15671 (Методика загальної оцінки стану підприємств на ринку за даними фінанансової звітності), страница 7
Описание файла
Документ из архива "Методика загальної оцінки стану підприємств на ринку за даними фінанансової звітності", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "бухгалтерский учет" из , которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "рефераты, доклады и презентации", в предмете "бухгалтерский учет и аудит" в общих файлах.
Онлайн просмотр документа "15671"
Текст 7 страницы из документа "15671"
Складовими етапами методики комплексної порівняльної рейтингової оцінки фінансового стану підприємства є:
- збір та аналітична обробка вихідної інформації за період часу, який оцінюються;
- обгрунтування системи показників, що використовуються для рейтингової оцінки фінансового стану рентабельності та ділової активності підприємства, їх класифікація, розрахунок підсумкового показника рейтингової оцінки;
- класифікація (ранжування) підприємств за рейтингом.
Підсумкова рейтингова оцінка враховує усі найважливіші параметри (показники) фінансово-господарської та виробничої діяльності підприємства, тобто господарської активності в цілому. При її побудові враховуються дані про виробничий потенціал підприємства, рентабельність його продукції, ефективність використання виробничих та фінансових ресурсів, стан та розміщення коштів, їх джерела та інші показники. Тому вибір та обгрунтування вихідних показників фінансово-господарської діяльності повинні здійснюватись згідно досягненням теорії фінансів підприємства, виходити з цілей оцінки. Потреб суб’єктів управління в аналітичній оцінці. В таблиці 5 наводиться зразковий набір вихідних показників для загальної порівняльної оцінки.
Запропонована система показників базується на даних фінансової звітності підприємства. Ця вимога робить оцінку масовою, дозволяє контролювати зміни у фінансовому стані підприємства усіма учасниками економічного процесу. Вона також дозволяє оцінити результативність та об’єктивність самої методики комплексної оцінки.
Таблиця 5
Система вихідних показників для рейтингової оцінки за даними публічної звітності.
| І група | ІІ група | ІІІ група | ІV група |
| Показники оцінки прибутковості господарської діяльності | Показники оцінки ефективності управління | Показники оцінки ділової активності | Показники оцінки ліквідності та ринкової стійкості |
| 1. Загальна рентабельність підприємства – балансовий прибуток на 1 грн. активів. 2. Чиста рентабельність підприємства – чистий прибуток на 1 грн. активів. 3. Рентабельність власного капіталу – чистий прибуток на 1 грн. власного капіталу. 4. Загальна рентабельність виробничих фондів – балансовий прибуток до середньої величини основних виробничих фондів та оборотних засобів у товарно-матеріальних цінностях. | 1. Чистий прибуток на 1 грн. обсягу всієї реалізації. 2. Прибуток від реалізації продукції на 1 грн. обсягу реалізації продукції. 3. Прибуток від всієї реалізації на 1 грн. обсягу всієї реалізації. 4. Балансовий прибуток на 1 грн. обсягу всієї реалізації. | 1. Віддача всіх активів – виручка від реалізації продукції на 1 грн. активів. 2. Віддача основних фондів – виручка від реалізації продукції на 1 грн. основних фондів. 3. Оборотність оборотних фондів – виручка від реалізації продукції на 1 грн. оборотних засобів. 4. Оборотність запасів – виручка від реалізації продукції на 1 грн. запасів та затрат. 5. Оборотність дебіторської заборгованості - виручка від реалізації продукції на 1 грн. дебіторської заборгованості. 6. Оборотність найбільш ліквідних активів – виручка від реалізації на 1 грн. найбільш ліквідних активів. 7. Віддача власного капіталу – виручка від реалізації на 1 грн. власного капіталу. | 1. Коефіцієнт покриття – оборотні засоби на 1 грн. термінових зобов’язань 2. Коефіцієнт ліквідності – грошові кошти, розрахунки та інші активи на 1 грн. термінових зобов’язань. 3. Індекс постійного активу – основні фонди та інші позаоборотні активи до власних коштів. 4. Коефіцієнт автономії – власні кошти на 1 грн. підсумку баланс. 5. Забезпеченість запасів власними оборотними засобами – власні оборотні засоби на 1 грн. запасів та затрат. |
Вихідні показники для рейтингової оцінки об’єднані у 4 групи (збиткові підприємства в даній системі не розглядаються).
