13934 (648297), страница 3

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

ОСОБЛИВОСТІ ДОРОЩУВАННЯ ОБКОРІНЕНИХ ЖИВЦІВ КІВІ

Умови росту та розвитку рослин за контейнерного способу дорощування позитивно вплинули на біометричні параметри кореневласних саджанців (табл. 3). Висота надземної частини саджанців досліджуваних сортів переважала встановлені вимоги.

Таблиця 3 – Вихід і параметри саджанців сортів ківі після дорощування в контейнерах (середні дані за 2002–2004 рр.)

За виходом стандартних саджанців лише сорт Оріентал Деліхт переважав над сортом Хейуорд протягом усього періоду досліджень. За загальним виходом саджанців сорти істотно не відрізнялися.

Довжина приросту у саджанців досліджуваних сортів ківі переважала встановлені вимоги і варіювала від 106,9 см для слаборослого сорту Хейуорд до 141,6 см для сильнорослого – Монті, істотно перевищуючи сорти Туморі, Абот і Хейуорд.

За діаметром стовбура саджанці сорту Монті достовірно переважали саджанці сортів Абот і Хейуорд.

ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОЩУВАННЯ САДЖАНЦІВ КІВІ ІЗ ЗЕЛЕНИХ СТЕБЛОВИХ ЖИВЦІВ

Вирощування кореневласних саджанців ківі із зелених стеблових живців з дорощуванням у контейнерах є прибутковим. Застосування в-ІМК з концентрацією 5...20 мг/л і 10% калійної солі б-НОК з нормою витрати 5...20 мг/л забезпечило більший економічний ефект у порівнянні з обробкою водою, бо при останній обкорінювалася значно менша кількість живців на одиницю площі. Дорощуванням обкорінених живців у контейнерах за другий вегетаційний період одержано саджанці встановлених розмірів із живців, що не оброблялися росторегулювальними речовинами (контроль) та з такою обробкою.

Найкращі показники економічної ефективності одержано після дорощування зелених стеблових живців досліджуваних сортів з обкоріненням у період інтенсивного росту пагона.

Завдяки збільшенню виходу стандартних саджанців, у порівнянні з контролем, їх собівартість у сильнорослих сортів Бруно і Монті зменшилася в 1,1…1,6 раза, Оріентал Деліхт – у 1,1…1,7 раза; прибуток збільшився, відповідно, на 92…620, 118...625 і 112…765 грн, а в оптимальному варіанті з обробкою апікальних живців цих сортів в-ІМК з концентрацією 15 мг/л зріс, відповідно, на 653, 697 і 755 грн і в оптимальному варіанті з обробкою 10% калійною сіллю б-НОК – на 674, 729 і 798 грн у порівнянні з обробкою водою, застосування в-ІМК і 10% калійної солі б-НОК збільшило рівень рентабельності для сорту Бруно на 116 і 121%, Монті на 126 і 139%, Оріентал Деліхт на 136 і 153% (табл. 4).

У середньорослих сортів Абот і Туморі зменшення собівартості склало 1,2…1,8 раза; збільшення прибутку, відповідно, – 114…516 і 95…570 грн, та 108…445 і 119…526 грн, у оптимальному варіанті з обробкою апікальних живців цих сортів в-ІМК, у порівнянні з контролем, для сорту Абот – на 566 грн і на 560 грн для сорту Туморі, а з обробкою 10% калійною сіллю б-НОК – на 652 і 612 грн. Рівень рентабельності в цих варіантах збільшився, в порівнянні з контролем, для сорту Абот на 118 і 128%, а сорту Туморі – на 106 і 123%.

У слаборослого сорту Хейуорд собівартість саджанців зменшилась у 1,2…1,8 раза, прибуток збільшився, відповідно, на 98…439 грн і 66…460 грн; у оптимальному варіанті з обробкою апікальних живців в-ІМК прибуток переважав варіант з обробкою водою на 516 грн і в оптимальному варіанті з обробкою 10% калійною сіллю б-НОК – на 580 грн. Рівень рентабельності в цих варіантах збільшився на 107 і 111%.

Найбільший прибуток, найвищий рівень рентабельності та найнижчу собівартість одержано для саджанців сильнорослих сортів Бруно, Монті й Оріентал Деліхт, обкорінених в період інтенсивного росту пагонів, і значно менший економічний ефект – для живцювання в період менш інтенсивного їх росту. Вирощування саджанців із заготовлених у період уповільнення росту пагонів живців збиткове за причини низького виходу обкорінених живців з одиниці площі.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та вирішення наукової задачі з розробки елементів технології розмноження актинідії чудової (ківі) зеленими стебловими живцями в умовах дрібнодисперсного зволоження та контейнерного дорощування.

