62353 (566024), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

5.4 Опис лабораторної установки

Лабораторна установка складається з Ш-подібного електромагніта, переносних мілівеберметра і мілітесламетра та джерела живлення з регульованою напругою.

Рис.5.6.

Магнітне коло електромагніта (рис.5.6) складається з ярма 1, якоря 2 і каліброваної прокладки 3 із немагнітного матеріалу товщиною . Магнітне поле збуджується котушкою зі струмом 4 і з числом витків W_з. На боковому стержні магнітопроводу розміщена вимірювальна котушка 5 з числом витків W_в.

Числа витків котушок і довжина середньої лінії магнітопроводу (без повітряних проміжків) наведені на панелі установки. Там же вказана і максимально допустима сила струму котушки збудження І_к.max.

На рис.5.7. наведена електрична схема установки. Вона складається із джерела живлення постійного струму G, регулятора напруги РН, котушки збудження електромагніта К3, вимикача SA, амперметра РА і вольтметра PV. Вимірювана котушка КВ під’єднана до мілівеберметра mB.

Рис.5.7.

Напругу на котушці збудження регулюють регулятором РН в межах 0...50В і вимірюють вольтметром РV. Це дозволяє регулювати силу струму в котушці збудження, тобто намагнічуючу силу ( ), від нуля до насичення магнітопровода.

Магнітний потік, зчеплений з вимірювальною котушкою, вимірюють мілівеберметром при вмиканні і вимиканні струму І_к вимикачем SA. При цьому вимірюється половина магнітного потоку, створеного котушкою збудження.

5.5 Порядок виконання роботи

1. Ознайомившись з будовою мілівеберметра і мілітесламетра, проведіть їх випробування, вимірюючи декілька разів магнітний потік і магнітну індукцію постійного магніту, який закріплений на стенді.

2. Вивчаючи будову лабораторної установки, зверніть увагу на спосіб зміни повітряного проміжку між ярмом і якорем магнітопроводу.

3. Вебер-амперну характеристику знімають у такій послідовності:

- розмикають вимикач SA;

- ручку регулятора напруги РН встановлюють в нульове положення, що контролюють вольтметром PV;

- під’єднують мілівеберметр до вимірювальної котушки і коректором переводять його стрілку на початок шкали;

- регулятором напруги РН виставляють напругу U_к , величину якої задає викладач;

- замикають вимикач SA і визначають відхилення стрілки мілівеберметра в момент вмикання, а також фіксують величину струму в котушці збудження;

- вимикають вимикач SA і знову визначають відхилення стрілки в момент вимикання;

- дані вимірювань заносять в табл.1.

Потім дослід повторюють ще чотири рази з кроком напруги на котушці збудження , де U_{к max} - максимально допустима напруга, яка відповідає струму І_{к max}, вказаному на панелі лабораторної установки.

Таблиця 1

№ з/п

Виміряти

Вирахувати

Uк

Ік

Ф

В

Н

F

Lк

В

А

В с

В с

Тл

А/м

А

Гн/м

1/Гн

Гн

1

2

3

4

5

Uк max

Iк.max

На підставі експериментальних даних і параметрів (W_к, S, l_ср), вказаних на панелі установки, вираховують магнітний потік , індукцію , напруженість , намагнічуючу силу , магнітну проникність , магнітний опір і індуктивність котушки збудження .

За даними розрахунків побудувати залежності B = f(H), і L_к =f(I_к).

4. Встановити між якорем і крайніми стержнями магнітопроводу немагнітні прокладки товщиною мм. Щільно притиснути якір до ярма. Вставити щуп з давачем Холла в повітряний проміжок між середнім стержнем і якорем. Потім провести п’ять вимірювань згідно методики, описаної в п.4, доповнюючи досліди вимірюванням магнітної індукції мілітесламетром. Дані вимірювань занести в табл.2.

Таблиця 2

№ з/п

Виміряти

Вирахувати

Uк

Ік

В

Ф

Н

Ік Wк

Lк

В

А

Вб

Тл

Вб

А/м

А

1/Гн

Гн

1

2

3

4

5

Магнітний опір вираховують за формулою /5.7/.

За експериментальними і розрахунковими даними побудувати залежності B = f(H), і L_к = f(I_к).

5. Встановити на котушці збудження задану викладачем напругу U_к і слідкувати, щоби вона при експерименті не змінювалась. Потім провести вимірювання, описані в п.4., для каліброваних немагнітних прокладок товщиною 1; 2; 3; 4; і 5 мм. Дані вимірювань занести в табл. 3.

За експериментальними і розрахунковими даними побудувати графіки ; і .

Таблиця 3

№ з/п	Виміряти					Вирахувати
		B	Iк		Ф		Ік Wз		Lк
	мм	Тл	А	Вб	Вб		А	1/Гн	Гн
1	1
2	2
3	3
4	4
5	5

Порівнюючи відповідні графіки, зробити аналіз впливу намагнічуючої сили і повітряного проміжку на параметри магнітного кола. Звіт про роботу оформити згідно зразка, який знаходиться на інформаційному стенді кафедри.

5.6 Контрольні запитання

1. Яку роль виконують магнітопроводи в магнітних колах

2. Як поділяються речовини в залежності від магнітної проникливості?

3. Які матеріали використовують для виготовлення магнітопроводів магнітних кіл?

4. Який вид має залежність магнітної індукції від напруженості?

5. З яких ділянок складаються магнітні кола електротехнічних пристроїв (реле, контактори тощо)?

6. Як залежить магнітний опір кола від величини повітряного проміжку?

7. Як залежить індуктивність котушки від величини повітряного проміжку?

8. Як залежить величина індуктивності від насичення магнітопровода?

9. Як визначається індуктивність котушки за експериментальними даними?

10. Який вигляд має крива намагнічування сталі?

18

Характеристики

Список файлов лабораторной работы