13934 (Особливості вирощування саджанців актинідії чудової (ківі) із зелених стеблових живців в умовах правобережного лісостепу України), страница 2

Для всіх досліджуваних сортів оптимальною виявилася концентрація в-ІМК 15 мг/л і норма витрати 10% калійної солі б-НОК 10 мг/л. Обробка живців оптимальною концентрацією в-ІМК спричинила зростання виходу обкорінених живців сильнорослих сортів у 1,82–1,98 раза, оптимальною нормою витрати 10% калійної солі б-НОК – у 1,84–2,03 раза; середньорослих сортів, відповідно, в 1,96–2,02 і 2,10–2,14 раза; слаборослого сорту, відповідно, в 2,16 і 2,28 раза. Обробка максимальною концентрацією – 25 мг/л цих речовин виявилася неефективною, спричинивши зниження або неістотне збільшення обкорінення.

Домінуючий вплив на обкорінюваність – 71…85% спричинив фактор “концентрація росторегулювальної речовини”.

Апікальні живці мали достовірно вище обкорінення, ніж медіальні та базальні, причому різниця в обкорінюваності останніх була неістотною.

Сильнорослі сорти Бруно, Монті й Оріентал Деліхт виявили найвищий вихід обкорінених живців (85,4–90,1%), дещо нижчий (69,0–76,0%) – сорти середньорослі Абот і Туморі та найнижчий (66,9– 70,8%) – слаборослий сорт Хейуорд.

Таблиця 2 – Вихід обкорінених зелених стеблових живців сортів ківі, заготовлених у період інтенсивного росту з різних частин пагона, залежно від обробки 10% калійною сіллю б-НОК (середні дані за 2001–2004 рр.), %

Обкорінюваність досліджуваних сортів ківі в період менш інтенсивного росту пагонів, як і в перший строк живцювання, достовірно зростала після обробки в-ІМК з концентрацією 5...20 мг/л і 10% калійною сіллю б- НОК з нормою витрати 5...15 мг/л (для більшості сортів; рис. 2). У варіантах з обробкою оптимальними концентраціями росторегулювальних речовин вихід обкорінених живців з апікальної зони пагона для сильнорослих сортів складав 51,3...62,0%, середньорослих – 45,3...47,4, слаборослого – 40,4…41,7% і зменшився, порівняно з першим строком, відповідно, в 1,5, 1,6 і 1,7 раза. На обкорінюваність живців у цей строк живцювання головним чином вплинув фактор “концентрація росторегулювальної речовини” (51...75%), тоді як сила впливу фактора “зона пагона” склала 12…23%.

Вплив обробки росторегулювальними речовинами на обкорінюваність живців у період уповільнення росту пагонів значно слабший. Достовірному зростанню обкорінення, порівняно з контролем, тільки в окремі роки сприяла обробка в-ІМК з концентрацією 15 мг/л і 10% калійною сіллю б-НОК з нормою витрати 10 мг/л. Вихід обкорінених апікальних живців сильнорослих сортів в оптимальних варіантах становив лише 18,5...21,1%, середньорослих – 16,9...18,2%, а слаборослого – 14,1…14,8%, що, відповідно, в 4,4, 4,1 і 4,8 раза менше, ніж у період інтенсивного росту пагонів. Сила впливу обох досліджуваних факторів на обкорінюваність значно зменшилася, причому “зона пагона” (8...30%) переважала “концентрацію росторегулювальної речовини” (3...19%). Обкорінюваність живців під дією обох росторегу-лювальних речовин була майже однаковою, з незначною перевагою 10% калійної солі б-НОК. У третій строк живцювання вплив метамерності зменшився, а обкорінюваність апікальних і базальних, медіальних та базальних живців для більшості сортів достовірно не відрізнялася. Лише апікальні живці мали достовірно вище обкорінення, порівняно з медіальними.

Ріст і розвиток зелених живців залежно від впливу росторегулювальних речовин і метамерності в різні строки живцювання. Утворення живцями досліджуваних сортів ківі кореневої системи залежало від обробки росторегулювальними речовинами і метамерності. В період інтенсивного росту пагонів обробка концентрацією 5...25 мг/л обох росторегулювальних речовин спричинила достовірне збільшення кількості коренів першого та другого порядку галуження, порівняно з контролем. Обробка концентрацією 15…20 мг/л в-ІМК і 10% калійною сіллю б-НОК з нормою витрати 10...15 мг/л спричиняли утворення більшої кількості коренів апікальними і медіальними живцями, а концентрацією 25 мг/л в-ІМК і 10% калійною сіллю б-НОК з нормою витрати 20 мг/л – живцями базальними. За обробки 10% калійною сіллю б-НОК на живцях утворювалося дещо більше коренів, ніж під впливом в-ІМК.

