4829 (567196), страница 2
Текст из файла (страница 2)
Для чотирьох хімічних речовин, згідно ГОСТ 12.1.005-88 “Воздух рабочей зони” (табл.1), визначаємо гранично допустиму концентрацію (ГДК), клас небезпеки (І-ІV) і особливості дії на організм (А, Ф, К, Г).
Граничнодопустимі концентрації (ГДК) шкідливих речовин в повітрі робочої зони
Таблиця 1
| № | Назва речовини | ВеличинаГДК,мг/м3 | Агрегатний стан | Класнебезпеки | Особливості дії на організм |
| 1 | Хлор | 1 | а | II | |
| 2 | Пил рослинного і тваринного походження з домішкою діоксида кремнію 8% | 4 | а | IV | А, Ф |
| 3 | Силикатомісткі пили і силікати (азбестоцемент) | 6 | а | IV | Ф |
| 4 | Кремнію діоксид кристалічний | 1 | а | III | Ф |
Умовні позначення:
п - пари (гази);
а - аерозоль;
Г - речовини з гостроспрямованим механізмом дії, що вимагає автоматичного контролю за їх вмістом у повітрі;
А - речовини, здатні викликати алергійні захворювання у виробничих умовах;
К - канцерогени;
Ф - аерозоль переважно фіброгенної дії.
Знаходимо співвідношення фактичного значення параметра та нормативного. Якщо фактичне значення концентрації менше або дорівнює ГДК то в графах 6, 7, 8, 9, 10 карти ніяка помітка не встановлюється. В іншому випадку, тобто факт більше норми (Ф>Н), знаходимо ступінь шкідливості по таблиці 2. Для цього знаходимо в скільки разів факт перевищує норму (Ф/Н) і порівнюючи отримане число з діапазонами, що наведені в відповідному рядку таблиці (в залежності від особливості дії на організм), отримуємо ступінь шкідливості для даної речовини.
Якщо речовина має одночасно дві особливості дії на організм (наприклад А, Ф) то необхідно користуючись двома рядками таблиці 2 (в даному прикладі «Фіброгенної дії» та «Алергени»), визначити в кожному рядку ступінь шкідливості, а потім вибрати вищий і занести його в «Карту умов праці».
Класи умов праці залежно від вмісту шкідливих речовин
у повітрі робочої зони (перевищення ГДК, разів)
Таблиця 2
| Фактор виробничого середовища | Клас умов праці | |||||
| Допус тимий | Шкідливий 3 | Небезпечний | ||||
| 1 ступінь | 2 ступінь | 3 ступінь | 4 ступінь | |||
| 2 | 3.1 | 3.2 | 3.3 | 3.4 | 4 | |
| Шкідливі речовини за винятком перерахованих нижче | ГДК | 1,1-3,0 | 3.1-6.0 | 6.1-10.0 | 10.1-20.0 | >20 |
| Речовини з гостроспрямованим механізмом дії | ГДК | 1,1-3,0 | 3.1-6.0 | 6.1-10.0 | > 10* | |
| Алергени | ГДК | 1.1-3.0 | 3.1-10.0 | >10.0 | ||
| Канцерогени | ГДК | 1.1-3.0 | 3.1-6.0 | 6.1-10.0 | >10.0 | |
| Аерозолі переважно фіброгенної дії | ГДК | 1.1-2.0 | 2.1-5.0 | 5.1-10.0 | >10.0 | |
* Перевищення вказаного рівня для речовин з гостроспрямованим механізмом дії може призвести до гострого смертельного отруєння.
3.2. Вібрація.
На заданому мені робочому місці вібрація відсутня.
3.3. Шум.
Відповідно СН №3223-85 та ГОСТ 12.1.003-83 “Шум. Общие требования безопасности.” (табл. 3) у графі “Вид трудової діяльності”, прочитавши усі 14 розділів, знаходжу вид трудової діяльності або приміщення, які найбільш відповідають заданому робочому місцю і виписую. Потім із графи “Еквівалентні рівні звуку, дБА” виписую відповідне чисельне значення нормативного параметра.
Вношу в графи 3 та 4 карти відповідно нормативний та фактичний рівень. Порівнюю фактичне та нормативне значення. У випадках, коли факт більше норми ( Ф>Н ) визначаю на скільки фактичне значення рівня перебільшує нормативне ( Ф-Н ) і порівнюючи отримане число з діапазонами відповідного рядка табл. 4 визначаю ступінь шкідливості.
Допустимі рівні звукового тиску, рівні звуку та еквівалентні рівні
звуку на робочих місцях у виробничих приміщеннях та на території
підприємств.
