100103 (575832), страница 2
Текст из файла (страница 2)
Основний зміст ОТПВ включає:
-
аналіз існуючих технологій, устаткування і виробничих потужностей підприємства;
-
аналіз технологічності нової продукції;
-
розробку технологічних процесів виробництва нової продукції, нестандартного технологічного устаткування й оснащення, їхнє виготовлення;
-
нормування потреби в різних видах матеріально-технічних ресурсів;
-
проектування нових виробничих ділянок;
-
укладення договорів з новими постачальниками матеріально-технічних ресурсів;
-
розрахунок нормативів організації виробничих процесів;
-
розробку оперативно-календарних планів запуску і випуску продукції:
-
розробку організаційно-технологічної документації проведення робіт (виробничої програми, технологічних карт, графіків проведення робіт і т.п.);
-
проведення програми стратегічних змін, намічених стратегічними планами;
-
планування ОТПВ й управління реалізацією намічених планів.
Трудомісткість робіт ОТПВ з її проведення значно перевищують витрати на НДДКР. Наприклад, у СІЛА витрати на ОТПВ у 11 разів більше витрат на НДДКР. За дослідженнями російських учених, це співвідношення дорівнює від 4,6 у дрібносерійному виробництві до 8.0 у великосерійному .
У той же час вимоги до організації виробництва постійно зростають одночасно з підвищенням вимог до якості продукції і посиленням необхідності зниження її собівартості. При цьому діє принцип: чим більш досконала підготовка виробництва, тим більше зростає споживча вартість виробів у порівнянні з витратами на їхнє виробництво.
Крім розглянутих аспектів, підготовка виробництва пов'язана з рядом негативних факторів. По-перше, витрати на неї досягають, наприклад, в одиничному виробництві однієї третини собівартості продукції. По-друге, недоліки в підготовці виробництва негативно позначаються на техніко-економічних показниках виробів. По-третє, низький рівень підготовки негативно позначається на усьому виробничому процесі, тому що виникають різні утруднення, що відбивається на технологічній дисципліні, заздалегідь підготовлені організаційні проекти затрудняють вирішення питань організаційного характеру в процесі виробництва.
У зв'язку із сертифікацією промислової продукції, значною мірою, підвищуються вимоги до її якості, що повинні знаходити своє відображення в технологічній підготовці виробництва. У свою чергу. ТПВ повинна вписуватися в єдину систему технологічної підготовки виробництва (ЄСТПВ), що встановлюється державними стандартами і безупинно удосконалюється на базі досягнень НТП.
Основна мета ЄСТПВ — забезпечення необхідних умов для досягнення повної готовності будь-якого типу виробництва до випуску виробів заданої якості, в оптимальний термін і при оптимальних витратах ресурсів.
Завдання ЄСТПВ зважуються на всіх рівнях і групуються за наступними чотирма функціями: забезпечення технологічності конструкцій і виробів, розробка технологічних процесів, проектування і виготовлення засобів технологічного оснащення, організація і управління ТПВ.
В ЄСТПВ документи оформляються відповідно до вимог ЄСТД— єдиної системи технологічної документації, основне призначення якої — у встановленні єдиних взаємозалежних правил, норм, положень з оформлення, комплектації і звертання, уніфікації і стандартизації технологічної документації.
Технологічна документація, розроблена на формах, встановлених ЄСТД, може бути використана як первинний масив інформації для АСУВ. Впровадження ЄСТД у машинобудуванні і типізація технологічних процесів дозволяє скоротити час на розробку технологічної документації на 35-40%
Таким чином, основними факторами скорочення тривалості ОТПВ і підвищення її ефективності є впровадження ЄСТПВ і ЄСТД, впровадження АСУВ, уніфікація і типізація технологічних процесів і оснащення, аналіз застосування наукових підходів менеджмент}' і дотримання принципів організованості процесів
Метою організаційної підготовки виробництва є аналіз і розробка комплексного організаційного проекту виробництва, оптимізація виробничих партій, ритмів, тактів і виробничого циклу
З організаційної точки зору необхідно ще до початку виробництва вирішити питання спеціалізації і кооперації, організації потокового виробництва, серійності, масовості, прямоточності і безперервності виробничого процесу.
Даний етап є завершальним у підготовчому циклі і визначається як найважливіший із усіх підготовчих етапів для менеджера, тому цілком закономірно зупинитися на ньому більш докладно.
