154500 (Особливості фізичного розвитку дітей дошкільного віку), страница 3

У віці 12 –15 років відмічається швидкий ріст маси серця. До 15 років вона збільшується в 15 разів у порівняння з вагою новонародженого. Проте в цьому віці серце має недостатню м’язову масу та з трудом викидає із шлуночків великий об’єм крові. Крім того, в цьому віці відмічається невідповідність між розмірами серця та просвітом судин, так як остання розвиваються повільніше ніж серце. Ця обставина тягне за собою деяке забруднення кровообігу , що виражається в більш легкому підвищенні артеріального тиску, особливо при м’язовій діяльності.

До 18 років серцево – судинна система стає більш стійкою до різних впливів дякуючи більш вдосконаленій, ніж в попередньому віці, нервової регуляції її діяльності.

1.6 Кров та кровотворні органи

Кров постачає клітинам тканин та органів поживні речовини та кисень. В кров же поступають із органів та тканин продукти розпаду ( сечовина, вуглекислота та інші ). З припиненням доступу крові до органу припиняється його функція та наступає омертвіння.

Співвідношення різних елементів крові ( картина крові ) на протязі розвитку дитини періодично змінюється. Періодичність цих змін співпадає з періодичністю по відношенню до діяльності кровотворних органів: кісткового мозку, селезінки та печінки, які знаходяться в самому тісному зв’язку через нервову систему.

Кістковий мозок виконує двояку функцію. З однієї сторони, він приймає участь в процесі росту та розвитку кісткової тканини, а з другої – являється органом кровотворення.

В періоди посиленого росту організму кістковий мозок знаходиться в стані напруження через великі запити по відношенню до нього, пов’язаних з ростом та кровотворенням. В такі періоди кістковий мозок не може самостійно справитися з цим завданням та частково кровотворна функція переходить до інших органів кровотворення. В першу чергу ця функція передається печінці.

Великий відсоток гемоглобіну ( вище 100 ) та велика кількість еритроцитів ( близько 6 000 000 ) при народженні до 5 – 6 дня життя дитини знижується, що пов’язано із зниженням еритобластичної функції кісткового мозку. Потім до 3 – 4 років кількість гемоглобіну та еритроцитів дещо збільшується. В 6 – 7 років в прямому зв’язку з бурним ростом відмічається деяке уповільнення в збільшення числа еритроцитів та відсоткового вмісту гемоглобіну. З 8 – річного віку, коли еритобластична функція кісткового мозку знову починає підвищуватися, відмічається одночасно наростання еритроцитів та гемоглобіну.

В насиченні еритроцитів гемоглобіном також існує визначена вікова закономірність. Високий цвітний показник, рівний при народження 1,0, в подальшому знижується до 0,7 – 0,8. Існуюча різниця у вмісту гемоглобіну у дівчаток та хлопчиків відсутня.

Вміст гемоглобіну в крові розцінюється: від 8,8 г % та нижче – як низький, від 10,4 до 11,6 г % - як нормальний та більше 11,7 г % - як високий.

Більш характерна зміна білої крові по віковим категоріям. Білі кров’яні тільця виконують більш захисну функцію у боротьбі з інфекціями. Число лейкоцитів в 1 мм³ крові дитини ясельного, дошкільного та молодшого шкільного віку більш вище, ніж у дорослих. Лейкоцитарна формула крові дітей цих віків також значно відрізняється від такої ж у дорослих.

Високий вміст лімфоцитів та мала кількість нейтрофілів в перші роки життя дитини постійно вирівнюється, досягаючи до 5 – 6 років майже однакових цифр. Після цього відсоток нейтрофілів сильно зростає, а процент лімфоцитів понижується.

Малий вміст нейтрофілів, а також недостатня їх зрілість частково пояснюється відносно великою схильністю дітей молодшого віку до інфекційних хвороб.

У дітей перших років життя до того ж фагоцитарна активність нетрофілів найбільш низька. Проте до 4 – річного віку величини показників фагоцитозу ( фази захоплення та перетравлення ) стають такими ж високими як і в дорослих. По відношенню до різних мікроорганізмів величина показників фагоцитарної активності нейтрофілів, так як і бактерицидної функції шкіри, відображають стан імунної системи та змінюються в залежності від сезонів року.

В період бурного росту внаслідок великої напруги органи кровотворення відрізняються підвищеною чутливістю до неблагоприємної дії зовнішнього середовища. Недостатнє перебування дітей на свіжому повітрі, непомірне навантаження та інші порушення гігієнічних вимог нерідко тягнуть за собою малокрів"я.

Неправильне примінення ( дозування ) сонячних ванн або штучне опромінення оказують негативний вплив на організм дітей, особливо на кістковий мозок. Останній починає виробляти більшу кількість незрілих кров"яних тілець.

1. Органи травлення

В 6 – 7 місяців у дитини починають прорізатися перші молочні зуби.