До першої групи належать найбільш узагальнені та важливі показники оцінки прибутковості (рентабельності) господарської діяльності підприємства. У загальному випадку показники рентабельності підприємства являють собою відношення прибутку до тих чи інших коштів (майна) підприємства, що беруть участь в отриманні прибутку.
Нова звітність містить дані про чистий прибуток. Величина чистого прибутку може бути знайдена у рядку з кодом 220 Звіту про фінансові результати.
До другої групи включені показники оцінки ефективності управління підприємством. Розглядаються найбільш загальні 4 показники. Ефективність визначається відношенням прибутку до всього обороту (до всієї реалізації) підприємства або тільки до виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) без податку на додану вартість. При цьому використовуються показники прибутку від всієї реалізації, прибуток від реалізації продукції, чистий прибуток (Звіт про фінансові результати, рядок 220), балансовий прибуток.
До третьої групи віднесені показники оцінки ділової активності підприємства. Віддача усіх активів (всього капіталу) підприємства визначається відношенням виручки від реалізації продукції (Звіт про фінансові результати, рядок 010) до середнього за період підсумку балансу. Віддача основних фондів визначається відношенням виручки від реалізації продукції до середньої за період вартості основних засобів і нематеріальних активів. Оборотність оборотних фондів (кількість оборотів) визначається відношенням виручки від реалізації продукції до середньої за період вартості оборотних засобів.
Оборотність запасів та затрат визначається відношенням виручки від реалізації продукції до середньої за період вартості запасів та затрат.
Оборотність дебіторської заборгованості визначається відношенням від реалізації продукції до середньої за період суми дебіторської заборгованості.
Оборотність найбільш ліквідних активів визначається відношенням виручки від реалізації продукції до середньої за період суми найбільш ліквідних активів, тобто грошових коштів та короткострокових фінансових вкладень.
Віддача власного капіталу визначається відношенням виручки від реалізації продукції (Звіт про фінансові результати, рядок 010) до середньої за період величини джерел власних коштів.
До четвертої групи віднесені показники оцінки ліквідності та ринкової стійкості підприємства. Коефіцієнт покриття визначається відношенням суми оборотних засобів до суми строкових зобов’язань. Коефіцієнт ліквідності визначається відношенням суми грошових коштів, короткострокових вкладень та дебіторської заборгованості до суми строкових зобов’язань.
Індекс постійного активу визначається відношенням вартості основних засобів та інших позаоборотних активів (Баланс, рядок 080) до джерел власних коштів.
Коефіцієнт автономії (фінансової незалежності) підприємства визначається відношенням суми власних коштів до підсумку балансу (Баланс, рядок 280).
Забезпеченість запасів і затрат власними оборотними коштами визначається відношенням суми власних оборотних коштів до вартості запасів і затрат. Під час характеристики ринкової стійкості акціонерних компаній корисно використовувати відносні показники: чистий прибуток на 1 акцію, дивіденди на 1 акцію, дивіденди на 1 акцію до ринкового курсу акції та ін.
Слід відмітити, що серед вихідних показників оцінки є підсумкові, результатні показники, що характеризують обсяг реалізації продукції, прибуток і таке інше за звітний період. Разом з тим показники балансу мають одномоментний характер, тобто обчислюються на початок та на кінець звітного періоду. Оскільки усі вихідні показники, включені до таблиці 5 є відносними, вони розраховуються або на кінець періоду (року), або до усереднених значень статей балансу.
Після набору певної статистики для фінансового аналізу (бухгалтерських звітностей за декілька років) доцільно організувати та підтримувати автоматизовану базу даних вихідних показників для рейтингової оцінки, які розраховувались би за даними балансу на кінець кожного звітного періоду по усередненим даним за кожний період.
