151834 (Електроосвітлювальна та опромінювальна установка в телятнику)

Зміст

Вступ

1. Аналіз об’єкту проектування. Визначення коефіцієнтів відбиття поверхонь в приміщеннях об’єкту проектування

2. Вибір джерела світла

3. Вибір системи і виду освітлення, норм освітленості, коефіцієнтів запасу використання світлового потоку

4. Розрахунок освітлення основних приміщень методом коефіцієнту використання світлового потоку

5. Перевірка точковим методом відповідності фактичної освітленості нормованій в контрольних точках (з найкращою і найгіршою освітленістю) в основному приміщенні

6. Розрахунок освітлення в допоміжних приміщеннях за методом питомої потужності, або за прямими нормативами

7. Світлотехнічна відомість проекту

8. Вибір та розрахунок опромінювальної установки УО-4М

9. Компоновка освітлювальної та опромінювальної мереж

10. Вибір та розрахунок проводів, спосіб їх прокладки

11. Вибір і розрахунок комунікаційно-захисних апаратів і щитів

12. Складання специфікації на світлотехнічне обладнання, провідники і матеріали

13. Розробка заходів щодо правильної експлуатації електрообладнання, техніки безпеки та екології на об’єкті проектування

14. Техніко-економічне обгрунтування ефективності опромінювальної установки

Список використаної літератури

Вступ

Електричне освітлення та оптичне випромінювання є важливим технологічним фактором, за допомогою якого можлива інтоксикація різноманітних процесів сільськогосподарського виробництва. Воно відіграє важливу роль у життєдіяльності людей і тварин, суттєво впливає на урожайність рослин.

Неможливо собі уявити якусь сучасну підприємницьку діяльність людей у темну пору доби без електричного освітлення. Тому, для забезпечення потреб народного господарства і різних видів засобів, фабрик тощо, наша промисловість випускає 2,5 млрд. шт.. ламп у широкому асортименті і різного призначення . Останнім часом розвивається ринок іноземних джерел оптичного випромінювання і світильників всесвітньо відомих фірм. На потреби освітлення в сільському господарстві витрачається більше 15% від усієї використаної електроенергії.

Якість освітлення, економія електричної енергії, матеріальних і трудових ресурсів знаходяться в прямій залежності від рівня інженерних рішень, які ми приймаємо, в першу чергу на стадії проектування освітлювальних та опроміню вальних установок.

Проектування освітлювальних установок пробує творчого підходу з використанням інженерних рішень.

Проектування освітлювальних і опромінювальних установок повинно базуватись, перш за все, на максимально використаних уже діючих перевірених практикою наукових і інженерних рішень, технічних проблем, їх економічному аналізі, оцінці умов застосування та можливості вдосконалення і модернізації.

В свою чергу ми, як майбутні працівники сільськогосподарського виробництва, в плані електричної енергії, повинні навчитись і засвоїти, як найкраще використовувати електроенергію без втрат матеріальних цінностей даного господарства на такий товар, як електрична енергія.

Отже, в даний курсовій роботі ми повинні спроектувати електроосвітлювальну та опромінювальну установку в телятнику, вибрати джерело світла та тип світильника.

1. Аналіз об’єкту проектування. Визначення коефіцієнтів відбиття поверхонь в приміщеннях об’єкту проектування

Як об’єкт проектування вибираємо телятник на 122 голови телят, довжина якого 78 м, а ширина 9м. Висота стелі 3,5м. Він має 3 приміщення, характерис-тики яких наведені в таблиці 1.

Специфікація приміщень Таблиця 1

Коефіцієнти відбиття поверхонь в приміщеннях об’єкту проектування:

1. стеля 50 % ;

1. стіни 50 % ;

1. підлога 30 %

2. Вибір джерела світла

Із всього вибору ламп, що випускаються промисловістю серед джерел світла для освітлення приміщень найбільше використовують лампи розжарювання і люмінесцентні лампи. В основних виробничих приміщеннях призначених для утримання сільськогосподарських тварин і птиці при системі загального рівномірного освітлення рекомендуються газорозрядні лампи; для підсобних приміщень, а також вівчарень – лампи розжарювання. Лампи розжарювання допускається також використовувати і в приміщеннях основного виробничого призначення.

З газорозрядних ламп в даний час набули широкого розповсюдження люмінесцентні лампи низького тиску типу ЛБ, ЛБР, що мають переваги перед лампами розжарювання: висока світловіддача, великий строк служби і різноманітний спектральний склад випромінювання. Але вони мають і свої недоліки: висока собівартість, наявність ПРА, залежність роботи лампи від якості напруги живлення, температури і вологості в приміщенні..

Лампи розжарювання випускаються в широкому асортименті, прості за будовою, дешеві та надійні в експлуатації. Недоліки: низька світловіддача та обмежений строк роботи.

При рівнях нормативної освітленості до 50 лк при виборі джерела світла перевагу надають лампам розжарювання. Джерела світла, як і інші світлотехнічні вироби потрібно вибирати згідно діючим стандартам на напругу мережі 220 В.

Зовнішнє освітлення слід виконувати за допомогою ламп розжарювання.

3. Вибір системи і виду освітлення, норм освітленості, коефіцієнтів запасу використання світлового потоку

Для основного приміщення вибираємо систему загального освітлення з рівномірним і локалізованим розміщення світильників.

В освітлювальних установках існують такі види освітлення: робоче, чергове, аварійне, охоронне, архітектурне, декоративне та інші.

