10845 (646737), страница 2
Текст из файла (страница 2)
Родина міногові (Petromyzonidae)
ВЕНГЕРСЬКА МІНОГА – Lampetra danphordi (Regan).
Зустрічається майже на всій протяжній протяжності гірських річок: в багатьох струмках області , відсутня в рівнинній частині річок. Живе на ділянках річок і струмків з швидкою течією, холодною і чистою водою і кам’яним дном. Абсолютна довжина в середньому складає 22 см (18,5-26,5) за Власовою Е.К. По своїй екології венгерська мінога займає проміжне положення між непаразитичними міногами і типовими паразитичними міногами. Після метаморфоза вона живиться паразитуючи на різних видах риб, однак не здійснює віддалених нерестових міграцій, подібно непаразитичним міногам. Все життя цієї міноги проходить в річках, де вона нереститься і живе, як на стадії личинки, так і після метаморфозу.
В Закарпатті міногу не ловлять і не використовують в їжу, оскільки вважають її неїстівною.
КЛАС КІСТКОВІ РИБИ (Osteichtyes)
Родина Осетрові (Acipenseridae)
СТЕРЛЯДЬ – Acipenser ruthenus (Linne).
Місця де зустрічається - це глибокі ями з піщаним, глинистим дном або дном з дрібною галбкою, де вони знаходять личинок комах, якими живляться.
Це надзвичайно цінна риба. Зустрічається рідко. В річці Уж відловлювалася В. С. Костомаровим в р-ні Перечина і Е.К Власовою в грудні 1953 р. Біля с. Ворочево.
Довжина досягає 1 м. Частіше зустрічається від 30 до 50 см і вагою від 1 до 3 кг. Довжина екземплярів зібраних Е.К Власовою досягали довжини 41-48 см.
Родина лососеві (Salmonidae)
СТРУМКОВА ФОРЕЛЬ – Salmlo Trutta morpha fario (Linne).
Воlиться в всіх гірських річках і струмках піднімається високо проти течії. За даними Е.К. велика кількістm форелі зустрічається в лівій притоці річки Уж – р. Тур’ї. Живе за перекатами з навислими над водою гілками дерев.
Живиться комахами, які падають з навислих над водою дерев, їхніми личинками, рачками, молюсками, крупні форелі можуть живитися дрібною рибою (голян, бички) і пуголовками жаб. За Власовою струмкова форель живиться: дорослі комахи, жуки, стрекози, мухи і т.п. – 20 %; бокоплави – 13,4 %; веснянки і одноденки – 13 %; молюски – 2,2 % і інше 0,4 %.Абсолютна плодючість самок при масі тіла 84,8 г і довжині тіла 17,4 см складає 1648 ікринок, розміром 2-2,5 мм (Власова). Крім струмкової форелі в річці Уж рідко зустрічається завезена з Пн. Америки райдужна форель – Salmo irrideus Gibbons.
Ловлять форель вудочкою, спінінгом і руками з-під каміння.
Родина В’юнові (Cobitidae)
ЩИПІВКА – Сobitis taenia (Linne).
Дрібні (до 13 см) рибки з сильно стиснутим з боків тілом. Луска дуже дрібна, не помітна простим оком. Над оком знаходиться висувний двохроздільний кістяний шип. Забарвлення тіла барвисте. Основний колір світло-жовтий, з двома рядами темних плям по бокам і рядом круглуватих крупних плям на хребті. В основі хвоста з кожного боку знаходиться кругла чорна пляма. Спосіб життя донний. Населяє середню та нижню течію річки. Зустрічається в струмках. Тримається місць з тихою течією, піщаним або мулистим дном.
ЩИПІВКА ГІРСЬКА – Cobitis aurata (Filippi).
По зовнішньому вигляду схожа на звичайну щипівку, але відрізняється від неї більш яскравим забарвленням, трохи меншою величиною (до 10 см) і наявністю шкіряного кіля позаду спинного плавця. Зустрічається в передній і верхній течії річки. На відміну від звичайної щипівки тримається кам’янистого дна. В 1948 році після спаду паводкової води добуто на березі Ужа в районі Ужгорода (ботанічний сад університету) 20 щипівок гірських довжиною від 0,6 до 8,2 см. (Власова).
В’ЮН - Misgurnus fassilis (Linne).
Невеликі рибки, до 25 см довжиною. Тіло округле, трохи стиснуте з боків, покрите дрібною лускою. Шкіра багата слиззю. Всі плавці заокруглені. Спина забарвлена в жовто-бурий колір з чорними краплинками. Боки і черево жовті. По боках тіла з кожного боку тягнеться чорно-бура смужка, що починається позаду ока і доходить до хвоста. Зверху і знизу цієї смужки простягаються ще дві вузенькі смужки. Зустрічається в рівнинній частині річок, але, в основному, в сильно замулених зарослих рослинністю струмках, заливних ставках і ямах.
