29136 (Механізми реалізації державної інноваційної політики в регіоні)

_{К ЛАСИЧНИЙ} ПРИВАТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІЗЮМСЬКА Вікторія Анатоліївна

УДК 351:658.82

МЕХАНІЗМИ РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ІННОВАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ В РЕГІОНІ

Спеціальність 25.00.02 – механізми державного управління

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з державного управління

Запоріжжя – 2008

Д исертацією є рукопис.

Робота виконана у Класичному приватному університеті, м. Запоріжжя.

Науковий керівник:

доктор економічних наук, професор

ВАСИЛЕВСЬКИЙ Антон Кіндратович,

Дніпропетровський національний університет,

професор кафедри фінансів.

Офіційні опоненти:

доктор наук з державного управління, професор

БІЛА Світлана Олексіївна,

Державна установа «Інститут економіки та прогнозування НАН України»,

головний науковий співробітник відділу економічної історії;

кандидат наук з державного управління, доцент

ЗАХАРОВ Сергій Євгенійович,

Донбаська національна академія будівництва і архітектури Міністерства освіти і науки України,

доцент кафедри менеджменту організацій.

Захист відбудеться “03” квітня 2008 р. о “09⁰⁰” годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 17.127.03 у Класичному приватному університеті за адресою: 69002, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 70-б, ауд. 125.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Класичного приватного університету за адресою: 69002, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 70-б.

Автореферат розісланий “03” березня 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради З.О. Надюк

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Інноваційна діяльність як одна з форм управлінської діяльності (управління інноваціями щодо їх подальшого впровадження у виробництво, ефективного використання для отримання та збільшення прибутку) відіграє значну роль у здійсненні державою своїх функцій. Найважливішим питанням здійснення такої діяльності є теоретичне розроблення та наступне нормативне закріплення найбільш ефективних форм державного управління й державного регулювання цією діяльністю. Для кожної держави важливим питанням її стабільності та зростання економічного потенціалу є наявність необхідних ресурсів, завдяки яким вона може здійснювати свою економічну політику. Інновації є передумовою і водночас наслідком успішного проведення економічних реформ. Питання здійснення інноваційної діяльності є одним із головних чинників динамічного розвитку економіки, підвищення життєвого рівня, збільшення кількості робочих місць. Держава повинна навчитись ефективно використовувати ці ресурси, а найважливіше – навчитися співпрацювати з інвесторами шляхом створення привабливого правового поля та гарантування інвесторам їх прав. Знайти ефективну модель інноваційної діяльності, яка стимулює інвесторів щодо капіталізації держави без глибокого історичного аналізу теоретичного та практичного досвіду неможливо.

Існує досить значний за обсягом та спектром шар сучасних досліджень регулювання інвестиційно-інвестиційних процесів в економіці України. Не зменшуючи значущості внеску інших дослідників, можна відзначити праці О. Алімова, С. Білої, В. Бабича, В. Бесєдіна, В. Воротіна, А. Гальчинського, В. Гейця, М. Герасимчука, М. Долішнього, В. Дорофієнка, І. Лукінова, В. Лушкіна, В. Мартиненка, А. Мерзляк, І. Павлова, П. Перерви, Д. Черваньова, М. Чумаченка та багатьох інших учених, які торкалися проблем інвестиційно-інноваційної діяльності як на рівні держави, так і на рівні окремих регіонів, підприємств.

Відсутність концептуально цілісної теоретико-методологічної бази, недосконалість науково обґрунтованих рекомендацій і висновків з питань активізації державної інноваційної політики за умов становлення й розвитку в нашій державі ринкового середовища визначили актуальність і своєчасність дослідження, його науково-практичне значення.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукові результати, теоретичні положення й висновки дослідження були здійснені в межах наукової теми «Планування, прогнозування та державне регулювання мікро- та макроекономічних процесів» Класичного приватного університету (номер державної реєстрації 0102U003195). У межах теми автором було запропоновано стратегію регіональної інноваційної політики. При виконанні наукової теми Дніпропетровського національного університету «Фінансово-економічний механізм зростання регіональної економіки» (номер державної реєстрації 0106U000790) автором запропоновано методичні та практичні рекомендації щодо активізації державної інноваційної політики на регіональному рівні.

Мета й завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є комплексне вивчення теорії і практики реалізації державної інноваційної політики в регіоні, розроблення теоретичних положень, методологічних підходів і практичних рекомендацій щодо його вдосконалення.

