181017 (Економічний аналіз на основі звітності підприємства)

Вступ

Економічний аналіз є конкретною методологічною дисципліною. Він допомагає фахівцям оцінювати окремі господарські ситуації та розв’язувати комплексні економічні проблеми на підприємстві, а також у банківських, фінансових та державних установах. Економічний аналіз є складовою частиною економічної роботи на підприємстві. Він, як завершальний її етап, комплексно охоплює всі інші елементи цієї роботи. Економічний аналіз, який дає змогу правильно оцінити роботу підприємства і його підрозділів, виявити причини негараздів і наявні резерви, уможливлює значне поліпшення рівня всієї економічної роботи, робить її серйозним стимулом науково-технічного прогресу, підвищення ефективності виробництва.

Криза економіки України потребує активної аналітичної роботи, бо саме економічний аналіз дає змогу виявити й кількісно виразити залежності між результатами діяльності підприємств та ресурсами, заробітком, формами власності. Ринкові відносини потребують ґрунтовного аналізу ринкових ситуацій з тим, щоб визначити принципи дії ринкових механізмів. Такий аналіз у розвинутих країнах виявив цілу низку об’єктивних закономірностей і дав змогу планувати кількість товару відповідно до вимог споживачів.

Економіку, що відтворює сама себе, екстенсивно нарощує витрати, позбавлено гнучкості, мобільності й дійових стимулів, щоб іти нарівні з науково-технічним прогресом і мати за основний критерій якість продукції. Не спроможна вона також орієнтуватись на запити споживачів. Для виправлення цих деформацій необхідний економічний аналіз як засіб контролю.

За умов приватизації та ринкових відносин неминучим є перехід від нарощування валових обсягів виробництва до виробництва того, що дійсно потрібно, хай і в менших кількостях. І тут виникає необхідність збирання та аналізу інформації про стан і потреби ринку, без чого концепцію маркетингу буде позбавлено будь-якого сенсу. Очевидно, потрібна перебудова роботи наявних служб і створення нових для забезпечення інформацією і методикою аналізу, створення міжгалузевих і спеціалізованих банків даних, вивчення маркетингу.

Зараз для України актуальним є досвід високо розвинутих країн. Однак об’єктивний аналіз повинен брати до уваги й ті матеріальні передумови, що забезпечили успіх цим країнам. У міру становлення ринкових відносин масштаби виробництва, темпи його зростання повинні прискорюватись. Тому треба скоротити час між проведенням аналізу та використанням його висновків.

Поліпшення організації та повніше використання економічного аналізу в управлінні тісно пов’язані з усією системою вдосконалення господарського механізму в нашій країні, спрямованою на підвищення ефективності виробництва і якості праці в усіх ланках національної економіки.

Ринкова економіка характеризується динамічністю ситуацій. Це стосується і підприємства, і його зовнішнього середовища. За цих умов першорядну роль відіграє ситуаційний комерційний аналіз, заснований на комп’ютерній технології обробки оперативних інформаційних масивів.

Перед економічним аналізом як наукою за сучасних умов розвитку економіки постало багато проблем. Насамперед належить створити єдину систему економічного аналізу, яка б інтегрувала аналіз діяльності на всіх рівнях. З цим має бути пов’язана і система різнострокових прогнозів, що базувалися б на закономірностях, тенденціях і резервах, виявлених аналізом.

Треба створити єдину обґрунтовану систему оцінних показників ефективності господарювання підприємств і їхніх підрозділів. Вирішення актуальних проблем аналізу потребує широкого застосування економіко-математичних методів, електронно-обчислювальної техніки й персональних комп’ютерів. Це дасть змогу скоротити протяжність інформаційних потоків, знизити ймовірність помилок під час добору й передавання даних.

Дуже важливою є розробка багатоваріантних розв’язань аналітичних задач та методика вибору з них того варіанта, який буде оптимальним для заданих параметрів.

Метою економічного аналізу є сприяння виконання планів підприємств і їх підрозділів, а також інших господарських формувань, сприяння дальшому розвитку і поліпшенню економічної роботи завдяки підготовці проектів оптимальних управлінських рішень.

Основними завданнями економічного аналізу є:

• об’єктивна оцінка роботи підприємства і його підрозділів через порівняння результатів з витратами;

• виявлення впливу відповідних факторів на показники, які аналізуються, і вивчення причинних зв’язків;

• пошук наявних резервів підвищення ефективності виробництва;

• виявлення забезпеченості підприємства матеріальними, трудовими та фінансовими ресурсами;

• дослідження конкурентоспроможності свого підприємства і кон’юнктури ринку.

