14969 (Ґрунтово-екологічне обґрунтування краплинного зрошення), страница 3
Описание файла
Документ из архива "Ґрунтово-екологічне обґрунтування краплинного зрошення", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "ботаника" из , которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "рефераты, доклады и презентации", в предмете "ботаника и сельское хоз-во" в общих файлах.
Онлайн просмотр документа "14969"
Текст 3 страницы из документа "14969"
Площа облікових ділянок – 37,2 м2.
Роботи з визначення термінів поливів, поливних норм проводяться співробітниками ІОБ за нашою участю.
Польові досліди на стаціонарному польовому досліді ведуться за відповідних правил і вимог стандартної методики при дотриманні оптимальних агротехнічних строків та якості. Крім натурних польових методів досліджень для вирішення поставлених задач застосовуються лабораторні методи та методи математичної статистики [12].
Відбір ґрунтових зразків в стаціонарних польових дослідах для визначення агрофізичних, фізико-хімічних властивостей проводиться у 2 строки: на стаціонарних майданчиках в період сівби та збирання урожаю овочевих, зернових та кормових культур згідно з вимогами до відбору зразків ґрунту. У польові агрофізичні дослідження входять: визначення щільності будови ґрунтів методом ріжучого кільця в 5 разовій повторності, структурно-агрегатного складу – у триразовій. Аналізуються як індивідуальні (5-10 повторень), так і змішані зразки [1]. Глибина відбору зразків – до 1 м, за шарами 0-25 см; 25-50 см; 50-75 см; 75-100 см. Відбір ґрунтових зразків для визначення вологості - за загальноприйнятими методиками (термостатно-ваговий метод) виконується на початок вегетаційного періоду, перед посівом та протягом всього вегетаційного періоду перед кожним поливом до глибини 1 метр через кожні 10 см. Режим вологості визначається також за допомогою тензіометрів типу ІВД-1 [9, 15, 16, 29, 30, 31]. Розташування тензіометрів – по одному на кожному режимі краплинного зрошення, а також на варіантах богарних ґрунтів. Тензіометри встановлено в рядку культур на глибину 40 см. Спостереження за даними тензіометрів проводяться автором спільно з співробітниками ІОБ. Розрахунок зрошувальної норми проводиться співробітниками ІОБ спільно з автором перед кожним поливом протягом вегетаційного періоду згідно отриманих даних [6, 24, 28].
Поливна норма розраховується по формулі:
М = 100 × h × А × (В – В1),
де h – глибина розрахункового шару ґрунту, м;
А – об’ємна маса ґрунту, г/см3;
В – польова вологоємність ґрунту в % на абсолютно сухий ґрунт;
В1 – фактична вологість ґрунту перед поливом на абсолютно сухий ґрунт.
В1 = В × НВ (передполивну)
Для дощування додається 10% на випаровування:
Мдощ. = М + 0,1М
Для краплинного зрошення беремо половину розрахованої поливної норми.
Площа 1 поливного фону 0,12 га.
На 1 поливному фоні знаходиться 2784 водовипуска.
НВ в шарі 0-25 см – 25%, нижче – 23%: щільність будови ґрунту 1,3 г/см3.
Таблиця 2.3 – Розрахункова глибина зволоження ґрунту в залежності від періоду вегетації рослин
| Культура | Перший | Другий |
| Капуста | 0,4 | 0,6 |
| Огірок | 0,4 | 0,6 |
| Томат | 0,4 | 0,6 |
| Цибуля | 0,3 | 0,5 |
| Буряк столовий | 0,3-0,5 | 0,6-0,7 |
Таблиця 2.4 – Поливні норми в залежності від передполивної вологості ґрунту для краплинного зрошення та дощування (h = 0,4), м3/га
| Передполивна вологість ґрунту, % | 1 га | 0,12 га | ||
| Краплинне зрошення | Дощування | Краплинне зрошення | Дощування | |
| 90 | 59,5 | 131,0 | 7,2 | 15,7 |
| 85 | 89,3 | 196,4 | 10,8 | 23,6 |
| 80 | 119,1 | 261,3 | 14,3 | 26,0 |
| 75 | 148,8 | 327,3 | 17,9 | 39,3 |
| 70 | 178,6 | 392,9 | 21,5 | 47,6 |
| 65 | 208,4 | 458,0 | 25,0 | 55,0 |
| 60 | 238,0 | 523,7 | 28,6 | 62,8 |
| 55 | 267,9 | 589,3 | 32,2 | 70,7 |
Таблиця 2.5 – Поливні норми в залежності від передполивної вологості ґрунту для краплинного зрошення та дощування (h = 0,6), м3/га
| Передполивна вологість ґрунту, % | 1 га | 0,12 га | |||
| Краплинне зрошення | Дощування | Краплинне зрошення | Дощування | ||
| 90 | 89,3 | 196,5 | 10,7 | 23,5 | |
| 85 | 133,9 | 294,6 | 16,1 | 35,4 | |
| 80 | 178,6 | 392,8 | 21,4 | 47,1 | |
| 75 | 223,2 | 491,0 | 26,8 | 59,0 | |
| 70 | 267,8 | 589,3 | 32,1 | 70,7 | |
| 65 | 312,5 | 687,5 | 37,5 | 82,5 | |
| 60 | 357,2 | 785,6 | 42,9 | 94,3 | |
| 55 | 401,8 | 883,9 | 48,2 | 106,0 | |
Таблиця 2.6 – Співвідношення між значеннями тензіометра(МПа) та вологістю кореневмісного шару ґрунту (% від НВ)
| Показання тензіометра, МПа | Вологість грунту, % від НВ |
| 0,015 | 100 |
| 0,019 | 95 |
| 0,025 | 90 |
| 0,034 | 85 |
| 0,043 | 80 |
| 0,057 | 75 |
| 0,075 | 70 |
| 0,093 | 65 |
Контроль температурного режиму проводиться шляхом вимірювання температури ґрунту за шарами 0-5 та 5-10 см термометром електричним транзисторним типу ТЕТ-2 під поливною стрічкою, в рядку та міжрядді в 5-ти кратній повторності на кожному варіанті протягом доби через кожні 3 години.
