85861 (574932), страница 2
Текст из файла (страница 2)
2) якість (необхідної якості);
3) кількість (в необхідній кількості);
4) час (доставка в належний час);
5) місце (в потрібне місце);
6) витрати (з мінімальними витратами).
Зрозуміло, що мета логістичної діяльності досягається тоді, коли ці 6 правил виконуються, тобто потрібний товар необхідної якості в належній кількості і в потрібний час доставлений у потрібне місце з мінімальними витратами.
Концепція комерційної логістики передбачає такі її напрями:
- формування господарських зв'язків визначення потреби в об'ємах і напрямах перевезень продукції;
- визначення послідовності проходження продукції через пункти складування; оперативне регулювання поставок та перевезень;
- формування і управління залишками товарів;
- розвиток складського господарства;
- надання комерційних і транспортно-експедиційних послуг.
Окремі елементи логістики (методи вирішення транспортна задачі, визначення оптимального розміру запасів) добре відомі економічній теорії і використовувалися на практиці. Однак логістика розглядає їх у взаємозв'язку та залежності, тобто логістику є не чим іншим, як застосуванням теорії систем в галузі формування оптимальних матеріальних потоків. На мал. 1 показано елементи концепції логістики. Стрілками позначено процеси експедитування, що включають транспортування, планування, документальне оформлення вантажів.
-
Графічне вирішення моделі управління запасами.
Запаси - це певна кiлькiсть матерiалу, чи ресурсу, яка використовується органiзацiєю для задоволення запитiв клiєнтiв.
Управлiння запасами - основоположна функцiя логiстики, довкола якої формується вся структура ланцюга постачання.
Побудова логістичних моделей починається з аналізу маркетингової інформації. Спеціалісти з логістики за даними про потреби клієнтів (бажаного часу та періодичності поставок, розмірів партій, виду пакування та ін.) розробляють оптимальний графік розподілу та доставки готової продукції, схему проміжного її зберігання. У маркетинг-логістиці має бути досягнуто оптимального співвідношення в задоволенні суперечливих вимог (відділу маркетингу, виробничих, транспортних, складських підрозділів). Наприклад, принципи маркетингу передбачають високу ритмічність, надійність та регулярність постачання мінімально необхідної клієнтам кількості товарів кожного виду. Оперативно-виробниче планування ґрунтується на принципі зниження витрат при збільшенні розмірів партій виробів, зменшенні кількості переналагоджень у технологічному процесі. Управління транспортом вимагає якомога більшого обсягу разових поставок вантажів, при цьому знижується ритм постачань, збільшуються розміри складських запасів і в постачальників, і в їхніх клієнтів. Мінімізація витрат на складування готової продукції пов'язана зі зменшенням запасів (водночас знижується ступінь надійності функціонування усієї мережі збуту підприємства, виникають великі втрати, погіршуються конкурентні позиції фірми). На мал. 19 показано різноспрямовані тенденції залежності витрат на виробництво та зберігання від збільшення розміру партії виробів.
Графік на мал. 1 показує можливості встановлення оптимального співвідношення інтересів виробничих підрозділів та служб із зберігання готової продукції і мінімалізації завдяки цьому витрат на рівні k. У більш складних моделях враховуються ще й інші вимоги, вирішуються зазначені вище суперечності. При цьому враховуються особливості вироблюваної продукції, тип підприємства, заплановані стратегія і тактика. На мал. 2 показано приблизні залежності витрат на розміщення товару (транспортування, зберігання), починаючи від поставок, тобто від терміновості при транзитній та складській формах зберігання. Згідно з графіком для забезпечення мінімального часу поставок доцільно здійснювати їх через мережу проміжних складів, де для цього є необхідні запаси. При складській формі поставок витрати знижуються до певного моменту у зв'язку зі збільшенням часу поставок, а потім практично не змінюються з подовженням їх циклу. Транзитній формі поставок притаманний більш тісний зв'язок витрат з можливим часом поставок. До визначеного моменту більш ефективною є складська, а при нетермінових чи ритмічних поставках - транзитна форма. На відміну від прийнятої у нас квартальної системи планування постачань за кордоном застосовують для масових видів продукції - добу. Максимальний термін виконання індивідуальних замовлень не перевищує 6 тижнів, урахуванням цих обмежень та залежностей окремих параметрів моделі маркетинг-логістики даного підприємства розробляє схему диспозиції готової продукції від моменту завершення виробництва до здачі продукції клієнту. У цій схемі в момент закінчення процесів транспортування мають бути визначені місце зберігання, площа, об'єм та умови, які відповідають вимогам матеріального об'єкта (температурний режим, вологість тощо). Визначають також моменти подання транспортних засобів, маршрути їх руху, необхідні засоби механізації вантажно-розвантажувальних робіт.