Економічний аналіз є актуальним і необхідним в процесі всієї діяльності підприємства і повинен проводитись досить детально, для того щоб бачити реальну картину на цьому підприємстві.

Джерелом для проведення економічного аналізу є звітність підприємства. В нашому випадку ми використовуємо Форму 1 «Баланс» та Форму 2 «Звіт про фінансові результати».

1. Аналіз платоспроможності та ліквідності

У ринковій економіці, коли можлива ліквідація підприємств унаслідок їх банкрутства, одним з найважливіших показників фінансового стану є ліквідність.

Фінансовий стан підприємств можна оцінити з погляду його короткострокової та довгострокової перспектив. У короткостроковій перспективі критерієм оцінки фінансового стану підприємства є його ліквідність і платоспроможність. Тобто здатність своєчасно і в повному обсязі розрахуватись за короткостроковими зобов’язаннями. Ліквідність підприємства – це його спроможність перетворювати свої активи на гроші для покриття всіх необхідних платежів.

Найліквіднішою є готівка. Наступним за рівнем ліквідності активом є короткострокові інвестиції, оскільки у разі необхідності їх швидко можна реалізувати.

Дебіторська заборгованість – теж ліквідний актив, оскільки передбачається, що дебітори оплатять рахунок у найближчому майбутньому.

Найменш ліквідним поточним активом є запаси, бо для перетворення їх на гроші спочатку треба їх продати. Отже, під ліквідністю будь-якого активу слід розуміти можливість перетворення його на гроші, а рівень ліквідності визначається тривалістю періоду, протягом якого відбувається це перетворення. Що коротшим є цей період, то вищою буде ліквідність даного виду активів.

Короткострокові зобов’язання – це борги, строк погашення яких не перевищує одного року. Коли настає строк платежу, у підприємства має бути достатньо грошей для сплати. Аналіз ліквідності балансу полягає в порівнянні коштів з активу, згрупованих за рівнем їхньої ліквідності, із зобов’язаннями за пасивом, об’єднаними за строками їх погашення і в порядку зростання цих строків.

2. Аналіз ліквідності балансу

Ліквідність балансу – це рівень покриття зобов’язань підприємства його активами, строк перетворення яких на гроші відповідає строкам погашення зобов’язань.

Для визначення ліквідності балансу необхідно порівняти підсумки за кожною групою активу і пасиву балансу.

Баланс буде абсолютно ліквідним, якщо задовольнятиме такі умови:

• Найбільш ліквідні активи перевищують негайні пасиви або дорівнюють їм.

• Активи, що швидко реалізуються, дорівнюють короткостроковим пасивам або більші за них.

• Активи, що реалізуються повільно, дорівнюють довгостроковим пасивам або більші за них.

• Активи, що важко реалізуються, менші за постійні пасиви.

Якщо на підприємстві виконуються перші три умови, тобто поточні активи перевищують зовнішні зобов’язання підприємства, то обов’язково виконується й остання умова, оскільки це свідчить про наявність у підприємства власних оборотних коштів, що забезпечує його фінансову стійкість. Невиконання однієї з перших трьох умов указує на те, що фактична ліквідність балансу відрізняється від абсолютної.

За даними таблиці баланс підприємства, що аналізується, є в основному ліквідним. На кінець звітного періоду:

А1 > П1

А2 > П2

А3 > П3

А4 < П4.

Проте абсолютно ліквідним баланс вважати не можна, оскільки в підприємства на кінець звітного періоду виникли проблеми з погашенням короткострокових кредитів, кредиторською заборгованістю за товари, роботи, послуги.

Якщо на підприємстві рівень ліквідності настільки великий, що після погашення найбільш термінових зобов’язань залишаються зайві кошти, то можна прискорити строки розрахунків з банком, постачальниками та іншими кредиторами.

Перспективну ліквідність можна визначити, порівнюючи активи, що реалізуються повільно, із довгостроковими пасивами, тобто з майбутніми надходженнями та платежами.

Баланси ліквідності за кілька періодів дають уявлення про тенденції зміни фінансового стану підприємства.

Для складання фінансового плану одним з джерел інформації є баланс ліквідності, з допомогою якого можна здійснювати прогнозні розрахунки на випадок ліквідації підприємства.

Розрахуємо та зіставимо групи активу та пасиву. На початок періоду:

А1= 10,9 тис.грн+47,1 тис.грн+77,4 тис.грн+1,5 тис.грн=136,9 тис. грн.

