Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

Отже, м'язи зовсім не є баластом в організмі людини. Це активна маса, що грає винятково важливу роль у стані здоров'я, працездатності, та й у всьому житті людини

1.4. Інші системи організму

Бажаючи підкреслити сприятливий вплив фізкультури на здоров'я, її шанувальники часто викликують: «Фізкультура просто омолоджує!» Звучить це звичайно як метафору, однак шанувальники фізкультури й не підозрюють, наскільки вони праві. Адже відчуття молодості, що повернулася, багато в чому відповідає щирому положенню справ.

Процес омолодження насамперед починається в крові, у якій з'являються молоді форми червоних кров'яних тілець - ретикулоцити. Обліком їхньої кількості в портивно-медичній практиці користуються для визначення ступеня навантаження, тренованості спортсмена, безупинно обновляються й клітинні білки нашого організму: старі руйнуються, заміняючись новими. Цей процес протікає безперервно й досить швидко. У звичайних умовах білкові структури печінки обновляються повністю за 14 днів. Фізичні вправи прискорюють ці процеси. Молоді білкові структури мають більші функціональні й пластичні можливості, у цьому, очевидно, і криється секрет підвищеної працездатності, оздоровлення й омолодження фізично активної людини.

Відповідно до теорії А. В. Нагорного й В. И. Нікітіна, з віком процеси самовідновлення клітинних білків уповільнюються, і саме цим пояснюється старіння організму. При прискореному відновленні клітинних білків старіння гальмується й омолодження стає об'єктивною дійсністю.

У тренованому організмі вище швидкість обмінних процесів і активність ферментних систем і одночасно інтенсивніше відбуваються відбудовні реакції. Уважають, що саме інтенсифікація обмінних процесів, постійне відновлення кліток і тканин організму лежать в основі тих фізичних якостей, які здобувають фізкультурники й спортсмени в результаті тренувань сили, витривалості, швидкості й т.д.

Тренований організм більше стійкий до несприятливих умов зовнішнього середовища: охолодженню, перегріванню, коливанням атмосферного тиску, інфекціям. Підвищена стійкість до інфекцій пов'язана з ростом клітинного імунітету: у більшій кількості виробляються спеціальні клітки крові - макрофаги, які знищують збудників багатьох хвороб. Імунна система захищає організм не тільки від інфекцій: вона атакує й знищує будь-які чужорідні клітки, у тому числі пухлинні. Тому наявність потужних імунних систем означає зниження небезпеки ракових захворювань. Досвіди із тваринами показали, що від дії проникаючої радіації фізично треновані тварини гинули в значно меншій кількості, чим нетреновані. Цей факт пояснюють удосконалюванням загального адаптаційного синдрому при регулярних фізичних навантаженнях.

Великий вплив фізичні вправи роблять і на жировий обмін. Установлено, що в осіб, зайнятих фізичною працею або регулярно займаються фізкультурою, рівень жирових речовин у крові знижений. Зменшується також і зміст холестерину в крові у хворих атеросклерозом. За даними досліджень серед початківців займатися фізкультурою, в 47% рівень холестерину в крові набагато перевищував норму. Через рік занять підвищений рівень холестерину спостерігався в 9.4%, а через 2 роки перевищення норми вже не було ні в кого.

Учені вважають, що дієтичний фактор не грає вирішальної ролі в кількісному змісті холестерину в крові, оскільки організм сам здатний його виробляти. Так, по дослідженнях ученим, навіть тривале, 45-денне, максимальне обмеження надходження холестерину з їжею не знижувало змісту його в крові, у той час як регулярні фізичні напруги зменшували його рівень навіть при дієті, багатої жирами. Відбувається це тому, що при постійних фізичних навантаженнях жири тканин і крові, розпадаючись, не просто зменшуються кількісно, але й з користю витрачаються - як енергетичний матеріал для харчування працюючих м'язів. Те ж ставиться й до надлишкового змісту цукру в крові. Цукор розщеплюється з виділенням енергії, необхідної для підтримки м'язової активності

Вірогідно встановлено, що дозовані фізичні навантаження знижують активність системи, що згортає, крові, підсилюють дія противосвертиваючих факторів. Разом з нормалізацією обмінних процесів у сполучній тканині стінок кровоносних посудин і зниженням холестерину в крові це значно зменшує ризик виникнення таких розповсюджених захворювань, як інфаркт міокарда, порушення мозкового кровообігу, судинні захворювання.

2. ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА В РЕЖИМІ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ

Одним з важливих і принципових факторів при виборі професії є здоров'я. Здоров'я - це такий стан організму, при якому функції всіх його органів і систем перебувають у динамічній рівновазі із зовнішнім середовищем. В основі здоров'я лежать процеси розвитку й збереження фізіологічних, психологічних і соціальних функцій. Фізичне здоров'я - найважливіша складова частина будь-якого успіху. Це важлива характеристика продуктивних сил, це суспільне надбання, що має матеріальну й духовну цінність. Адже недарма політики, педагоги, психологи так багато говорять про фізичний і моральний стан націй.

