96533 (575584), страница 3
Текст из файла (страница 3)
Довготривала державна програма країни передбачає пріоритетний розвиток енергетики, транспорту і систем телекомунікацій за допомогою впровадження нових технологій. І хоча на виконання цієї та аналогічних програм Україна не впливає, низка нещодавно підписаних угод про науково-технічне співробітництво, про співробітництво у галузі енергетичного машинобудування, у космічній сфері могла би надати поштовх для активізації як двостороннього співробітництва, так і в межах МЕРКОСУР (Бразилія, Аргентина, Уругвай, Парагвай, Чилі, Колумбія).
Два десятиліття реалізацій державних програм у галузі інформатики дали свої результати: наприкінці 90-х років Бразилія мала одну з най більш розвинених систем автоматизації банківської справи, створеної на основі місцевих технологій, а також найдосконалішу систему електронної торгівлі.
Про нинішній масштаб інтеграції країн МЕРКОСУР, серед яких Бразилія відіграє провідну роль, свідчить експлуатація, проектування і будівництво 18 потужних міжнародних газопроводів.
Проблеми розвитку зовнішньоекономічної діяльності України.
Проблеми підвищення ефективності зовнішньоекономічної політики держави набувають на сучасному етапі виняткового значення.
Це пов'язано, по-перше, з рядом факторів внутрішнього характеру: знаходженням економіки країни на перехідному етапі до ринкової системи господарювання, яка перебуває в ситуації об'єктивної незбалансованості структури економіки і її повільної структурної перебудови; надмірною енерго- і ресурсомісністю галузей народного господарства; низькою конкурентоспроможністю національного виробництва; поступовим занепадом науково-технічного і високотехнологічного промислового потенціалів та ін.
По-друге, це обумовлено системою зовнішніх факторів: надмірною (від 20 до 90%) залежністю економіки України від монопольних імпортних ринків постачання стратегічно важливих товарних позицій (енергоносіїв, сировинних та інших матеріальних ресурсів) для життєво важливих галузей виробництва; наявністю тисяч українських підприємств, задіяних у виробничих циклах, кінцева продукція яких виробляється за межами України; високою) залежністю процесу структурного та технологічного реформування економіки України від різних форм зовнішніх джерел фінансування; відсутністю розвинутої зовнішньоторговельної інфраструктури (інформаційної, законодавчої, маркетингової, організаційної, трейдерської, біржової, виставочної, рекламної тощо); зберіганням Україною статусу «торговельного аутсайдера» світовій торгівлі через відсутність повного чи асоційованого членства у Світовій організації торгівлі (COT), Європейському союзі (ЄС), Центрально-Європейській асоціації вільної торгівлі (ЦЕФТА) та інших торговельно-інтеграційних угрупованнях системи ГАТТ/СОТ, а через це слабкою конкурентозахищеністю зовнішньоекономічної діяльності України в умовах жорсткої конкурентної боротьби на міжнародних ринках товарів, капіталів і послуг; певним тиском інших країн на зовнішньоекономічну діяльність України через прямі та побічні форми різноманітних торговельних, інвестиційних торговельно-стандартних, фітосанітарних, технологічних і фінансових обмежень.
Поліпшення макроекономічних показників та економічної стабільності можливе, перш за все, за умов оздоровлення державних фінансової та податкової систем, подальшої економічної реструктуризації й чіткої грошово-кредитної та валютної політики. Для досягнення стабільного економічного розвитку Україна потребує значних іноземних інвестицій. Напрямок, за яким розвиватиметься економіка, так само, як і темпи економічного зростання, буде залежати від джерел інвестицій - наприклад, від того, будуть ці інвестиції здійснені російськими підприємствами, західними компаніями або фінансовими установами, що мають українське походження і повертаються з-за кордону.
Доступ зарубіжних експортерів на внутрішні ринки України досі не врегульований. Зміна тарифних ставок мита за більш як 1500 товарними позиціями і за 25% обсягу фактичного імпорту не дала очікуваного результату щодо обмеження імпорту тих товарів, які виробляються або можуть вироблятися в достатній кількості в Україні. Зберігаються значні розбіжності в розмірах митних зборів. Не зняті досі проблеми захисту зовнішньоекономічних інтересів вітчизняних виробників.
Держава має підтримувати безперешкодний та недискримінаційний доступ основних експортних товарів і послуг до ринків ЄС; надавати стабільну технічну допомогу реалізації проектів, що безпосередньо стосуються динамічних структурних зрушень й формування конкурентноспроможної економіки. В ході інтеграції України в європейські економічні структури слід на державному рівні визначити пріоритетні, першочергові завдання. Необхідно передусім адаптувати національне законодавство до вимог системи ГАТТ/СОТ, до уніфікованого законодавства ЄС. Слід вжити заходів щодо створення інфраструктури ринку, адаптованої до взаємовигідного співробітництва з ЄС та країнами СНД, які вже приєдналися до ГАТТ/СОТ. Ідеться про перехід до жорстких міжнародних вимог і стандартів: спрощення та зведення до мінімуму експортних та імпортних формальностей щодо товарів за контрактами (митна та будь-яка інша реєстрація, видання ліцензій і т.д.).
Для захисту зовнішньоекономічних інтересів товаровиробників, з методичної точки зору, важливим є опрацювання техніки визначення ряду специфічних показників. Серед них-рівень захисту внутрішнього ринку, або відношення компенсаційних платежів (митний збір, що стягується понад звичайні ввізні митні збори) до ціни світового ринку і рівень субсидування (підтримки) експорту товарів як відношення субсидій до цін світового ринку.