Ключовим питанням даного етапу є підготовка прототипу майбутнього виробу. Ця підготовка складається з визначеного переліку робіт, виконуваних у наступній послідовності:
-
Розробка плану впровадження серійного виробництва на основі прийнятого колективом рішення і наказу керівника підприємства.
-
Внесення змін у креслення прототипу з метою виправлення недоліків у конструкції виробу, виявлених при виготовленні й випробуваннях дослідного зразка.
-
Розробка остаточних технічних умов, тобто технічного обґрунтування для початку технологічної підготовки серійного виробництва.
-
Розробка технічних умов на постачання матеріалу і договірне забезпечення постачань матеріалів, напівфабрикатів, готових виробів.
-
Розробка докладних технологічних процесів. Одночасно розробляються організаційні способи обслуговування робочих місць і з'ясовуються можливості багатоверстатної роботи. Складаються технічні завдання на конструювання спеціального інструмента.
-
Конструювання і виготовлення спеціального інструмента для серійного виробництва.
-
Розробка норм виробітку, витрати матеріалів, інструмента, палива, енергії, використання устаткування і т.д., а також організації робочих місць.
-
Виготовлення досвідченої серії з випробуванням розробленої технології і засобів праці. Здійснення технологічного і конструкторського контролю.
-
Коректування креслень нового виробу, технологічного процесу і нормативів за результатами випробувань.
-
Остаточне налагодження технологічних процесів, спеціального інструмента і початок серійного чи масового виробництва (останнє оформляється наказом керівника підприємства).
-
Організація виробництва. У звичайних умовах її здійснюють операційні менеджери і виробничо-диспетчерські відділи (служби). Однак, поки не будуть досягнуті заплановані параметри виробництва, де необхідною участь і технолога, й інноваційного менеджера, що повинні працювати в тісному контакті з виробничими підрозділами.
Викладені 11 етапів освоєння нового виробництва характеризують тільки одну сторону підготовки до пуску виробництва. Необхідний комплексний організаційний проект відновлення виробів, виробничої бази, що обслуговують підрозділи й управління виробництвом.
Такий організаційний проект виробництва, доповнений економічними розрахунками, є завершенням усієї системи підготовки виробництва.
Зміст організаційного проекту трохи відрізняється в залежності від галузі, до якої відноситься підприємство, характеру виробництва, типу організації виробництва і т.п.
У цілому, звичайно, організаційний проект містить наступні розділи:
-
обсяг і структура виробничого підрозділу;
-
технологічні методи виготовлення продукції:
-
вибір найбільш раціональної внутрізаводської спеціалізації і кооперації;
-
проект оптимального матеріального розміщення об'єктів і робочих місць, організації і раціоналізації праці працівників;
-
проект оптимального матеріального потоку на підприємстві;
-
проект раціональної організації обслуговування виробництва, включаючи комплекс господарств;
-
система контролю і комплексного управління якістю продукції:
-
система оперативного і диспетчерського управління виробництвом;
-
кадрове забезпечення реалізації організаційного проекту, його економічна оцінка.
Тут наведено загальний напрямок змісту проекту організації. Його конкретизація залежить від типу підприємств, поставлених цілей і завдань, тому зміст проекту можна розширювати, звужувати, поглиблювати, видозмінювати. Однак обов'язковою складовою даного проекту повинен бути організаційний аналіз проведення підготовки виробництва, який можна представити у вигляді наступних послідовних кроків:
-
Формулювання мети організаційного аналізу. Ціль може бути виражена у формі терміну, до якого повинна бути довершена підготовка виробництва чи почате саме виробництво. Далі можна визначити граничні витрати, кількість працівників й інші необхідні показники.
-
Розчленувати загальну підготовку виробництва на якнайменші етапи і визначити за ними обсяги робіт. Для розрахунку трудомісткості, крім інших, можна застосувати експертний метод, метод перекладних коефіцієнтів, укрупнених нормативів.
-
З Визначити час підготовки кожного етап)', його тривалість і скорегувати тривалість при необхідності.
-
Визначити необхідні ресурси й інші потреби для здійснення окремих етапів і підетапів.
-
Визначити можливість сполучення підетапів і робіт у часі з не обхідним коректуванням ресурсів.
