131447 (Розвиток уваги старшокласників), страница 4

А4=0,9; N4=47; E4=42

А5=0,8; N5=210; E5=163

К арандашова Д.

А1=0,8; N1=180; E1=139

А2=0,7; N2=122; E2=79

А3=0,6; N3=152; E3=97

А4=0,3; N4=111; E4=28

А5=0,7; N5=169; E5=113

Понамарев Ст

А1=0,9; N1=106; E1=95

А2=1; N2=69; E2=69

А3=0,9; N3=70; E3=63

А4=1; N4=70; E4=70

А 5=0,8; N5=106; E5=75

Мусин А.

А1=0,9; N1=71; E1=61

А2=1; N2=69; E2=69

А3=0,8; N3=40; E3=30

А4=0,7;N4=65; E4=49

А 5=0,9; N5=86; E5=77

Бичкова А.

А1=0,6; N1=103 E1=64

А2=0,8; N2=136E2=106

А3=0,8; N3=85; E3=71

А 4=0,7;N4=246E4=172

А5=0,9; N5=122 E5=110

Понамарева Н.

А1=0,9; N1=113; E1=97

А2=0,8; N2=107; E2=86

А3=0,9; N3=111; E3=99

А 4=0,6; N4=134; E4=86

А5=0,8; N5=235; E5=193

Санатрієва Д.

А1=0,7; N1=113; E1=83

А2=1; N2=62; E2=62

А3=0,8; N3=219; E3=177

А4=0,9;N4=134; E4=115

А 5=0,9; N5=127; E5=109

Таболіна Д.

А1=0,7; N1=243; E1=164

А2=0,6; N2=106; E2=62

А3=0,5; N3=140; E3=73

А4=0,5;N4=104; E4=55

А5=0,5; N5=105; E5=56

Саломін Ст

А1=0,7; N1=148; E1=110

А2=0,6; N2=96; E2=64

А3=0,5; N3=183; E3=124

А4=0,6; N4=75; E4=46

А5=0,8; N5=183; E5=126

Результат знаходження коефіцієнта продуктивності (ефективності) уваги (віднесеним до всіх 5 хвилин роботи) представимо у вигляді звітної таблиці для всієї групи.

Отже в ході виконання завдання 3, я виявив, що у 40% учнів найвищий коефіцієнт продуктивності уваги доводиться на першу хвилину виконання завдання, а найменший коефіцієнт продуктивності у 50% учнів доводиться на 4 хвилину роботи, як і коефіцієнт точності уваги.

Методика вивчення обсягу уваги.

Під час аналізу методики з вивчення обсягу уваги в учнів було виявлено різні показники обсягу уваги які були занесені до таблиці.

З результатів дослідження ми бачимо, що найвищої оцінки в методиці дослідження обсягу уваги не отримав жоден з учнів. Найвищими виявилися результати які характеризують IІV рівень розвитку обсягу уяви, ці результати отримали такі учні як Понамарев Д., Бичкова А. Санатрієва Д. Найнижчі ж результати дослідження у вигляді рівнів І-ІІІ отримали учні Шипіцин Ст., Карандашова Д. та Тоболіна Д., причому в даному дослідженні учні з низьким обсягом уваги відповідають попередньому дослідженню за показниками. Загалом оцінити обсяг уваги учнів за даною методикою можна як недостатньо високий або посередній.

Діагностика вибірковості уваги (тест Мюстенберга).

З дослідження ми бачимо, що учні які отримали від’ємні показники вибіркової уваги мають низький рівень розвитку даного типу уваги, а саме Щипіцин Ст., Карандашова Д., Таболіна Д. Саме ці учні і в попередніх дослідженнях отримали низькі показники розвитку уваги. Всі інші учні отримали позитивні показники. Учні Мусин А., Понамарева Н., Санатрієва Д., Соломин Ст. отримали посередні показники розвитку вибіркової уваги тобто позитивні з показником менше одиниці. Учні Бежекова Р., Понамарев Ст., Бичкова А., отримали високий показник вибіркової уваги. Також під час проведення методики такі учні як Бажекова Р. та Понамарев Ст. знаходили й інші слова які не були передбачені методикою. Знаходження цих слів учнями свідчить про розвиненість у них вибірковості уваги.

Спостереження за увагою учнів в процесі навчальної діяльності учнів.

Під час навчальної діяльності я спостерігав за навчальною діялністю учнів, а саме за проявами їхньої уваги під час уроків. Загалом учні під час окремих уроків (на яких я був присутній) проявляли відносну стійкість уваги за деякими винятками. Іноді, звичайно, учні які проявляли і відволікання уваги, особливо часто це проявлялося в Щипіцина Ст., Карандашової Д., Таболіної Д. які і в попередніх методиках отримали низькі показники за різними дослідженнями. Загальний показник проявів уваги в класі досить високий, відволікання її відбувається досить рідко, увага учнів досить стійка, довільна та мимовільна увага учнів досліджуваної групи проявляється на досить високому рівні розвитку, за винятком окремих випадків, особливо важливо, що всі види уваги в досліджуваному класі зберігають стійкість на досить високому рівні, про це свідчить їх постійна зосередженість на навчальних предметах, увага носить активний характер. За цих умов учні досягають активізації розумової діяльності, що, в свою чергу, забезпечує високу успішність учнів в навчальній діяльності.

Висновки