130830 (Психодіагностика творчих здібностей молодших школярів), страница 3

У молодшому шкільному віці закріплюються і розвиваються далі ті основні людські характеристики пізнавальних процесів (увага, сприйняття, пам'ять, уява, мислення і мова), необхідність яких зв'язана з приходом у школу. З "натуральних" ці процеси до кінця молодшого шкільного віку повинні стати "культурними", тобто перетворитися у вищі психічні функції, довільні й опосередковані.

У початковий період навчальної роботи з дітьми потрібно, насамперед, спиратися на ті сторони пізнавальних процесів, які у них найбільш розвинуті, незабуваючи, звичайно, про необхідність рівнобіжного удосконалювання інших.

Увага дітей до моменту приходу в школу повинна стати довільною і мати потрібний обсяг, стійкість, розподіл. Оскільки труднощі, з якими на практиці зіштовхуються діти на початку навчання в школі, зв'язані саме з недостатністю розвитку уваги, про її удосконалення необхідно піклуватися в першу чергу, готуючи дошкільника до навчання. Увага в молодшому шкільному віці стає довільною, але ще досить довго, особливо в початкових класах, сильною і конкуруючої з довільною залишається мимовільна увага дітей. Обсяг і стійкість і концентрація довільної уваги до третього класу школи в дітей майже такі ж, як і в дорослої людини. Молодші школярі можуть переходити з одного виду діяльності до іншого без особливих складнощів і внутрішніх зусиль.

У дитини може домінувати один з типів сприйняття навколишньої дійсності: практичний, образний чи логічний.

Розвиненість сприйняття виявляється в його вибірковості, свідомості, предметності і високому рівні сформованості перцептивних дій. Пам'ять у дітей молодшого шкільного віку є досить гарною. Пам'ять поступово стає довільною, освоюється мнемотехніка. З 6 до14 років у них активно розвивається механічна пам'ять на незв'язані логічні одиниці інформації. Чим старше стає молодший школяр, тим більше в нього переваг запам'ятовування осмисленого матеріалу над безглуздим. [18, 128-132]

Ще більше значення, ніж пам'ять, для навченості дітей має мислення. При вступі у школу воно повинне бути розвинуте і представлене у всіх трьох основних формах: наочно-діючій, наочно-образній і словесно-логічній. Однак на практиці ми нерідко зіштовхуємося із ситуацією, коли, володіючи здатністю добре вирішувати задачі в наглядно-діючому плані, дитина важко справляється з ними, коли ці задачі представлені в образній або словесно-логічній формі. Буває і навпаки: дитина сносно може вести міркування, мати багате уявлення, образну пам'ять, але не може успішно вирішувати практичні задачі через недостатню розвиненість рухових умінь і навичок.

За перші три-чотири роки навчання в школі прогрес у розумовому розвитку дітей буває досить помітним. Від домінування наочно-діючого і елементарного способів мислення, від допонятійного рівня розвитку і бідного логікою міркування школяр піднімається до словесно-логічного мислення на рівні конкретних понять. Початок цього віку пов'язаний, якщо скористатися термінологією Ж. Піаже і Л.С. Виготського, з домінуванням доопераціонального мислення, а кінець - з перевагою операціонального мислення в поняттях. У цьому ж віці досить добре розкриваються загальні і спеціальні здібності дітей, що дозволяють судити про їхню обдарованість та розвиненість творчих здібностей.

1.4 Умови ефективного розвитку творчих здібностей учнів молодших класів

Ефективність розвитку творчих здібностей молодших школярів в процесі навчальної діяльності забезпечує сукупність певних загальнопедагогічних і дидактичних умов. Загальнопедагогічні умови розповсюджуються на весь навчально-виховний процес і можуть підвищити ефективність творчого розвитку учнів у будь-якій педагогічній системі. Дотримання дидактичних умов передбачено лише у навчальному процесі, оскільки вони є змістовою характеристикою компонентів, які утворюють локальну систему навчання, спрямовану на розвиток творчих здібностей у процесі навчальної діяльності.

З метою виявлення педагогічних умов розвитку творчих здібностей молодших школярів у процесі навчання, повинні враховуватися індивідуально-типологічні, когнітивно-пізнавальні, емоційно-вольові, потребово-мотиваційні, екзистенційні і дієво-практичні компоненти творчих здібностей особистості; психологічні передумови розвитку творчих здібностей молодших школярів; теоретичні і методичні набутки сучасних педагогічних досліджень у сфері розвитку творчих здібностей дітей; творчо-розвивальний потенціал навчальної діяльності; можливості змісту усіх навчальних предметів для творчого розвитку учнів початкової школи.

