116242 (617823), страница 4

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 4)

Аналогічні консультації слід надавати і батькам учнів, щоб вони серйозніше підходили до обрання майбутньої професії дітьми, змогли певною мірою допомогти їм у цьому. До професійної консультації залучають також медичних працівників школи, які знають перелік медичних протипоказань стосовно основних професій і можуть запобігти небажаним випадкам, коли учням доводиться змінювати професійну орієнтацію вже на етапі відбору.

Професійний відбір – система роботи, спрямована на надання допомоги учневі у визначенні й виборі конкретної професії на основі виявлення й оцінки його загальних і спеціальних здібностей, задатків, інтересів, потреб і об'єктивних умов професійної підготовки і працевлаштування.

Професійний відбір здійснюють навчальні заклади, що висувають до вступників конкретні вимоги, або установи, які приймають випускників на роботу. На цьому етапі з молодими людьми слід проводити роз'яснювальну роботу. Вони повинні усвідомити: якщо вони мають певні недоліки, що не є відхиленням від абсолютно важливих професійних вимог, то, попрацювавши над собою, можуть їх подолати або згладити й досягнути професійної майстерності.

Професійна адаптація – процес пристосування людини до професійної діяльності, її умов; досягнення бажаної продуктивності праці й відповідності між професійними намірами, інтересами, якостями особистості та вимогами до діяльності.

Здійснюється тоді, коли учень уже обрав професію і перебуває на стадії оволодіння нею. Ознаками професійної адаптації є: збереження і розвиток здібностей і схильностей до обраної професійної діяльності, збіг суспільної та особистої мотивації праці, яка залежить від її змісту, впливу сім'ї та виробничого оточення. Професійна адаптація здійснюється разом із суспільною адаптацією, її результативність значною мірою залежить від того, як школа зуміла закласти основи адаптації.

У Положенні про професійну орієнтацію молоді, яка навчається, визначено етапи профорієнтаційної роботи зі школярами різного віку:

Початковий (пропедевтичний). Ознайомлення дітей у процесі навчальної, позакласної та позашкільної роботи з найпоширенішими професіями, виховання позитивного ставлення до різних видів трудової та професійної діяльності, інтересу до пізнання своєї особистості, формування початкових загальнотрудових умінь і навичок, здатності до взаємодії з іншими особами в процесі діяльності. Результат – сформоване у молодших школярів ставлення до себе, суспільства і професійної діяльності.

Пізнавально-пошуковий (5–7 класи). Передбачає: формування ціннісних орієнтацій, мотивації самопізнання, установки на власну активність у професійному самовизначенні та оволодінні професійною діяльністю; систематичне ознайомлення з професіями у навчально-виховному процесі; формування умінь самооцінки, самоаналізу з метою усвідомлення власної професійної спрямованості; консультування щодо вибору профілю подальшої освіти, форм трудової підготовки. Результат – вибір напряму (профілю) навчання, продовження освіти у 8–9 класах.

Базовий (визначальний) (8–9 (8–12) класи). Здійснюється вивчення наукових основ вибору професії, класифікаційних ознак професії, вимог професій до людини, основних професійно важливих якостей, правил вибору професії; оволодіння методиками самопізнання, самооцінки; розвиток індивідуальних професійно важливих якостей; формування вміння зіставляти вимоги, необхідні для здобуття конкретної професії, з власними можливостями та кон'юнктурою ринку праці; створення умов для випробування можливостей учнів у різних видах трудової діяльності (консультації щодо вибору професії та навчального закладу; проведення професійного відбору для випускників загальноосвітніх навчально-виховних закладів). Результат – сформованість значущого сенсу вибору професії, певної професійної спрямованості, професійне самовизначення учнів, готовність до зміни професійної спрямованості та переорієнтації на суміжні професії, на інші види діяльності відповідно до індивідуальних особливостей учнів та результатів профвідбору.

Профорієнтаційну роботу в школі проводять учителі всіх навчальних предметів, класні керівники, інші члени педагогічного колективу, фахівці різних галузей виробництва.

Важливу роль у професійній орієнтації школярів відіграють факультативні курси. Значна їх частина орієнтує старшокласників на конкретну професію і дає їм певний обсяг знань, умінь і навичок з цієї професії.

Провідна роль у цій роботі належить класному керівникові. Він упродовж тривалого часу спостерігає за учнями свого класу, вивчає їх індивідуальні особливості, інтереси, здібності й нахили, контактує з батьками, знає виховний потенціал кожної сім'ї. Це дає йому змогу організувати профорієнтаційну роботу на належному рівні.

