Курсова робота

«Методична розробка системи уроків з розділу «Електротехнічні роботи»

Зміст

Вступ

1. Теоретична частина

1.1 Методичний аналіз теми

1.2 Календарно-тематичне проведення уроків з теми

1.3 Мотивований вибір об'єктів роботи учнів

1.4 Застосовувані методи та форми організації навчальної та виховної роботи

1.5 Дидактичний зв'язок знань та вмінь з трудового навчання з їх знаннями та вміннями з іншими навчальними предметами

1.6 Розвиток художньо-естетичної творчості

1.7 Профорієнтаційна робота

2. Практична частина

2.1 Творчий проект «Одноламповий світильник»

2.2 План-конспект уроку

3. Аналіз стану матеріальної бази трудового навчання в ЗОШ

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

У школі все починається з учителя. І хоча результати навчання і виховання учнів залежать від трьох чинників – хто навчає, кого навчають, як навчають, – важко сказати, що важливіше. Безумовно, величезною у справі виховання є роль учителя, його особистості.

Головні сфери – виробництво, наука, мистецтво. Виробництво – основа життя суспільства, воно забезпечує людей необхідними засобами існування. Наука дає нові знання, технології, що допомагають розвивати виробництво, сприяють усвідомленню сутності буття. Та не лише інтелектуальною діяльністю і виробництвом живе людина. Велику роль відіграє духовна царина, яку живить мистецтво через відображення дійсності в художніх образах. Наука і мистецтво впливають на виробництво, удосконалюючи його.

Програмою по трудовому навчанню для кожного класу визначено об'єм знань і вмінь, якими повинні оволодіти учні.

Знання рахуються засвоєними, якщо вони закріплюються в свідомості учнів у вигляді понять, які він може застосувати на практиці. Технічні поняття мають ряд особливостей, які необхідно враховувати в процесі трудового навчання.

Основне місце на уроках праці займає практична діяльність учнів, яка спирається на трудові вміння. Формування їх починається з створення образу виконуваної дії. Учень повинен чітко уявляти, що йому необхідно виконати і як. Таке уявлення створюється на основі пояснення і демонстрації трудових дій вчителя. Чим краще вчитель володіє трудовими діями та методикою навчання і чим глибше пізнає їх тонкощі тим більш повний образ дії він може створити у учнів.

Однак практика показує, що, якою б високою кваліфікацією не володів вчитель, у учнів на основі демонстрації і пояснення не може створюватись абсолютно вірний образ дії. Це пояснюється суб'єктивністю слухового і зорового сприйняття підлітків.

Не можна не враховувати і тих обставин, що демонстрація вчителем трудових прийомів не може бути ідеальною. Вона завжди містить певні похибки, які сприймаються учнями як приклад для копіювання. Тому образ дії, який формується у учнів, як правило, має неточності.

Крім цього, об'єктивно існує ще дві основні причини, які приводять до того, що між образом трудової дії і фактично виконанням трудових дій на перших порах, як правило, спостерігається невідповідність.

Отже створення образу дії являється необхідною, але не недостатньою умовою формування трудових вмінь.

Сформувавши образ трудової дії, потрібно переходити до вправ. Над усе, вправ навчальних, вони порівняно короткочасні і присвячуються оволодінню трудовими прийомами. В залежності від складності трудової дії вправа може охоплювати її цілком або частково. Виконавши навчальні вправи, учні приступають до виготовлення виробів. При цьому вони фактично продовжують виконувати вправи в відпрацюванні трудових дій. До вимоги вірно виконувати трудові дії додаються вимоги, що стосуються виконання продукції певної точності і за відведений час. Висування останніх вимог сприяє росту цікавості учнів до трудових завдань, підвищення рівня їх трудової дисципліни.

На основі цього можна сказати, що на сучасному етапі розвитку виробництва, трудова підготовка учнів має здійснюватися в напрямку практичного засвоєння і вдосконалення вмінь та навичок. Перед вчителем ставляться вимоги для створення не лише образу якоїсь дії або операції в уяві учня, а й формування в них практичних вмінь виконання операцій обробки та виготовлення виробів, а цього можна досягти лише використовуючи метод вправ. Метою даної курсової роботи є дослідження організації методу вправ при вивченні розділу "Електротехнічні роботи ” у 5 класі а також розробка своєї системи вправ та методики її застосування в трудовому навчанні школярів при вивченні даного розділу.

