61170 (573236), страница 2
Текст из файла (страница 2)
Проголошувалися і особисті свободи: недоторканість особи та її помешкання, свобода слова, друку, віросповідання, рівність усіх громадян перед законом. Підкреслювалося, що ці права непорушні в будь-якому випадку, окрім рішення суду.
Саме широкі громадянські права та соціальна справедливість мали, за задумом групи М. Міхновського, стати основою нової незалежної держави. Досягнення цих загальнолюдських прав разом із забезпеченням національних прав українців і було головною причиною, через яку, на думку авторів, і повинна постати „спілка народу українського”.
Необхідно відзначити особливий погляд на військове питання. У конституційному проекті 1905 року зустрічаємо твердження про те, що майбутня держава не матиме постійного війська: „Всеукраїнська Спілка не має постійного війська … Кожна громада має свою міліцію”. Досить дивна, з точки зору сьогодення, пропозиція пояснюється надмірним захопленням тогочасними політками ідеями соціалізму. Через рік у програмі Української народної партії вже містилося пояснення такої позиції. Вважаючи, що військо є головною силою, на яку спираються панівні класи, автор стверджує: „Як тільки стале військо буде скасовано, і заведена замість його народна міліція – цей день буде останнім днем панування вищих класів, бо їм нічого не вдіяти проти озброєної демократії”. Тобто скасуванням постійного війська прихильники розвитку України як самостійної держави, скоріш за все, намагалися забезпечити у суспільстві таку політичну атмосферу, при якій жодна група, яка опинилася при владі, не могла б її узурпувати. Дане положення, на нашу думку, підкреслює, наскільки великим було захоплення тогочасних громадських діячів ідеями романтичного соціалізму.
Як стає зрозумілим з аналізу „Основного закону „Самостійної України” спілки народу Українського”, ще на початку XX ст. українські політики намагалися розробити модель майбутньої української держави, спираючись на принципи демократизму та верховенства права; зосереджуючись не на позиціях узурпації владних повноважень в руках певних політичних груп, не на його політичній доцільності, а на позиціях життєздатності, ефективності. Розглянутий нами конституційний проект можна вважати одним із демократичних взірців для тогочасної світової політико-правової думки. Головною його особливістю є відкрита позиція авторів запропонувати на розсуд громадськості революційну ідею створення незалежної Української держави, побудованої на принципах демократизму та плюралізму. І хоча даний проект ніколи не був реалізований, однак він має слугувати яскравою пам’яткою української правової думки, потягу українців до створення незалежної держави на принципах демократії та верховенства права.
Размещено на Allbest.ru
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
