131447 (619319), страница 3
Текст из файла (страница 3)
Механізм розподілу уваги полягає в тому, що основна діяльність здійснюється ділянками мозку, які перебувають у стані оптимального збудження, а інші види діяльності управляються мозковим центром, знаходиться в напівзагальмованому стані.
Відволікання уваги - це мимовільне її переміщення з одного об'єкта на інший. Воно викликається дією сторонніх подразників. Особливо активно відволікають увагу ті подразники, що діють раптово і характеризується значною силою, а також ті, що зв'язані з емоціями.
Розсіяність - це негативна сторона уваги, що виявляється у нездібності людини зосереджуватися на певному об'єкті протягом довшого часу. Можна назвати два види розсіяності. Перший вид її буває при надто великій зосередженості на певній діяльності, завдяки чому людина помічає нічого навколо себе. Вона не чує звернених до неї запитань, не впізнає знайомих, відповідає негаразд. Цілком інший вид розсіяності, коли учень не в змозі ні на чому довго зосередитись; увага його весь час перескакує з одного об'єкта на інший.
Розглянуті властивості уваги не є сталими для тієї чи іншої особистості. Вони розвиваються в процесі життя, їх можна набути, розвинути і зміцнити шляхом спеціальних тренувань.
1.5 Особливості розвитку уваги учнів старшого шкільного віку
Розвиток пізнавальної сфери старшокласників відбувається і за рахунок удосконалення їх здатності до цілеспрямованого зосередження уваги на певних об'єктах і явищах, а також переборювання впливу чинників, які відволікають її. Усе це є свідченням розвитку концентрації уваги. Старшокласники цілком свідомо розподіляють і переключають увагу. Прогрес цих властивостей уваги пов'язаний з розвитком логічного мислення.
Формування інтересу старшокласників до певних наук і видів діяльності зумовлює посилення вибірковості уваги. Проте іноді це негативно впливає на засвоєння обов'язкових предметів, оскільки учні не звертають уваги на деякі з них. У старшому шкільному віці зростає роль в навчальній і практичній діяльності післядовільної уваги — уваги, яка виникає на основі довільної і полягає в зосередженні на цікавому предметі, явищі. Прояви різних властивостей уваги старшокласників, зокрема її інтенсивності (ступеня концентрації), стійкості, обсягу тощо, мають суттєві індивідуальні відмінності, які залежать від сформованості інтересів, пізнавальної потреби.
Головним досягненням у розвитку пізнавальної сфери старшокласників є становлення словесно-логічного мислення (оволодіння логічними операціями), яке тісно пов'язане з розвитком внутрішнього і зовнішнього мовлення; розвиток осмисленості та аперцепції сприймання, творчої уяви, уваги; формування індивідуального стилю інтелектуальної діяльності.
Загальні розумові здібності до 15-16 років уже, як правило, сформували ся. Але вони ще продовжують удосконалюватися. Оволодіння складними інтелектуальними операціями і збагачення понятійного апарату роблять розумову діяльність юнаків і дівчат більш стійкою й ефективною, наближаючи її до діяльності дорослого. Особливо швидко розвиваються спеціальні здібності. В поєднанні зі зростаючою диференціацією спрямованості інтересів це робить структуру розумової діяльності старшокласника більш складною і індивідуальною порівняно з молодшим віком. Серед усвідомлених та неусвідомлених причин, що заважають формуванню особистості в юнацькому віці на індивідуальному рівні можуть бути:
• затримка розвитку теоретичного мислення;
• відсутність навичок і прийомів смислової пам'яті;
• маленький обсяг оперативної пам'яті; нерозвинутість основних компонентів уваги (об'єму, переключення, розподілу тощо);
• нереалістичність уяви, відірваність від практики;
• надмірна перевага першої сигнальної системи над другою.
Вимоги до організації корекційних занять з розвитку уваги. Обов'язковою умовою реалізації «Програми з розвитку і корекції уваги в старшому шкільному віці» є спеціально створене предметно-розвивальне середовище. Потрапляючи в нього, учні з порушеннями уваги мають можливість під контролем вчителя або психолога вправляти свої уміння, набуті на корекційно-розвивальних заняттях, і відчувати підтримку дорослого (що формує в них віру в успіх).
Розділ 2. Експериментальне вивчення рівня розвитку уваги учнів старшого шкільного віку
2.1 Методичні рекомендації до проведення дослідження.
Тест Бурдона в модифікації П. А. Рудника.
Завданням даного дослідження є виявлення концентрації, точності і продуктивності уваги.
Мета: вимір кількісних характеристик уваги: (концентрації, точності і продуктивності), а також динаміки цих характеристик в процесі короткочасної роботи.
Устаткування: у роботі використовується бланк тест Бурдона (див. Додаток №1).
Порядок проведення: Дослідження проводиться з групою учнів старшого шкільного віку. Кожному випробовуваному видаються листи з тестом Бурдона. Зачитується інструкція: «По моїй команді «почали» ви починаєте шукати і викреслювати в кожному рядку листа букви: А, М, К, З. Працювати потрібно уважно і щонайшвидше. Спочатку буде хвилина вправи. Потім основна робота протягом кожної хвилини у відповідь на мою команду «Стоп!» ви будите ставити лінію в тому місці, де зараз працюєте. Виконання завдання припиняється по команді «Закінчили роботу».
Методика вивчення обсягу уваги.
Досліджуваному, короткочасно, зазвичай, протягом 1 секунди, показують послідовно 8 карток з зображенням 2-9 крапок. Кожна картка експонується двічі, після цього учень протягом 10-15 секунд на бланку відмічає розташування крапок.
