132941 (Проблема самосвідомості особистості), страница 6

Висновок до другого розділу

Самосвідомість є частиною свідомості, а точніше його особливою формою. Самосознання припускає виділення і отліченіе людиною самого себе, свого Я від навколишнього світу. Самосвідомість-це усвідомлення людиною своїх дій, почуттів, думок, мотивів поведінки, інтересів, свого, положення в суспільстві. Воно виступає й у формі індивідуального і у формі соціальної самосвідомості. Самосвідомість рефлексивно з його допомогою людина оцінює себе, своє місце в житті і суспільстві, свої вчинки.

Самосвідомість виникла не як духовного дзеркала для дозвільної самомилування людини. Воно з'явилося у відповідь на заклик суспільних умов життя, які з самого початку вимагали від кожної людини уміння оцінювати свої вчинки, слова і думки з позиції певних соці ¬ альних норм.

Феномен самосвідомості, який здається чимось дуже простим і очевидним, у дійсності виявляється дуже складним, різноманітним, що знаходяться в дуже непростих відносинах зі своїм носієм,що розвиваються, і мінливим в процесі включення людини в систему колективної практичної діяльності і поміж людських відносин.

Розділ 3. Експериментально-психологічні методи дослідження

3.1 Тест-опитувальник самоставлення (В.В. Столін, С.Р. Пантелєєв)

Мета: дослідження особливостей самоставлення.

Тест опитувальник самоставлення (ТСО) побудований відповідно сразработанной В. В.Столін ієрархічної моделлю структури самоставлення і дозволяє виявити три рівні самоставлення, що відрізняються за ступенем узагальненості:

1) глобальне самоставлення;

2) самоставлення, диференційоване за самоповаги, аутосімпатіі, самоінтересу і очікуванням ставлення до себе;

3) рівень конкретних дій (готовність до них) у відношенні до свого "Я".

В якості вихідного приймається відмінність змісту "Я-образу" (знання або уявлення про себе, в тому числі і у формі оцінки вираженості тих чи інших рис) і самоставлення. Опитувальник включає наступне шкали:

Глобальне самоставлення - внутрішньо недиференційований почуття "за" і "проти" самого себе.

Самоповага - шкала з 15 пунктів, що об'єднали твердження стосовно "внутрішньої послідовності", "саморозуміння", "самовпевненості".Мова йде про той аспект самоставлення, який емоційно і змістовно об'єднує віру в свої сили, здібності, енергію, самостійність, оцінку своїх можливостей, контролювати власне життя і бути самопоследовательним, розуміння самого себе.

Аутосімпатія - шкала з 16 пунктів, що об'єднує пункти, в яких відображається дружність-ворожість до власного "Я". У шкалу увійшли пункти, що стосуються "самоприйняття", "самозвинувачення".У змістовному плані шкала на позитивному полюсі об'єднує схвалення себе в цілому і в деталях істотних, довіру до себе і позитивну самооцінку, на негативному полюсі, - бачення в собі переважно недоліків, низьку самооцінку, готовність до самозвинувачення.Пункти свідчать про таких емоційних реакціях на себе, як роздратування, презирство, глузування, винесення самопріговоров ("і по заслузі тобі").

Самоінтерес - шкала з 8 пунктів, відображає міру близькості до самого себе, зокрема інтерес до власних думок і почуттів, готовність спілкуватися з собою "на рівних", впевненість у своїй цікавинки для інших.

Очікуване відношення від інших - шкала з 13 пунктів, що відображають очікування позитивного або негативного ставлення до себе оточуючих.

3.2 Тест самоактуалізації (САТ)

Мета: діагностика особливостей самоактуалізації.

Методика представляє собою перелік суджень і може битьіспользована як для індивідуального, так і для групового обстеження. Пункти тесту, залишені без відповіді, або ті, в яких відзначені обидва варіанти, при обробці не враховуються.У разі, якщо кількість таких пунктів перевищить 10% від їх загальної кількості (13 і більше), результати дослідження вважаються недійсними.

Інструкція до методики не обмежує часу відповідей, хоча практика показує, що в нормі вона звичайно не перевищує 30-35 хвилин.

При обробці результатів тестування підрахунок "сирих" балів здійснюється за допомогою ключів. Кожна відповідь, що співпадає з варіантом, вказаним в ключах, оцінюється в 1 бал. Потім підраховується сума балів, набраних випробовуваним по кожній шкалою.

Інтерпретація результятов.

