МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

УЖГОРОДСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ХАРАКТЕРИСТИКА РИБ РІЧКИ УЖ

Ужгород – 2005

ЗМІСТ

ВСТУП

1. Огляд літератури

2. Фізико-географічна характеристика р. Уж.

3. Матеріали та методика роботи.

4. Огляд іхтіофауни річки УЖ.

Висновки

Література

ВСТУП

Група тварин, які називаються у повсякденному житті „рибами”, включають всіх хребетних, які дихають зябрами і мають парні кінцівки у вигляді плавців. З точки зору зоолога-систематика, ця група не представляє єдиного цілого. Вона включає в себе три класи, з яких один – круглороті (сюди відносяться міноги і міксини) разом з групою давно вимерлих панцирних риб – яка відноситься до особливої гілки безщелепних, а два інших – хрящові риби (акули, скати, химери) і кісткові - до гілки щелепноротих того ж підтипу хребетних.

Риб відносять до типу хордових (Chordata), підтипу хребетних (Vertebrata), або черепних (Craniata). Це надзвичайно різноманітна група водних хребетних тварин, в якій налічується від 20 до 22 тисячі видів (Линденберг, 1971), що об’єднується за сучасними поглядами у два самостійні класи: хрящові (Chondrichthyes) та кісткові (Osteichthyes) риби.

Причому слід мати на увазі, що „інвентаризація” риб ще далеко не закінчена і щорічно в спеціальній літературі публікуються десятки описів нових видів, головним чином з числа риб, які заселяють глибини Світового океану і маловивчені водойми тропічної зони.

З давніх-давен і до наших днів ловля риби має велике господарське значення в житті і економіці багатьох народів. Біологічні (і перш за все) рибні ресурси морів і внутрішніх вод, все більш повно використовуються людиною для задоволення потреб в білковій їжі.

Говорячи про риби, не можна не згадати про чисельну армію риболовів-любителів, які і літом і зимою годинами проводять з вудочкою, спінінгом або з підводною рушницею на річках, озерах, водосховищах і морських узбережжях. Надзвичайно поширилось в нашій країні і захоплення акваріумним розведенням екзотичних риб, завезених із тропічних водойм Південної Азії, Африки і Америки.

На Україні є багато найрізноманітніших водойм – великих і малих річок, заплав, лиманів, озер, штучних водоймищ i ставків; суходіл обмивають води Азовського й Чорного мopiв. Їx населяють близько 200 видів риб, з яких близько половини мають промислове значения.

Риби надзвичайно цшний продукт харчування, який характеризуеться високою калорійністю i багатим вмістом потрібних людському організму білкових речовин. Рибні запаси підлягають збереженню и раціональному господарському використанню, що в межах країни важко здійснити без o6iзнaнoстi широких верств населения з рибами та ix біологією. В минулому широкі дослідження фауни риб Української РСР дозволили створити значну фауністичну, рибоводну i рибогосподарську літературу.

Вивченню риб УРСР, їх систематиці, екології, промислу, рибництву
присвячено понад 2,5 тис. праць, опублікованих переважно в piзних пepioдичних виданнях, недоступних масовому читачу.

Так як це питання було недостатньо дослідженим, ми вирішили уточнити це питання і тому темою нашої курсової є „Іхтіофауна річки Уж”. Метою нашої роботи є вивчення різноманітності видового складу річки Уж.

Основні завдання наших досліджень:

1. Дослідити найбільш домінуючі за чисельністю види у річці Уж.

2. Вивчити розподіл видів риб по течії річки Уж.

3. З’ясувати залежність чисельності видів риби від екологічних параметрів річки Уж.

1.ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

1.Взагалі інтерес до іхтіофауни річок Закарпаття виник, мабуть, з тих пір, як стали скорочуватись запаси риб.

2. По іхтіофауні рік Закарпаття перші і найбільш повні відомості знаходили і В.Владикова (1926), який описав 45 видів риб, які зустрічаються в річках області і головні способи та знаряддя їх лову.

3.В.А Колюшев (1946) писав про промислові риби Закарпаття.

В.І. Жадні (1950) вивчав життя прісноводних риб: поширення, живлення та розмноження.

В.С Костомаров (1919- 1936) вивчав водойми Закарпаття і їх значення для рибоводства.

П.Й Павлов (1980) створив першу монографічну працю про всіх риб, що населяють водойми України. Він і його співробітники та учні зібрали оригінальні матеріали з систематики, екології і морфології видів риб.

Л.С.Берг (1949) досконало вивчав морфологію і систематику риб, які заселяли водойми СССР. Велику увагу звернув на підвиди різних видів риб.

Під керівництвом академіка Л.А. Зінкевича і завдяки професорам А.Г.Баннікову, Н.А Гладкову, А.П Кузякіну, А.В. Міхеєву, С.П Каумову, Ф.П. Правдіну і Т.С. Рассу була створена енциклопедія 4 том частина 1 (1971), в якій описана велика кількість видів риб, які заселяють цілий світ, в тому числі і види, які водяться на Закарпатті. В ній описані деякі нюанси з екології цих риб.

І.І. Колюшев (1949) склав визначник риб Закарпатської області.

Е.А. Веселов (1977) склав посібник для вчителів по визначенню видів риб, які водяться, як в прісних так і в морських водоймах.

О.П. Маркевич і І.І Короткий (1954) вивчав прісноводні риби УРСР.

В.А. Мовчан (1953) займався питанням рибного господарства при комплексному використанні малих річок Української ССР.

В.І. Помсарчук (1953) вивчав риб Закарпатської області.