Серед загальнопедагогічних умов розвитку творчих здібностей молодших школярів у процесі навчання можна виокремити наступні:

Педагогічне стимулювання розвитку творчих здібностей на основі особистісно зорієнтованого характеру взаємодії учителя з учнями. Необхідність реалізації цієї умови продиктована сучасними суспільними пріоритетами. Тенденції особистісної орієнтації розвитку системи освіти підкріплені результатами досліджень сучасних вітчизняних психологів (Г. Балл, Г. Костюк, С. Максименко, В. Рибалка, В. Семиченко та ін) і педагогів (І. Бех, І. Зязюн, В. Кремень, О. Пєхота, С. Сисоєва та ін). Особистісно зорієнтована взаємодія учителя та учня передбачає вибір характеристик навчання і виховання як спілкування, в якому не існує різкої полярності позицій учня й учителя, перетворення навчально-виховного процесу на взаємодію. Це сприяє стимулюванню активності, самостійності, ініціативи дітей, поєднанню творчої свободи і спрямування діяльності учнів, емоційності та виразності спілкування з проявами поваги і доброзичливості учасників педагогічного процесу;

застосування психолого-педагогічних технологій, що забезпечують самостійну активність учнів у процесі творчої діяльності. Виконання цієї умови має гарантувати позитивну мотивацію творчої діяльності молодших школярів і надавати дієвий арсенал психолого-педагогічних стимулів, які спрямовуватимуть активність учнів у необхідному напрямі. Такі психолого-педагогічні технології повинні враховувати особливості молодшого шкільного віку, забезпечувати оптимальні умови для самовираження учнів, спиратися на особистісно-значущий для учнів матеріал, залучати їхні емоції до процесу творчості, спонукати учнів у процесі творчої діяльності відображати свій чуттєвий досвід у повному обсязі, надавати можливість самостійно творити;

системність навчальної роботи з учнями в умовах творчо-розвивального середовища. У повсякденному житті знання, які використовуються, тісно переплітаються одне з одним, утворюючи єдину систему. Тому учень повинен бачити предмет чи явище системно: в єдності зі зв’язками, в які він вступає. Максимально позитивні, сприятливі умови для розвитку дитячої творчості, в тому числі й навчальної, для виховання творчої особистості створює розвивальне середовище (Л. Артемова, Л. Божович, О. Дяченко, О. Кононко, В. Кудрявцев, С. Кулачківська, А. Петровський та ін.). [30, 6-7]

Розділ 2. Методики визначення рівня творчих здібностей молодших школярів

Проблема творчої обдарованості стає усе більш і більш актуальною в сучасному суспільстві. За останні 2-3 роки потік інформації, присвяченої різним питанням психології творчості, виріс у кілька разів. Але, незважаючи на значну популяризацію, багато аспектів проблеми залишаються невирішеними.

Одним з головних питань психології творчості є діагностика креативності і творчих здібностей. Причина цього складається в протиріччі між сутністю тестів і сутністю творчості. Тест - це стандартизована процедура обстеження по заданому набору параметрів. А сутністю творчості є вихід за рамки заданого і відомого. Тест творчих здібностей - це стандарт виміру нестандартності. Дані непереборні протиріччя закладені в самій ідеї тесту творчості.

Усі тести по визначенню творчих здібностей об'єднані одним загальним недоліком, вірніше сам метод оцінювання творчих здібностей досить недосконалий - відповіді випробуваного оцінюються за критерієм частоти повторюваності відповіді у вибірці. Таким чином, оцінка дуже залежить від характеристик тієї вибірки, з якою проводиться діагностика. Мало того, відповіді представників однієї групи будуть різні в залежності від настрою і фізіологічного стану; від часу року (приміром, якщо проводити тест на домальовування малюнків у грудні, коли в повітрі витає передчуття Нового Року, велика кількість дітей намалюють ялинки, кульки й інші атрибути наступаючого свята, перед паскою - яйця, влітку - сонце, море і чайок і т.д.). [34, 79]

Таким чином, у кожному окремому випадку діагностики потрібно практично цілком розробляти тестові норми і норми оцінювання кожної вибірки за допомогою спеціальних формул, що вимагає досить багато часу і визначених навичок. У будь-якому випадку не можна взяти тест із книжки і відразу ж проводити дослідження в групі - результати будуть недостовірні.

