104334 (576668), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Складання витратної частини балансу передбачає: а) розрахунки потреб основного і допоміжного виробництва в паливі та енергії за чинними нормами; б) визначення допустимих витрат енергії у внутрішній мережі.

Розробка прибуткової частини балансу включає визначення потужностей і режимів роботи власних генеруючих установок, потреб у паливі різних видів за відповідними нормами.

Оперативне управління. Безпосереднє виконання функцій енергозабезпечення підприємства покладено на відділ головного енергетика чи енергетичний цех (дільницю). На невеликих підприємствах енергетичне господарство може підпорядковуватися головному механіку.

Складське виробництво

Види складів підприємства та їх функції:

матеріальні — зберігання запасів сировини, матеріалів, палива, комплектуючих виробів та інших матеріальних цінностей, що поступають на підприємство ззовні. Такі склади підпорядковуються відділу матеріально-технічного постачання підприємства;

виробничі — зберігання напівфабрикатів власного виготовлення; до них відносять також ЦІС та ЦІРК, склади запасних частин та устаткування;

збутові— зберігання готової продукції та відходів виробництва, що підлягають реалізації; підпорядковуються відділу збуту підприємства.

Організація складського господарства охоплює приймання, розміщення, зберігання, підготовку до використання, видачу та облік руху матеріальних ресурсів.

• Усі матеріальні ресурси, що поступають на підприємство, проходять обов'язкову процедуру приймання за кількістю та якістю.

• Розміщення і зберігання матеріальних ресурсів на складах може здійснюватися такими способами:

а) сортовим — закріплення за кожним видом матеріальних ресурсів постійного місця його зберігання;

б) партіонним — зберігання кожної партії матеріалів окремо від попередніх надходжень;

в) комплектним — розміщення матеріалів за комплектами, що відпускаються у виробництво.

• Підготовка матеріалів до їх виробничого використання (комплектування, нарізання, розкрій) здійснюється заготовчи-ми відділеннями або дільницями матеріальних складів підприємства.

• Видача матеріалів зі складів здійснюється в межах лімітів, розрахованих відділом матеріально-технічного постачання, виходячи з виробничої програми і норм витрати матеріальних ресурсів.

• Облік руху матеріальних ресурсів проводиться за допомогою картотеки як на складах (кількісно-сортовий облік), так і в бухгалтерії (кількісно-вартісний облік).

Соціальна інфраструктура і діяльність підприємства

Соціальні потреби працівників підприємств охоплюють широке коло проблем, що стосуються забезпечення належного рівня і дальшого поліпшення умов праці, охорони здоров'я та побуту всіх категорій персоналу підприємств і членів сімей цього персоналу, поліпшення соціально-культурного обслуговування тощо.

Соціальну інфраструктуру сучасного великого підприємства (об'єднання), спрямовану на задоволення соціальних потреб його працівників, утворюють: їдальні, кафе, буфети; поліклініки і медпункти; власні житлові будинки та заклади побутового обслуговування; професійно-технічні училища та інститути (факультети, курси) підвищення кваліфікації; дитячі садки та ясла; спортивні зали і стадіони; бібліотеки та клуби (будинки чи палаци культури); будинки і бази відпочинку.

Управління діяльністю підрозділів соціальної інфраструктури здійснює заступник директора підприємства (віце-президент акціонерного товариства) з кадрів і соціальних питань. Йому підпорядковуються відділи: кадрів, технічного навчання, адміністративно-господарський та житлово-комунальний, які безпосередньо керують діяльністю відповідних установ соціальної інфраструктури підприємства.

Вплив соціальної інфраструктури на економіку підприємства. Комплексне вирішення питань соціального розвитку колективу підприємства є одним з найважливіших чинників підвищення ефективності виробництва (господарювання). Сучасні умови господарювання висувають високі вимоги до всіх категорій працівників щодо рівня їхньої освіти і професійної підготовки, компетентності та творчої активності. Всебічний і гармонічний розвиток особистості є необхідною передумовою високоефективної праці.

Планування соціального розвитку підприємства

Для задоволення соціальних потреб своїх працівників підприємство розробляє план соціального розвитку, тобто обґрунтовану й ресурсно забезпечену систему конкретних заходів, спрямованих на вдосконалення соціальної структури кадрів, поліпшення умов праці та побуту працівників, а також їх соціально-культурного обслуговування. Усе це сприятиме підвищенню трудової активності персоналу підприємства (фірми).

Змістова характеристика плану соціального розвитку підприємства. До плану соціального розвитку включають конкретні заходи, спрямовані на:

• необхідні зміни у статевій, віковій, професійній і кваліфікаційній структурі трудового колективу підприємства; підвищення рівня спеціальної освіти працівників; зменшення плинності кадрів;

• удосконалення санітарно-гігієнічних умов праці (зниження шуму, вібрацій, запиленості, загазованості навколишнього природного середовища); збереження працездатності протягом тривалого часу і запобігання втомлюваності; підвищення безпеки праці та усунення виробничого травматизму; профілактику і зниження професійної захворюваності тощо;

• поліпшення житлових і побутових умов працівників підприємства, їхнього соціально-культурного обслуговування (будівництво житла, дитячих дошкільних закладів; зміцнення матеріальної бази установ громадського харчування, охорони здоров'я; розвиток закладів культури, спорту, відпочинку тощо);

• сприяння розвитку трудової і творчої активності працівників (раціоналізаторського руху, науково-технічної творчості тощо);

• вирішення соціальних проблем, які за своїм змістом і фінансовими потребами виходять за межі окремого підприємства.