А.А.Протасов (1946) займався вивченням іхтіофауни річок Закарпатської області.

Е.К. Власова (1954) вивчала риби Закарпатської області, описала 45 видів риб.

2. ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА РІЧКИ Уж.

Великий вплив на формування річкової системи має рельєф. Українські Карпати розташовані на головному вододілі, звідки річки стікають в Балтійське і Чорне моря. До басейну Балтійського моря належить басейн Вісли, який заходит в межі Українських Карпат верхів’ям річки Сян. До басейну Чорного Моря відносяться басейн Дністра і Дунаю. Головні притоки Дунаю – Тиса Прут, Сирет. Взагалі вся річкова система Закарпатської області належить до Басейну річки Тиси.

Річка Уж починається біля Підніжжя Вододільного хребта на 5 км східніше Ужоцького перевалу, має два витоки (Уж і Ужок), які беруть початок відповідно на висотах 1250 і 100 м н. р. м. Протікаючи паралельно до державного кордону, нижче міста Ужгорода, вона перетинає його і незабаром на території Словаччини впадає в річку Лаборець – праву притоку Латориці (яка в свою чергу вливається в р. Бо дрог, а остання на території Угорщини – в Тису). Загальна довжина р. Уж 133 км, а площа водозбору 2750 кв. км (в межах України – 107 км і 2010 кв. км).

По своїм гідрологічним особливостям річка Уж, як і всі річки області діляться на три частини. Верхня – типово гірська на висоті 450-500м і вище, середня, на висоті 250-500 м і нижня 90-250 м над рівнем моря.

В гірській частині річки долина вузька або зовсім відсутня, особливо в містах, де річка прорізає корінні породи Полонинського і Вулканічного хребтів. Ширина русла верхньої течії річки від 2 до 5-10 м. Глибина від декількох сантиметрів до 1 м. Швидкість течії від 0,5 до 50 м/сек., в залежності від кута нахилу. В середній течії русло розширюється до 15 – 20 м, відповідно збільшується і глибина. Швидкість течії сповільнюється до 2 м/сек. І менше (р. Уж в районі перечила). В місцях де річка виходить не рівнину, (нижче міста Ужгорода), швидкість течії зменшується до 0,4 м/сек. Русло розширюється до 30-50 м. Глибина збільшується до 3 м і більше, утворюючи невеликі ями.

Структура дна: в верхній течії – дно кам’янисте, або вкрите крупною галькою. Русло часто загромаджене крупними валунами. В середній течії перекати чергуються з плесами. В нижній течії дно кам’янисте.

На протязі року рівень води різко змінюється під час весняних і осінніх паводків і також після дощу. Вода може підніматися на 2-3 м. Крига утворюється не раніше грудня і тримається біля берега не довше 30-40 днів. Повністю річка замерзає під час сильних морозів, але на сильній течії майже не вкривається крига, при цьому вона утворюється на дні на камінні.

Рослинність розвинута досить слабо. Це в основному мохи (Fatinalis, Hydrohypnum, Scoponia і інші), водорості (Hydrurus, Ulotrix, Spirohira, Nosrok і інші). Зустрічаються зарості осоки (Carex sp.) вербняки і топольники.

3. МАТЕРІАЛИ МЕТОДИКА.

Для написання курсової роботи послужили особисті спостереження за рибами річки Уж, а також матеріали зібрані в наслідку аналізу літературних даних. Основна увага зверталась на виявлення видового складу риб річки Уж. Вивчення іхтіофауни проводили відловом риб, який здійснювали за допомогою вудилищ, спінінгів, банок і гачків.

Для відлову риб вудилищами використовували телескопічні вудилища довжиною 3-4 м; волосінь діаметром 0,16-0,20 мм, гачки №4; грузила-дробінки і поплавки з пінопласту і гусиного пера.

При лові на вудилище з гусиним пером, грузила не ставились для того, щоб відловлювати риб в верхніх шарах води. При цьому використовувались насадки: кімнатні і сірі м’ясні мухи, коники, гусінь, личинки одноденок і веснянок, дощові черв’яки. Цим методом відловлювали яльця, головня, жереха, верховодку, бистрянку.

При лові на вудилище з пінопластовим поплавком грузила ставились для того, щоб відловлювати з середніх і нижніх шарів води. При цьому використовувались насадки: дощові черв’яки, мамалига, плоди вишні, мальок риб. Цим методом ловились марена, піскар, головень, підуст.

Для відлову риб спінінгом використовували телескопічний спінінг довжиною 2,5 м, волосінь діаметром 0,20-0,30 мм, гачки № 4-6; донні грузила вагою 15-20 г і дзвіночок у якості сигналізатора. Цим методом відлов проводили біля самого дна. Насадки: дощові черв’яки, плоди вишні, мамалига і живець. Живець насаджували на два гачки: один за губи, інший – за хвіст. Відловлювали цим методом головня, окуня, йоржа, марену, підуста.

Відлов проводили також сачком, для того щоб зловити голянів і гальців, які на ввудочку майже не ловляться.

Спійману рибу фіксували в 4 % формаліні.

Велику допомогу у визначенні риб нам надали визначники: І.І. Колюшев /1949/, Е.А. Веселов /1977/. В курсовій були використані фотографії О. Štěpánek і B. Istvan.

4.ОГЛЯД ІХТІОФАУНИ РІЧКИ УЖ.

Згідно даних Е.К.Власової (1948-1954) в водоймах Закарпатської області водиться 45 видів риб, які відносяться до 11 родин. Згідно тих же даних в р. Уж водяться наступні види риб (табл.1).

КЛАСС КРУГЛОРОТІ (Cyclostomata)