Серед форм такої роботи, використовуваних класними керівниками, найефективнішими є екскурсії, зустрічі з фахівцями, колишніми випускниками, вечори, диспути, конференції, класні години, заняття в гуртках, факультативи, що дає їм змогу спостерігати за розвитком у школярів професійних інтересів.

Поширеним методом є розповідь, пояснення з використанням різноманітної наочності: демонстрування діа-, відео- і кінофільмів, готових об'єктів праці й різних промислових виробів, інструментів, обладнання тощо. Ознайомлення з тією чи іншою професією, пов'язаного з темою окремого заняття або цілого розділу програми, можна здійснювати під час вивчення нового матеріалу, його закріплення, на вступному інструктажі до лабораторної чи практичної роботи, в процесі самостійної діяльності учнів або на заключному інструктажі.

2. Практична частина

2.1 Творчий проект «Одноламповий світильник»

1. Організаційно – підготовчий етап:

А) Пошук теми, проблеми:

Створити творчу роботу на тему:

«Одноламповий світильник».

Б) усвідомлення проблеми:

Це має бути макет простий одноламповий світильник який повинен містить лампу, патрон, провід, вимикач тощо. Творча робота має виконувати своє функціональне призначення, бути достатньо зрозумілим при демонстраціях та показах учням.

В) Виробивши ідеї, вивчивши і узагальнивши матеріали, генеруємо варіанти і починаємо розробку проекту.

2. Конструкторсько – дизайнерський етап:

А) Складання схеми виробу.

В) Вибір матеріалів.

Г) Організація робочого місця.

Для успішного виконання всіх трудових завдань у майстернях треба добре засвоїти й акуратно виконувати правила безпечної роботи.

Перевірити, чи правильно надітий спецодяг. Старанно підібрати волосся.

Перевірити стан робочого місця.

Не залишати робоче місце без дозволу вчителя

З інструментами й матеріалами поводитись обережно.

Під час роботи не розмовляти, не заважати працювати іншим.

Не складати на робочому місці непотрібні саме тепер інструменти й матеріали.

Після закінчення уроку прибирати робоче місце.

Д) Економічне обґрунтування.

Вид роботи і вироби повинні бути в національному стилі, дешеві, красиві і мати практичне застосування та економічну ефективність порівняно з тими, що випускаються серійно.

3. Технологічний етап:

А) Виконання технологічної документації

Б) Виконання практичної частини проекту, складання за схемою використовуючи приготовлений матеріал та інструмент.

В) Контроль і самоконтроль діяльності, дотримання безпеки, та культури праці, технологічної дисципліни.

В процесі виконання творчої роботи над виробами виникає необхідність контролю за розмірами та розміщенням всіх об`єктів, їх правильного розташування та закріплення та. Загальний зовнішній вигляд.

4. Заключний етап:

А) Корекції практичної і проектної діяльності.

В процесі створення світильника виникали недоречності які усувалися під час практичної роботи.

Б) Презентація творчої роботи.

Провівши оцінку творчої роботи, виявили незначні відхилення в правильності розташування будівель на макеті, але в цілому створення проекту дало позитивний результат. Просторове уявлення, естетичний смак, креслярські вміння, художні здібності.

В) Оформлення роботи

На світильник створили технологічну карту, на виробі вказали назву роботи, авторів, рік, школу, дату виготовлення.

Г) Самооцінка та аналіз отриманих результатів.

В процесі створення макету ми навчилися проектувати та оформлювати садиби в різних стилях.

Під час створення проекту «Одноламповий світильник» учні виступили в ролі електриків. Використали знання та вміння з таких предметів як: креслення, фізика. При його виконанні учні показали свої навички роботи з електроарматурою, ручним інструментом та показали свої знання в області електротехнічних робіт.

2.2 План-конспект уроку

Підготовка вчителя до заняття закінчується складанням плану – конспекту заняття.

Чим повніший план заняття, тим легше вчителеві його вести. Урочний план можна скласти за такою формою:

План-конспект уроку з трудового навчання.

Клас___

Дата______

Тема уроку:

Мета уроку:

1. Навчальна:

2. Виховна:

3. Розвиваюча:

4. Профорієнтаційна:

5. Дидактичні засоби:

Матеріали та обладнання та інструмент: Об'єкт роботи :

Хід уроку

1. Організаційний момент.

2. Повторення раніше вивченого матеріалу.

3. Вивчення нового навчального матеріалу.

4. Закріплення нового матеріалу.

