181017 (628891), страница 3
Текст из файла (страница 3)
Як правило, основною причиною змін структури кредиторської заборгованості є взаємні неплатежі. Це може підтвердити порівняльний аналіз дебіторської та кредиторської заборгованості.
Аналіз стану дебіторської та кредиторської заборгованості на кінець звітного періоду передбачає також її порівняльний аналіз. Результатом такого аналізу може бути виявлення збільшення або зменшення дебіторської або кредиторської заборгованості.
Як збільшення, так і зменшення дебіторської та кредиторської заборгованості можуть призвести до негативних наслідків для фінансового стану підприємства.
У процесі виробничої діяльності часто трапляються випадки, коли кредиторська заборгованість значно перевищує дебіторську.
Аналізуючи дані дебіторської і кредиторської заборгованості необхідно вивчити причини виникнення кожного виду заборгованості, виходячи з конкретної виробничої ситуації на підприємстві.
Розрахуємо показники оборотності дебіторської та кредиторської заборгованості за звітний період:
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості:
знайдемо 
:
Період оборотності: 
Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості:
знайдемо 
:
Період оборотності кредиторської заборгованості:
Частка дебіторської заборгованості в загальній сумі активів підприємства: 
– на початок періоду: 
– на кінець періоду: 
Частка дебіторської заборгованості в загальній сумі дебіторської заборгованості: 
– на початок періоду: 
– на кінець періоду: 
2.3 Аналіз оборотності запасів
Аналізуючи наявність, склад і структуру запасів, треба враховувати те, що вони повинні бути оптимальними. Для досягнення цієї оптимальності треба зробити обґрунтовані розрахунки потреби у запасах, налагодити стабільні договірні зв’язки з партнерами, які успішно виконують свої договірні зобов’язання, забезпечити належну організацію виробничого процесу тощо.
Для цього аналізу використовують:
Коефіцієнт оборотності запасів: 
Період зберігання запасів: 
3. Аналіз рентабельності підприємства
Відносну характеристику фінансових результатів діяльності господарюючих суб’єктів виражають показники рентабельності. За цими показниками доцільно проводити рейтингову оцінку ефективності сфер діяльності, вкладення капіталу, випуску продукції тощо. Вони є параметральними характеристиками факторного середовища прибутку.
Залежно від мети аналізу показники рентабельності доцільно об’єднати у такі групи:
-
показники рентабельності вкладеного капіталу;
-
показники рентабельності продукції.
Рентабельність є синтетичним вираженням ефективності різних сфер діяльності, тому її аналіз є узагальнюючим за найбільш укрупненими моделями факторних систем. Шляхом диференціації (подовження) факторних систем з використанням вихідної аналітичної інформації за всіма блоками комплексного економічного аналізу можна вийти на пайову участь всіх факторів виробничо-фінансової діяльності у зміні рівнів рентабельності. При розширенні факторної моделі аналізу рентабельності вкладеного капіталу в активи підприємства можна виділити пайову участь складових прибутку чи складових авансового капіталу.
Зміна рентабельності реалізованої продукції може оцінюватись за впливом факторів:
-
зміни структури і асортименту реалізованої продукції;
-
зміни собівартості реалізованої продукції;
-
зміни цін продажу.
В процесі цього аналізу встановлюється рівень прибутковості використання капіталу в цілому та окремих його частин. Для здійснення аналізу використовують наступні основні фінансові показники:
1. Рентабельність всіх використовуваних активів:
2. Рентабельність поточних активів:
3. Рентабельність інвестицій:
-
Рентабельність власного капіталу:
5. Рентабельність продажу продукції: 
6. Рентабельність поточних витрат:
Окремо необхідно проаналізувати рентабельність оборотних та необоротних активів. Розрахуємо її:
4. Аналіз фінансової стійкості
Головна умова ефективного функціонування підприємства в умовах ринкового середовища – стійкість його економіки. Для кожного господарюючого суб’єкта існує: внутрішня, фінансова та загальна стійкість. Внутрішня стійкість досягається при такому стані економіки підприємства, який забезпечує досить високий фінансовий результат його діяльності. Фінансова стійкість досягається при стабільному перевищенні доходів над витратами, вільному маневруванні грошовими коштами та стійкому економічному зростанні. Загальна стійкість характеризується позитивним сальдо чистого грошового потоку (перевищенням позитивного грошового потоку над негативним).
