175857 (626607), страница 4

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 4)

АВ - адміністративні витрати;

ВЗ - витрати на збут;

ІОВ - інші операційні витрати;

ФД - фінансові доходи, включаючи доходи від участі в капіталі;

ФВ — фінансові витрати, включаючи втрати від участі в капіталі;

ІД; ІВ - відповідно інші доходи та витрати,

або

Пч = Пзд – ПП. + НД - НВ - ПНП,

де Пч - прибуток чистий;

ПП - податок на прибуток;

НД; НВ - відповідно надзвичайні доходи та витрати;

ПНП - податки з надзвичайного прибутку.

Вплив кожного конкретного показника, що складає прибуток (збиток) на суму фінансового результату, знаходять шляхом визначення відносних відхилень фактичних значень показників чинників від плану чи значення за базисний період. Відносні відхилення — це зміна суми показника чинника за період (або порівняно з планом) лише за рахунок зміни рівня цього показника у відсотках до роздрібного товарообороту без урахування зміни обсягів валової виручки. Він визначається за формулою

де ΔПзд - зміна суми прибутку від звичайної діяльності до оподаткування за рахунок зміни рівня валового прибутку;

Р_РН1 та Р_{РН0 -} рівні реалізованого накладення у відсотках до роздрібного товарообороту відповідно за звітний і базисний (або плановий) періоди;

РТО_{1 -} обсяг роздрібного обороту за звітний період.

При цьому зміни в рентабельності товарообороту за рахунок рівня реалізованого накладення визначають за формулою

ΔР_ЗД = (Р_РН1 – Р_РН0)

Аналогічно розраховується міра впливу на рентабельність і суму прибутку кожного чинника, що входить до балансу прибутку, але напрям впливу не завжди відповідає напряму відносного відхилення.

Якщо між показником чинника і балансовим прибутком існує прямий зв'язок ("більше — більше", "менше — менше"), то знак відхилення співпадає зі знаком впливу. Це відповідає випадку з товарооборотом, реалізованим накладенням, іншими оперативними, фінансовими та іншими доходами.

Але якщо зв'язок між сумою прибутку і показником чинника зворотний ("більше — менше", "менше — більше"), то знак впливу протилежний знаку відхилення. Наприклад, збільшення адміністративних витрат, витрат на збут, фінансових та інших видів витрат, призводить до зменшення суми прибутку і тоді

Додатково розраховується вплив на суму прибутку змін в обсягах роздрібного товарообороту. Вважається, що цей чинник впливає лише на зміни в сумі прибутку, а на рівень рентабельності — ні. Таке припущення дає можливість спростити розрахунки. Тут нехтують тим, що збільшення обсягів обороту приводить до зниження рівня витрат обігу із умовно-постійних статей, і навпаки.

Вплив обсягів роздрібного товарообороту на суму балансового прибутку визначають за формулою

Чинники, що формують балансовий прибуток підприємства, наведені в табл. 4.1.

Таблиця 4.1. Чинники, що формують прибуток від реалізації за 1 і 2 квартали 2003 р. (у тис.грн)

За даними табл. 4.1. сума прибутку від реалізації зросла на 140 - 52 = 88 (тис. грн). У тому числі чинники балансу прибутку зумовили її зменшення на

-7,70 -12,25 -17,50 - 36,75 + 4,20 = -70 (тис. грн).

Ці самі чинники вплинули і на зниження рівня рентабельності обороту на 2,00 відсоткових пункти,

4,00 - 6,00 = -2,00,

або

-0,22 - 0,35 - 0,5 - 1,05 + 0,12 = -2,00.

Вплив збільшення обсягів обороту зумовив збільшення суми балансового прибутку на

Баланс впливу чинників

140,00 - 52,00 = 88,00 = 158,00 - 70,00.

Аналіз надзвичайних доходів і витрат передбачає вивчення їх структури і динаміки, виявлення основних джерел доходів і причин виникнення витрат.

Результатами такого аналізу є розробка заходів і рекомендацій щодо запобігання виникненню надзвичайних подій, особливо тих, що пов'язані з виникненням витрат.

Аналіз чинників за наведеними методиками дає можливість виявити основні резерви збільшення валового прибутку від реалізації товарів, а саме:

1) збільшення фізичного обсягу товарообороту, тобто кількості проданих товарів за умови, що роздрібна ціна такого товару вища від оптової або хоча б дає можливість покрити всі змінні витрати обігу і створює рівень (коефіцієнт) покриття з додатними значеннями;

2) збільшення роздрібних цін на товари збільшує лише номінальну суму валового прибутку. Реально вона не зростає, оскільки в ході інфляції доходи знецінюються;

3) досягти збільшення суми реалізованого накладення можна і за рахунок формування оптимальної структури роздрібного товарообороту. З цією метою зі складу обороту виключають низькодохідні і збиткові товари та нарощують обсяги реалізації високодохідних. Але при цьому необхідно обов'язково враховувати еластичність споживчого попиту і його вплив на можливі обсяги продажу, оскільки, якщо високодохідні товари не користуються попитом, то додаткова сума накладення не буде одержана з причин зменшення обсягів реалізації товарів.

Висновки

Головними задачами аналізу реалізації продукції та розрахунків з покупцями є:

перевірка напруженості планових завдань;

оцінка виконання плану і зміни в об’ємі реалізації, складу та якості продукції;

встановлення причин відходження від плану і змін по відходженню до попереднього періоду

виявлення резервів подальшого росту реалізації продукції, покращення її складу та якості.

Контролюється виконання плану через вартісний показник по натурально-речовому складу продукції, оскільки у виконання плану реалізації зараховується фактично реалізована продукція в межах запланованої суми лише при умові, що план постачання виконано повністю всіма без винятку покупцями у відповідності з договірними умовами по відношенню до кількості, асортименту, якості виробу.

