112142 (576863), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

1. За формулою

Б= ,

Де Б – середньозважений бонітет полі; Б₁ , Б₂ , Б_n – бонітети ґрунтових груп (бали); Р₁, Р₂, Р_n – площі ґрунтових груп, га. Розрахуємо середньозважений бонітет (усереднену природну родючість ґрунтів кожної з ґрунтових ділянок) поля, до кожної с/г культури з таблиці 1. Наприклад:

А = = = 63,4

Примітка. Реалізація природної родючості лімітується природними умовами кожної конкретної території. Для більш повного їх урахування виконується якісна оцінка земель, або їх бонітування (від лат. – bonitos – добродійність).

Бонітування ґрунтів – це порівняльна оцінка родючості ґрунтів за сучасного рівня інтенсивності виробництва, яка базується на багаторічній врожайності сільськогосподарських культур, та на об’єктивних якостях самих ґрунтів. Вона відбиває ступінь придатності ріллі для використання її під окремі культури в землеробстві в галузях рослинництва.

Результати бонітування ґрунтів є природно об’єктивною основою для економічної оцінки земель.

1. Визначити потенційну врожайність всього поля, що до кожної культури (таблиця 1), за допомогою додатку 2.

Додаток 2

Ціна 1 бала за окремими с/г культурами в степу-лісостепу України в ц/га

Примітка. Для безпосереднього використання результатів бонітування з метою визначення рівня родючості ґрунтів необхідно знати ціну 1 бала ґрунту згідно з врожайністю культур. Ціна 1 бала для кожної культури незалежно від зони є сталою. Вона розраховується науковими установами на базі даних про багаторічну врожайність у типових (еталонних) господарствах, які у різних ґрунтово-кліматичних умовах шляхом поділу їх врожаїв, одержаних за рахунок природної родючості ґрунтів (без добрив) на їх же бонітети.

Врожайність певної с/г культури визначають за рахунок природної родючості таким чином : В = Б*К, де В – врожайність певної культури в ц/га; Б – середньозважений бонітет поля (ділянки); К – коефіцієнт врожайності (ціна 1 балу) – додаток 2. Наприклад: В = 63,4*0,44ц/га, де 0,44 ц/га – ціна 1 бала.

1. За результатами розрахунків визначити виробничу спеціалізацію фермерського господарства, зробити аналіз чинників впливу на потенційну врожайність досліджуваних с/г культур.

Тривала практика проведення ігор дає можливість проаналізувати й негативний досвід і можливі помилки. Насамперед, багато помилок виникає у зв’язку з неправильним розподілом ролей. Так, у грі 1981 р. начальником лабораторії НОП був "призначений" студент К. (староста групи), який, на жаль, не був у групі лідером. Через це ігрові зв’язки дуже важко налагоджувались. Знадобилося багато сил, тактичних ходів і додаткової допомоги, щоб довести гру до кінця (письмового звіту). Викладачеві ця гра запам’яталась на все життя і дозволила зробити висновок, що гра — це якнайточніше відображення реального соціально-психологічного клімату і соціального спілкування в студентській групі.

Труднощі у проведенні гри виникають і тоді, коли у гру включається надто багато факторів і студентам просто не вистачає знань. Тоді вивести групу на кваліфіковане стратегічне рішення мусить сам викладач.

У процесі гри потрібно домогтися, щоб студенти відчували відповідальність за прийняте рішення. Для цього використовуються моральні заохочення: визначення переможців, кращих з відповідних служб (кращий нормувальник, кращий майстер), встановлення призів за нестандартність мислення тощо.

Викладач мусить переконати студентів, що завжди (і в грі, і в житті) виграють тільки "бігуни на довгі дистанції", тобто ті, хто доводить справу до кінця.

Важливо правильно організувати відпочинок студентів. Іноді навіть доводиться робити це примусово, наказуючи зробити перерву, своєчасно пообідати, зробити гімнастику. Це має дуже велике значення, інакше студенти за посиленого розумового й емоційного навантаження швидко втомлюватимуться, що послаблюватиме ефективність гри.

Характеристики

Список файлов ответов (шпаргалок)