Для досягнення мети дослідження було поставлено такі завдання:

- дослідити теоретичні та методологічні аспекти інноваційної діяльності як об’єкта державного управління, а саме: актуальність та необхідність здійснення державної інноваційної політики; методологічний інструментарій організації державної інноваційної політики в регіоні;

- дати методичні та практичні рекомендації щодо активізації державної інноваційної політики на регіональному рівні;

- розробити стратегію регіональної інноваційної політики;

- провести аналіз стану науково-технічного та інноваційного потенціалу регіону та оцінити його інноваційно-інвестиційний потенціал;

- розвинути механізм державної підтримки інноваційної діяльності.

Об’єктом дослідження є процес формування державної інноваційної політики в регіоні.

Предметом дослідження є механізм реалізації державної інноваційної політики в регіоні.

Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що використання нових підходів до реалізації державної інноваційної політики, сприяння розвитку підприємництва, розробка стратегії регіональної інноваційної політики, її активізація, формування системи правових, фінансово-економічних і організаційно-технічних заходів підтримки суб'єктів інноваційної діяльності дасть можливість забезпечити ефективну державну інноваційну політику в регіоні.

Методи дослідження. У роботі застосовано сукупність загальних та спеціальних методів і підходів. За допомогою загальних методів проаналізовано теоретичні аспекти інноваційної політики як складової сучасної соціально-економічної політики держави. Дослідження становлення та розвитку інноваційної політики базувалося на єдності історичного й логічного підходів. Для розкриття сутності державної інноваційної політики використано системний і структурний підходи; проведено аналогії та порівняльний аналіз під час вивчення досвіду економічно розвинених країн. Методи наукової абстракції, системного підходу, групування і класифікації використано для розробки пропозицій щодо вдосконалення державної інноваційної політики на регіональному рівні.

Інформаційну базу дослідження становлять законодавчі та нормативно-правові акти з питань державної інноваційної політики в Україні, Конституція України, закони України, фінансово-економічні бюлетені. Інформаційним забезпеченням дисертаційної роботи стали також монографічні дослідження та наукові праці вітчизняних і зарубіжних авторів.

Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що:

вперше:

- запропоновано методику градації регіонів за рівнем інноваційного розвитку, що включає розробку індикаторів соціально-економічного розвитку регіонів: економічного стану, фінансового стану та рівня життя населення;

удосконалено:

• механізм державної підтримки інноваційної діяльності виділенням системи правових, фінансово-економічних і організаційно-технічних заходів підтримки суб'єктів інноваційної діяльності та забезпечення сприятливих умов для перебігу і відтворення інноваційних процесів;

• складові державної інноваційної політики виділенням двох додаткових рівнів – державно-регіонального й міжрегіонального, завданням яких є узгодження дій по вертикалі й горизонталі управління;

набуло подальшого розвитку:

- визначення поняття «інновації» з позиції практичної застосовності, комерційної реалізованості та позитивної соціальної спрямованості, що є новим продуктом, результатом практичного застосування наукових або науково-технічних знань і становить економічну й соціальну цінність;

- уточнено та доповнено сутність категорії «інноваційні можливості», яка є не просто комплексом заходів підвищення інноваційного потенціалу, а являє собою сукупність оцінки потреби регіону в інноваційному оновленні, наявних у регіоні організаційно-правових, фінансово-економічних, інституційних, виробничо-технологічних, соціально-психологічних умов для розгортання інноваційної діяльності.

Практичне значення одержаних результатів полягає в підготовці пропозицій щодо стратегії вдосконалення державної інноваційної політики в регіоні з метою розвитку держави й забезпечення інноваційного розвитку регіонів та територіальних громад у середньостроковій перспективі.

Рекомендації та пропозиції, сформульовані автором на основі аналізу стану та можливостей використання ресурсного потенціалу регіонів, використані в роботі Дніпропетровської обласної державної адміністрації. Рекомендації та пропозиції, сформульовані автором на основі аналізу стану та можливостей використання інноваційного потенціалу регіонів, можуть бути використані державними та місцевими органами влади та органами місцевого самоврядування при розробці програм соціально-економічного розвитку регіонів і окремих територій. Методика супроводу інноваційних проектів застосовується в діяльності компанії СП «Технології та інвестиційний консалтинг» і його регіональним представником «Інвестиційний центр» (довідка № 11-19/02 від 17.09.2007 р.).