1. Теоретична частина

1.1 Методичний аналіз теми

За навчальною програмою учні отримують знання про електричну енергію, електричне коло, будову і призначення ізольованих проводів і шнурів, електромонтажні інструменти. Мають виконувати підготовку проводів і електрошнурів до монтажних робіт. Здійснювати монтаж простого електричного кола. Визначати провідники і непровідники електричного струму. Дотримуватись правил електробезпеки та правил виконання монтажних робіт. Характеризують побутову електротехнічну арматуру, електричну схему. Розпізнають і зображують умовні позначення на простих електричних схемах. Роблять демонтаж і складання лампового патрона, вимикача, штепсельного з’єднання.

Щоб зацікавити та залучити до активного навчального процесу, навчити учня, треба його здивувати. Тому обов`язково після вивчення матеріалу учні повинні на кожну тему зробити свій міні проект. Для прикладу можна показати те як інші діти розробляли ці проекти зробити все для того, щоб учень почав працювати. Незвичність побаченого захоплює, зацікавлює і цим самим викликає бажання своїми руками створити щось подібне, гарне, неповторне – це дає працю рукам і думці.

Аналіз літературних джерел я роблю з тією метою, щоб детальніше оглянути, як автори пропонують застосовувати свою методику формування і розвитку загальнотрудових умінь і навичок в учнів 5-9 класів в процесі трудового навчання. Так, Батишев С.Я. говорить що в 5-9 класах доцільно проводити розпочату в початкових класах роботу саме по формуванню і розвитку в учнів загальнотрудових умінь і навичок, при цьому він наголошує, що розвиток трудових вмінь і навичок буде тим ефективнішим, чим краще буде сформована база теоретичних знань та практичних вмінь і навичок учнів з молодших класів. Він стверджує, що формуючи в учнів загальнотрудові вміння і навички на заняттях в шкільних майстернях необхідно дотримуватись відомих дидактичних принципів педагогіки: науковості, доступності, систематичності і послідовності, зв'язку теорії з практикою, міцності засвоєння знань, вмінь і навичок, єдності навчання, виховання і розвитку, свідомості і активності, наочності, а також індивідуального підходу. Неабияке значення в формування загальнотрудових вмінь і навичок учнів автор відводить вправам. Він стверджує, що саме під час вправ (тобто багаторазового повторення операцій і дій) саме і формуються ці вміння і навички в учнів.

Багато цікавого методичного матеріалу з питань щодо методики формування і розвитку загальнотрудових умінь і навичок учнів старших класів при вивченні трудового навчання можна знайти в журналах "Школа и производство", "Трудова підготовка в закладах освіти", "Педагогіка і психологія". Так, наприклад, Кірілов М.Я. подає методичні рекомендації по проведенню занять з ручної обробки деревини 8-9 класах і пропонує свою методику формування та розвитку загальнотрудових умінь та навичок безпосередньо під час виконання роботи. Його методика базується на єдності і взаємозв'язку трудового навчання і суспільно-корисної праці, згідно якої основне місце на занятті займає практична діяльність учнів. При поясненні нового матеріалу автор рекомендує спиратися на знання учнів з математики, фізики. Особливу увагу звертає він звертає на розширення політехнічного кругозору школярів, розвиток їх технічного мислення, формування стійких інтересів до професій деревообробної промисловості. Як показало детальне опрацювання методичної та науково-педагогічної літератури, досвід підготовки та проведення уроків з трудового навчання у 5–9 класах середніх шкіл особливу роль в трудовій підготовці школярів відводиться урокам трудового навчання, які мають свою специфіку.

Практична спрямованість уроків праці створює особливий характер труднощів в роботі учнів. З одного боку, школярі залюбки беруться за трудові завдання. їх принаджують конкретність, видимість результатів діяльності, зміни обстановки уроку, певна рокованість дій та відносин. Але різниця у самих процесах виконання поставленого завдання дозволяють нам стверджувати про особливий статус даних труднощів: учень може знати, як виконати завдання, але його пальці не володіють необхідною гнучкістю, вправністю, йому незручно працювати в незвичній для нього позі. Не вміючи пояснити та подолати труднощі, що виникли, такі учні дуже часто починають задовольнятися низькою якістю виконаного завдання.