В основі розрахунку підсумкового показника рейтингової оцінки лежить порівняння підприємств по кожному показнику фінансового стану, рентабельності та ділової активності з умовним еталонним підприємством, яке має найкращі результати по всіх показниках, що порівнюються. Таким чином, базою відліку для отримання рейтингової оцінки стану справ підприємства є не суб’єктивні припущення експертів, а найбільш високі результати із усієї сукупності порівнювальних об’єктів, що склались у реальній ринковій конкуренції.
Такій підхід відповідає практиці ринкової конкуренції, де кожний самостійний товаровиробник прагне до того, щоб по всіх показниках діяльності виглядати краще за свого конкурента.
Якщо суб’єктів ринкових відносин цікавлять лише певні об’єкти господарської діяльності (наприклад, потенціального інвестора можуть цікавити показники роботи тільки цукрових заводів та кондитерських фабрик, або цементних заводів і т. і.), то еталонне підприємство формується з сукупності однотипових об’єктів. Проте в більшості випадків еталонне підприємство може формуватись з показників роботи об’єктів, що належать різним галузям діяльності. Це не є перешкодою застосування методу оцінки, оскільки фінансові показники є такими, що зіставляються і для різнорідних об’єктів господарювання.
У загальному вигляді алгоритм порівняльної рейтингової оцінки фінансового стану, рентабельності та ділової активності підприємства може бути представлений у вигляді послідовності наступних дій:
1. Вихідні дані представляються у вигляді матриці (aij), тобто таблиці, де по рядках записані номери показників (i = 1, 2, 3,…, n), а по стовпцях – номери підприємств (j = 1, 2, 3,…, m).
2. По кожному показнику знаходять максимальне значення та заноситься у стовпець умовного еталонного підприємства (m + 1).
3. Вихідні показники матриці aij стандартизуються у відношенні відповідного показника еталонного підприємства за формулою:
де xij – стандартизовані показники стану j-го підприємства.
4. Для кожного підприємства, що аналізується, значення його рейтингової оцінки визначається за формулою:
де Rj – рейтингова оцінка для j-го підприємства;
x1j, x2j, …, xnj – стандартизовані показники j-го підприємства, що аналізується.
5. Підприємства упорядковуються (ранжуються) у порядку спадання рейтингової оцінки.
Найвищий рейтинг має підприємство з мінімальним значенням R. Для використання даного алгоритму на практиці ніяких обмежень кількості порівнювальних показників та підприємств не передбачено.
Викладений алгоритм отримання рейтингової оцінки фінансового стану, рентабельності та ділової активності підприємства може використовуватись для порівняння підприємств на дату складання балансу (за даними на кінець періоду), або в динаміці.
В другому випадку вихідні показники, які увійшли до таблиці 5 розраховуються як темпові коефіцієнти росту: дані на кінець періоду ділять на значення відповідного показника на початок періоду або середнє значення відповідного показника попереднього періоду (або іншої бази порівняння). Таким чином, отримуємо не тільки оцінку поточного стану підприємства на певну дату, але і оцінку його зусиль і здібностей по зміні такого стану в динаміці, на перспективу. Така оцінка є надійним вимірником роста конкурентоспроможності підприємства в даній галузі діяльності. Вона також визначає більш ефективний рівень використання усіх його виробничих та фінансових ресурсів.
Можливе також включення до таблиці 5 одночасно як миттєвих так і темпових показників (тобто подвоєння кількості вихідних показників), що дозволяє отримати узагальнену рейтингову оцінку, яка характеризує як стан так і динаміку фінансово – господарської діяльності підприємства.
Дані таблиці 5 можуть бути розширені за рахунок включення до неї додаткових показників із довідок, що надаються підприємствами банкам та податковим інспекціям, із форм статистичної звітності та з інших джерел. Особливістю системи показників, що наводяться у таблиці 5 є те, що майже усі вони мають однакову спрямованість (за виключенням індексу постійного активу, динаміка якого має складний характер). Це означає, що чим вищий рівень показника або чим вищий темп його зростання, тим краще фінансовий стан підприємства, що оцінюються. Тому при розширенні наведеної системи за рахунок включення до неї нових показників необхідно слідкувати, щоб ця умова не порушувалась.
Алгоритм отримання рейтингової оцінки також може бути модифіковано. Наприклад, можна використовувати одну з наступних формул:
А. 
,