1. Аналіз наукової літератури свідчить про те, що в Україні та країнах ближнього зарубіжжя дослідження проводять з видами дрібноплідних актинідій, а елементи агротехніки вирощування садивного матеріалу актинідії чудової із зелених стеблових живців вивчено недостатньо.

2. Здатність зелених стеблових живців ківі до утворення коренів визначається особливостями помологічного сорту з найвищим виходом обкорінених рослин у сильнорослих сортів Бруно, Монті й Оріентал Деліхт (43,2…48,2%), нижчим – у середньорослих Абот і Туморі (34,1…36,2) і слаборослого Хейуорда (31%).

3. Оптимальний строк заготівлі зелених живців ківі з метою обкорінення – фаза інтенсивного росту пагонів (1–10.V). В період менш інтенсивного росту (1–10.VІ) вихід обкорінених рослин сильнорослих сортів нижчий на 16,3…19%, середньорослих – на 12,5…12,8 і слаборослого на 13,1%, а в період уповільнення росту (1–10.VІІІ) – відповідно, на 27,5…31,7%, 19,6…23,1 і 19,7%.

4. За всіх строків живцювання, без обробки росторегулювальною речовиною, обкорінення заготовлених з апікальної частини пагона живців на 3,9…10,9% вище, а медіальних і базальних істотно не відрізняється.

5. Під впливом обробки в-ІМК з концентрацією 5...20 мг/л, або 10% калійною сіллю б-НОК з нормою витрати 5...20 мг/л, обкорінюваність заготовлених під час інтенсивного росту пагонів зелених стеблових живців істотно зростає, приріст надземної частини та кореневої системи рослин збільшується, порівняно з обробкою водою.

6. Для всіх строків живцювання оптимальна концентрація в-ІМК складає 15 мг/л, а норма витрати 10% калійної солі б-НОК – 10 мг/л водного розчину. За обробки живців оптимальною концентрацією в-ІМК, або оптимальної норми витрати 10% калійної солі б-НОК, вихід обкорінених живців сильнорослих сортів зростає в 1,8–2,0 раза, середньорослих – у 2,0–2,1 і слаборослого – в 2,2–2,3 раза.

7. Максимальний вихід обкорінених апікальних живців сильнорослих сортів ківі, заготовлених у період інтенсивного росту пагонів, – 85,4…90,1%, середньорослих – 69…76, слаборослого – 66,9…70,8%, у фазу менш інтен-сивного росту – відповідно, 51,3…62,0%, 45,3…47,4 і 40,4…41,7% та фазу уповільнення росту – відповідно, 18,5…21,1%, 16,9…18,2 і 14,1…14,8%.

8. За силою впливу на обкорінюваність, кількість і довжину коренів та висоту надземної частини обкорінених живців у період інтенсивного і менш інтенсивного росту пагонів домінує фактор “концентрація росторегулювальної речовини” (сила впливу 51...85%), а в період уповільнення росту пагонів переважає фактор “зона пагона” (8…30%).

9. За обробки росторегулювальними речовинами обкорінення апікальних живців сильнорослих сортів на 6,3…14,6%, середньорослих на 10,2…16,1 та слаборослого сорту на 11,7…16,9% (в 1,1…1,3 раза) вище, а медіальних і базальних істотно не відрізняється. Обробка максимальною концентрацією (нормою витрати) 25 мг/л цих речовин обкорінення неістотно збільшує або знижує.

10. Контейнерне дорощування обкорінених живців ківі забезпечує 97,2...99,3% приживлення і 68,8...81,9% вихід саджанців за два вегетаційні періоди, включаючи рік обкорінення.

11. Вирощування саджанців із зелених стеблових живців, обкорінених у період інтенсивного росту пагонів, забезпечує з оптимальних варіантів прибуток 705...1287 грн/м² залежно від сорту, переважаючи на 516...798 грн/м² варіанти без застосування росторегулювальних речовин; рівень рентабельності збільшується на 107...153% і собівартість зменшується в 1,2...1,8 раза. За живцювання в період менш інтенсивного росту пагонів, порівняно з попереднім строком, прибуток менший у 1,8...3,0 раза, рівень рентабельності – в 1,6...2,9 раза, а собівартість зростає в 1,3...1,7 раза. Вирощування саджанців із живців, заготовлених у період уповільнення росту пагонів, – збиткове.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Зелені (напівздерев’янілі) живці сортів актинідії чудової (ківі) заготовляти в фазу інтенсивного росту (1–10.V) з усіх частин пагона, за винятком трав'янистої верхівки, та з апікальної частини пагона в фазу менш інтенсивного росту (1–10.VІ).

