське господарство, будівництво, транспорт, страхування, зв’язок, торгівлю, харчування, житлово-комунальне господарство, сферу побутових послуг, культуру, мистецтво, спорт і стимулює їх розвиток.
Отож, за неофіційними підрахунками, Почаївську лавру щороку відвідує від 200 до 500 тисяч паломників. Більшість з них організовані в туристичні групи. Проте послугами місцевих турфірм вони не користуються.
Не ведеться, та й у нинішніх законодавчих умовах це неможливо зробити, облік туристів, котрі користуються послугами господарів «зелених» садиб. Насправді ж у селах навколо Почаєва і в самому Почаєві вже роками зупиняються паломники. А в селян Густинського району винаймають кімнати приїжджі, які лікуються на курорті у Сатанові сусідньої Хмельницької області.
У чому ж головна причина такого явища?
Відповідь одна – у надзвичайно слабкій туристичній інфраструктурі і в незадовільному, невмілому використанні існуючих об’єктів, які приваблюють туристів.
Відрадним є той факт, що іскорка (саме іскорка, на жаль, а не багаття) розбудови туристичної інфраструктури загорілася у той період, коли промоцію туристичних можливостей регіону взяла на себе обласна влада. Це яскравий приклад того, що каталізатором розвитку туризму, як і в будь-якій іншій країні світу, має виступати держава.
Тернопільська облдержадміністрація називає розвиток туризму пріоритетним напрямком своєї діяльності. Так, управлінням з питань туризму і курортів створено банк інвестиційних пропозицій, проектів, бізнес-планів у галузі туризму. Їх налічується близько 40. Майже всі вони увійшли в Каталог інвестиційних пропозицій підприємств, установ та організацій Тернопільської області «Тернопільщина – ваш потенційний партнер».
Позитивним є й той факт, що управлінням архітектури і містобудування облдержадміністрації визначено 14 замків області, які при наявності капіталовкладень можна було б обладнати у туристичні об’єкти і заклади сервісного обслуговування туристів: готелі, музеї, майстерні, кафе, ресторани.
Вирішуючи проблеми розвитку туризму в регіоні, обласній владі не треба боятися виділяти на цю галузь бюджетні кошти. Як переконує світовий досвід, кожна бюджетна гривня, вкладена у розвиток туризму, повернула б чотири гривні.
Щодо проблем, які існують у сфері розвитку туризму Тернопільщини, є невпорядкованість багатьох туристичних об’єктів – пам’яток архітектури та природи, не належний стан доріг, відсутність дорожніх знаків про розташування конкретних туристично-екскурсійних об’єктів та інше.
Варто також мати доступний та прозорий перелік довгобудів, будівель, які потребують реконструкцій. Це дозволить оперативно вивчити питання про можливе перепрофілювання їх у готелі, мотелі, кемпінги, санаторії тощо.
Необхідно детально вивчити найбільш активні, з точки зору туристичної та рекреаційної зацікавленості, місця, які сьогодні позбавлені відповідної інфраструктури.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