-
На основі приватних аналізів визначити загальну трудомісткість, витрати, тривалість підготовки виробництва й установити конкретні дати початку і закінчення кожного підетапу і всієї підготовки в цілому.
Якщо ж уважно подивитися на представлений перелік, то він являє собою не що інше, як календарний графік підготовки виробництва з усіма необхідними атрибутами для його побудови.
Представлений у такий спосіб організаційний аналіз знаходить широке застосування у вітчизняній й іноземній практиці, є винятково цінним прийомом підвищення ефективності виробництва і якості нової продукції.
3. В чому різниця понять «ліцензіатор» і «ліцензіат»
Особа, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензіар), може надати іншій особі (ліцензіату) письмове повноваження, яке надає їй право на використання цього об'єкта в певній обмеженій сфері (ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності).
Ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності може бути оформлена як окремий документ або бути складовою частиною ліцензійного договору.
Ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності може бути виключною, одиничною, невиключною, а також іншого виду, що не суперечить закону.
За ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону.
Ліцензіар (ліцензійний орган) - державний орган Сторони, уповноважений вести ліцензування будівельної діяльності згідно з національним законодавством Сторони.
Список літератури
-
Антонюк, Л.Л. Інновації: теорія, механізм розробки та комерціалізації [Текст] : монографія / Л. Л. Антонюк, А. М. Поручник, В. С. Савчук ; Мін-во освіти і науки України, КНЕУ. - К. : КНЕУ, 2003. - 394 с.
-
Василенко, В.О. Інноваційний менеджмент [Текст] : навчальний посібник / В. О. Василенко, В. Г. Шматько. - К. : ЦУЛ, 2003. - 440 с.
-
Галица, И. А. Система стимулювання інновацій [Текст] / И. А. Галица // Фондовый рынок. - 2008. - N 31. - C.18-21
-
Денисенко, М.П. Інноваційна діяльність підприємств України: суть, оцінка та напрями активізації [Текст] / М. П. Денисенко, Я. В. Шабліна // Проблеми науки. - 2008. - N 6. - C.9-17
-
Жук, М.В. Інфраструктурне забезпечення інноваційного процесу в Україні [Текст] / М. В. Жук, О. М. Бородіна // Актуальні проблеми економіки. - 2008. - N 8. - C.66-71
-
Зубро, С. В. Інноваційна діяльність та роль держави як фактор її розвитку [Текст] / С. В. Зубро // Формування ринкових відносин в Україні. - 2006. - N 7. - C.66-72
-
Клименко, В. И. Фінансування інноваційної діяльності в Україні [Текст] / В. И. Клименко // Економіка. Фінанси. Право. - 2008. - N 1. - C.24-29
-
Краснокутська, Н.В. Інноваційний менеджмент [Текст] : навчальний посібник / Н. В. Краснокутська ; Мін-во освіти і науки України, КНЕУ. - К. : КНЕУ, 2003. - 504 с.
-
Пересунько, Є. С. Принципи інноваційної діяльності підприємств України [Текст] / Є. С. Пересунько // Проблеми науки. - 2007. - N 8. - C.23-27
-
Правик, Ю.М. Інвестиційний менеджмент [Текст] : навчальний посібник / Ю. М. Правик. - К. : Знання, 2007. - 431 с.
-
Фатхутдинов, Р.А. Инновационный менеджмент [Текст] / Р. А. Фатхутдинов. - 3-е изд. - СПб. : Питер, 2002. - 400 с.
-
Федулова, І. В. Теоретичні положення з визначення категорій інноваційний процес і інноваційна діяльність [Текст] / І. В. Федулова // Проблеми науки. - 2007. - N 8. - C.2-8
-
Федулова, Л. І. Інноваційний менеджмент в Україні: проблеми та шляхи формування [Текст] / Л. І. Федулова // Економіст. - 2002. - N 2. - C.52-55
-
Фірсова, С. Г. Інвестиційно-інноваційна діяльність:фактор попиту [Текст] / С. Г. Фірсова // Формування ринкових відносин в Україні. - 2007. - N 5. - C.64-69
-
Шабранська, Н. І. Інноваційна діяльність як чинник прискореного розвитку малого підприємництва [Текст] / Н. І. Шабранська // Проблеми науки. - 2007. - N 9. - C.20-26