131929 (Теорії і техніки особистісної психокорекції основаної на теорії екзистенціалізму), страница 4
Описание файла
Документ из архива "Теорії і техніки особистісної психокорекції основаної на теорії екзистенціалізму", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "психология" из , которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "курсовые/домашние работы", в предмете "психология" в общих файлах.
Онлайн просмотр документа "131929"
Текст 4 страницы из документа "131929"
Для підвищення впевненості використовують наступні 5 процедур:
Знаходження відповіді, навчання реагуванню збільшує впевненість за допомогою моделювання(як відкритого, так і схованого) і інструктування. Увага приділяється як вербальним, так і не вербальним компонентам впевненого поводження.
Відтворення відповіді викликає нову відповідну реакцію за допомогою рольової гри, репетицію поводження і тренування.
Удосконалювання відповіді шліфує і закріплює нові форми поводження за допомогою відповідного зворотного зв'язку, критики керівництва.
Когнітивне переструктурування кидає виклик ірраціональним переконанням, що заважають прояві впевненості в собі, пропонуючи нову інформацію, що підвищує впевненість.
Генералізація досвіду – спроба вивести нові форми поводження в реальне життя і застосувати їх у різноманітних ситуаціях. Цей метод, використовують доти, поки клієнт не досягне необхідного рівня впевненості.
-
Так само одним з методів корекції, є тренінг самоствердження.
Оцінка сильних і слабких сторін навичок впевненості в собі звичайно виробляється на ранніх стадіях. Бути впевненим у собі – значить уміти визначати і виражати свої бажання, потреби, любов, роздратування, критику.
Клієнтові пропонується:
-
Скласти докладний список соціальних ситуацій, при яких він відчуває страх або виявляє недостатню впевненість у собі.
-
У кожній ситуації визначити одну або кілька альтернативних поведінкових реакцій, що відбивають обмірковану впевненість у собі, і за допомогою якої можна перебороти страх. Обговорити пропозицію з тренером.
-
Повторювати заплановані починання в зміні поводження по ступені труднощів. Поділити роль з одним із тренерів, або тренуватися перед дзеркалом. Реакції, що не виникали дотепер необхідно закріпити, відчути, а потім перенести в критичну ситуацію.
-
Не застрявати на визначеному поводженні. Існує можливість прореагувати агресивно в критичній ситуації, трохи відмінної від модельованої ситуації.
-
Справлятися з епізодами страху або тривоги при соціальних контактах: навчання релаксації, самоінструкції.
-
Свідомо розглядати окремі ситуації з плану, постійно вправлятися на практиці.
-
Постійно закріплювати успіх через повторення.
Заключний етап тренінгу – навчання захистові від агресії інших. Впевнене поводження веде до підвищення самооцінки. Впевнені відповіді складають один з варіантів комунікацій, що допомагають у досягненні нормального поводження і сомоактуалізації. Тренінг сомоактуалізації використовується для підлітків з різними порушеннями поведінки, з емоційними порушеннями. З такими складностями і зштовхнувся Петренко О.О.
-
Так само психологом, який проводить курс психокорекції, будуть використані методи індивідуального психокорекційного впливу: переконання і навіювання..
-
Так само, серйозним аспектом, що має значення, буде позиція, займана психологом під час проведення психокорекції. Тобто, рольова стратегія, прийнята психологом у взаємовідносинах з клієнтом. У даному випадку – позиція «знизу», що дозволить психологові підвищити самооцінку клієнта, апелювати до його значимості.
-
Мають місце бути присутнім тренінги комунікативного розвитку сенситивного росту. При використанні, якого, клієнтові пропонується говорити про себе все гарне. Робити аспект на те, які якості позитивного характеру переважають у клієнті. Чим вони значимі для нього, яке вони мають значення, у чому їхня особливість. Як багато їх, і чи дійсно їх така кількість. Таким чином, розмовляючи з клієнтом про нього самому, клієнт сам по собі починає замислюватися про себе, знаходячи все позитивне в собі, таким чином, підвищуючи себе у своїх очах.
Результатом проведеної корекції, було досягнення необхідного рівня особистісних показників, підвищення особистісної самооцінки, само значимості.. Таким чином, було досягнуто одне з найбільших завдань психокорекції, зрушення в сфері самосвідомості, і в першу чергу стосовно самого себе.
МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ НАСТРОЇВ
Метою дослідження є діагностика настрою як емоційного стану особистості.
Досліджуваному пропонується подивитися на шкалу кольорового діапазону настроїв. Орієнтуючись на позначення кольорів, потрібно вибрати саме той колір, який відповідає настою сьогодні.
Діагностика проводилась на протязі шести днів.
Шкала кольорового діапазону настроїв:
Червоний - Захоплений
Оранжевий - Радісний
Жовтий - Приємний
Зелений - Спокійний, врівноважений
Блакитний - Сумний
Фіолетовий - Тривожний
Чорний - Вкрай не задовільний
Білий - Важко сказати.
1 2 3 4 5 6
Петренко О.О. ч ф б ч б ф
Загальна оцінка емоційного стану відповідає настрою, що переважає за весь період дослідження. Ця оцінка передбачає можливість відхилень від норми в переживаннях, в емоційних станах досліджуваного.
