4829 (567196), страница 4
Текст из файла (страница 4)
У випадках, коли в якості фона можуть бути різні кольори за основу приймається найгірший варіант (самий темний колір з усіх можливих варіантів).
Коефіцієнти відбиття світла поверхнями різного кольору.
Таблиця 11
| Колір | Коефіцієнт ρ | Колір | Коефіцієнт ρ |
| Білий Світло-жовтий Світло-бежевий Світло-голубий Світло-зелений Бежевий | 0,9 0,75 0,69 0,45 0,42 0,38 | Жовто-коричневий КоричневийТемно-зеленийТемно-сірийТемно-червонийТемно-синійЧорний | 0,250,230,160,150,10,10,04 |
Далі визначаємо контраст об’єкта розрізнення з фоном, тобто наскільки чітко сприймається найменший об’єкт розрізнення на вищерозглянутому фоні. Контраст може бути великим (наприклад, між білим і чорним, темно-синім і білим), середнім (наприклад, між сірим і білим, світло-сірим і чорним) і малим (наприклад, між темно-червоним і чорним, світло-блакитним і білим). У випадках, коли можливі комбінації різних кольорів, за основу приймається найгірший варіант у бік малого контрасту.
Нормативне значення штучного загального освітлення (лк) вибираємо навпроти комбінації обраних слів, які характеризують фон і контраст, у графі “Освітленість – Штучна - Загальна” - 1250
Після заповнення граф 3 та 4 карти, у випадку, якщо факт менше норми (Ф<Н) визначаємо ступінь шкідливості по табл. 13.
Для штучного освітлення ( освітленість робочої поверхні) ставимо ступінь - 2, при Ф< 0,5 Ен, тобто факт менше половини нормативного значення штучного освітлення.
Таблиця 12
Класи умов праці залежно від параметрів
світлового середовища виробничих приміщень.
| Фактор виробничого середовища | Клас умов праці | ||
| Допустимий 2 | Шкідливий 3 | ||
| 1 ступінь 3.1 | 2 ступінь 3.2 | ||
| Природне освітлення (КПО,%) | Норма | Недостатньо | Відсутнє |
| Освітленість робочої поверхні (Е, лк) | Норма | 0,5 Ен - Ен | <0,5 Ен |
3.11. Іонізуюче випромінювання.
Для визначення ступеню шкідливості впливу іонізуючого випромінювання на робочому місці використовую НРБУ-97 «Норми радіаційної безпеки України» - табл.15
Класи умов праці при дії іонізуючих випромінювань
Таблиця 13
| Річна ефективна Доза Е | Клас умов праці | ||||||
| Оптимальний 1 | Допустимий 2 | Шкідливий 3 | Небезпечний 4 | ||||
| 1 ступінь 3.1 | 2 ступінь 3.2 | 3 ступінь 3.3 | 4 ступінь 3.4 | ||||
| Ефективна доза на рік, мЗв • рік-1 | Е<1,0 | 1,0<Е2,0 | 2,0<Е10,0 | 10,0<Е14 | 14,0<Е20 | 10<Е50 | Е>50 |
В графу 3 “Карти умов праці” вносимо оптимальний та допустимий діапазони з таблиці 15. Порівнюючи фактичне значення з діапазонами наведеними в табл. 14 визначаємо ступінь шкідливості впливу іонізуючого випромінювання.
3.12 Важкість праці.
Для визначення важкості праці визначаю, що на заданому робочому місці працює чоловік. Його робота не потребує значного фізичного навантаження, тому є оптимальною для даного фактора трудового процесу по всих показниках.
3.13 Напруженість праці
Робота лікаря-рентгенолога вимагає значного інтелектуального, сенсорного та емоційного напруження, оскільки від його уважності та професійних якостей залежить здоров”я, а інколи і життя людей. Разом з тим він повинен достеменно володіти навиками експлуатації та технічного обслуговування медичного обладнання, що є в його користуванні, оскільки воно може становити небезпеку для життя. Робота лікаря-ренгенолога, несе значне навантаження на зоровий аналізатор тому, що необхідно розрізняти найменше відхилення від норми на ретгенівських знімках.
0>1>