Шкала компетентності у часі (Тс) включає 17 пунктів.Високий бал за цією шкалою свідчить, по-перше, про здатність суб'єкта жити справжнім, тобто переживати справжній момент свого життя у всій його повноті, а не просто як фатальне наслідок минулого або підготовку до майбутньої «справжнього життя»;по-друге, відчувати нерозривність минулого, сьогодення і майбутнього, тобто бачити своє життя цілісною. Саме таке світовідчуття, психологічне сприйняття часу суб'єктом свідчить про високий рівень самоактуалізації особистості.

Низький бал за шкалою означає орієнтацію людини лише на один з відрізків тимчасової шкали (минуле, сьогодення або майбутнє) і (або) дискретне сприйняття свого життєвого шляху.

Шкала підтримки (I) - найбільша шкала тесту (91 пункт) - вимірює ступінь незалежності цінностей і поведінки суб'єкта від впливу ззовні («внутрішня-зовнішня підтримка»).Людина, яка має високий бал за цією шкалою, щодо незалежний у своїх вчинках, прагне керуватися в житті власними цілями, переконаннями, установками та принципами, що, однак, не означає ворожості до оточуючих і конфронтації з груповими нормами.Він вільний у виборі, не схильний до зовнішнього впливу («зсередини направляється» особистість).

Низький бал свідчить про високий ступінь залежності, конформності, несамостійності суб'єкта («ззовні направляється» особистість), зовнішньому локусі контролю.Зміст цієї шкали, на наш погляд, найбільш близько саме до цього останнього поняття. Як теоретичні роботи, так і психологічна практика свідчать про правомірність включення зазначеної шкали в методику як базової.

Додаткові шкали

1.Шкала ціннісних орієнтацій (SAV) (20 пунктів) вимірює, якою мірою людина поділяє цінності, властиві самоактуалізірующейся особистості (Тут і далі високий бал за шкалою характеризує високий ступінь самоактуалізації).

2.Шкала Гнучкості поведінки (Ех) (24 пункти) діагностує ступінь, гнучкості суб'єкта в реалізації своїх цінностей в поведінці, взаємодії з оточуючими людьми, здатність швидко й адекватно реагувати на мінливу ситуацію.

3.Шкала сензитивності до себе (Fr) (13 пунктів) визначає, якою мірою людина віддає собі звіт у своїх потребах і почуттях, наскільки добре відчуває і рефлексує їх.

4. Шкала спонтанності (S) (14 пунктів) вимірює здатність індивіда спонтанно і безпосередньо висловлювати свої почуття.Високий бал за цією шкалою не означає відсутності здатності до продуманим, цілеспрямованим діям, він лише свідчить про можливість і іншого, не розрахованого заздалегідь способу поведінки, про те, що суб'єкт не боїться вести себе природно і розкуто,демонструвати оточуючим свої емоції.

5. Шкала самоповаги (Sr) (15 пунктів) діагностує здатність суб'єкта цінувати свої достоїнства, позитивні властивості характеру, поважати себе за них.

6.Шкала самоприйняття (Sa) (21 пункт) реєструє ступінь прийняття людиною себе таким, як є, незалежно від оцінки своїх достоїнств і недоліків, можливо, всупереч останнім.

7. Шкала Подань про природу людини (Nc) складається з 10 пунктів.Високий бал за шкалою свідчить про схильність суб'єкта сприймати природу людини в цілому як позитивну («люди в масі своїй швидше ласкаві») і не вважати дихотомії мужності - жіночності, раціональності - емоційності і т.д. антагоністичними і нездоланними.

8.Шкала Синергії (Sy) (7 пунктів) визначає здатність людини до цілісного сприйняття світу і людей, до розуміння пов'язаності протилежностей, таких як гра і робота, тілесне і духовне та ін

9. Шкала Прийняття агресії (А) складається з 16 пунктів.Високий бал за шкалою свідчить про здатність індивіда приймати своє роздратування, гнів та агресивність як природне прояв людської природи. Звичайно ж, мова не йде про виправдання свого антисоціальної поведінки.

10.Шкала Контактний (С) (20 пунктів) характеризує здатність людини до швидкого встановлення глибоких і тісних емоційно-насичених контактів з людьми або, використовуючи вже стала звичною у вітчизняній соціальній психології термінологію, до суб'єкт-суб'єктним спілкуванню.

11.Шкала пізнавальних потреб (Cog) (11 пунктів визначає ступінь вираженості у суб'єкта прагнення до придбання знанні про навколишній світ.

12. Шкала Креативності (Сr) (14 пунктів) характеризує вираженість творчої спрямованості особистості.