В Петренка О.О. спостерігається затяжний стан суму, тривоги незадоволення; невідповідність емоційних станів життєвим ситуаціям; Тривала одноманітність емоційних станів.
ДОСЛІДЖЕННЯ ТРИВОЖНОСТІ
Метою дослідження є оцінка реактивної та особистісної тривожності.
Досліджуваному пропонується бланк для відповідей, на якому надруковані питання з обох сторін аркуша. І досліджуваному пропонується закреслити відповідну цифру праворуч, залежно від того, яке у нього самопочуття в даний момент. Над запитаннями довго не роздумувати, тому що правильних і не правильних відповідей немає.
| Ні, це не так | Можливо, так | Правильно | Зовсім не правильно | ||
| | Я спокійний. | 1 | 2 | 3 | 4 |
| | Мені ні що не загрожує. | 1 | 2 | 3 | 4 |
| | Я напружений. | 1 | 2 | 3 | 4 |
| | Я відчуваю жаль. | 1 | 2 | 3 | 4 |
| | Я почуваюся вільно. | 1 | 2 | 3 | 4 |
| | Я прикро вражений | 1 | 2 | 3 | 4 |
| | Мене хвилюють можливі невдачі | 1 | 2 | 3 | 4 |
| | Я відчуваю, що відпочив. | 1 | 2 | 3 | 4 |
| | Я стривожений. | 1 | 2 | 3 | 4 |
| | Я відчуваю внутрішнє задоволення. | 1 | 2 | 3 | 4 |
| | Я впевнений в собі. | 1 | 2 | 3 | 4 |
| | Я нервую. | 1 | 2 | 3 | 4 |
| | Я не знаходжу собі місця. | 1 | 2 | 3 | 4 |
| | Я збентежений. | 1 | 2 | 3 | 4 |
| | Я не відчуваю скутості, напруженості. | 1 | 2 | 3 | 4 |
| | Я задоволений. | 1 | 2 | 3 | 4 |
| | Я стурбований. | 1 | 2 | 3 | 4 |
| | Я дуже збуджений, і мені ніяково. | 1 | 2 | 3 | 4 |
| | Мені радісно. | 1 | 2 | 3 | 4 |
| | Мені приємно. | 1 | 2 | 3 | 4 |
Клієнт повинен уважно прочитати кожне з наведених речень, і закреслити відповідну цифру праворуч, залежно від того, як він почувається частіше.
| Майже ніколи | Інколи | Часто | Майже завжди | ||
| | Я відчуваю задоволення. | 1 | 2 | 3 | 4 |
| | Я швидко стомлююся. | 1 | 2 | 3 | 4 |
| | Я легко можу заплакати. | 1 | 2 | 3 | 4 |
| | Я хотів би бути таким же щасливим, як інші. | 1 | 2 | 3 | 4 |
| | Нерідко я програю, тому, що не швидко приймаю рішення. | 1 | 2 | 3 | 4 |
| | Звичайно я відчуваю себе бадьорим. | 1 | 2 | 3 | 4 |
| | Я спокійний, холоднокровний, зібраний. | 1 | 2 | 3 | 4 |
| | Очікувані труднощі дуже турбують мене. | 1 | 2 | 3 | 4 |
| | Я дуже переживаю через дрібниці. | 1 | 2 | 3 | 4 |
| | Я цілком щасливий. | 1 | 2 | 3 | 4 |
| | Я беру все близько до серця. | 1 | 2 | 3 | 4 |
| | Мені не вистачає впевненості в собі. | 1 | 2 | 3 | 4 |
| | Звичайно, я відчуваю себе безпечно. | 1 | 2 | 3 | 4 |
| | Я намагаюсь уникати критичних ситуацій. | 1 | 2 | 3 | 4 |
| | У мене буває хандра. | 1 | 2 | 3 | 4 |
| | Я задоволений. | 1 | 2 | 3 | 4 |
| | Всілякі дрібниці відволікають мене. | 1 | 2 | 3 | 4 |
| | Я дуже переживаю свої розчарування, І потім не можу довго про них забути. | 1 | 2 | 3 | 4 |
| | Я врівноважена людина. | 1 | 2 | 3 | 4 |
| | Мене охоплює сильний неспокій, коли я думаю про свої справи. | 1 | 2 | 3 | 4 |
PT= E1-E2+35 OT=E3-E4+35 PT= 49 OT=50
Особистісна тривожність – це стійкий стан. Високій показник тривожності свідчить про наявність невротичного конфлікту. Можливо мають місце нервові та емоційні зриви. Петренко має високій рівень тривожності.
ДОСЛІДЖЕННЯ САМООЦІНКИ ОСОБИСТОСТІ
Метою дослідження є визначення рівня самооцінки.
Даний метод дослідження складається з 2-х серій. Досліджуваному пропонується бланк з написаними на ньому рисами особистості. Досліджуваний повинен уважно прочитати їх і розглянути відповідно до належності їх до ідеальної особистості. Проранжувати їх, оцінивши кожне в балах від 20 до1. 20 – найбільш корисна, 1 – найменш корисна, всі інші оцінки, від 19 до 2 поставте згідно з ставленням до інших рис.
Друга серія, має такі ж самі умови виконання, тільки відповідно до себе самого.