Формування і розвиток виробничих та інфраструктурних об’єктів через капітальне будівництво

Сутнісна характеристика капітального виробництва

Капітальне будівництво — це процес створення нових, а також реконструкції, технічного переоснащення і розширення діючих виробничих та інфраструктурних об'єктів підприємств (об'єднань).

Види робіт, що належать до сфери капітального будівництва:

1) спорудження приміщень (об'єктів) виробничого і соціального призначення;

2) монтаж виробничого і невиробничого устаткування та інших засобів праці;

3) проектно-пошукові, бурильні та інші роботи, що пов'язані з будівництвом, реконструкцією чи розширенням відповідних об'єктів;

4) капітальний і відновний ремонт будівель і споруд виробничого та соціального призначення.

Планування капітального будівництва

Послідовність планування обсягів капітального будівництва:

1. Уточнюються розрахунки балансу виробничої потужності підприємства чи пропускної спроможності об'єктів соціальної інфраструктури.

2. Оцінюються можливості приросту виробничої потужності або пропускної спроможності об'єктів відповідно виробничого і невиробничого призначення за рахунок розширення, реконструкції і проведення інших організаційно-технічних заходів.

3. Визначається необхідний обсяг введення в дію нових виробничих потужностей або потрібне збільшення пропускної спроможності об'єктів соціального призначення.

Кошторисна вартість будівництва — це виражені в грошовій формі нормативні (проектовані) витрати на: будівельно-монтажні роботи; придбання устаткування, інструменту та інвентарю; проведення проектно-пошукових робіт; покриття інших витрат, пов'язаних з будівництвом конкретних об'єктів.

Елементи кошторису будівельно-монтажних робіт:

• прямі витрати (основна заробітна плата робітників; вартість будівельних матеріалів, деталей, конструкцій; витрати на експлуатацію будівельних машин і механізмів);

• накладні витрати (витрати на обслуговування та управління будівництвом);

• планові накопичення (нормативний прибуток будівельних організацій, що встановлюється у відсотках до суми прямих і накладних витрат).

Титульний список будівель (об'єктів) — плановий документ, в якому визначено строки початку і закінчення будівництва (розширення, реконструкції) об'єктів, їхню потужність (пропускну спроможність), загальні витрати на спорудження, обсяг будівельно-монтажних робіт, щорічні розміри введення в дію основних фондів, а також конкретизуються проектна та будівельна організації, постачальники устаткування.

Завдання на розробку технічного проекту складає замовник разом з проектною організацією. У ньому міститься вихідна інформація для проектування, включаючи показники ефективності інвестицій і майбутнього виробництва, вимоги щодо використання досягнень науково-технічного та організаційного прогресу.

Двостадійне проектування застосовується щодо великих і складних об'єктів та охоплює розробку технічного проекту й робочих креслень.

Розділи технічного проекту:

1) економічна частина; 2) генеральний план і транспорт; 3) технологічна частина; 4) будівельна частина; 5) організація будівництва; 6) кошторисна документація.

Технічний проект разом зі зведеними кошторисно-фінансовими розрахунками служить підставою для початку фінансування будівництва, замовлення устаткування та розробки креслень.

Будівельно-монтажні роботи здійснюються безпосередньо за розробленими робочими кресленнями.

Щодо об'єктів, будівництво яких ведеться відповідно до типових проектів, а також щодо невеликих і технічно не складних об'єктів, проектування здійснюється в одну стадію — розробкою техно-робочого проекту, тобто технічного проекту разом з робочими кресленнями новобудови.

Способи ведення будівельно-монтажних робіт

Найпоширеніші способи ведення будівництва (виконання будівельно-монтажних робіт):

• підрядний;

• господарський.

Підрядний спосіб будівництва — це метод ведення робіт спеціалізованими підрядними будівельно-монтажними організаціями, що виконують відповідні роботи за договорами підряду.

Згідно з укладеним договором підрядчик бере на себе зобов'язання виконати власними силами і засобами будівництво об'єкта за затвердженим проектом.

Замовник зобов'язаний:

• передати підрядчику будівельний майданчик та затверджену проектно-кошторисну документацію;

• забезпечити своєчасне фінансування будівництва і поставку технологічного устаткування;

• без затримки прийняти збудований об'єкт та оплатити виконані будівельно-монтажні роботи.

Для виконання окремих комплексів робіт підрядчик може залучати інші спеціалізовані підрядні організації. При цьому відповідальність перед замовником за виконання усіх робіт несе генеральний (основний) підрядчик.

Господарський спосіб будівництва передбачає ведення робіт безпосередньо самим забудовником (підприємством чи організацією) власними силами і засобами.

• Підприємство (організація) - забудовник у цьому разі виконує функції керівника будівництва та виконавця будівельно-монтажних робіт.

• Для цього воно (вона) на період будівництва створює необхідний апарат управління і виробничу базу, здійснює на тимчасовій основі набір робітників-будівельників і залучає (орендує) необхідну будівельну техніку.

Характеристики

Список файлов ответов (шпаргалок)