63902 (573472), страница 2
Текст из файла (страница 2)
, (1)
де – навантаження на мережу без урахування міжміських викликів і викликів до ВСС у вихідному стані мережі (
) та після введення вузла SSCP (
).
Кожний з користувачів мережі має рівні права та характеризується середньою активністю 5 викликів протягом ЧНН. Сумарне навантаження на мережу у вихідному стані:
[Ерл.] , (2)
де ;
– навантаження на пучки СЛ-0 до ВСС;
– навантаження на ЗСЛ;
с – середня тривалість виклику;
,
.
Введемо додатково коефіцієнти і
, які дорівнюють відповідно
, (3)
. (4)
У мережі відсутні пріоритетні напрямки, всі виклики направляються за адресою призначення найкоротшим шляхом. Номери, відповідно до яких SSCP маршрутизує виклики послуг IN, розподілені рівномірно в стотисячних районах.
Припустимо, що вузол (станція), що направляє виклики до іншого вузла (станції) по -му пучку СЛ ємністю
, є системою масового обслуговування (СМО) типу
, тобто системою без очікування, а потік викликів, що надходить на входи цієї СМО, є пуассонівським (інтенсивність потоку не залежить від стану СМО). При таких допущеннях імовірність блокування виклику
-м пучком СЛ задається формулою Ерланга
, (5)
де – навантаження, що створюється в
-му напрямку.
У табл. 2 наведено найбільш напружені за навантаженням напрямки (пучки) у випадку розміщення SSCP на РАТС, ВВВП, АМТС і ВСС, а також формули для розрахунку відносного збільшення навантаження на пучки СЛ різних напрямків, що створюється вхідними до SSCP і вихідними від SSCP потоками, обумовленими викликами послуг IN.
Таблиця 2. – Найбільш напружені за навантаженням напрямки
Варіант розміщення SSCP | Тип пучка СЛ | Кіль-кість пучків |
| |
до SSCP | від SSCP | |||
РАТС/SSCP | РАТС-РАТС/SSCP | 9 |
| – |
ВВВПIN-РАТС/SSCP | 1 |
|
| |
ВВВП-ВВВПIN |
|
|
| |
ВВВП/SSCP | ВВВП-ВВВП/SSCP |
|
|
|
АМТС/SSCP | ЗСЛ |
|
| – |
СЛМ |
| – |
| |
ВСС/SSCP | РАТС-ВСС/SSCP |
|
|
|