Слід виділити, що перехід учнів 5–9 класів на уроках з основ наук до видимо простих завдань на уроках з трудового навчання, дуже часто супроводжується пониженням інтересу до змісту уроків з трудового навчання та недооцінюванням вимог, які ставляться перед учнями. У деякої частини школярів формується відношення до уроків праці, як до другорядних. Усне опитування, проведене нами під час проходження практики показало, що по значущості серед навчальних предметів, встигаючі учні ставлять уроки з трудового навчання на одне з останніх місць. На нашу думку, для подолання такого роду поглядів та оцінок в середовищі учнів необхідно використовувати всі можливості уроків з трудового навчання та ситуацій, що виникають на них для виховання школярів. Таке твердження ґрунтується не тільки на результатах проведеної нами практики, але й на результатах опрацьованої наукової та методичної літератури.

Повага до праці формується у школярів на основі знань про працю, які вони отримують на всіх уроках загальношкільного циклу та в процесі позакласної роботи, попереднього досвіду трудової діяльності, застосування засвоєних навиків та вмінь. У зв'язку з цим нам видається обґрунтованою та важливою думка про важливість виділення шляхів розумового розвитку дітей в процесі оволодіння ними трудовою діяльністю ще в молодшому шкільному віці. До таких шляхів відносяться оволодіння знаннями, які пов'язані з трудовою діяльністю; розвиток логічного мислення; формування інтелектуальних умінь та навичок, уміння планувати свою роботу, підбирати відповідні засоби для її здійснення, правильно знаходити шляхи та способи виконання трудового завдання.

Доцільною є, на наш погляд, рекомендація науковців-педагогів звертати особливу увагу на трудові досягнення окремої людини та ті дії, які забезпечують їй ці досягнення (мова йде "про робоче місце, основні робочі дії, про спеціальні предмети та знаряддя праці, результати праці).

Знання про працю колективу допомагають розкрити соціальні зв'язки людей. Вони включають знання про працю людей різних спеціальностей одного профілю (в будівництві наприклад це муляри, монтажники, кранівники, столяри); про загальний для всіх об'єкт праці (це може бути стадіон, будинок культури, промислове підприємство, школа тощо) та розподіл обов'язків в процесі роботи (наприклад, конвеєр об'єднує зусилля всіх робітників).

Спільне чи почергове використання школярами деяких верстатів, інструментів, пристосувань, загальний режим, колективна організація праці – все це сприяло відпрацюванню узгоджених дій, взаємодопомоги, розуміння трудових взаємовідносин між людьми, учасниками трудового процесу.

Нами було зафіксовано і те, що праця, організована в колективних формах, але з розподілом трудових функцій між різними виконавцями, допомагає встановленню між учнями відносин взаємної залежності, відповідальності та контролю. Таким чином, правильно організована праця дозволяє відноситись до учнів не тільки як до виконавців замовлення, але й як до організаторів виробничого процесу, вона дозволяє і допомагає навчати їх основам економічної грамоти, виховує повагу до результатів своєї і чужої праці.

Отже, виховні функції уроку трудового навчання визначаються його цільовою спрямованістю, змістом навчального матеріалу, способами стимулювання учнів до творчої діяльності, а зміцнення навчально-матеріальної бази трудового навчання створює передумови до забезпечення творчого процесу діяльності вчителя і учнів.

1.2 Календарно-тематичне проведення уроків з теми

У кожному класі навчальний матеріал згруповано в теми і вказано кількість годин на їх вивчення. Після вивчення шкільної програми вчитель вибирає вироби, які будуть об'єктами роботи для учнів. Вибір виробів є досить відповідальним етапом у підготовці вчителя до занять, бо вони повинні бути посильними для дітей та суспільно – корисними за своїм призначенням. Підібравши вироби, можна переходити до складання календарно – тематичного плану. Календарно тематичний план складають для того, щоб передбачити, кількість необхідних матеріалів, інструментів та обладнання майстерні. Також знаючи зміст кожного заняття, поставити перед ними завдання для повторення теоретичного матеріалу.

1.3 Мотивований вибір об'єктів роботи учнів

При проведенні кожного уроку з трудового навчання завжди обирається об'єкт праці учнів оскільки уроки з трудового навчання містять 25% теорії та 75% практики Учні оволодівають певними знаннями та застосовують їх на практиці.

Зважаючи на те, що вибір об'єкта технологічної діяльності робиться залежно від потреб людини, вчителю слід звернути увагу учнів на такі показники якості виробу як: функціональність (можливість використання); естетичність; економічну доцільність; ергономічність (зручність, привабливість); технологічність (легкість виготовлення).