Таблиця 3
| Вид трудової діяльності, робоче місце, приміщення і території | Еквівалентні рівні звуку, дБА |
| Кабінети лікарів лікарень, санаторіїв, поліклінік, глядацькі зали концертних залів, номера готелів, житлові кімнати в гуртожитках. | 35 |
Класи умов праці залежно від рівня шуму, вібрації,
інфразвуку та ультразвуку на робочих місцях
Таблиця 4
| Фактор виробничого Середовища | Клас умов праці | |||||
| Допустимий | Шкідливий 3 | Небезпечний | ||||
| 1 ступінь | 2 ступінь | 3 ступінь | 4 ступінь | |||
| 2 | 3.1 | 3.2 | 3.3 | 3.4 | 4 | |
| Шум, дБА екв. | ГДК | 1,1-3* | 3,1-6 | 6,1-9 | >9,1 | 130***** |
| Вібрація заг., лок. дБА | ГДК | <3** | 3,1-6 | 6,1-9 | 9,1-12 | >12 |
| Інфразвук, дБ | ГДК | <3*** | 3,1-6 | 6,1-9 | >9,1 | |
| Ультразвук повітряний, дБ | ГДК | <5**** | 5,1-10 | 10,1-15 | >15,1 | |
* Перевищення ГДР на дБА екв. (відлік для визначення ступенів 3
класу від 80 дБА).
** Перевищення рівнів віброшвидкості на дБА екв. кор.
*** Перевищення в одній з частот на дБ.
**** Перевищення в одній з частот на дБ.
***** Перевищення вказаних величин у будь-якій октавній смузі.
3.4. Інфразвук.
На заданому мені робочому місці було знайдено інфразвук, подивившись, на якій частоті (Гц) він впливає на людину і, користуючись ГН № 2274-80 "Гигиенические нормы инфразвука на рабочих местах" (табл. 5), знаходжу для цієї частоти відповідний (нормативний) рівень звукового тиску (дБ).
Вношу в графи 3 та 4 карти відповідно нормативний та фактичний рівень. Порівнюю фактичне та нормативне значення. У випадках, коли факт більше норми ( Ф>Н ) визначаю на скільки фактичне значення рівня перебільшує нормативне ( Ф-Н ) і порівнюючи отримане число з діапазонами відповідного рядка табл. 4 визначаю ступінь шкідливості.
Гігієнічні норми інфразвуку
Таблиця 5
| Середньогеометричні частоти октавних смуг, Гц. | Загальний рівень звукового тиску, дБ | |||||
| 2 | 4 | 8 | 16 | 31,5 | 110 | |
| Рівні звукового тиску, дБ. | ||||||
| 105 | 105 | 105 | 105 | 102 | ||
3.5. Ультразвук.
На заданому мені робочому місці не було знайдено ультразвук.
3.6. Електромагнітне випромінювання.
Знаходжу фактичних значеннях, на якій частоті (кГц або МГц) відбувається вплив електромагнітного випромінювання на людину. Далі для цієї частоти знаходжу гранично допустимий рівень напруженості електромагнітного поля (ЕМП) по електричній складовій (В/м).
Відповідно ГОСТ 12.1.006-84 “Электромагнитные поля радиочастот”
напруженість ЕМП у діапазоні частот 60кГц-300МГц на робочих місцях персоналу протягом робочого дня не повинна перевищувати встановлених граничнодопустимих рівнів (ГДР):
- по електричній складовій:
для частот від 3МГц до 30МГц - 20 В/м;
Вношу в графи 3 та 4 карти відповідно нормативну та фактичну напруженість. Порівнюю фактичне та нормативне значення. Ми маємо випадок, коли факт більше норми ( Ф>Н ), визначаю в скільки разів фактична напруженість більше нормативної ( Ф/Н ). Отримане число порівнюю з діапазонами відповідної строки табл. 6 і визначаю ступінь шкідливості.
Для електромагнітного випромінювання строку в таблиці 6 вибираю в залежності від частоти на якій йде випромінювання.
Класи умов праці при дії електромагнітних випромінювань
(перевищення ГДР, разів)
Таблиця 6
| Фактор виробничого середовища | Клас умов праці | ||||||
| Допустимий | Шкідливий 3 | Небез-печний | |||||
| 1 ступінь | 2 ступінь | 3 ступінь | 4 ступінь | ||||
| 2 | 3.1 | 3.2 | 3.3 | 3.4 | 4 | ||
| Електростатичне поле | ГДК | 1,1-3,0 | 3,1-5,0 | 5,1-10,0 | >10 | ||
| Електромагнітні випромінювання радіочастотного діапазону: 3-30 МГц | ГДК | 1,1-3,0 | 3,1-5,0 | 5,1-10,0 | >10 | ||
3.7. Електростатичне поле.
На заданому робочому місці не було зареєстровано електростатичне поле.
3.8. Постійне магнітне поле.
На заданому робочому місці було зареєстровано постійне магнітне поле (ПМП), згідно документа: “Предельно допустимые нормы воздействия постоянных магнитных полей при работе с магнитными устройствами и материалами” №1742-77 напруженість ПМП на робочому місці не повинна перевищувати 8кА/м.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
