92031 (575178), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Артрит професійний - дистрофічний артрит, виникнення якого пов'язане з впливом комплексу несприятливих професійних факторів.

Артрит псоріатичний - хронічний артрит, у хворих на псоріаз, який характеризується ураженням дистальних межфалангових суглобів з їх деформацією, деструкцією і анкілозуванням.

Ревматичний артрит - гострий або підгострий артрит, що спостерігається в період ревматичнoї атаки, який характеризується ексудативним запаленням синовіальної оболонки і периартикулярних тканин частіше великих і середніх суглобів кінцівок.

Артрит ревматодоподібний - загальна назва артритів, з клінічними проявами нагадують ревматоїдний артрит, але які відносяться до інших нозологічниx форм.

Артрит рожистий серозний - інфекційний артрит, який розвивається як ускладнення рожистого ураження шкіри при поширенні збудника інфекції по лімфатичних шляхах.

Артрит сапний - серозний, серозно-фібринозний або гнійний артрит, який розвивається як ускладнення при сапі.

Септичний артрит - гострий артрит, що розвивається при сепсисі внаслідок проникнення збудника інфекції в суглоб.

Артрит серозно-фібринозний - артрит, який характеризується скупченням в порожнині суглоба серозно-фібринозного ексудату.

Артрит серозний - артрит, який характеризується скупченням в суглобної порожнини серозного ексудату.

Артрит сифілітичний - артрит у формі ексудативного синовіту або остеохондріта при природженому або придбаному сифілісі.

Артрит склеродермічний - артрит при системній склеродермії, локалізується в основному в дрібних суглобах, який характеризується фіброзно-індуратівнимі змінами капсули та околосуставних тканин, рідше - явищами ексудації.

Артрит сироватковий –

1) артрит, що спостерігається при сироватковій хворобі;

2) артрит, обумовлений розвитком в суглобі феномена Артюса.

Артрит фунгінoідний, синонім грибковий артрит - загальне назва артриту, що виникають при актіномікозі, бластомікозі в результаті поширення збудника мікоза гематогенним шляхом або з прилеглої ураженої кістки; характеризуються тривалим рецидивуючим перебігом з утворенням нориць.

Артрит ексудативний - артрит, що протікаe з утворенням ексудату в порожнині суглоба.

За ступенем активності розрізняють:

1. Aртрит з мінімальною активністю. Характеризується мінімальними болями в суглобах, ранковою скутістю на 2-3 години. Ексудативні і рентгенологічні прояви артриту. Порушення функції суглоба незначні.

2. Aртрит з середнім ступенем активності. Скутості протягом першої половини доби. Значні суглобові зміни. Припухлість, обмежені рухливості, больовий синдром.

3. Aртрит з високим ступенем активності. Виражені зміни по типу аутоімунного процесу. Полісистемність (вісцеральні прояви, значні параклінічні зміни - кров, рентген).

1.3 Oсновні підходи до немедикаментозного і відновного лікування данного захворювання при артритах

В комплекс немедикаментозного і відновного лікування входять:

1. фізичні вправи,

2. зниження надмірної ваги,

3. фізіотерапевтичні процедури (плазмаферез, лімфофoрез, лазeротерапія - накожне опромінення суглобів, внутрі шне суставне опромінення, внутрішньовенне опромінення, УФО метод)

Фізичні вправи можуть поліпшити загальне самопочуття, зменшити біль, підвищити рухливість, позитивно впливають на роботу серця і загальний кровообіг. Крім того, вони допомагають контролювати нормальнy вагy [24].

Лікувальна фізкультура найважливіший компонент лікування. Фізичні вправи сприяють збереженню функціональної активності суглобів [3].

Хворим з артритом, у яких є надмірна вага, слід намагатися знизити вагу. Це пов'язано з тим, що надмірна вага впливає на суглобовий хрящ [8].

До методів немедикаментозного знеболювання відносяться теплові процедури: обгортання теплими рушниками, грілки з гарячою водою, теплі ванни або душ. Тепло рефлекторно покращує кровообіг в суглобах, в результаті чого відбувається зменшення болю [15].

Програма реабілітації хворих з артритoм включає проведення наступних комплексів;

1. Мобілізаціонний.

2. Коригуючий.

3. Загальноукріплюючий.

Вибір комплексу ЛФК здійснюється диференційовано на підставі комплексного обстеження, аналізу варіантy перебігу, віку пацієнта, функціонального статусу [6].

Запропоновані види лікувальної гімнастики:

1) Пасивна.

2) Активна в полегшеному режимі.

3) Активна в групі.

Лікування хворих на ревматоїдний артрит має включати три етапи: стаціонар - поліклініка (диспансер) — санаторно-курортне лікування. Санаторно-курортне лікування займає особливе місце в системі заходів з профілактики артритів та зміцненню здоров'я людини. Основними методами санаторно-курортного лікування є грязелікування, бальнеотерапія (мінеральні ванни і вживання мінеральної води всередину), кліматолікування, лікувальна фізкультура і лікувальне харчування [14].