2. Для стимулювання обкорінювання нижню частину живців обробляти водним розчином в-ІМК з концентрацією 15 мг/л, або з нормою витрати 10 мг/л 10% розчину калійної солі б-НОК, з експозицією 12...16 годин, після чого живці висаджувати в умови дрібнодисперсного зволоження.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях

1. Коваль С.А., Балабак А.Ф. Вплив сорту й метамірності на обкорінюваність зелених стеблових живців актинідії чудової (ківі) // Електронний зб. “Наукові доповіді НАУ”, 2006. – № 4 (5). – 7 с. http://nd.nauu.kiev.ua/2006-4/06ksaadk.html (80% – проведення досліджень, обробка даних, висновки).

2. Коваль С.А. Вплив росторегулювальних речовин та метамерності пагона на кількість коренів у зелених стеблових живців актинідії пречудової (ківі) // Зб. наук. пр. Вінницького держ. аграрного університету. – Вінниця, 2006. – Вип. 30. – С. 16–23.

3. Коваль С.А. Балабак А.Ф. Особливості дорощування стеблових живців ківі в Правобережному Лісостепу // Зб. наук. пр. Уманського держ. аграрного університету. – Умань, 2007. – Вип. 64. – С. 161–167 (80% – проведення досліджень, обробка даних, висновки).

4. Коваль С.А. Вплив рістрегулюючих речовин і метамерності пагонів на висоту надземної частини зелених живців актинідії чудової (ківі) // Наук. вісн. Національного аграрного університету. – К., 2007. – Вип. 105. – С. 165–171.

Статті

5. Балабак А.Ф., Коваль С.А. Перспективи вирощування ківі в умовах Правобережного Лісостепу України // Зб. наук. пр. Уманської держ. аграрної академії. – Умань, 2002. – Вип. 54. – С. 107–115 (50% – аналіз літератури, проведення досліджень, обробка даних, висновки).

6. Коваль С.А., Балабак А.Ф. Ефективність використання фізіологічно активних речовин для вирощування садивного матеріалу актинідії виду Actinidia deliciosa L.F. // Біологічні науки і проблеми рослинництва: Зб. наук. пр. Уманського держ. аграрного університету. – Умань, 2003. – Спец. вип. – С. 494–499 (60% – аналіз літератури, проведення досліджень, обробка даних, висновки).

7. Коваль С.А. Вплив метамірності живцевого матеріалу, обробки рістрегулюючими речовинами та сортових особливостей на укорінюваність зелених стеблових живців актинідії пречудової // Зб. наук. пр. Уманського держ. аграрного університету. – Умань, 2005. – Вип. 61. – С. 576–586.

Тези доповідей

8. Коваль С.А Особливості розмноження ківі методом стеблового живцювання в умовах Правобережного Лісостепу України // Матер. Всеукр. конф. молод. вчених. – Умань, 2004. – С. 81– 84.

9. Коваль С.А. Способы размножения киви (Actinidia deliciosa L.F.) в условиях Правобережной Лесостепи Украины // Оптимизация экологических условий в садоводстве: Сб. науч. тр. ІІІ Междун. науч. – практ. конф. – Ялта, 2004. – С. 58–61.

10. Коваль С.А. Вплив метамірності живцевого матеріалу, обробки росторегулюючими речовинами та сортових особливостей на укорінюваність зелених стеблових живців актинідії пречудової // Тези наук. конф. до 100-річчя П.А. Власюка і 150-річчя Л.П. Симиренка “Ефективні сорти й технології – промисловому садівництву”. – Умань, 2005. – С. 88–91.

11. Коваль С.А. Особливості дорощування обкорінених стеблових живців ківі в умовах Правобережного Лісостепу України // Тези наук. конф. молод. учених. – Умань, 2006. – С. 116–118.

12. Коваль С.А., Балабак А.Ф. Використання росторегулювальних речовин для вирощування кореневласного садивного матеріалу актинідії пречудової // Тези наук. конф. молод. учених. – Умань, 2007. – С. 164–166 (60% – аналіз літератури, проведення досліджень, обробка даних, висновки).

Характеристики

Список файлов реферата