Зміст

Вступ

1. Теоретичні основи аналізу реалізації продукції та прибутку від реалізації

1.1 Характеристика реалізації продукції як об’єкту аналізу

1.2 Критерії визнання доходу від реалізації продукції

2. Динаміка та структура об’ємів реалізації продукції

3. Аналіз прибутку від реалізації

3.1 Динаміка зміни прибутку від реалізації

3.1.1 Динаміка зміни прибутку від реалізації

3.1.2 Динаміка зміни частки прибутку від реалізації у виторзі

3.1.3 Баланс товарної продукції й аналіз напруженості плану

3.2 Факторний аналіз прибутку від реалізації

3.2.1 Вплив зміни обсягу реалізації

3.2.2 Вплив зміни оптових цін

3.2.3 Вплив зміни собівартості

3.2.4 Вплив зміни структури продукції

4. Шляхи можливого підвищення цін та збільшення прибутку від реалізації продукції

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

Вступ

За умов ринкової економіки господарчим суб’єктом (підприємством) надані широкі права і можливості у реалізації своїх економічних інтересів, вибору способів організації виробництва, збуту продукції. При цьому підприємства виходять із власних ресурсних можливостей з врахуванням широкого спектру факторів, які впливають на ефективність використання виробничого потенціалу. Економічний аналіз обов’язково повинен передувати прийняттю науково обґрунтованих рішень на бухгалтерському рівні управління. Аналіз має не лише виявити хиби, а й розкрити можливості подальшого зростання економіки. За цих умов зростає важливість проведення своєчасного економічного аналізу в промисловості, зокрема таких важливих показників, як показники випуску готової продукції і її реалізації.

Реалізація продукції впливає на фінансові результати роботи підприємства. Крім того, реалізація продукції – це основне джерело формування доходу підприємства. Тому техніко-економічний аналіз роботи підприємства починається з аналізу випуску та реалізації продукції, у вивченні обсягу виробництва, темпів його зростання, тобто у оцінці виконання плану виробництва та реалізації продукції.

При виборі теми враховувалось слідуюче:

- актуальність теми, виходячи із перспективи розвитку об’єкта дослідження та економіки держави в цілому;

- достатню кількість статистичних даних для розкриття змісту теми;

- відсутність реорганізації об’єкту за весь період дослідження (5 років), що дало змогу зробити об’єктивний аналіз даних.

Тема курсової роботи була виконана на прикладі діяльності окремого підприємства виробництва і торгівлі, та його виробничої, комерційної діяльності.

Виконуючи курсову роботу, були закріплені і заглиблені теоретичні знання, опановані навички самостійного розв’язання організаційно-економічних питань.

Цілями курсової роботи є:

- поглиблення та закріплення теоретичних знань у зборі та обробці економічної інформації;

- використання різноманітних методів при економічному аналізі (графічного, спостереження, середніх та відносних величин, вибіркового, обробки рядів динаміки, простих та комбінаційних групувань, взаємозв’язків та інших);

- виявлення реальних шляхів підвищення ефективності виробництва, реалізації та комерційної діяльності підприємств.

Курсова робота складається із змісту, вступу, теоретичного розділу, де освітлюється теорія питання, аналітичного розділу, розділу, де вказуються невикористані резерви щодо реалізації та надаються пропозиції щодо їх використання, висновків та пропозицій, списку джерел використаної літератури, а також додатків (копії форм фінансової звітності, вихідні дані для проведення економічного аналізу тощо).

Метою даної роботи є аналіз реалізації продукції і прибутку від реалізації продукції, а також ознайомлення з сучасними критеріями характеристики продукції, методики аналізу динаміки цих критеріїв.

Завданням даної роботи є характеристика і аналіз обсягу і асортименту реалізації продукції і узагальнення резервів росту обсягу реалізації продукції.

В роботі показано своє бачення проблеми резервів росту обсягу реалізації продукції.

Дана курсова робота на тему “Аналіз реалізації продукції і прибутку від реалізації” виконана на основі даних підприємства – ТОВ “КВАЗАР Микро”.

1. Теоретичні основи аналізу реалізації продукції та прибутку від реалізації

1.1 Характеристика реалізації продукції як об’єкту аналізу

Продукція, виготовлена на будь-якому підприємстві, як правило, підлягає реалізації.

Реалізація - це процес продажу готової продукції, товарів або виконаних робіт і наданих послуг.