Зниження здатності організму пристосовуватися до звичайних умов і подразників супроводжується розвитком не властивих здоровому організму функціональних і структурних змін - хвороби. Хвороба - це порушення нормальної діяльності організму під впливом впливів, що ушкоджують, що порушують динамічну рівновагу між організмом і навколишнім середовищем. Між здоров'ям і хворобою немає чіткої грані, однак існують різні перехідні форми й стани, що враховують індивідуальні (генетичні) особливості організму, вік, підлога, рівень фізичного розвитку й інші умови. Абсолютне здоров'я й абсолютна хвороба немислимі. Хвороба проявляється й розвивається тоді, коли рівень здоров'я знижується до певної межі (рівня).

Який же шлях дозволяє зберегти здоров'я? Із древніх часів пропонувалися різні рецепти продовження молодості, які в міру розвитку науки змінювалися. Але зусилля медичної науки завжди, в основному, були спрямовані на лікування вже наявних недуг. Однак серед сотень тисяч ліків, що становлять арсенал сучасної медицини, немає жодного, яке б могло конкурувати з фізичними вправами по діапазоні свого впливу й відсутності побічного негативного впливу на наш організм. Для того щоб бути здоровим, треба не лікувати самого себе, а вжити заходів по попередженню захворювання.

Важливу роль у профілактиці захворювань (серцево-судинних, опорно-рухового апарата, порушення психіки й ін.) і взагалі оздоровлення людей розумової праці грає підвищення їхнього рівня фізичного розвитку, розширення й поглиблення знань про людську природу, про сутність життя, про творчий і фізичний потенціал людини, про гармонійність розумового й фізичного розвитку. Особливо потрібний такий «лікнеп» для студентської молоді, тобто того середовища, що, в основному, харчує інтелектуальний потенціал націй.

Як засіб оздоровлення організму фізичні вправи відомі щонайменше кілька тисяч років. У ці роки були виявлені найважливіші закономірності впливу фізичних вправ на організм, виявлений тісний зв'язок між роботою м'язів і функціонуванням внутрішніх органів. Як виявилося, треба пам'ятати, що здоров'я - це не тільки відсутність хвороби, але й здоровий спосіб життя.

Існує ряд факторів, які, як виявилося, визначають здоровий спосіб життя: насамперед, фізична культура й спорт; активна праця й відпочинок; раціональне харчування; особиста й суспільна гігієна; відмова від шкідливих звичок (алкоголь, паління). Дані медичної науки й багаторічний досвід людства показують, що фізичні вправи є могутнім засобом зміцнення здоров'я й підвищення стійкості й опірності організму людини стосовно інфекційного й особливо не інфекційним захворюванням. Фізичні вправи відсувають вікові границі старіння, продовжують життя людини (діють як акумулятор енергії).

Ідеї використання фізичних вправ в інтересах зміцнення здоров'я своїми коріннями йдуть углиб століть. «Ніщо так не виснажує й не руйнує організм людини як тривала фізична бездіяльність» (Аристотель). «М'язове голодування» не менш небезпечно для людини, чим кисневе голодування або чим недолік вітамінів. Цікаво відзначити, що по даним соціальних опитувань молоді здоров'я як цінність ставиться на 10-15 місце. Про нього молоді згадують як про повітря тоді, коли його не вистачає. Якщо вважати заняття фізичними вправами другорядною справою, то завдання оздоровлення людей не решими. І ще хочеться відзначити - руху, змагання, самоствердження - природна суть фізичної культури й спорту. Вони допомагають людині розкрити свої внутрішні резерви, природний потенціал і можливості, про які ми не догадуємося. Вони, як і будь-яка інша галузь загальнолюдської культури, відрізняються, скажемо, від торгівлі або бізнесу тим, що їхня щира віддача (цінність) не буває миттєвої. Вкладені у фізичне виховання засоби можуть вертатися сторицей у вигляді непомітних ока речей, наприклад, підвищенням працездатності людей.

З вищесказаного очевидно, що ефективність виховання й навчання студентів залежить від стану їхнього здоров'я.

Цікаве висловлення видатного англійського філософа Джона Локка, укладене в трактаті «Думки про виховання»: «Здоровий дух у здоровому тілі - от коротке, але повний опис щасливого стану в цьому світі. Хто володіє й тим і іншим, тому залишається бажати деякого, а хто позбавлений хоча б одного, тому в малому ступені може компенсувати щоб те не було інше. Щастя або нещастя людини в основному є справою його власних рук. Той, у кого тіло нездорове і слабке, ніколи не могтиме просуватися вперед цим шляхом».