Складність механізму зовнішньоекономічної політики визначає різноманіття її цілей та завдань. Вони можуть бути класифіковані на стратегічні (довгострокові), що передбачають структурну перебудову секторів економіки, безпосередньо пов'язаних з зовнішніми ринками, і тактичні, короткострокові, зумовлені поточними потребами.
Зовнішньоекономічна політика - політичне оформлення міжнародних економічних зв'язків країни. При цьому міжнародні економічні відносини охоплюють всі економічні операції, що здійснюються між господарськими суб'єктами певної країни та їхніми іноземними партнерами (імпорт та експорт товарів, капіталу, послуг, рух робочої сили і грошей).
Економічна інтеграція країни з економічними системами інших країн також може бути засобом досягнення економічної рівноваги в широкому розумінні. При цьому ступінь єдності визначає ступінь інтеграції, її конкретні форми.
Для України сьогодні актуальні такі цілі зовнішньоекономічної політики:
1. Інтеграція України в світове господарство та динамізація її зовнішньоекономічних зв'язків.
2. Органічне поєднання заходів щодо послідовної лібералізації сфери зовнішньоекономічних зв'язків з регулюючою роллю держави в цій сфері при переважному використанні засобів регулювання.
3. Орієнтація на цілеспрямоване формування та ефективну реалізацію експортного потенціалу країни.
4. Багатовекторність зовнішніх економічних зв'язків України.
Для реалізації зазначених цілей в Україні розробляється концепція довгострокової зовнішньоекономічної політики та державна програма розвитку експортного потенціалу.
Список використаних джерел
-
Авдокушин Е.Ф. Международные экономические отношения: Учебник. – М.: Юристъ, 1999.
-
Антонюк Л. Л. Міжнародна конкуретноспроможність країн: теорія та механізм реалізації. — К.: КНЕУ, 2004. — 275с.
-
Гаврилюк О. В., Румянцев А. П. Економічна інтеграція в сучасному світі. — К.: Наукова думка, 1991. — 400 с.
-
Економічна енциклопедія: У трьох томах, т.1/ Редкол.:С.В.Мочерний (відп.ред.) та ін. – К.:Видавничий центр «Академія», 2000 – 864 с.
-
Козик В. В. Міжнародні економічні відносини. — К.: Знання, 2004. — 408с.
-
Кривов’язюк І.В. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства. Навчальний посібник. – Луцьк.: Настир’я, 2005. – 140 с.
-
Ломакин В.К. Мировая экономика: Учебник для вузов. – М.: Финансы и статистика, 1998.
-
Макуха С. М. Міжнародні господарські зв'язки країн із перехідною економікою в умовах глобалізації. — Харків: Право, 2005. — 304с
-
Міжнародна економічна інтеграція на початку ХХІ століття. — К.: Знання України, 2004. — 299с
-
Міжнародні економічні відносини: система регулювання міжнародних економічних відносин / А. С. Філіпенко, І. В. Бураковський, В. С. Будкін та ін. — К.: Либідь, 1994. — 254 с.
-
Международные экономические отношения: Учебник: 3-е изд./ В. Е. Рыбалкин, Ю. А. Щербанин, Л. В. Балдин и др.; под ред. проф. В. Е. Рыбалкина. - М., 1999. 3. Международные экономические отношения: Учебник / Е. Ф. Жуков, Т. И. Капаева, Л. Т. Литвиненко и др.; под ред. проф. Е. Ф. Жукова. - М., 1999.
-
Павлов В.І., Кривов’язюк І.В. приватизація державних підприємств: Навч.посібник. – Луцьк: Настир’я, 1998. – 180 с.
-
Панченко Є.Г. Міжнародний менеджмент. – К.: КНЕУ, 1996. – 80 с.
-
Поручник А. М. Міжнародна економіка. — К.: КНЕУ, 2005. — 157с
-
Світова економіка: Підручник / А.С.Філіпенко, О.І. Рогач, О.І.Шнирков та ін. – Либідь, 2000. – 582 с.
-
Сергеев П.В. Мировая экономика: Учеб. пособие для вузов. - М., 1999
-
Сергеев П.В. Мировое хозяйство и международные экономические отношения на современном этапе: Учеб. пособие по курсу “Мировая экономика”. – М.: Новый Юрист, 1998.
-
Семенов К.А. Международные экономические отношения: Курс лекций. – М.: Гардарика, 1998.
-
Стратегії економічного розвитку в умовах глобалізації: Монографія / За ред. Д.Г.Лук’яненка. – К.:КНЕУ, 2001. – 538 с.
-
Фомичев В.И. Международная торговля: Учебник. – М.: ИНФРА-М, 1998.
-
Україна і світове господарство: взаємодія на межі тисячоліть / А.С. Філіпченко, В.С. Будкін, А.С. Гальчинський та ін. – К.:Либідь, 2002. – 470 с.
-
Чабанний В.А. Україна – Бразилія: інноваційний вектор співробітництва // Персонал. – 2004. - № 11. – С. – 80 – 85.
-
Циганкова Т.М., Гордєєва Т.Ф. міжнародні організації: Навч.посібник, 2-е виданняю – К.:КНЕУ, 2001. – 340 с.
-
Циганкова Т.М., Петрашко Л.П., Кальченко Т.В. / Міжнародна торгівля: навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2001. – 488 с.
-
http://wto.inform.org.ua/
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