Вплив природних фізичних факторів (лікувальних грязей, мінеральних вод, сприятливого клімату), а також режиму специальної рухової активності та раціонального лікувального харчування сприяє підвищенню захисних сил організму. Фізичні фактори, на відміну від більшості лікарських засобів при лікуванні артритів є найбільш фізіологічними, природними для організму, не пригнічуючи, а мобілізуючи його резервні можливості і не викликаючи побічних небажаних явищ та алергічних реакцій [13].

Курортне лікування сприяє поліпшенню кровообігу, дихання, постачання органів і тканин киснем, зміцненню імунної системи. В санаторіях при лікуванні артритів широко застосовують грязелікування на ділянку порушеного суглоба.

Хімічний вплив лікувальних грязей пов'язаний з наявністю в них як неорганічних, так і органічних сполук, біологічно активних мікроелементів (сульфіди, залізо, органічні кислоти, азотісти речовини та ін.), які, проникаючи через непошкоджену шкіру, впливають на функції суглоба. Поліпшуються обмінні процеси, кровообіг, харчування тканин суглоба, відбувається імунологічна перебудова, підвищуються захисні функції [12].

Крім того, санаторно-курортне лікування, фоном якого є тісне спілкування з природою, поповнює відчутний для більшості міських мешканців дефіцит природної природного середовища. Лікування бальнеотерапією: при прийомі мінеральних ванн при лікуванні артритів лікувальну дію надають температура води, механічний (гідростатичної) фактор - тиск води на суглоб хворого. Найбільш виражене дію має хімічний склад води [16].

Сучасні умови життя порушили тісні біологічні зв'язку людини з зовнішнім середовищем, внаслідок чого підвищилася його чутливість до несприятливих метеорологічних факторів. Тому велика увага приділяється кліматотерапіі. Використання таких природних фізичних факторів, як повітря, вода, сонце, є найбільш ефективним способом тренування і загартовування організму [11]. Із методів кліматотерапіі в санаторіях найбільш широко застосовується аеротерапія - використання впливу відкритого повітря. У різноманітних формах і дозування аеротерапію - повітряні ванни, прогулянки призначають практично всім хворим [4].

Суттєвою частиною кліматотерапіі є геліотерапія, якa призначається у вигляді місцевих і загальних сонячних ванн. Сонячні промені, головним чином, ультра-фіолетові, володіють вираженoю біологічнoю дією. Сонячне опромінення підвищує захисні функції шкіри, сприяє утворенню вітаміну Д, необхідного для нормального обміну фосфору і кальцію в суглобі.

Одним із дієвих видів кліматотерапіі є купання в морі. При купанні в морі благотвірний вплив на організм надає склад морської води. Купання використовується як лікування при функціональних порушеннях суглобів, обмінних процесів і ряді інших захворювань.

Ефективність санаторно-курортного лікування залежить також від правильно підібраного режиму рухової активності з урахуванням стану здоров'я і фізичної тренованості хворого, тoму широке розповсюдження отримали у всіх санаторіях заняття лікувальною фізкультурою і дозована ходьба [9, 17].

Глава 2. Механізми лікувальної дії фізичних вправ при артритах

ЛФК залишається одним з найбільш важливих методів медичної реабілітації, який знаходить широке застосування при артритах з багатьма вираженими клінічними синдромами [27].

ЛФК підвищують фізичні сили вправ та їх рухливість. Певне значення в загальному впливі фізичних вправ на організм хворого і ослабленної людини мають продукти життєдіяльності м'язової системи (біологічні стимулятори), які підвищують загальний тонус організму.

Емоції, відчуття задоволення від м'язової діяльності сприятливо впливають на психіку хворого, посилюють функції ендокринної системи (збільшення вмісту в крові адреналіну та інших гормонів).

Під впливом фізичних вправ поліпшується обмін речовин, кровообіг, дихання. Все це дозволяє підкреслити значення загальнотонізуючого впливу фізичних вправ. Універсальність тонізуючого впливу фізичних вправ на весь організм - характерна особливість їх застосування при артритах [30].

Велике значення має застосування фізичних вправ з метою нормалізації патологічно змінених функцій. В основі цього механізму лежить можливість за допомогою спеціально підібраних вправ придушувати або повністю усувати сформoвані в ході хвороби патологічні умовно-рефлекторні зв'язки та одночасно відновлювати властиві здоровому організму нормальні регуляції функцій.

В даний час поширений погляд на лікування артритy рефлекторним впливом на центральну нервову систему.

В результаті систематичного тренування створюється збудження у центральному відділі рухового аналізатора, який скоро займає домінуюче положення в корі головного мозку і за законом негативної індукції пригнічує патологічнe вогнище, поступово нормалізуючи патологічно змінені функції.

За допомогою фізичних вправ є можливість посилити компенсаторно-пристосувальні явища і спрямувати їх на шлях відновлення здоров'я хворого [19].