-
Задача № 1.2.
Заводи деякої автомобільної фірми розміщено у містах А, В, С та D. Основні центри розподілення продукції сконцентровано у містах 1, 2, 3 та 4. Обсяги виробництва заводів наведено у таблиці 1, так само як величини квартального попиту у центрах розподілення. Вартість перевезення автомобілів залізницею по кожному із маршрутів наведено у таблиці.
Побудуйте математичну модель, яка дозволить визначити кількість автомобілів, що перевозиться з кожного заводу у кожен розподільчий центр, та оптимальний план перевезень таким чином, щоб загальні транспортні витрати були мінімальними.
| № варіанту | 54 |
| Місто А | 1200 |
| Місто В | 1100 |
| Місто С | 1400 |
| Місто D | 1000 |
| Центр розподілення у місті 1 | 1100 |
| Центр розподілення у місті 2 | 900 |
| Центр розподілення у місті 3 | 1500 |
| Центр розподілення у місті 4 | 1200 |
| Варіант № 54 | Критерій оптимальності – вартість перевезення автомобілів, $/шт |
| А – 1 | 50 |
| А – 2 | 70 |
| А – 3 | 90 |
| А – 4 | 100 |
| В – 1 | 80 |
| В – 2 | 60 |
| В – 3 | 40 |
| В – 4 | 80 |
| С – 1 | 50 |
| С – 2 | 60 |
| С – 3 | 80 |
| С – 4 | 40 |
| D – 1 | 80 |
| D – 2 | 50 |
| D – 3 | 55 |
| D – 4 | 130 |
Розв’язання
Для того, щоб скласти нульовий план для розвязку задачі є два способи: північно-західний кут та найменший елемент матриці, з яких буде видно мінімальні затрати. Отже, спочатку зробимо способом північно-західного кута:
| Постачальники | Споживачі | Обсяг вивозу | |||
| 1 | 2 | 3 | 4 | ||
| А | 50 1100 | 70 100 | 90 | 100 | 1200 |
| В | 80 | 60 800 | 40 300 | 80 | 1100 |
| С | 50 | 60 | 80 1200 | 40 200 | 1400 |
| D | 80 | 50 | 55 | 130 1000 | 1000 |
| Обсяг завозу | 1100 | 900 | 1500 | 1200 | 4700 |
F = 50*1100+70*100+60*800+40*300+80*1200+40*200+130*1000 = 226000 т-$
Тепер зробимо іншим способом:
| Постачальники | Споживачі | Обсяг вивозу | |||
| 1 (V1) | 2 (V2) | 3 (V3) | 4 (V4) | ||
| А U1 | 50 1100 | 70 | 90 100 | 100 | 1200 |
| В U2 | 80 | 60 | 40 1100 | 80 | 1100 |
| С U3 | 50 | 60 | 80 200 | 40 1200 | 1400 |
| D U4 | 80 | 50 900 | 55 100 | 130 | 1000 |
| Обсяг завозу | 1100 | 900 | 1500 | 1200 | 4700 |
F = 50*1100+90*100+40*1100+80*200+40*1200+50*900+55*100 = 222500 т-$
Як бачимо, що способом найменшого числа сумарні витрати на 3500 т-$ менше, ніж способом північно-західного кута, тобто далі рішення задачі буде вестись згідно отриманих даних другим способом.
Далі визначаємо оптимізацію нульового плану, що проводиться з використанням методу потенціалів. Позначимо:
Ui – потенціали рядків;
Vj – потенціали стовпчиків;
Cij – показники критерію оптимальності у зайнятих клітинках.
Рівняння потенціалів має такий вигляд:
Cij = Ui + Vj → Ui = Cij – Vj; Vj = Cij – Ui
Знайдемо потенціали рядків та стовпчиків зайнятих клітинок для нульового плану:
U1 + V1 = 50 U2 + V3 = 40 U3 + V4 = 40 U4 + V3 = 55
U1 + V3 = 90 U3 + V3 = 80 U4 + V2 = 50
Отримана система має сім нерівностей та вісім невідомих.
Щоб вирішити, приймемо довільно потенціал першого рядка, тоді стає можливим вирішити систему і знайти невідомі:
U1 = 0 V1 = 50