Фінансова стійкість визначається раціональною забезпеченістю потреб підприємства фінансовими ресурсами для ефективної діяльності в ринкових умовах.
Для проведення аналізу фінансової стійкості використовуються наступні основні фінансові показники:
Коефіцієнт автономії:
;
на початок звітного періоду: 
на кінець звітного періоду:
Коефіцієнт фінансування: 
;
на початок звітного періоду: 
на кінець звітного періоду: 
Коефіцієнт довгострокової фінансової незалежності:
;
на початок звітного періоду: 
на кінець звітного періоду: 
Коефіцієнт маневреності власних засобів:
;
на початок звітного періоду: 
на кінець звітного періоду: 
Коефіцієнт реальної вартості основних засобів: 
на початок звітного періоду: 
на кінець звітного періоду: 
Коефіцієнт реальної вартості нематеріальних активів:
на початок звітного періоду: 
на кінець звітного періоду: 
.
Висновки
Зробивши розрахунок показників ліквідності ми бачимо що на початку звітного періоду підприємство було неліквідним, тому що найбільш ліквідні активи набагато менші за найбільш термінові обов’язки, а активів, що важко реалізуються більше, ніж стійких пасивів. На кінець звітного періоду підприємство стало відносно ліквідним – активів, що реалізуються повільно стало більше при зменшенні довгострокових пасивів. Ці зміни могли відбутись при удосконаленні процесу виробництва та інших факторів, які впливають на діяльність підприємства.
Розрахувавши оборотний капітал підприємства ми бачимо що на кінець звітного періоду він зменшився. А після розрахунку коефіцієнта маневреності підприємства можна зробити висновок що фінансовий стан підприємства погіршився, тому з кредитами можуть виникати певні складнощі.
Розрахувавши показники платоспроможності ми бачимо що вона знизилась на кінець періоду, але надходження готівки збільшились; також збільшились і матеріальні витрати на виробництво. При цьому збільшилась сума активів але зменшився прибуток.
Зробивши розрахунки основних фінансових показників аналізу оборотності активів ми бачимо великий період оборотності активів, окрім оборотності грошових коштів, які обертаються швидко.
Проаналізувавши дебіторську та кредиторську заборгованість ми бачимо що період оборотності кредиторської заборгованості більший ніж період оборотності дебіторської заборгованості. Також ми бачимо що частка дебіторської заборгованості протягом періоду зменшилась. З’ясували що підприємство не має сумнівних боргів, що свідчить про надійних покупців.
Розрахувавши період зберігання запасів, ми бачимо що він складає 72,4 дні. Цей показник треба зменшувати тому що чим менший період зберігання запасів, тим ефективніше працює підприємство і більше отримує прибутку.
Проаналізувавши всі основні фінансові показники рентабельності ми бачимо що вони є невеликими. Це свідчить про низький рівень прибутковості вкладеного капіталу.
Розрахувавши основні показники фінансової стійкості підприємства ми бачимо що всі вони на кінець звітного періоду зменшились. Це свідчить про погіршення фінансового стану підприємства
Керівництву підприємства необхідно шукати нові шляхи покращення виробництва: вдосконалювати технологічні процеси, ефективніше використовувати запаси, розширювати виробництво. Причиною для зменшення прибутку могли стати простої виробництва з різних причин: збої технічного процесу, невиходи на роботу працівників, несвоєчасні поставки матеріалів від постачальників.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