2.1 Опитування вчителів, щодо творчого потенціалу учнів молодших класів

Ми розробили наскільки можливо простий і універсальний спосіб діагностики творчих здібностей, але і він далекий від досконалості. Обдарованість ідентифікується з використанням багатьох методів протягом дуже довгого періоду розвитку дитини, тому що вона може виявлятися раніше чи пізніше в різних дітей. Використовується по можливості більша кількість критеріїв творчих здібностей, з метою, щоб як можна більша кількість людей могла бути включена в спеціальні програми.

Перший крок - загальне екранування. Протягом цієї стадії освітній персонал намагається відібрати всіх учнів з ознаками обдарованості. У процесі екранування використовується велика кількість методів. Традиційно, це інформація, отримана при тестуванні здібностей, і рекомендації вчителів.

Після загального екранування проводитися детальне й індивідуальне дослідження кожної дитини - не з метою підтвердження чи спростування творчих здібностей, а для визначення унікального дару, яким володіє учень, його потенціалу, і його потреб.

Однією з основних процедур виявлення творчих здібностей та обдарованих дітей у школі є опитування вчителів. Головна проблема, яка виникає при цій процедурі, складається, як це не дивно звучить, в загальноприйнятості, побутовій поширеності поняття “творчі" здібності". Широке розповсюдження цього терміна створює ілюзію його однакового розуміння усіма. Насправді багато вчителів незнайомі з загальними властивостями, поводженням, що лежать в основі високого рівня творчих здібностей.

Розроблена максимально проста й об'єктивна процедура експертного опитування вчителів щодо рівня творчих здібностей їхніх вихованців. Отже, при екрануванні шкільної паралелі вибирається група експертів - в ідеалі їх повинно бути не менше десяти. В неї входять класний керівник, вчителі-предметники, при можливості - керівники секцій, кружків, які добре знайомі з дітьми. Експерти одержують і заповнюють бланки наступного змісту:

Шановний Експерт, ми просимо Вас оцінити Ваших учнів за рівнем прояву в них такої якості особистості як творчі здібності. Творчі здібності та обдарованість визначається як загальна “нестандартність", “оригінальність" людини - її уміння народжувати нові, оригінальні ідеї; бачити безліч рішень там, де інші побачать одне чи дві; здатності швидко знаходити вихід з нестандартних ситуацій; розвиненість уяви і фантазії; “відхід" від банального, типового, від загальноприйнятих правил. Врахуйте, що іноді такі творчі здібності можуть не збігатися з рівнем інтелекту, дисциплінованістю чи успішністю дитини.

У деяких випадках творчо здібні діти зі складнощами адаптуються до соціальних норм і можуть виявляти себе неадекватно. Нижче Ви бачите список Ваших учнів.

Напроти кожного прізвища знаходиться десятибальна шкала для оцінювання розвитку творчих здібностей і (оцінка в 1 бал відповідає відсутності цих якостей в дитини, 2 - дуже рідкому прояву,...5 - середньому рівню творчої активності... і. т.д.

Оцінка 10 означає максимальний прояв якостей креативності в учня). Ви повинні поставити значок (галочку, хрестик, кружок і т.п.) в тому місці оцінної шкали, що, на Вашу думку, відповідає рівню виразності творчих здібностей в даного учня. У тому випадку, якщо Ви затрудняєтеся відповісти чи недостатньо добре знаєте учня, поставте значок у графі “Важко відповісти".

Після збору інформації від вчителів і вихователів заповнюється зведена таблиця і розраховується середній бал для кожного учня (бланки експертної оцінки і зведеної таблиці даних приведені в Додатку 1 і Додатку 2. Виділяється група учнів, що одержала найбільш високі бали. Крім того, будь-яка дитина, що одержала високу оцінку (9 чи 10) хоча б в одного з експертів, поряд з низькими балами в інших, заслуговує на пильну увагу психолога.

Опитування вчителів є традиційним і найбільш зручним способом одержання інформації для психолога. Однак при оцінюванні здібностей варто враховувати ряд специфічних моментів.

По-перше, особистість "ідеального учня" протилежна по своїм характеристикам творчій особистості. Тому, як правило, положення обдарованої дитини багато в чому залежить від особистості вчителя: якщо педагог сам є оригінальною, творчою людиною, нестандартність учня буде сприйнята позитивно. Якщо вчитель не відрізняється високим інтелектом, авторитарний чи схильний до консерватизму - творчо здібний учень може бути сприйнятий як вперта, нестерпна, чи навіть “тупа" дитина.