В нашому випадку ми застосовуємо лише робоче та чергове освітлення. Світлотехнічна арматура є частиною світильника, яка призначена для перерозподілу світла лампи, для її кріплення і підключення до системи живлення, для захисту лампи від механічних пошкоджень і ізоляції її від навколишнього середовища.

Світильник складається із світлотехнічної арматури і лампи, тому при комплектних поставках вибираємо тип світильника під лампу. Тип світлотехнічної арматури (світильника) вибирамо із врахуванням його світлорозподілу (класу світлорозподілу або кривої сили світла), умов навколишнього середовища в освітлюваному приміщенні і економічності.

В нашому випадку приймаємо світильники класу прямого світла (П), для яких найменша відносна відстань між світильниками має найменше значення. При цьому збільшується кількість світильників в приміщенні і зменшується їх одинична потужність.

В основних приміщеннях, висота яких становить 3,5 м , можна використати світильники з люмінісцентними лампами. У допоміжних виробничих приміщеннях можна використовувати світильники з лампами розжарювання. Розрахунок електричного освітлення приміщення для телят виконуємо за методом використання світлового потоку, що застосовується при розрахунках загального рівномірного освітлення горизонтальної поверхні в закритих приміщеннях, а також робимо перевірку за допомогою точкового методу. Інші приміщення розраховуємо по питомій потужності.

Коефіцієнт запасу вибираємо в залежності від характеристики приміщення і типу джерела світла по галузевим нормам освітлення, спеціальній довідковій літературі. При розрахунку освітленості в любій точці враховуємо світлові потоки найближчих світильників. Для урахування дії віддалених світильників і відбитих потоків в розрахунковій формулі використовуємо коефіцієнт додаткової освітленості. Його значення залежить від коефіцієнтів відбивання стін і стелі приміщення і від світлорозподілу світильників, тобто від їх типу. Коефіцієнт запасу для освітлювальних установок сільськогосподарських приміщень з лампами розжарювання приймається рівним 1,15 (Л.1 дод 7).

4. Розрахунок освітлення основних приміщень методом коефіцієнту використання світлового потоку.

Довжина приміщення для телят – А = 78 м, ширина – В = 9м, площа – S = 702м², висота – Н = 3,5м.

Коефіцієнти відбиття - r_с = 50 % ; r_ст = 50 % ; r_п =30 % .

Навколишнє середовище –нормальне.

Прийнята система загального рівномірного освітлення.

Вид освітлення - робоче.

Коефіцієнт запасу - к = 1,3 , коефіцієнт нерівномірності освітлення – Z = 1,15.

Світильники з люмінісцентними лампами ЛСП15 1 х 40. Найвигідніша відносна відстань - l = L / Н_р= 1,5.

Число світильників в приміщенні визначаємо з умови найкращої відносної відстані між ними по відомих параметрах приміщення: довжині, ширині і розрахунковій висоті.

Розрахункова висота визначається по формулі:

H_р = H – h_с – h_р ,

де H_р – розрахункова висота, м;

Н – висота приміщення, м;

h_с – відстань від стелі до світлового центру світильника;

h_р – рівень робочої поверхні над підлогою, м .

Н_р = 3,5 – 0,8 – 1 = 1,7 м

Для прийнятого типу світильника по кривій силі світла (КСС) приймаємо значення найвигіднішої відносної відстані між світильниками  і визначаємо розрахункову відстань між світильниками L,

L = l H_р, м

де L – відстань між світильниками, м.

l – найвигідніша відносна відстань.

l для даного типу світильника має слідуючі значення:  = 1,4  1,6;

Вибираємо l = L / Н_р= 1,5.

L = 1,5· 1,7 = 2,55 м

Приймаєм L = 2,6 м.

Визначаємо кількість світильників по довжині приміщення

N_а = ; L_c = 0,5 • L ;

де А – довжина приміщення, м;

N_а – кількість світильників в ряду

N_а =

Приймаємо N_а – 29 шт

Визначаємо кількість світильників по ширині приміщення

N_в = =

Приймаємо N_в – 4 шт

Визначаємо кількість світильників в приміщенні:

N = N_а ·N_в = 29 · 4 = 116 шт

Визначаємо розрахунковий світловий потік лампи

Ф_л =

де Е_н− нормована освітленість у приміщенні, Е_н = 100 Лк;

S – площа приміщення, S = 702 м²;

N – кількість світильників у приміщенні

К_з – коефіцієнт запасу, К_з = 1,3;

z – коефіцієнт нерівномірності світлового потоку для світильників з ЛЛ : z = 1,15;

η – коефіцієнт використання світлового потоку.

Для визначення η приймаємо коефіцієнт відбиття світлового потоку беремо згідно табличних данних [Л.1, дод. 5]

Далі визначаємо індекс приміщення по формулі:

і = =

Отже згідно (Л1 дод 5) коефіцієнт використання світлового потоку 41%

Отримані дані підставляєм у формулу:

Ф_л = лм

По [Л.1 дод.1] вибираєм лампу світловим потоком наближаючи до розрахункового

Вибираєм лампу ЛДЦ 40, Р_л = 40 Вт

Ф_л = 2340 лм

Визначаємо фактичну освітленість :

Е_ф = Е_н ·

де m – кількість ламп у світильнику

Е_ф = 100 · лк

Визначаєм відхилення освітленості

Е % =