Родина окуневі ( Pereidae)
Риби цієї родини характеризуються наявністю двох спинних плавців, передні з яких складаються з двох колючих променів. Другий спинний плавець має переважно м'які промені й кілька колючих. Черевніплавцірозташовуютьсяпідгрудними.Тілопокритедрібної,міцносидячоюлускоюіззазубренимикраями.
ОКУНЬ – Perca fluviatilis (Linne) . Тіло окуня довгасте, помірковано стисле з боків. Воно покрито дрібною, лускою, краї якої мають шипики. Луска є й на щоках. Рот широкий, на кістках ротової порожнини є кілька рядів щетинковидних зубів. Назадньому краї зябрових кришок розташовані гострі шипи. Черевні плавці також мають колючі промені. Бічна лінія повна.
Колір тіла зеленувато-жовтий з темними поперечними смугами. Спина темно-зелена, черево біле. Колючий спинний плавець блакитнувато-червоного кольору із чорною плямою на перетинці між двома останніми променями. М'який спинний плавець зеленувато-жовтий. Грудні плавці жовто-червоні, черевні, анальний і хвостовий - яскраво-червоні..
Тримається окунь біля берегів, що поросли кущами, на невеликому плині або в затоках, старицях, а також поблизу всіляких споруджень( палі, мости й т. п.) у руслі ріки. Його зграйки, що складаються переважно з особин близьких розмірів, ведуть відносно осілий спосіб життя. Більші особини тримаються поодинці.
Окуні харчуються різноманітною їжею. Вони полюють на бичків, густеру, плотву, уклею, верховодку, щипівку, поїдають річкових раків, жаб, молюсків, п'явок, личинок комах.
Перед розмноженням зграї окуня укрупнюються. Для зимівлі вони йдуть на більш глибокі місця, продовжуючи зберігати зграйність.
ЙОРЖ СМУГАСТИЙ - Acerina sehraetser (Linne).
Тіло стисло з боків. Воно покрито дрібною, лускою, краю якої мають зубчики. Голова непокрита лускою. Бічна лінія повна. Рот невеликий, висувний. Очі більші. Спинний плавець один, що злився із двох. Його передня частина, що злегка піднімається надзадньою, складається з колючих променів, задня-зм'яких. Колючі промені є також у черевному й анальному плавцях.
Йорж веде придонний спосіб життя. Він тримається у відносно глибоких місцях з піщаним або трохи замуленим дном як в озерах, так і у ріках, де уникає ділянок із сильним плином.
Статевозрілим стає на другому-третьому місяці життя. Нереститься при температурі води 5-16 ºС на твердих піщаних ґрунтах серед рослинності, на глибинах до 1,5м. Росте йорж відносно повільно. Харчується йорж донними організмами, личинками й лялечками комах, хробаками, дрібними рачками, водяні ослики й інші.
ЧІП ВЕЛИКИЙ – Aspro zingel (Linne).
Тіло веретеноподібне і трохи стиснуте. Забарвлення жовтувато-сіре з темними плямками і чотирма більш або менш вираженими поперечно-косими смугами. Луска дрібна, щільна. Груди голі. Довжина до 45 см, маса до 1 кг.
Заселяє нижню і середню течію річки Улюблені місця – глибокі ями. Кількість його невелика. Екземпляр добутий в Ужі 15 червня 1950 р., (Власова), мав довжину тіла 22 см, шлунок був заповнений рибними залишками.
ЧІП МАЛИЙ - A. streber (Siebold).
Відрізняється від великого чопа більш довгим хвостовим стеблом, меншою довжиною (до 18 см), наявністю 5 косих темних смуг на тілі і голою передньою частиною черева.
Заселяє середню течію річки, заміняючи попередній вид по течії.
Родина бичкові (Cottidae)
БИЧОК ПІДКАМЕНЩИК - Cottus gobio (Linne).
Невеликі (до 10 см) рибки з голим веретеноподібним тілом і великою стиснутою головою. Кістки зябрової кришки з шипами. Шкіра слизиста, забарвлення тіла сірувато-буре з чотирма темними широкими поперечними смугами, що охоплюють спину і боки.
Розповсюджені в нижній і середній течії річки.
БИЧОК СЕРЕДНІЙ – Cottus poecilopus (Neckel).
Відрізняється від Cottus gobio більш довгими черевними плавцями, на яких знаходяться 5-15 темних поперечних смуг.