Аналіз результатів:
Враховується кількість правильно відмічених крапок:
І. 3 крапки на двох картах;
ІІ.4 крапки на двох картах;
ІІІ.6 крапок;
ІУ.9 крапок;
У. 10 крапок;
УІ.10 крапок;
УІІ.13 крапок;
УІІІ.15 крапок;
ІХ. 16 крапок;
Р ангові місця І і ІІ свідчать про малий обсяг уваги, УІІІ.ІХ – про великий обсяг, проміжні – про середній.
Дослідження вибірковості уваги. (тест Мюстенберга)
Досліджуваним пропонується лист, на якому надруковані строчками букви російського алфавіту (Додаток №2). Всього 24 слова (сонце, район, новина, факт, іспит, прокурор, теорія, сприйняття, любов, спектакль, радість, народ, репортаж, конкурс, особа, плавання, комедія, відчай, лабораторія, підстава, психіатрія). Досліджуваний повинен щонайшвидше знайти слова і підкреслити їх.
Експериментатор фіксує час виконання завдання, кількість знайдених слів, кількість слів, неправильно сприйнятих випробовуваним, кількість слів, неправильно підкреслених, і кількість слів, які підкреслені понад норму.
Успішність А оцінюється по формулі А = В + Т, де
де С – загальна кількість виділених слів; m – кількість помилково виділених слів; n – кількість пропущених слів; Т – поправка на якийсь час. Оцінка Т визначається по нижче приведеній таблиці.
Переведення часу в оцінку Т
Час виконання, c | Т, бали |
Менше 122 | +2 |
122–209 | +1 |
209–385 | 0 |
385–473 | –1 |
473–561 | –2 |
561–649 | –3 |
649–737 | –4 |
737–825 | –5 |
Більше 825 | –6 |
2.2 Аналіз результатів дослідження
Методика №1. Тест Бурдона. Обробка і аналіз результатів:
Обчислення коефіцієнта концентрації уваги проводиться по формулі: К= (n1-n2-n3) /n * 100%, де n1 - загальна кількість правильно закреслених букв; n2 – кількість пропусків букв А, М, До, З; n3 – кількість помилково закреслених букв; n – загальна кількість в проглянутих рядках букв А, М, До, З, що підлягають викреслюванню.
Серед випробовуваних школярів були виявлено:
-
3 учня мають дуже високий рівень концентрації уваги (81%-100%) – Бажекова Р., Понаморев Ст, Мусин А.
-
1 учень має високий рівень концентрації уваги (61%-80%) – Санатрієва До.
-
3 учня мають середній рівень концентрації уваги (41%-60%) – Бичкова А., Понаморева Н., Саломін Ст
-
3 учні що мають низький рівень концентрації уваги (21%-40%). Такими учнями були Карандашова До., Таболіна Д. і Шипіцин В. Доцільно уявити ці результати графічно.
К арандашова До.
К1=54%
К2=30%
К3=28%
К4=40%
К 5=37%
Таболіна Д.
К1=35%
К2=30%
К3=16%
К4=12%
К5=16%
Ш ипіцин Ст.
К1=38%
К2=24%
К3=33%
К4=0%
К5=52%
Обчислення коефіцієнта точності (акуратності) уваги проводиться по формулі: А=(n1–n3)/ (n1+n2). Побудуємо графіки, що відображають динаміку точності уваги по окремих хвилинах роботи тобто по величинах, – А1, А2, А3, А4, А5.
Шипіцин Ст
А1=0,7
А2=0,6
А3=0,7
А4=0,5
А5=0,8
Б ажекова Р.
А1=1
А2=0,9
А3=1
А4=0,9
А5=0,8
К арандашова Д.
А1=0,8
А2=0,7
А3=0,6
А4=0,3
А5=0,7
П онамарев Ст
А1=0,9
А2=1
А3=0,9
А4=1
А5=0,8
Мусин А.
А1=0,9
А2=1
А3=0,8
А 4=0,7
А5=0,9
Бичкова А.
А1=0,6
А2=0,8
А3=0,8
А4=0,7
А 5=0,9
Понамарева Н.
А1=0,9
А2=0,8
А3=0,9
А4=0,6
А5=0,8
С анатрієва Д.
А1=0,7
А2=1
А3=0,8
А4=0,9
А5=0,9
Таболіна Д.
А 1=0,7
А2=0,6
А3=0,5
А4=0,5
А 5=0,5
Саломін Ст
А1=0,7
А2=0,6
А3=0,5
А4=0,6
А5=0,8
Отже по ходу виконання завдання 2, я виявив динаміку точності (акуратності) уваги в процесі короткочасної роботи. У 40% учнів найбільший коефіцієнт точності уваги доводиться на першу хвилину роботи, а в 30% учнів на останню. Найменший коефіцієнт точності уваги у 50% учнів доводиться на 4 хвилину роботи.
3. Обчислити коефіцієнт продуктивності (ефективності) уваги за формулою: Е=А*n, де А – коефіцієнт точності уваги; N – загальна кількість знаків проглянуту за дану кількість часу
Ш ипіцин Ст
А1=0,7; N1=181; E1=124
А2=0,6; N2=132; E2=82
А3=0,7;N3=177; E3=118
А4=0,5; N4=92; E4=46
А5=0,8; N5=119; E5=91
Бажекова Р.
А 1=1; N1=148; E1=142
А2=0,9; N2=88; E2=82
А3=1; N3=110; E3=110