3.3 Шкала Т. В. Демба-С. Я. Рубінштейн

Основне призначення методики полягає у вивченні самооцінок особистості за заданими характеристиками. Пропонується декілька горизонтальних ліній у 10см, кожна лінія представляє собою шкалу оцінювання здоров'я, розуму, щастя, самої особистості.Зліва знаходяться найбільші вольові, найрозумніші, найздоровіші, добрі, найщасливіші, самі товариські, найкращі, найздібніші, самі сміливі люди. Праворуч - навпаки, безвольні, дурні й т.д. Випробуваний повинен відзначити знаком "х" на лінії місце, де він знаходиться.Інтерпретація дається на підставі оцінки місця розташування на лінії по кожному з параметрів (підраховується відстань від відмітки, зробленої випробуваним до правого кінця шкали).Отримані дані за методикою дозволяють судити не тільки про загальний самоприйняття (прийняття себе) і приватних самооцінка, але і дозволяє виявити глобальне емоційно-ціннісне ставлення індивіда до свого "Я" - рівень самоприйняття.Така методика дає можливість не тільки виявити самооцінку індивіда, а й порівняти з груповим показником.

Діагностичні особливості методики полягають у простоті проведення і організації дослідження, можливо робити повторні заміри, а також у варіативності характеристик для самооцінки.Реєстровані показники: самооцінка волі, самооцінка розуму, самооцінка доброти, самооцінка здоров'я, самооцінка щасливе, самооцінка товариськості, оцінка себе як хорошу людину, самооцінка хисту.

Висновок до третього розділу

У методиці розгляду самосвідомості були використані наступні методи: Тест-опитувальник самоставлення (В. В. Столін, С. Р. Пантелєєв) по якому відбувається дослідження особливостей самоставлення,

Тест самоактуалізації, де розглядається діагностика особливостей самоактуалізації, а також Шкала Т. В. Демба-С. Я. Рубінштейн, де основне призначення полягає у вивченні самооцінок особистості за заданими характеристиками.

ВИСНОВКИ

Таким чином, самосвідомість - це вищий рівень розвитку свідомості людини, основа формування її розумової активності і самостійності особистості в її судженнях, відносинах, діях і вчинках.Самосвідомість - це усвідомлення особистістю своїх можливостей у конкретних умовах життя і діяльності.

У першому розділі, я розглянула теоретичний аналіз літературних джерел з проблеми самосвідомості у вітчизняній і зарубіжній психології.

Як вітчизняні, так і зарубіжні психологи відзначають, що становлення самосвідомості включено в процес становлення особистості і тому воно не підлаштовується під нього, а є одним з компонентів особистості.

Загальновизнана багаторівнева структура самосвідомості.Залежно від підстави поділу прийнято виділяти: когнітивний компонент, основу якого становить процес самопізнання, афективний компонент, в основі якого лежить самоставлення, і поведінковий компонент, який характеризується процесом саморегуляції.

У другому розділі, я розглянула структуру самосвідомості. Самосвідомість-це усвідомлення людиною своїх дій, почуттів, думок, мотивів поведінки, інтересів, свого, положення в суспільстві. Воно виступає й у формі індивідуального і у формі соціальної самосвідомості. Самосвідомість рефлексивно з його допомогою людина оцінює себе, своє місце в житті і суспільстві, свої вчинки.

Самосвідомість виникла не як духовного дзеркала для дозвільної самомилування людини. Воно з'явилося у відповідь на заклик суспільних умов життя, які з самого початку вимагали від кожної людини уміння оцінювати свої вчинки, слова і думки з позиції певних соціальних норм.

Феномен самосвідомості, який здається чимось дуже простим і очевидним, у дійсності виявляється дуже складним, різноманітним, що знаходяться в дуже непростих відносинах зі своїм носієм,що розвиваються, і мінливим в процесі включення людини в систему колективної практичної діяльності і поміж людських відносин.

У третьому розділі для розгляду самосвідомості я використала наступні методи:

1. Тест-опитувальник самоставлення (В. В. Столін, С. Р. Пантелєєв) по якому відбувається дослідження особливостей самоставлення;

2. Тест самоактуалізації, де розглядається діагностика особливостей самоактуалізації;

3. А також Шкала Т. В. Демба-С. Я. Рубінштейн, де основне призначення полягає у вивченні самооцінок особистості за заданими характеристиками.

Список використаної літератури

1. Альбуханова-Славская К.А. Активность и сознание личности как субъекта деятельности // Психология личности. Активность и развитие личности. - М., 1989.- С. 126

2. Альбуханова-Славская К.А., Воловикова М. И., Елисеев В. А. Проблемы исследования индивидуального сознания // Психологический журнал. - 1991. - Т. 12, №4-С.27-40.

3.Анцыферова Л.И. Принцип связи психики и деятельности и методология психологии.//Методологические и теоретические проблемы психологии. /Под ред. Е. В. Шороховой. – М.: Наука,1969. -С.176