До 1 року їх буває 8 ( різці ), а до 2 – х років – 20. Молочні зуби в порівняння з постійними більш ніжні, легко руйнуються та ламаються. У віці 6 –7 років у дітей починається зміна молочних зубів на постійні. Спочатку з’являються 4 великих корінних зуба, потім поступово, в тому ж порядку, в якому з’явилися, випадають молочні зуби та виростають постійні. В 7 – 8 років міняються 4 внутрішніх різця; в 8 – 9 років – 4 зовнішніх різця; в 10 – 12 – 4 клики; в 12 –14 років – 4 великих корінних зуба. Зубна емаль постійних зубів у дітей більш тонка, ніж у дорослих. Як результат постійні зуби у дітей можуть легко піддаватися пошкодженню. В зв’язку з цим особливо важливо вимагати від дітей ретельного виконання правил гігієни зубів та рота та своєчасно проводити санацію ротової порожнини.

Слинні залози сформовані до моменту народження, проте в перші місяці життя функціонують недостатньо, внаслідок чого спостерігається відома сухість слизової оболонки рота ( перші 6 місяців ). Виділення слини, а також шлункового соку виникає рефлекторним шляхом при подразненні чутливих нервів, розміщених в слизовій оболонці ротової порожнини та органів нюху. Рефлекторно починається виділення слини та шлункового соку при вигляді їжі та відповідних звукових подразників ( стук столовим прибором та ін. ).

Стравоход у дітей коротший ніж у дорослих, він покритий ніжною, легко ранимою слизовою оболонкою та бідний на еластичну тканину. Ці особливості диктують необхідність ретельної кулінарної обробки їжі.

Шлунок інтенсивно росте на першому році життя та більш повільніше в послідуючі 10 років. Невелика у дітей також кислотність шлункового соку та вміст в ньому травних ферментів. Ці особливості спонукають більш часті прийоми їжі невеликими порціями.

Довжина шлунку у дітей відносно більша, ніж у дорослих. У дорослого довжина кишечника перевищує довжину тіла в 4, 5 рази, а у грудної дитини – в 6 разів. Особливо інтенсивно кишечник росте до 3 – х років, а в останні періоди розвитку дітей довжина кишечника збільшується рівномірно. Слизова оболонка кишечника добре розвинена, ніжна, в ній багато кровоносних та лімфатичних судин. Дані особливості сприяють кращому всмоктуванню в лімфу та кров поживних речовин.

М’язовий шар кишечника та його еластичні волокна розвинуті у дітей менше, ніж у дорослих. В зв"язку з цим перистальтика у дітей слабша. Цими особливостями пояснюється схильність до запорів.

Існує думка, що зміна молочних зубів на постійні відображає розвиток всіх органів травлення. Так, з появленням постійних зубів закінчується диференціювання залозистого апарату шлунку. Свого кінцевого формування органи травлення досягають в 14 – 16 років.

1.8 Обмін речовин

В тісному взаємозв’язку з інтенсивним ростом та розвитком всього організму знаходиться обмін речовин. Обмін речовин являється основною умовою життя. Із зовнішнього середовища організм захоплює кисень та різні поживні речовини, необхідні для побудови клітин його органів та тканин, а також для компенсації енергетичних затрат, пов’язаних у людини з творчою діяльністю та фізичною працею різної інтенсивності.

Продукт розпаду, що утворюється в результаті життєдіяльності організму, потрапляє в зовнішнє середовище. Інтенсивність обміну речовин тим вища, ніж менша дитина, і відповідно більша його поверхня тіла, менш вдосконалена нервова система та ендокринний апарат.

Правильність мінерального обміну має велике значення для розвитку та нормальної життєдіяльності всіх клітин його організму.

Суттєву роль в цьому грають солі натрію, кальцію, калію, магнію, заліза, фосфору та ін. З обміном кальцію та фосфору, займаючи особливе місце в мінеральному обміні дитини, пов’язаний ріст кісток, правильність зневапнення , окостеніння хрящів та стан окисних реакцій в організмі.

У дітей молодшого віку основний обмін за 24 години дорівнює 950 – 1000 великих калорій. Приблизно стільки ж калорій в доповнення до основного обміну дитину потрібно для компенсації затрат, пов’язаних з її діяльністю ( рухливі ігри, розваги, учбові заняття, різні види праці та ін.).

У витраченні енергії, пов’язаної з м’язовою діяльністю, у дітей, так як і в дорослих, проявляється залежність від характеру рухів.Енергетичні затрати тим вищі, чим з більшою силою скорочуються м’язи, чим інтенсивніший рух і чим більша група м’язів приймає участь у русі.

Таблиця 4 Затрати енергії при різних видах м’язової діяльності у дітей ( в калоріях на годину).

Дитина 2 – 3 - х років при ходьбі затрачує в 2, а при бігу в 4 рази більше енергії, чим при сидінні. ( табл. 4 ).