Для підприємства дуже важливо проводити аналіз реалізованої продукції, аналізувати виконання плану по реалізації та інші плани, щоб виявити недоліки і усувати їх, поки вони не призвели до негативних результатів.

Загальний аналіз господарської діяльності підприємства показує, що в порівнянні з попереднім роком підприємство збільшило свій прибуток від реалізації на 2,27 %, незважаючи на збільшення собівартості продукції. Це зв'язано з підвищенням обсягів на 1 050 000 грн., у той час як собівартість збільшився на 800 000 грн.

Балансовий прибуток також зріс на 0,81 %, але його ріст “пригальмувало” збільшення позареалізаційних витрат на 1,23 % і зменшення позареалізаційних доходів на 0,29 %. Сприятливо ж позначилося збільшення прибутку від реалізації продукції на 1,52 %.

План по одержанню прибутку від реалізації міг бути перевиконаний у більшому процентному відношенні, якби не значне зниження показника прибутку по залишках нереалізованої продукції, що пов'язано з великим зниженням рівня оптових цін і збільшенням собівартості.

Факторний аналіз прибутку від реалізації показує, що незважаючи на ріст собівартості, що привів до зменшення прибутку на 300 000 грн., загальний показник збільшився за рахунок збільшення обсягу продажу, що збільшило прибуток на 109 000 грн.; збільшення оптових цін збільшило показник прибутку на 370 000 грн.; і структурні зрушення також вплинули на збільшення прибутку на 73 200 грн..

Список використаної літератури

1. Баканов М.И., Шеремет А.Д. «Теория экономического анализы: учебник.». - М.: Финансы и статистика, 2006г.- 288с.

2. Бандурака О.М., Коробов Н. Л., Орлов П. /., Петрова К. Л. Фінансова діяльність підприємств: Підручник. — К.: Либідь, 2005.

3. Бланк Й. А. Управление прибьілью. —К.: Ника-Центр, Зльга, 2006.

4. Белявский Л.К., Ряузов Н.Н., Ряузов Д.Н. Статистика торговли:Учебник.-2-е изд..-М.:Финансы и статистика,2009.

5. Бланк И.А. Управление торговыми предприятиями: Учебник.-М.:ЭКМОС,2007.

6. Герасименко С.С., А.В.Головач, А.М.Єріна та ін. Статистика: Підручник.-2-ге вид., перероб. і допов.-К.: КНЕУ,2007.

7. Головач О.В. Статистика: Підручник.-К.:Вища школа,2003.

8. Голуб Л.Н. Социально-экономическая статистика: Учеб. пособие для студентов высш.учеб.заведений.-М.:Гуманит.изд.центр ВЛАДОС,2008.

9. Горькавий В.К. Статистика: Підручник.-К.:Вища школа, 2003.

10. Жмайлов В.М., Курган Л.І., Муштай В.А. Статистика.Розділ”Індекси”. Методичні вказівки та завдання для практичних і самостійних занять для студентів очної та заочної форм навчання економічного і агрономічного факультетів.-Суми,2009.

11. Загуменов М.М. Обсяг реалізації як найбільш ґрунтовний об'єкт оподаткування в умовах виходу України з кризи // Проблеми фінансово-кредитного регулювання в перехідній економіці: Збірник наукових праць НАН України. Інститут економіки. - К. — 2006. — С. 50.

12. Ефимова О. В. Финансовый анализ. — М., 2006.

13. Ефимова М.Р. и др. Общая теория статистики. -М.:Финансы и статистика,2001.

14. Иванов Ю.Н., Каразинова С.Е., Громыко Г.Л. Экономическая статистика: Учебник.-2-е изд. доп.-М.:ИНФРА,2006.

15. Кулинич О.І. Теорія статистики.-К.: Вища школа,2002.

16. Калина А.В., Осокіна В.В. Економічна теорія і практика господарювання: Навч. посібник. – 2-ге видання. – К.: МАУП, 2005. – 308 с.

17. Крейнина М.Н. «Финансовое состояние предприятия. Методы оценки».- М..: ИКЦ «Дис», 2007г- 224с.

18. Панкратов Ф.Г., Серегина Т.К. Комерческая деятельность: Учебник.- 3-е изд.-М.: Информационно-внедрический центр “Маркетинг”,2007.

19. Практикум по теории статистики:Учебн. пособие/ Под ред. Р.А.Шмойловой.-М.: Финансы и статистика, 2005.

20. Родионова В. М., Федотова М. А. Финансовая устойчивость предприятии в условиях инфляции. — М.: Перспектива, 2005.

21. Савицкая Г. В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия. Учеб. пособие. — Минск; М.: ИП «Зкоперспектива», 2005.

22. Статистика рынка товаров и услуг/Под ред. И.К.Беляевского.-М.,2005.

23. Статистика комерческой деятельности: Учебник/ Под ред. И.К.Беляевского, О.И. Башиной.-М.: Финстатформ, 2006.

24. Статистика: Курс лекций/ Харченко Л.П., Долженова В.Г., Ионин В.Г. и др.- Новоссибирск: Изд-во НГАЭиУ,М.:ИНФРА-М., 2007.

25. Фінанси підприємств за редакцією кандидата економічних наук, професора А.М.Поддєрьогіна.- Київ,2007

26. Царенко О.М. Економічний аналіз діяльності підприємств агропромислового комплексу: Навч.посібник.-К.: Вища школа,2005.

27. Шеремет А.Д., Сайфулин Р.С. «Методика финансового анализа» - М.: ИНФРА- М, 2006г. - 176с.

Характеристики

Список файлов курсовой работы