А2=10907,9 тис.грн+0,2 тис.грн+178,0 тис.грн+195,2 тис.грн=

=11281,3 тис. грн.

А3=3580,3 тис.грн+486,8 тис.грн+736,2 тис.грн+7,6 тис.грн=

=4810,9 тис. грн.

А4=3141,5 тис.грн+3,6 тис.грн+77,4 тис.грн=3222,5 тис. грн.

П1=9161,4 тис.грн+139,5 тис.грн+55,1 тис.грн+248,7 тис.грн+

+362,5 тис.грн+389,5 тис.грн=10356,7 тис. грн.

П2=2000 тис. грн.

П3=6169,3 тис.грн+(-0,3 тис.грн)=6169,0 тис. грн.

П4=925,9 тис. грн.

На кінець звітного періоду:

А1=63,0 тис.грн+2,6 тис.грн+294,8 тис.грн+1,5 тис.грн=361,9 тис. грн.

А2=2800,0 тис.грн+4137,9 тис.грн+25,9 тис.грн+237,4 тис.грн+

+382,7 тис.грн=7583,9 тис. грн.

А3=5390,9 тис.грн+1000,9 тис.грн+5074,7 тис.грн+9,9 тис.грн=

=11476,4 тис. грн.

А4=2,3 тис.грн+19,7 тис.грн+3921,9 тис.грн=3943,9 тис. грн.

П1=14567,5 тис.грн+138,3 тис.грн+77,4 тис.грн+398,7 тис.грн+

+420,2 тис.грн=15602,1 тис. грн.

П2=1525,4 тис.грн+290,0 тис.грн=1815,4 тис. грн.

П3=4690,4 тис.грн+0,3 тис.грн=4690,7 тис. грн.

П4=762,2 тис. грн.

На початок звітного періоду: На кінець звітного періоду:

136,9 > 10356,7 – не вірно 361,9 > 15602,1 – не вірно

11281,3 > 2000 7583,9 > 1815,4

4810,9 > 6169 – не вірно 11476,4 > 4690,7

3222,5 < 925,9 – не вірно 3943,9 < 762,2 – не вірно

неліквідне ліквідне

1. Аналіз ліквідності підприємства

В процесі цього аналізу виявляється здатність підприємства своєчасно розраховуватись по своїм обов’язкам в залежності від ліквідності власних активів. Аналіз ліквідності балансу полягає у зіставленні засобів по активу згрупованих по ступені ліквідності та розташованих в порядку її зменшення з обов’язками по пасивам, згрупованим по термінам погашення та розташованих у порядку збільшення цих строків.

Активи підприємства в залежності від рівня ліквідності поділяються на 4 групи:

А1 – найбільш ліквідні активи, які включають всі статті грошових коштів та короткострокові грошові вкладення.

А2 – активи, що швидко реалізуються але для їх перетворення на гроші потрібен певний час. Включають дебіторську заборгованість та інші активи.

А3 – активи, що реалізуються повільно та включають вкладення у виробничі запаси та інвестиції.

А4 – активи, що важко реалізуються і які передбачено використовувати в господарській діяльності протягом тривалого періоду. Включають вкладення в основні засоби та нематеріальні активи.

Перші три групи активів протягом поточного господарського періоду постійно змінюються і тому належать до поточних активів підприємства.

Пасиви підприємства згруповані за терміном погашення в 4 групи:

П1 – найбільш термінові обов’язки, які включають кредиторську заборгованість, розрахунки за дивідендами та позики, невиплачені в термін.

П2 – короткострокові пасиви, які включають короткострокові кредити банків, поточну заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями, векселі видані.

П3 – довгострокові пасиви, які включають довгострокові кредити та позики, а також майбутні видатки і платежі.

П4 – стійкі пасиви, які включають джерела власних засобів.

Підприємство буде ліквідним, якщо його поточні активи перевищуватимуть короткострокові зобов’язання. Підприємство може бути ліквідним у більшій чи меншій мірі. Якщо на підприємстві оборотний капітал складається в основному з коштів (грошей) та короткострокової дебіторської заборгованості, то таке підприємство вважають ліквіднішим, ніж те, де оборотний капітал складається в основному із запасів. Для оцінки реального рівня ліквідності підприємства необхідно провести аналіз ліквідності балансу.

Розрахуємо та проаналізуємо основні показники ліквідності.

На початок звітного періоду:

Коефіцієнт покриття:

= =

Уточнений коефіцієнт покриття:

= =