Теоретичні розробки дисертаційної роботи використовують у навчальному процесі Дніпропетровського національного університету та Класичного приватного університету при викладанні таких дисциплін: “Теорія інвестування”, “Державне управління інвестиційними процесами”, “Інвестиційний менеджмент”, “Державне регулювання економіки” (довідки № 197-005/2 від 11.04.2006 р., № 356 від 20.11.2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки, висновки та рекомендації, які виносяться на захист, одержано здобувачем самостійно.

Апробація результатів дослідження. Основні результати дисертаційної роботи доповідались на міжнародних науково-практичних конференціях, конгресах, теоретичних семінарах, а саме: «Підвищення ролі фінансових відносин у комплексному соціально-економічному розвитку регіону» (м. Дніпропетровськ, 2001 р.), «Проблеми формування та реалізації інвестиційної стратегії господарюючого суб’єкта» (м. Дніпропетровськ, 2002 р.), «Фінансово-економічні проблеми розвитку регіонів України» (м. Дніпропетровськ, 2004 р.), «Проблемы прогнозирования и государственного регулирования социально-экономического развития» (м. Мінськ, 2007 р.), «Стан та проблеми інноваційної розбудови України 2007» (м. Дніпропетровськ, 2007 р.), «Економічна ефективність і державне регулювання мікро- та макроекономічних процесів» (м. Запоріжжя, 2007 р.), «Актуальні проблеми інноваційно-інвестиційного розвитку економіки України» (м. Харків, 2007 р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 12 наукових праць (загальний обсяг − 5,9 авт. арк.), 5 з яких (загальний обсяг – 3,9 авт. арк.) – у фахових виданнях.

Обсяг і структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків. Повний обсяг дисертації становить 183 сторінки, у тому числі 11 рисунків, 16 таблиць, список використаних джерел (167 найменувань).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі – «Теоретико-методологічні основи формування державної інноваційної політики » – визначено інноваційну діяльність як об’єкт державного управління. Досліджено інноваційну політику як складову сучасної соціально-економічної політики держави.

Визначено, що основними характеристиками корисності інновації є: практична застосовність, комерційна реалізованість і позитивна соціальна спрямованість.

Практична застосовність означає, що це нововведення може бути реально затребуване при обслуговуванні яких-небудь конкретних потреб людини (групи людей, суспільства), при виробництві товарів і послуг та передбачає, що нововведення володіє певними перевагами перед уже наявними продуктами за споживчими властивостями і водночас сумісне з культурно-історичними традиціями суспільства, країни, соціальної групи, на обслуговування якої воно націлене, досягнутим технічним рівнем і прийнятими технологіями життєзабезпечення.

Комерційна реалізованість – це здатність інновації давати виробникові прибуток. Ця особливість є однією з найбільш істотних властивостей і відрізняє інноваційну діяльність від наукової, головним завданням якої є отримання нових знань. Комерційна реалізованість виступає щодо інновації як потенційна властивість. Її виявлення потребує певних зусиль з боку суб'єктів інноваційної діяльності.

Позитивна соціальна спрямованість означає, що нововведення не є соціально небезпечним, не справляє руйнівного впливу на фізичне здоров'я людини і моральність; крім того, позитивні соціальні, економічні, екологічні ефекти від його застосування істотно перевищують можливі негативні наслідки. Ця властивість випливає з самої філософії впливу інновацій на суспільні процеси і дає змогу розділяти бажані й небажані для суспільства напрями науково-технічного прогресу за критеріями соціальної користі та моральності. При перелічуванні характеристик корисності інновації багато дослідників зазвичай опускають цю властивість, проте, на нашу думку, це є неправомірним.

З огляду на це під інновацією пропонуємо розуміти новий продукт, що є результатом практичного застосування наукових або науково-технічних знань і становить економічну і соціальну цінність. Це визначення дає змогу досить повно відобразити властивості інновації як об'єкта державною управління.

Встановлено, що інноваційний потенціал є складовою соціально-економічного потенціалу регіону. Враховуючи становище інноваційної діяльності в процесі передачі накопиченого знання з науки в практику, слід зазначити, що сфери визначення науково-технічного, інноваційного і промислово-виробничою потенціалу тісно пов’язані одна з одною і частково перетинаються.