Процес продажу завершує кругообіг засобів і створює передумови для відновлення нового кругообігу. Важливість даного процесу полягає в тому, що на цьому етапі продукція підприємства знаходить своє суспільне застосування Якщо продукт потрібен суспільству для задоволення виробничих або особистих потреб, то він буде реалізований (із урахуванням ринкового закону попиту і пропозиції) і за нього підприємство отримає грошові кошти, за рахунок чого буде придбана нова партія сировини, з якої знову буде виготовлена продукція. З'являться кошти і для оплати праці робітників і службовців, для розширення виробництва тощо.

Реалізована продукція (РП) – це продукція, яка надана споживачеві і за яку надійшли кошти на розрахунковий рахунок підприємства або можуть надійти у зазначений термін:

(1)

де

- залишки готової нереалізованої продукції відповідно на початок і кінець планового періоду, грн.;

- залишки продукції наданої, за яку термін оплати не настав, відповідно на початок і кінець року;

Реалізація продукції проводиться відділами збуту підприємства, які зобов’язані максимально скорочувати складські запаси та забезпечити своєчасне надходження платежів за реалізовану продукцію.

Фінансовий відділ контролює виконання реалізації готової продукції, а також слідкує, щоб відповідні відділи своєчасно роздивлялись претензії покупців та причини, які примусили їх відмовитись від оплати рахунків за надану продукцію і надані послуги.

Об’єм реалізації залежить від об’єму наданих товарів та послуг та надходження платежів покупців. Тому об’єм реалізованої продукції відрізняється від наданої на суму залишків наданих товарів, але ще несплачених.

Перед тим, як аналізувати виконання плану реалізації, потрібно перевірити його обумовленість, відповідність можливостям випуску товарної продукції та попередніх залишків нереалізованої продукції.

На підприємствах проводиться кожноденний чи подекадний оперативний аналіз виконання плану виробництва продукції. Дані про випуск продукції за день зіставляють з планом, а потім виявляють виконання плану виробництва продукції. За декаду та наростаючим висновком – з початку місяця. Так як вивчити причини відхилення від плану можна тільки на основі аналізу виконання плану, то кожен день аналізують дані за попередній день.

Реалізованою називають продукцію промислового підприємства, що відвантажена споживачу і за яку на розрахунковий рахунок надійшли грошові кошти.

На відміну від товарної продукції, що вироблена і підготовлена для її включення в народногосподарський оборот, реалізована продукція вже вступила в цей оборот. Водночас вона ідентична товарній продукції за сукупністю тих елементів, що її становлять. В обсяг реалізованої продукції за звітний період входять вартість:

- готових виробів;

- напівфабрикатів власного виробництва, реалізованих на стороні;

- продукція допоміжних і побічних цехів, що реалізована на сторону;

- робіт промислового характеру, виконаних на замовлення зі сторони і оплачених у звітному періоді.

Продукція вважається реалізованою з моменту її оплати, а інколи і після оформлення її відповідними документами. Вартість модернізації, капітального і середнього ремонтів власного устаткування і транспортних засобів, а також робіт промислового характеру, виконаних для власного підприємства, включається у реалізовану продукцію з моменту відбиття їх на рахунку «Реалізація», що, до речі, доводить постійний зв’язок економічних та облікових дисциплін. Арифметично реалізована продукція дорівнює відвантаженій продукції мінус зміна залишків відвантаженої, але неоплаченої продукції. Це заводський метод визначення реалізованої продукції.

По виробничому об'єднанню загалом обсяг реалізованої продукції визначається як вартість продукції, що виготовлена всіма виробничими одиницями і реалізована об'єднанням за його межі і підпорядкованим об'єднанню самостійним підприємствам, та продукція, яка виготовлена і реалізована самостійними підприємствами, підпорядкованими виробничому об'єднанню.

Реалізована продукція оцінюється в оптових цінах підприємства, що закладені у план виробництва, і фактично діючих оптових цінах підприємства та використовується для визначення суми прибутку від реалізації й пов'язаних з ним фінансових показників.

У практиці планування та оцінки виконання завдання по реалізованій продукції допускають деякі відхилення від заводського методу. Підприємства, які передають напівфабрикати свого виробництва із цеху в цех (для подальшої переробки) не за собівартістю, а за встановленими оптовими цінами, визначають обсяг реалізованої продукції з введенням внутрішньозаводського обороту, якщо такий порядок передбачений планом (це має місце на підприємствах і в об'єднаннях харчової, легкої та деяких інших галузей промисловості). Зрозуміло, що таке відхилення зумовлює на цих підприємствах єдиний метод визначення величини валової, товарної і реалізованої продукції, проте порушує ідентичність у визначенні обсягу реалізованої продукції.