Населяє верхню течію річки, гірські струмки. Служить основною їжею для форелі. Довжина тіла коливається від 9,5 до 11,5 см.
Родина харіусові (Thimmalidae)
У риб родини харіусових є жировий плавець, але від щирих лососевих вони відрізняються по дуже високому спинному плавці. Родина харіусові риби у водах України представлено єдиним видом - харіусом.
ХАРІУС – Thymalus thymalus (Linne).
Тіло харіуса подовжене, струнке. Воно вкрите досить великою лускою, що дрібніша на черевці, ніж з боків тіла, а на горлі й біля грудних плавців може зовсім бути відсутньою. Рот нижній, поперечний, невеликий. Зуби на щелепах ледве помітні. Спинний плавець дуже високий, подовжений, особливо в самців. На початку хвостового стебла над анальним плавцем розташований маленький жировий плавець. Грудні й черевні плавці маленькі.
Забарвлення тіла харіуса змінюється залежно від віку й пори року. Спина сіро-зелена, засіяними чорнуватими плямами. Збоку тіла ясно-сірі з рожевим відтінком. На них розкидані поздовжні буруваті смужки. Черевце сріблисто-білого кольору. Парні плавці жовті. Непарні плавці фіолетові з темними плямами й смужками. Молоді особини мають із боків тіла поперечні темні плями, які з віком риб зникають.
Харіус - риба швидких вод. Він воліє триматися в невеликих річках із чистою, прозорою холодною водою, звивистим руслом, із частими бистринами й кам'янистими перекатами, що перемежовуються з ямами на закрутах. Якщо у верхів'я ріки переважають пороги й водоспади, то тут спостерігається крайня границя поширення харіуса. Незважаючи на те, що харіус дуже вимогливий до чистоти води і її насиченості киснем, він може пристосовуватися до перебування у водах, що перетерплюють значні коливання температури й вмісту кисню. Про це свідчить те, що в нижніх границь свого поширення він живе в одному середовищі з маренами, щуками, й іншими рибами.
Харіус веде осілий спосіб життя. Великі особини тримаються поодинці , молоді утворять зграйки до 10 штук. Сховавшись від сильної течії за каменями, палею або іншим яким-небудь предметом, він час від часу вискакує за пливучими мимо комахами й іншими об'єктами на поверхні води, після чого знову повертається на вихідне місце. У ранкові й вечірні годинники він може наближатися до берега, якщо поблизу є спокійний плин. Зимує харіус біля тих же місць, де перебуває й влітку. Для цього він вибирає більше глибокі місця.
Нересту харіуса передує хід вверх по течії. Статеве дозрівання в нього наступає в трьохрічному віці при розмірах тіла близько 20-23 см. Ікру відкладає в мілких місцях з швидкою течією і твердим дном. У самок довжиною 22-23 см налічувалося від 1,5 до 4,8 тис. ікринок.
Найбільше інтенсивно харіус росте в перші два-три роки життя - до настання полового дозрівання.
Харчується харіус різноманітною їжею. Він охоче поїдає всіляких комах, що падають на поверхню води. Значну частку в його харчуванні становлять придонні організми - личинки комах, переважно струмковики, а також черви. Іноді він може поїдати ікру риб, що відкладають її на камені.
Родина Щукові (Esocidae)
ЩУКА – Esox lucius.
Щука має подовжене стріловидне тіло, більшу й довгу голову із сильно витягнутим рилом і широкою пащею. Обидві щелепи виступають далеко вперед, причому нижня щелепа довша верхньої. Є іклоподібні зуби. За допомогою зубів щука лише втримує здобич, але не пережовує її - вона проковтує її цілком. Зуби в щуки непостійні. Вони випадають і замінюються новими, причому випадають не всі відразу, а поступово; відслуживши певний строк зуб випадає, а поруч з'являється інший. Очі в щуки розташовані на верхній частині голови, що дозволяє їй оглядати великий простір, не повертаючи голови. Спинний плавець далеко відсунутий назад і розташовується над анальним. Тіло покрите дрібною лускою, що заходить на щоки й зяброві кришки.
Забарвлення тіла щуки піддається значним змінам. Звичайно спина чорного кольору, збоку світліше, а черевна частина біла із сірими плямами. Збоку щуки засіяні невеликими білувато-жовтими й темними плямами; зливаючись, вони утворять різної ширини смужки. У глибоких водоймах забарвлення щуки темніше, ніж у мілких, зарослих водяними рослинами. Її молодь у порівнянні зі старими особинами забарвлена в більш світлі тони. Спинний, анальний і хвостовий плавці жовтувато-сірі з більшою кількістю темних плям. Грудні й черевні плавці жовтувато-червоні.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