5. Інструктаж до проведення практичної роботи.

6. Самостійна робота учнів і інструктаж вчителя.

7. Підведення підсумків роботи.

8. Завдання додому.

Заняття № Дата: Клас:

Розділ: ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНІ РОБОТИ

Тема заняття: Електрична енергія в господарстві держави та побуті.

Електричне коло

Мета: Дати первісне уявлення про електричну енергію, електричне коло; сформувати вміння здійснювати монтаж простого електричного кола, виховувати працелюбність, зацікавленість під час виконання практичної роботи

Тип заняття: ФЗВН

Обладнання, матеріали, інструменти: побутові споживачі електричної енергії, наочні посібники.

Хід заняття:

І.Організація класу.

ІІ. Вступний етап:

1. Актуалізація чуттєвого досвіду і опорних знань, та знань, які лежать в основі вміння.

- Які побутові прилади працюють від електричного струму?

- Де виробляється електрична енергія?

2. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Всі Ви розумієте, що сучасне життя неможливе без електроенергії. Вона використовується як на виробництві так і в побуті. Про те, як її сутність, яким чином вона передається до споживачів, ви дізнаєтесь на сьогоднішньому занятті

3. Повідомлення теми, мети та завдань заняття.

ІІІ. Основна частина:

1. Вивчення нового матеріалу

1.1. Поняття про електричний струм. Лічильник електричної енергії.

У кожному будинку, в кожній квартирі, біля вхідних дверей закріплена невелика коробочка зі скляним віконцем. До неї підведені проводи, а за склом обертається металевий диск. Це – відомий кожному прилад електричний лічильник.

Якщо електричні прилади вимкнуто – диск стоїть на місці. Проте, якщо ввімкнути хоча б одну електричну лампочку або інший прилад – диск починає обертатися. Початок обертання диска свідчить про те, що почалось використання електроенергії. Чим більше приладів увімкнено в квартирі, тим швидше обертається диск, а отже, більше використовується електричної енергії.

Що ж таке електрична енергія? Складними дослідами було встановлено, що, крім молекул і атомів, у речовинах містяться менші від них заряджені частинки – електрони. Ці частинки можна примусити рухатися всередині речовини у певному напрямку. Упорядкований рух заряджених частинок називають електричним струмом, а пристрій, за допомогою якого викликається цей рух, – джерелом електричного струму, джерелом електричної енергії.

Якщо заряджені частинки рухаються по спіралі електричної лампочки або електричної плитки – вони нагрівають їх, у результаті спіраль лампочки світиться, а спіраль плитки – нагрівається.

Електрична енергія має велике значення в житті та праці людей. На підприємствах країни працює величезна кількість різних електричних машин і приладів. Вони приводять в рух трамваї і тролейбуси, ескалатори і будівельні крани. Електрика плавить метал і випікає хліб, доїть корів і виводить в інкубаторах курчат.

Її використовують для освітлення квартир, вулиць, приміщень, кінотеатрів, спортивних залів. За допомогою електричної енергії працюють холодильники і швейні машини, пилососи і кондиціонери, телевізори і комп’ютери, багато інших електричних приладів.

Тому, яку б професію ти не обрав після закінчення школи, тобі необхідно оволодіти знаннями з електротехніки.

Електротехніка – галузь науки і техніки, пов’язана з виробленням, розподілом та використанням електричної енергії.

1.2 Джерела електричного струму

Люди створили багато різних пристроїв, машин, які виробляють електричну енергію. Для живлення плеєрів, магнітофонів, радіоприймачів, інших приладів, використовують відомі тобі батарейки. Їх ще називають гальванічними елементами, тому що в них відбуваються хімічні перетворення.

Гальванічний елемент має, наприклад, цинкову і мідну пластинки, які занурені в спеціальний розчин, або цинковий корпус і вугільний стержень, між якими містяться вугільний порошок і розчин. З’єднавши між собою кілька таких елементів, дістанемо батарею електричного струму. У батарейці від кишенькового ліхтарика з’єднано три елементи: вугільний стержень першого елемента з’єднаний з цинковим стаканчиком другого, а вугільний стержень другого – з цинковим стаканчиком третього. Від цинкового стаканчика першого елемента і вугільного стержня третього виведені жерстяні пластинки, які називають полюсами батарейки: довша цинкова пластина слугує негативним полюсом, який позначається знаком „мінус” (–), коротша пластинка є позитивним полюсом і позначається знаком „плюс” (+). У таких батареях хімічна енергія перетворюється в електричну.

Характеристики

Список файлов курсовой работы