10 (Билеты по всемирной истории для 11 класса на украинском языке)
Описание файла
Документ из архива "Билеты по всемирной истории для 11 класса на украинском языке", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "государство и право" из , которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "рефераты, доклады и презентации", в предмете "государство и право" в общих файлах.
Онлайн просмотр документа "10"
Текст из документа "10"
Білет № 10
1. Створення Ліги Націй та її діяльність у міжвоєнний період.
Питання про створення Ліги Націй активно оговорювалась на Парижській мирній конференціі (1919). Тоді ж і був розроблений її Устав. Днем народження Ліги Націй вважається 10 січня 1920 ( вступ в силу Версальського договору ). Її перше засідання пройшло в Парижі.
Цілі створення Ліги Націй :
-
Содействіє розвику співробітництва усіх народів світу;
-
Гаранти мира і безпеки;
-
Відмова від ведення війнияк засоба розв’язання конфліктів, введення санкцій проти стран-агресорів.
Ліги Націй мала три головних органи : Ассамблея, Рада, Секретаріат.
Ассамблея була виші органом Ліги Націй. Кожна країна в ній мала один голос. Асамблея збиралась один раз на рік в Женеві.
Рада працювала в перевах між засіданнями Ассамблеі. В її склад входили 5 постійних членів-країні 4 непостійних ( згодом їх кількімть возросла до 9 ). На Раді роздивлялися питання, які торкалися свіу та планети. В разі загрози віни Рада повинна була висупати як посередник і в випадку необхіносі рекомендувати застосування військовихзаходів з цілью розгрома агресора.
Секретаріат займався підготовкою документів і звітів для засідання Асамблеі і Ради.
Спочатку статут Ліги Націй підписали 44 країни, в першу чергу країни-переможниці. США не війшла в склад Ліги Націй, оскільки не ратифікуавли Версальський мирний договір. До 1934 вне Ліги Націй залишилась СРСР.
На практиці Ліга Націй підтриала Версальсько-Вашингтонську систему мирних договорів і, як наслідок, сталазброєю ведачих держав Заходу. В першу чергу це виразилось в фактичному переросподілі колоній між країнами-переможницями. Було введена так звана мандатна система. Країнами-переможниці одержали мандати на управління територіями які раніше складали володіння колоніальних держав, які програли в Першій світовій війні. Ліга Націй затвирдила три категоріі мандатів :
Перша категорія – територіі які в майбатньома повинні були отримати незалежність;
Друга категорія – право територіі на самоуправління визначала держава, яка отримала на неї мандат;
Третя категорія – колоніі, які ставали володіннями держав володарками мандатів.
Діяльність Ліга Націй в політичній області була невдалою. Ліга Націй виявилася безсильною завадити захвату Японією Манжурії в 1931. Італією Ефіопії в 1935, Німеччиною Австрії в 1938, Німеччиною Чехословачини 1939. Ліга Націй займала антирадянську позицію після початку радянсько-фінської війни 1939 і виключила СРСР зі свого складу. Цей крок також не зміцнював її позиціі як організаціі призваної розвивати співробітництво між народами і гарантувати їх мир і безпеку. Нарешті Ліга Націй побічно підтримувала політику “умиротворення” агресора і не завадила нападу Німеччини на Польщу в 1939, що стало початком Другої світової війни. Перед облеччям агресивних дій Німеччини та її союзників в 30-ті Ліга Націй проявила пасивність і бездіяльність.
Позитивними сторонами діяльності Ліги Націй були спроби налагодити міжнародне співробітництво в сочіально-економічній сфері : в області охорони здоров’я, протидія поширенню наркоиків; міжнародного робітничого законодавства; вирішення проблем біженців. Лігою Націй обговорювалися питання надання промилово розвиненим державам нових технологій розвиваючимся державам; торкалися проблеми матері і дитини, інтелектуального співробітництва держав.
Висновок : Ліга Націй стала першою міжнародною організацією яка була призвана формувати на нових умовах міжнародний правовий простір в міжвоєнний період. Головна причина провала діяльності Ліги Націй в області збереження миру – небажання головуючих в ній держав рахуватися з взятими на себе зобов’язаннями. Ліга Націй не досягла проголошених її засновниками цілей, оказалась не ефективною в політичній сфері, але добилась деяких позитивних результаів в соціально-економічних областях.
2. Японське “Економічне диво”. Японія й сьгодення.
Курс на еребудову головних галузей промисловості, використання найсучаснішої техніки, модернізація виробництва.
-
Розвиток чорної металургіі і електрометалургіі на основі нововведень;
-
Автомобільна промисловість;
-
Електронна промисловість;
Головне : праця 120 млн. японців.
Експорт в Японіі в США :
-
40% автомобілів;
-
16% чорних металів;
-
30% радіоприймачів.
Імпорт з США :
-
86% металобрухту;
-
42% бавовни;
-
59% пшениці.
Приріст японського виробництва 4.1%.
Сьогодні Японія – багата та процвітаюча держава. Центр сучасної науки і передових технологій. Японія також дотимується курсу “Японський дух, японська якісь, євпропейські знання”.
В 90-х в Японіі валовий національний продукт зростав, однак падав валовий внутрішній продукт. Це привело до определьонного економічного спаду в державі. Зросла вартість товарів і робочої сили. Фірми відмовляються від “довічного найму” робітників. Однак Японія і на початку 21ст. зберегла світове лідерство в експорті капіталів, промисловому експорті, в виробництві автомобілей, кольорових телевізорів, відеомагнітофонів, аудіомагнітофонів. Держава приймає активну участь в економічному і політичному житті країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону.
Висновок : аналізуючи японське “економічне диво” можназробити висновок, що з будь якої еономічної кризи можливий вихід і він пов’язаний з цілеспрямованою діяльністю держави в тісному зв’язку з народом.