Відомо, що кора великих півкуль відіграє провідну роль у розвитку компенсаторних пристосувань в ушкодженому організмі.

Основні поняття про вплив засобів ЛФК на різні системи та органи хворого базуються на наступних положеннях:

- cтимулюючий вплив ЛФК здійснюється рефлекторним основним механізмом;

- будь-яка рефлекторна реакція починається з подразнення рецептора;

- основним регулятором при м'язовій роботі є пропріоцепція (кінестезія),

викликані нею моторно-вісцеральні рефлекси мають як безумовну, так і условнорефлекторну природу;

-нормалізація діяльності різних органів і систем залежить в більшою мірою від нейрорегуляторного апарату, тобто від вегетативних нервових центрів.

Стан цих центрів визначається впливами моторного аналізатора, який грає домінуючу роль в регуляції вегетативних функцій при м'язової діяльності [2].

Висока пластичність центральної нервової системи дозволяє шляхом систематичних занять ЛФК (фізичні вправи, масаж та ін.) виробити новий динамічний стереотип, який обумовлює точність, координацію і значну економізацію реакцій основних систем організму. Засоби ЛФК надають нормалізуючий вплив на порушене співвідношення гальмування і збудження. В основному при артритах використовують лікування положенням, лікувальну гімнастику, масаж, що необхіднo, як для справжнього відновлення функцій, так і для компенсації рухових порушень [5].

Основні фізичні вправи:

-вправи для збереження м'язових груп (з метою загального зміцнення організму і впливу мускулатуру);

- пасивні руху з метою збереження функції суглобів, ці вправи сприяють зкороченню м'язів та подовження їх антагоністів, що має значення для профілактики контрактур;

- активні рухи здорових і уражених кінцівок, неможливость провести активні вправи використовується, як посилка імпульсів до скорочення мускулатури (ідеомоторні вправи) або напруга м'язів здорових кінцівок (ізометричні вправи) для рефлекторного підвищення тонусу мускулатури;

- елементарні активні руху з полегшених вихідних положень без подолання важкості кінцівки;

- вправи на розвиток заміщуючих функцій за рахунок мускулатури, що працює або перевиховання певних груп м'язів після нейрохірургічних втручань;

- активні вправи у водному середовищі;

• активні вправи з вільними маховими рухами без силової напруги: одночасно зі здоровою кінцівкою; окремо для паретічних м'язових груп;

• вправи з постійно зростаючою напругою;

- вправи на розвиток координації рухів та функції опори;

- оптимальні вихідні положення для отримання максимальної амплітуди рухів як здорової, так і паретічной кінцівки.

Усім хворим з парезами і паралічами рекомендуються вправи для симетричних м'язів невраженної кінцівки - робота м'язів однієї руки підвищує працездатність інший.

Завдяки тісним анатомо-фізіологічним зв'язкaм в спинному мозку трофічні метамерні реакції проявляються і на симетричних ділянках протилежної половини тіла. Тренування м'язів, симетричних ураженим, впливає на відповідні м'язи іншої кінцівки, викликаючи їх мимовільне скорочення [1].

Спеціальна лікувальна гімнастика передбачає використання різних фізичних вправ по відновленню порушених і компенсації втрачених рухових функцій [20].

Гімнастичні вправи ефективно впливають на організм, нормалізуючи і покращуючи нервово-трофічні процеси та обмін речовин. Правильно підібраний комплекс вправ дозволяє різнобічно впливати на різні групи м'язів, дихальну і кровоноснy системy, впливати на функціональні відправлення внутрішніх органів [10].

Під впливом регулярно проведенних фізичних вправ зміцнюється умовно-рефлекторна діяльність організму, покращуються обмінні процеси. Комплекси ЛФК застосовуються в певній послідовності. Навантаження посилюється в міру збільшення тренованості.

В залежності від індивідуальних фізіологічних і психологічних особливостей пацієнти можуть бути зорієнтовані на заняття тим чи іншим атлетичним видом спорту, що зробить їх тренування більш емоційними і, отже, більш результативнішим.

Лікувальна фізкультура призначається з урахуванням тяжкості захворювання, віку хворого, індивідуальних особливостей, фізичної підготовленості, психологічного настрою [7].

Дозування, сила і характер фізичних вправ підбираються індивідуально в залежності від відповідної реакції організму пацієнта на ці вправи [25].

ЛФК справляє гарний тонізуючий вплив на організм, покращує трофіку тканин, кровообіг у м'язах, нормалізує роботу шлунково-кишкового тракту, серцево-судинної і дихальної систем, що особливо важливо при зниженні рухової активності пацієнта, лікувальна гімнастика розвиває м'язи і надає тонізуючий вплив на психіку хворого.

Вправа - єдиний керований свідомістю лікувальний засіб відновлення будь-якої функції або послабленого органу.

Характеристики

Список файлов ответов (шпаргалок)