Спосіб життя - тип життєдіяльності людей, обумовлений особливостями суспільно-економічної формації. Основними параметрами способу життя є праця (навчання для підростаючого покоління), побут, суспільно-політична й культурна діяльність людей, а також різні поведінкові звички й прояви. Якщо їхня організація й зміст сприяють зміцненню здоров'я, тобто підстава говорити про реалізацію здорового способу життя, якому можна розглядати як сполучення видів діяльності, що забезпечує оптимальна взаємодія індивіда з навколишнім середовищем. Хоча він у значній мірі обумовлений соціально-економічними умовами, у той же час багато в чому залежить від мотивів діяльності конкретної людини, від особливостей його психіки, стану здоров'я й функціональних можливостей організму. Цим, зокрема, пояснюється реальне різноманіття варіантів способу життя різних людей. Спосіб життя людини включає три категорії: рівень життя, якість життя й стиль життя.

Рівень життя - це, у першу чергу, економічна категорія, що представляє ступінь задоволення матеріальних, духовних і культурних потреб людини. Під якістю життя розуміють ступінь комфорту в задоволенні людських потреб (переважно соціальна категорія). Стиль життя характеризує поведінкові особливості життя людини, тобто певний стандарт, під яким підбудовується психологія й психофізіологія особистості (соціально-психологічна категорія).

Здоров'я людини буде в першу чергу залежати від стилю життя, що більшою мірою носить персоніфікований характер і визначається історичними й національними традиціями (менталітет) і особистісними похилостями (образ).

Поводження людини спрямоване на задоволення потреб. При більш-менш однаковому рівні потреб, характерному для даного суспільства, кожна особистість характеризується своїм, індивідуальним способом їхнього задоволення, тому поводження людей різне й залежить у першу чергу від виховання.

Найбільше повно взаємозв'язок між способом життя й здоров'ям виражається в понятті здоровий спосіб життя; це поняття покладене в основу валеології. Здоровий спосіб життя поєднує все, що сприяє виконанню людиною професійних, суспільних і побутових функцій в оптимальні для здоров'я умовах і виражає орієнтованість діяльності особистості в напрямку формування, збереження й зміцнення як індивідуального, так і суспільного здоров'я.

Під здоровим способом життя варто розуміти типові форми й способи повсякденної життєдіяльності людини, які зміцнюють і вдосконалюють резервні можливості організму, забезпечуючи тим самим успішне виконання своїх соціальних і професійних функцій незалежно від політичні, економічних і соціально-психологічних ситуацій. І виражає орієнтованість діяльності особистості в напрямку формування, збереження й зміцнення як і індивідуального, так і суспільного здоров'я.

Звідси зрозуміло, наскільки важливо, починаючи із самого раннього віку, виховувати активне відношення до власного здоров'я, розуміння того, що здоров'я - сама найбільша цінність, дарована людині природою.

Здоровий спосіб життя формується всіма сторонами й проявами суспільства, пов'язаний з індивідуально-мотиваційним втіленням індивідом своїх соціальних, психологічних і фізіологічних можливостей і здатностей. Від того, наскільки успішно вдається сформувати й закріпити у свідомості принципи й навички здорового способу життя в молодому віці, залежить надалі вся діяльність, що перешкоджає розкриттю потенціалу особистості.

По сучасних поданнях у поняття здорового способу життя входять наступні складові:

• відмова від шкідливих пристрастей (паління, уживання алкогольних напоїв і наркотичних речовин);

• оптимальний руховий режим;

• раціональне харчування;

• загартовування;

• особиста гігієна;

• позитивні емоції.

Сформована система утворення не формує належної мотивації до здорового способу життя. Дійсно, більшість людей знають, що курити, пити й уживати наркотики шкідливо, але дуже багато дорослі прихильні цим звичкам. Ніхто не сперечається з тим, що треба рухатися, загартовуватися, але більшість дорослих людей ведуть малорухомий спосіб життя. Неправильне, нераціональне харчування приводить до збільшення числа людей з надлишковою вагою й всіма наслідками, що випливають. Труднощі сучасного життя залишають досить мало місця для позитивних емоцій.

Викладене дозволяє зробити висновок про те, що «знання» дорослих людей про здоровий спосіб життя не стали переконаннями, що немає мотивації до турботи про власне здоров'я.

Найважливіший фактор здорового способу життя - руховий режим. Життя сучасної людини, особливо в містах, характеризується високою питомою вагою гіпомнезії й гіподинамії й це при тім, що практично ніхто не заперечує те положення, що основна причина багатьох хвороб цивілізації - недостатня рухова активність.

Характеристики

Список файлов ответов (шпаргалок)