Між розглянутими показниками обсягу промислової продукції існує взаємозв'язок, який можна охарактеризувати за допомогою ряду методів, серед яких слід виділити так званий коефіцієнтний.

Суть коефіцієнтного методу полягає в тому, що аналіз взаємозв'язків базується на попередньому визначенні ряду відносних показників, які відбивають співвідношення обсягів валового обороту, валової, товарної, відвантаженої і реалізованої продукції.

Замінивши всі елементи моделі символами, взаємозв'язок показників можна подати у такому вигляді:

РП=ВО-Кв-Кт-Кв-Кр,

де РП - обсяг реалізованої продукції;

Кр - коефіцієнт реалізації, який виражає, скільки гривень реалізованої продукції припадає у даному періоді на 1 грн. відвантаженої продукції;

Кв - коефіцієнт відвантаження, який показує, скільки гривень відвантаженої продукції припадає на 1 грн. виробленої товарної продукції. Чим більший цей показник, тим швидше відбувається відправка готової продукції споживачам;

Кт - коефіцієнт товарної виробленої валової продукції, що відбиває, скільки гривень товарної продукції припадає на 1 грн. виробленої валової продукції;

Кв - коефіцієнт, який відбиває співвідношення валової продукції і валового обороту. Чим більший цей показник, тим менший внутрішній оборот і вищий ступінь готовності виробів підприємства.

1.2 Критерії визнання доходу від реалізації продукції

Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 15 "Дохід" визначено критерії визнання доходу для трьох типів операцій: реалізації продукції (товарів), надання послуг і використання активів підприємства, які приносять відсотки, роялті та дивіденди іншими сторонами (рисунок 1).

Критерії визнання доходу застосовуються до кожного типу операцій, проте стандартом визначено обставини, за яких вони застосовуватимуться до кожної з трьох категорій доходу. Ці критерії, звичайно, застосовуються окремо до кожної операції. Водночас, за певних обставин, додержуючи принципу превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми), критерії визнання застосовуються до:

• окремих тотожних елементів операції, коли компенсація охоплює одночасно і реалізацію продукції (товарів), і окремо супутню послугу (наприклад, коли ціна реалізації продукції (товару) включає певну суму за подальше обслуговування, ця сума відстрочується і визначається як дохід за період, впродовж якого здійснюється обслуговування);

• двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті господарської операції (операцій) (наприклад, підприємство може продати товари (продукцію) і одночасно укласти окрему угоду на придбання товарів (продукції) у майбутньому. У такому разі дві операції розглядаються разом). Визнання доходу за сутністю операції подано на рисунку 2

Рисунок 1. Критерії визнання доходу

Дохід від реалізації продукції (товарів, інших активів) повинен визнаватися у разі наявності всіх таких умов:

• покупцеві передані ризики й вигоди, пов'язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив);

• підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами),

• сума доходу може бути достовірно визначена;

• впевненість, що в результаті операції збільшаться економічні вигоди підприємства,

• втрати, пов'язані з операцією, можуть бути достовірно визначені.

Достовірність вимірювання витрат, які були або будуть понесені в зв'язку з операцією, визначає вигнання доходу від продажу. Так, якщо понесені витрати або ті, що будуть понесені в зв'язку з операцією, неможливо достовірно виміряти, дохід від продажу не визнається. Цей критерій випливає з принципу відповідності доходів і витрат. За цим принципом для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. Інакше кажучи, коли визнається дохід, визнаються і пов'язані з ним витрати, включаючи оцінку майбутніх витрат. Звичайним прикладом майбутніх витрат, які будуть оцінені і нараховані, є гарантійні витрати. Якщо майбутні витрати не можна достовірно оцінити, визнання доходу відкладається доти, поки сума таких витрат буде найбільш достовірно оцінена або фактично понесена.

За таких обставин будь-яка вже отримана компенсація за реалізацію товарів визнається як зобов'язання або відкладений прибуток.

Застосування принципу нарахування та принципу відповідності доходів та витрат, фактичне надходження грошових коштів чи грошових еквівалентів під час визнання доходів зумовлюють розподіл доходів та витрат відповідно на фактичні, відстрочені та нараховані.