Домінуючий вплив на утворення коренів спричинив фактор “концентрація росторегулювальної речовини” (75…84%). Менш здерев’янілі апікальні живці утворювали більшу кількість коренів, ніж медіальні та базальні, а останні за цим показником переважали медіальні.

У порівнянні з контролем, у другий строк живцювання концентрації 5…25 мг/л росторегулювальних речовин спричинили істотне збільшення кількості коренів у живців, заготовлених з усіх частин пагона. Сила впливу фактора “концентрація росторегулювальної речовини” (33…60%) на досліджуваний показник зменшилася на фоні збільшення впливу фактора “зона пагона” (25…44%), хоча й залишилася переважаючою.

У період уповільнення росту пагонів обробка концентрацією 10...25 мг/л в-ІМК і 10% калійною сіллю б-НОК з нормою витрати 5...25 мг/л стимулювала істотне збільшення кількості коренів, порівняно з контролем. Для більшості досліджуваних сортів оптимальною виявилася концентрація в-ІМК 20 мг/л і норма витрати 10% калійної солі б-НОК 10 мг/л. Обробка живців росторегулювальними речовинами спричинила майже однаковий вплив на кількісний показник коренеутворення. За впливом на досліджуваний показник фактори майже зрівнялись. Як і в попередні строки живцювання, апікальні живці за кількістю утворених коренів істотно переважали медіальні та базальні, а базальні – медіальні.

Істотне збільшення довжини коренів у періоди інтенсивного та менш інтенсивного росту пагонів спричинила обробка в-ІМК з концентрацією 10…15 мг/л та 10% калійною сіллю б-НОК з нормою витрати 5...20 мг/л. Обробка живців 10% калійною сіллю б-НОК спричиняла кращий ріст коренів, ніж обробка в-ІМК. За силою впливу на цей показник домінував фактор “концентрація росторегулювальної речовини”. Апікальні живці істотно переважали медіальні та базальні, а базальні – медіальні. Сорти, які мали кращу обкорінюваність та більшу кількість коренів утворювали більшу за довжиною кореневу систему.

У третій строк живцювання істотне збільшення досліджуваного показника спричинила обробка в-ІМК з концентрацією 15 мг/л і 10% калійною сіллю б-НОК з нормою витрати 10…15 мг/л. Домінування фактора “концентрація росторегулювальної речовини” збереглося переважно для сильнорослих сортів. Фактор “зона пагона” був домінуючим у сортів Абот, Туморі, Хейуорд. Перевага апікальних живців над медіальними та базальними виявилася достовірною, тоді як перевага базальних над медіальними не у всіх сортів істотна.

На висоту надземної частини, що утворилася в зелених стеблових живців шести досліджуваних сортів ківі в перший і другий строк живцювання, істотний вплив спричинили концентрація розчину -ІМК і норма витрати 10% калійної солі б-НОК 10...20 мг/л протягом років досліджень і 5 мг/л у сортів Абот, Оріентал Деліхт, Хейуорд, Туморі в окремі роки. Обробка концентрацією -ІМК 15 мг/л і 10% калійною сіллю б-НОК з нормою витрати 10 мг/л виявилась оптимальною, при чому обробка останньою була дещо ефективнішою. Для менш сильнорослих сортів та сортів Хейуорд і Туморі протягом більшої частини досліджень з обробкою 10% калійною сіллю б-НОК домінував фактор “концентрація росторегулювальної речовини”. Фактор “зона пагона” переважав за силою впливу для сортів Абот, Хейуорд і Туморі. Апікальні живці здебільшого переважали медіальні та базальні. Сильнорослі сорти утворювали вищу надземну частину.

У період уповільнення росту пагонів приріст надземної частини спостерігався в незначної кількості живців, заготовлених переважно з апікальної частини пагона. Достовірно збільшували досліджуваний показник концентрація -ІМК 15 мг/л і в окремі роки норма витрати 10% калійної солі б-НОК 10 мг/л. Перевага фактора “зона пагона” (36…73%) за силою впливу на досліджуваний показник над фактором “концентрація росторегулювальної речовини” (4…17%) виявилася значною. Достовірна також перевага апікальних живців усіх сортів над медіальними та базальними.