Контроль поживного режиму чорнозему опідзоленого проводиться у весняний та осінній строки відбору ґрунтових зразків. Відбір ґрунтових зразків для визначення аміачних і нітратних форм азоту в орному шарі - по фазах розвитку культур (сходи - критичний період) [14, 23, 25].
Контроль РПГВ та їх хімічного складу - тричі за сезон (весна-літо-осінь), визначення хімічного складу поливних вод – перед кожним поливом. Відбір проб води здійснюється згідно методики відбору в поліетиленові ємності [12].
Середні проби товарної овочевої продукції для оцінки якості відбираються при зборі урожаю на тих же ділянках, що й зразки ґрунту [13].
Вміст загального гумусу визначаємо за методом І.В.Тюріна в модифікації В.Н.Симакова (ДСТУ 4289:2004). Аналіз водної витяжки виконується за загальноприйнятими методиками (ГОСТ 26424-85, ГОСТ 26425-85, ГОСТ 26426-85, ГОСТ 26427-85, ГОСТ 26428-85). Вміст карбонатів кальцію - за методом Соколовича.
Гранулометричний та мікроагрегатний склад - за Качинським; структурно-агрегатний склад - за Савіновим в модифікації Ревута.
Облік урожаю в польових дослідах на Харківському стаціонарному досліді інституту овочівництва та баштанництва УААН виконується співробітниками ІОБ за участю автора.
Урожайні дані польових дослідів оброблені за допомогою дисперсійного аналізу [12].
Математичне опрацювання експериментального матеріалу проводиться з систематичним використанням стандартних програм кореляційно-регресійного методу.
3. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ
3.1 Морфогенетична характеристика грунту дослідної ділянки
Протягом звітного періоду проведено детальне обстеження ґрунтового покриву дослідної ділянки на Харківському стаціонарному досліді ІОБ УААН. Детально описано ґрунтові розрізи і визначено основні фізичні, фізико-хімічні та хімічні властивості ґрунту.
Розріз №1
Н(0-45 см)
Н орний 0-30 см – темно-сірий, з сивуватим відтінком при підсиханні, свіжий до 30 см, литий, грудкуватий.
Н підорний 30-45 см – зернисто-грудкуватий (підорний пухкіше орного), SiO2,однорідного кольору, кротовини додають буруватий відтінок.
Нрі (45-72 см) – темно-сірий, з буруватим відтінком , донизу світліший, горіхувато-грудкуватий з тенденцією до призмовидності (зверху горіхуватий, донизу призмовидний).
Ph(i)k (72-90 см) – нижній перехідний, сіро-бурий, призмовидно-грудкуватий, нерівномірно гумусований з кротовинами, окремі карбонатні конкреції (діаметр до 5-10 мм), скипання з 72 см, слабо. З 90 см карбонати у вигляді прожилок.
Рк (>90 см) – порода, до 140 см зустрічаються кротовини, коричнево-палевий, важкий суглинок, по гранях карбонатні вицвіти, карбонатні конкреції.
Ґрунт – чорнозем опідзолений середньосуглинковий лучнуватий на алювіальних лесовидних відкладах .
Розріз № 2.
Н (е) (0-50 см) – темно-сірий з сивуватим відтінком.
Н орний (0-30 см) – порохувато-грудкуватий глибистий.
Н підорний (30-50 см) – зернисто-горіхуватий, велика кількість кротовин, перехід поступовий по кольору і структурі.
Нр(і)к (50-75 см) – сірий з бурим відтінком. Структура горіхувато-грудкувата з тенденцією до призмовидності. Міцелій і карбонатні конкреції з 50 см. Перехід чіткий. Скипання з 60 см, подекуди вище за рахунок міцелію.
P hk (75-95 см) – нижній перехідний гумусований, палево-сірий, переритий кротовинами, структура грудкувата, міцелій, вицвіти на гранях.
Pk(gl) (до 100 см) – бурувато-палевий лесс. Важкосуглинковий, карбонатні конкреції, по гранях вицвіти карбонатів, пунктуації.
