151791 (Дослідження приладів по вимірюванню вологості), страница 2
Описание файла
Документ из архива "Дослідження приладів по вимірюванню вологості", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "физика" из , которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "курсовые/домашние работы", в предмете "физика" в общих файлах.
Онлайн просмотр документа "151791"
Текст 2 страницы из документа "151791"
У зв'язку із цим характеристики вологості, а також величини й одиниці вологості підрозділяються на характеристики вологовмісту.
Вологовміст - величини й одиниці, що виражають реальну кількість вологи в речовині. Основною характеристикою вологовмісту є абсолютна вологість, обумовлена як кількість вологи в одиниці об'єму:
(1)
До цього класу характеристик можна віднести парціальний тиск водяних пар у газах, абсолютну концентрацію молекул води для газу, близького до ідеального, обумовлену як:
(2)
де Т – абсолютна температура, n0 – постійна Лошмидта, рівна числу молекул ідеального газу в 1 див3 при нормальних умовах, тобто при p0= 760 Торр= 1015 Гпа й T0 = 273,1б К. Часто використовується така характеристика абсолютної вологості як крапка роси, тобто температура, при якій дана абсолютна вологість газу стає 100%. Ця характеристика привнесена в гігрометрію метеорологам і, тому що є найбільш характерною при визначенні моменту випадання роси й визначення її кількості.
Вологостан - процентне співвідношення, рівне відношенню абсолютної вологості до максимально можливого при даній температурі:
(3)
Відносна вологість може характеризуватися так званим дефіцитом парціального тиску, рівного відношенню парціального тиску вологи до максимально можливого при даній температурі. Дуже рідко в вимірах можна зустріти дефіцит крапки роси.
Зв'язок між температурою й максимально можливою абсолютною вологістю дається рівнянням пружності насичених пар води. Це рівняння має вигляд:
(4)
На практиці частіше користуються таблицею тиску насичених пар над плоскою поверхнею води або льоду при різних температурах. Ці дані наведені в табл. 1.
Таблиця 1. Тиск насичених пар над плоскою поверхнею води
t°c | Рнк, мбар | Анкг/м3 | t°C | Рнк, мбар | Анкг/м3 |
0 | 6,108 | 4,582 | 31 | 44,927 | 33,704 |
1 | 6,566 | 4,926 | 32 | 47,551 | 35,672 |
2 | 7,055 | 5,293 | 33 | 50,307 | 37,740 |
3 | 7,575 | 5,683 | 34 | 53,200 | 39,910 |
4 | 8,159 | 6,120 | 35 | 56,236 | 42,188 |
5 | 8,719 | 6,541 | 36 | 59,422 | 44,576 |
6 | 9,347 | 7,012 | 37 | 62,762 | 47,083 |
7 | 10,013 | 7,511 | 38 | 66,264 | 49,710 |
8 | 10,722 | 8,043 | 39 | 69,934 | 52,464 |
9 | 11,474 | 8,608 | 40 | 73,777 | 55,347 |
10 | 12,272 | 9,206 | 41 | 77,802 | 58,366 |
t°c | Рнк, мбар | Анкг/м3 | t°C | Рнк, мбар | Анкг/м3 |
11 | 13,119 | 9,842 | 42 | 82,015 | 61,527 |
12 | 14,017 | 10,515 | 43 | 86,423 | 64,839 |
13 | 14,969 | 11,229 | 44 | 91,034 | 68,293 |
14 | 15,977 | 11,986 | 45 | 95,855 | 71,909 |
15 | 17,044 | 12,786 | 46 | 100,89 | 75,686 |
16 | 18,173 | 13,633 | 47 | 106,16 | 79,640 |
17 | 19,367 | 14,529 | 48 | 111,66 | 83,766 |
18 | 20,630 | 15,476 | 49 | 117,40 | 87,772 |
19 | 21,964 | 16,477 | 50 | 123,40 | 92,573 |
20 | 23,373 | 17,534 | 51 | 129,65 | 97,262 |
21 | 24,861 | 18,650 | 52 | 136,17 | 102,153 |
22 | 26,430 | 19,827 | 53 | 142,98 | 107,268 |
23 | 28,086 | 21,070 | 54 | 150,07 | 112,581 |
24 | 29,831 | 22,379 | 55 | 157,46 | 118,125 |
25 | 31,671 | 23,759 | 56 | 165,16 | 123,900 |
26 | 33,608 | 25,212 | 57 | 173,18 | 129,917 |
27 | 35,649 | 26,743 | 58 | 181,53 | 136,009 |
28 | 37,796 | 28,354 | 59 | 190,22 | 142,700 |
29 | 40,055 | 30,048 | 60 | 199,26 | 149,482 |
30 | 42,430 | 31,830 |
На стандартних довідкових даних, наведених у табл. 1, засновані практично всі перерахування характеристик вологості. На їхній основі можна, наприклад, по відомій абсолютній вологості й температурі знайти відносну вологість, крапку роси й т.д., виразити практично будь-яку характеристику вологості газів.
Серед приладів для виміру вологості найбільш масовими є прилади для визначення змісту води в газах - гігрометри. Для виміру вологості твердих і сипучих тіл найчастіше використовуються ті ж гігрометри, тільки процес підготовки проби до аналізу містить у собі переклад вологи в газову фазу, що потім і аналізується. Існують у принципі методи безпосереднього виміру змісту вологи в рідинах і у твердих тілах, наприклад, методом ядерного магнітного резонансу. Прилади, побудовані на такому принципі, досить складні, дороги й вимагають високої кваліфікації оператора.
Гігрометри як самостійні прилади є одними із самих затребуваних вимірювальних приладів, оскільки з давніх часів у них бідували метеорологи. По зміні вологості, також як по зміні тиску й температури, можна пророкувати погоду, можна контролювати комфортність життєзабезпечення в приміщеннях, контролювати різного роду технологічні процеси. Наприклад, контроль вологості на електростанціях, на телефонних станціях, на поліграфічному виробництві й т.д. і т.п. є визначальним у забезпеченні нормального режиму функціонування.
Затребуваність гігрометрів породила розробки й виготовлення великої кількості різних типів приладів. Більшість вимірників вологості являють собою датчики вологості з індикатором або аналоговим сигналом, або сигналу в цифровій формі. Оскільки індикаторами є здебільшого або механічні пристрою, або електровимірювальні прилади, розглянуті в попередніх розділах, зупинимося на датчиках вологості, що визначають майже всі функціональні можливості гігрометрів.
Датчики гігрометрів можна класифікувати за принципом дії на наступні типи:
волосяні датчики, у яких використовується властивість волосся змінювати довжину при зміні вологості;
ємнісні датчики, у яких при зміні вологості змінюється електрична ємність конденсатора з гигроскопичним діелектриком;
резистивні датчики, у яких змінюється опір провідника, на поверхню якого нанесений гігроскопічний шар;
пьезосорбціонні датчики, у яких волога, поглинена гігроскопічним покриттям, змінює власну частоту коливань пьезокристала, на поверхню якого нанесений шар;